Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом СДЯР



 

Прогнозування хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:

- визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, що виникло внаслідок аварії, за певними метеоумовами;

- визначення глибини зони зараження;

- визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості;

- визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта;

- визначення тривалості уражуючої дії СДЯР;

- визначення можливих втрат людей.

Первинна хмара – хмара СДЯР, яка утворюється в результаті миттєвого (1–3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємності зі СДЯР при її руйнуванні.

Вторинна хмара – хмара СДЯР, яка утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з поверхні.

Еквівалентна кількість СДЯР – це така кількість хлору, масштаби зараження якої (при інверсії) еквівалентні масштабам зараження кількістю СДЯР, що перейшло в первинну (вторинну) хмару.

Загальними вихідними даними для довгострокового прогнозування є:

- вид СДЯР та його загальна кількість;

- середня щільність населення для даної місцевості (кількість людей);

- тип розливу СДЯР;

- метеоумови;

- відстань від джерела зараження до заданого об’єкта.

Порядок розрахунків при оцінці хімічної обстановки здійснюється так:

1. Визначення глибини зони зараження СДЯР:

- еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі, т,

(4.4)

де – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР (табл. В.14, для стиснутих газів =1);

– коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсичної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР (табл. В.14);

– коефіцієнт, який враховує категорію стійкості атмосфери (для інверсії – 1, для ізотермії – 0,23; для конвекції – 0,008);

– коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл. В.14, для стиснутих газів =1);

– кількість викинутої (розлитої) при аварії СДЯР, т;

- еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі, т,

(4.5)

де – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. В.14);

– коефіцієнт, який враховує швидкість повітря (табл. В.15);



– коефіцієнт, який залежить від часу N, що пройшов після початку аварії

(4.6)

або

(4.7)

де Т – тривалість випарювання.

 

(4.8)

де – товщина шару розливу СДЯР, м (при вільному розливі =0,05 м);

– щільність СДЯР, т/м (табл. В.14);

- глибина зони зараження первинною і вторинною хмарами СДЯР в залежності від еквівалентної кількості речовин і швидкості повітря визначається за табл. В.16;

- повна глибина зони зараження

, (4.9)

де – найбільший, км;

– найменший з розмірів , км;

- гранично можлива глибина переносу повітряних мас

(4.10)

де – швидкість переносу переднього фронту зараженої хмари (табл.В.17);

- остаточна глибина зараження є найменшим з двох значень .

2. Визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості:

- площа зони можливого зараження

, (4.11)

де – площа зони зараження СДЯР, ;

– кутовий розмір зони можливого зараження, в залежності від швидкості повітря, град. (табл. В.18);

- площа зони найімовірнішого зараження

(4.12)

де – коефіцієнт, що залежить від категорії стійкості атмосфери (при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133; при конвекції – 0,295).

- нанесення зони зараження на план місцевості виконується у вигляді сектора, обмеженого кутом і радіусом .

3. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта

, (4.13)

де – час підходу хмари, год;



– відстань від джерела зараження до заданого об’єкта, км.

4. Визначення тривалості уражуючої дії СДЯР.

Тривалість уражуючої дії в атмосфері дорівнює тривалості випаровування

. (4.14)

5. Визначення можливих втрат людей.

У грубому наближенні можливі втрати людей можна визначити за статистичними даними, наведеними у табл. В.19 в залежності від забезпеченості протигазами.

В додатку Д наведений приклад вирішення цієї задачі.


Просмотров 414

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!