Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Тема 3. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів



 

У попередній темі було прийнято допущення, що споживач робить свій вибір лише між двома товарами: товаром Х та товаром У. Спробуємо тепер наблизити нашу модель до реальної дійсності. Адже фактично споживач вибирає конкретний товар з усієї маси запропонованих йому благ. Тому слід проаналізувати, яким чином споживач робить вибір, протиставляючи товар Х усім іншим товарам, як на його вибір впливає дохід і ціни та як в результаті цього формується індивідуальний попит на товар.

 

Криві “дохід-споживання”. Криві і закони Енгеля

 

Якщо ввести в модель споживацького вибору положення про вибір між даним товаром та усіма іншими товарами, то це, перш за все, позначиться на уявленні про структуру витрат бюджету. У цьому випадку формула розширеного бюджетного обмеження набуде такого вигляду:

 

І = PxQx + SPyiQyi . (3.1)

 

Дещо інакше за цих умов буде тлумачитися й лінія бюджетних обмежень. Тепер на графіку, з одного боку, буде кількість товару Х, яку може придбати споживач, виходячи з його доходу, а з іншого – витрати в грошовій формі на придбання усіх інших товарів (рис.3.1). Точка перетину бюджетної лінії з віссю У відповідатиме загальному рівню доходу споживача.


РyQy

 

І

 

 

a

Qx

Рис.3.1. Лінія розширеного бюджетного обмеження

 

Нахил цієї лінії буде постійним (оскільки вона пряма) і дорівнюватиме тангенсу кута a:

 

tg a = I/Qx = Px . (3.2)

 

Можна також побудувати криву байдужості для споживача з урахуванням нових допущень (рис.3.2). Звертаємо увагу на те, що у цьому випадку цінність всіх інших товарів для споживача набуває грошового виразу.

 

 

Якщо припустити, що гранична корисність грошей для споживача залишається незмінною, то гранична норма заміщення у кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій у грошовій формі (MUx). Тому нахил кривої байдужості співпаде з нахилом лінії бюджетних обмежень у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена у грошах, співпаде з ціною товару Х. Інакше кажучи, рівновага споживача досягається за умови рівності цінності товару для нього та витрат на його придбання:



 

MUx = Px. (3.3)

 

При менших обсягах закупок гранична корисність товару буду більша, ніж ціна, що створюватиме зацікавленість збільшити кількість товару Х. Якщо закупки виявляться більшими ніж рівноважний обсяг, ціна товару перевищить його корисність. А це підштовхуватиме споживача до зменшення закупок. Рівновага наступить тоді, коли гранична корисність, як максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися заради отримання додаткової одиниці товару, зрівняється з його ціною.

Рішення споживача про придбання товару Х у певних обсягах залежить не тільки від його вподобань та переваг, але й від рівня доходу. Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву “дохід-споживання” (рис.3.3). Ця крива показує, як кількість товару Х, що споживається за певний час, буде змінюватися в залежності від зміни доходу і тільки доходу.

 


PyQy

I1

I2

 

I3 U1

U2

U3

Qx

Рис.3.3. Крива “дохід-споживання”

 

Характер кривої “дохід-споживання” буде залежать від оцінки товару споживачем. Нормальні товари– це такі товари, котрі людина споживає у більшій кількості при зростанні його доходу. Неякісні товари– це такі товари, споживання яких зменшується за умови росту доходу споживача. Слід зазначити, що належність товару до групи нормальних чи неякісних залежить не стільки від його якихось специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший буде оцінювати як неякісний товар.



Крім того, оцінка товару змінюється і у залежності від доходів споживача. Так, при певному рівні доходу поїздка до іншого міста на власному автомобілі буде сприйматися як нормальний товар, і кількість таких поїздок збільшуватиметься із збільшенням доходів споживача. Однак, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач сприйматиме кількагодинну поїздку як неякісну, віддаватиме перевагу перельоту літаком, а тому поїздка на власному автомобілі перетвориться у неякісний товар.

Таким чином, для нормальних товарів крива “дохід-споживання” матиме зростаючий характер, для неякісних – спадаючий.

Разом з тим, є група товарів, яку неможна віднести ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. До цієї групи належать порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів. Мало ймовірно, що хтось при зростанні доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Тому крива “дохід-споживання” для цієї групи товарів буде мати вигляд вертикальної прямої лінії (рис. 3.4).

 
 


PyQy PyQy PyQy

 

 

Qx Qx Qx

 


Просмотров 364

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!