Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Світовий ринок послуг: сутність послуг та способи надання послуг у міжнародній торгівлі, структура світового ринку послуг



Світовий ринок послуг являє собою сферу обміну послуг між країнами. Поряд зі світовими товарними ринками він є невід'ємною частиною міжнародних економічних відносин.

Предметом обміну на цьому ринку є послуги. Вони є результатом функціонування найважливіших сфер людської діяльності: науки, техніки, виробництва, управління.

Послуга – це виконання, згідно з договором однією стороною (виконавцем) за завданням другої сторони (замовника) певних дій або здійснення певної діяльності, що споживаються в процесі їхньої реалізації

Головними характеристиками послуг є те, що їх не можна, на відміну від товарів, побачити і відчути на дотик; вони не піддаються збереженню; торгівля послугами пов'язана з їх виробництвом; експорт послуг означає надання послуги іноземцю, тобто нерезиденту, навіть якщо він знаходиться на митній території країни. Деякі послуги можна побачити (наприклад, звіт консультанта на дискеті), деякі з них зберігаються (наприклад, система телефонного автовідповідача).

Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує платежі між резидентами та нерезидентами і містить 11 секторів:

I. Транспортні послуги:

А) пасажирські перевезення (Міжнародні перевезення пасажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг);

Б) вантажні перевезення (Міжнародні перевезення вантажів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг).

II. Послуги, пов'язані з поїздками:

А) послуги пов'язані з діловими поїздками [(Товари і послуги, придбані нерезидентами, які подорожують у справах (відрядження)];

Б) послуги пов'язані з особистими поїздками [(Товари і послуги, придбані нерезидентами, які подорожують в особистих справах (туризм)].

III. Послуги зв'язку (Послуги поштового, кур'єрського, телефонного та іншого зв'язку між резидентами і нерезидентами).

IV. Будівництво (Будівництво об'єктів за рубежем, здійснюваного на тимчасовій основі резидентами).

V. Страхування (Страхування нерезидентів страховими компаніями – резидентами).

VI. Фінансові послуги (Фінансове посередництво між резидентами і нерезидентами (комісія за відкриття акредитивів, за обмін валюти, брокерські послуги тощо).



VII. Комп'ютерні та інформаційні послуги (Консультації в галузі комп'ютерних програм, інформаційні послуги (оброблення даних, користування базами даних, передплата на інформаційні лінії*), обслуговування комп'ютерів).

VII. Роялті і ліцензійні платежі (Користування правами власності (торговельна марка, патент, копірайт тощо) та використання оригіналів або прототипів (фільмів, рукописів) на основі ліцензії).

IX. Інші бізнес–послуги:

A) посередницькі послуги (Комісія з посередництва);

Б) лізинг (Лізинг і фрахт суден, літаків без екіпажів та іншого транспортного устаткування);

B) інші ділові, професійні та технічні послуги (Правові, бухгалтерські, управлінські, рекламні та інші послуги, а також послуги з проектування, картографії, нагляду за будівництвом, захистом врожаю)

X. Особисті, культурні та рекреаційні послуги

А) аудіовізуальні послуги (Виробництво фільмів, радіо та телевізійних програм, компакт–дисків, гонорари артистів)

Б) інші послуги (Показ виставок, проведення спортивних та інших заходів)

XI. Урядові послуги (Поставка товарів до посольств, консульств, представництв міжнародних організацій, операції ООН по підтримці миру).

Всесвітній банк класифікує послуги за укрупненими угрупуваннями, при цьому до числа послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи:



I група – факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають V зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва – капіталу, робочої сили (доходи на інвестиції, ліцензійні платежі, заробітна плата, виплачувана нерезидентом тощо).

II група – нефакторні послуги, до яких відносяться інші види послуг (транспорт, подорожі, інші нефінансові послуги), не пов'язані з факторами виробництва.

Світовою організацією торгівлі в Генеральній угоді про торгівлю послугами запропонована класифікація послуг за 12 секторам (1. Комерційні послуги; 2 Послуги зв'язку; 3. Послуги з будівництва та суміжні інженерні послуги; 4. Послуги дистриб'юторів; 5. Послуги у сфері освіти; 6. Послуги з охорони довкілля; 7. Фінансові послуги; 8. Послуги у сфері охорони здоров'я та соціальній сфері; 9. Послуги, пов'язані з туризмом; 10. Послуги з організації відпочинку, культурних та спортивних заходів; 11. Транспортні послуги; 12. Інші послуги, які не зазначені вище) і 155 підсекторам.

Світовий ринок товарів: види та особливості розвитку світових ринків промислових товарів, види та специфіка розвитку світових ринків сировинних товарів, визначення поняття світової ціни, види цін на товари.

До промислових товарів, згідно зі Стандартною міжнародною торговельною класифікацією, відносяться:

"Хімічні продукти (розділ 5) ", "Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріалами" за винятком групи 68 (розділ 6), "Машини, устаткування і транспортні засоби" (розділ 7), "Різні готові вироби" (розділ 8).

У структурі міжнародної торгівлі промисловими товарами переважає торгівля машинами, устаткуванням і транспортними засобами (приблизно 51,5%), на другому місці – промислові вироби розділів 6 і 8 – (35,82%) і на третьому – хімічні товари (12,68%).



Для міжнародної торгівлі промисловими товарами характерні такі особливості, які зумовлені новими вимогами ринку:

§ зниження життєвого циклу більшості видів товарів; § зростання виробництва високотехнологічних виробів, що забезпечує неухильну диференціацію напівпродуктів і кінцевих продуктів; § спостерігається процес постійної диверсифікованості виробництва на якомога дрібніші галузі і підгалузі; § міжнародна торгівля готовими виробами однієї й тієї самої товарної номенклатури, торгівля продукцією в розібраному вигляді (вузлами, деталями, компонентами готових виробів) породжує новий тип міжнародного обміну –внутрішньогалузеву торгівлю, що витісняє традиційну; § машинно–технічна продукція повинна відповідати вимогам Міжнародної організації стандартів; § зростання торгівлі товарами виробничого призначення випереджає зростання торгівлі машинно–технічними виробами культурно–побутового призначення; § посилення тиснення соціального фактора, який виявляється в дефіциті і дорожнечі кваліфікованої праці, що вимагає створення простіших в експлуатації з "дружніми" системами ЧПУ; § розробка нових, ефективніших інструментальних конструкційних матеріалів; § потреба швидкого виконання заходів з передаванням креслень виробів замовнику по Інтернету і поставкою продукції за системою "точно в термін";

На світовому ринку промислових товарів, здійснюється торгівля машинно–технічною продукцією (готовою продукцією, продукцією в розібраному вигляді і комплектним устаткуванням).

Під сировиною, як правило, розуміють продукти видобувної промисловості і сільського господарства. Тому основними ринками сировинних товарів є ринки продовольства, сільськогосподарської сировини, руд і металів, палива.

Торгівля сировинними товарами характеризується рядом особливостей:

§ попит та пропозиція на сировинні товари залежать від кліматичних умов, природних, запасів, політико–економічних криз, особливо в найважливіших сировинних регіонах. Тому в цілому міжнародна торгівля сировинними товарами характеризується нестабільністю ринку; § спостерігається довгострокове перевищення пропозиції сировинних товарів над попитом. Це призводить у ряді випадків до сировинної кризи в країнах, що розвиваються, з вузькою сировинною спеціалізацією, оскільки експорт сировинних ресурсів забезпечує їм від 50 до 100% експортних доходів; § партнери прагнуть установити досить тривалі відносини на підставі довгострокових міжнародних контрактів, у яких експортеру забезпечується стабільний збут, а імпортеру – гарантоване регулярне постачання. На довгострокові контракти припадає близько 30% світового сировинного експорту, при цьому на природний газ – 100%, мідні, олов'яні, свинцево–цинкові концентрати – 90, кам'яне вугілля – 75, залізну руду – 60, марганцеву руду – 30%; § купівля–продаж сировинних товарів тісно пов'язана з постачанням інших видів товарів, є частиною комерційних операцій, складних видів зовнішньоекономічного співробітництва (техніко–економічного, науково–технічного), великомасштабних угод на компенсаційній основі; § знижуються темпи зростання експорту сировинних товарів при абсолютному збільшенні розмірів торгівлі даної товарної групи; § темпи зростання торгівлі паливом і сировиною мінерального походження випереджають темпи зростання торгівлі продовольством і сільськогосподарською сировиною; § зростає торгівля напівфабрикатами, виготовленими на основі мінеральної і рослинної сировини, а також сировиною глибокої обробки/переробки і спеціально підготовленими матеріалами підвищеної якості; § підвищуються вимоги імпортерів до екологічної безпеки товарів, що поставляються; § високий ступінь монополізації. Найбільші торговельні і промислові компанії прагнуть установлювати монопольно високі ціни на сировинних ринках. При цьому внутрішньокорпораційні постачання сировини ведуться за зниженими трансфертними цінами; § зростає державне втручання у визначення обсягів, напрямів, форм і методів торгівлі сировинними і продовольчими товарами.

Експорт сировинних товарів становить майже 20% світового експорту, а з урахуванням торгівлі напівфабрикатами (чорними і кольоровими металами і хімічними товарами) – близько 40%.

Світові ціни – це ціни реалізації товарів на світовому ринку. Розрізняють такі види цін:

§ ціни за торговельними угодами з платежем у вільно конвертованій неконвер–тованій та частково конвертованій валюті; § ціни за кліринговими угодами; § ціни трансфертні; § ціни за програмами в рамках державної допомоги та ін.

 

Сутність та форми міжнародного руху капіталу: визначення поняття «міжнародних рух капіталу»; форми: за джерелами походження капіталу; за характером використання капіталу; за строками вкладання капіталу; за метою вкладання капіталу.

Международное движение капитала — изъятие из оборота части национального капитала и включения его в производственный процесс или иное обращение в других странах.

По источникам происхождения: Официальный капитал — это средства государственного бюджета или международных организаций (МВФ, Всемирный банк и др.), которые перемещаются за границу или принимаются из-за границы по решению правительств или межправительственных организаций. Его источником являются деньги налогоплательщиков. Частный капитал — это средства частных фирм, банков и других негосударственных организаций, которые предоставляются в виде инвестиций, торговых кредитов, межбанковского кредитования.

По характеру использования: Предпринимательский капитал — это средства, которые прямо или косвенно вкладываются в производство с целью получения прибыли. Ссудный капитал — это средства, которые предоставляются заемщику с целью получения процента. В международных масштабах в качестве ссудного капитала выступает в основном официальный капитал.

По срокам вложения: Краткосрочный капитал: вложение капитала на срок до одного года, главным образом в форме торговых кредитов. Средне- и долгосрочный капитал — вложение капитала на срок свыше одного года.

По цели вложения: Прямые инвестиции — вложение капитала с целью приобретения контроля над объектом размещения капитала. Это в основном вывоз частного предпринимательского капитала. Портфельные инвестиции — вложение капитала в иностранные ценные бумаги без права контроля над объектом инвестирования. Это также в основном вывоз частного предпринимательского капитала.


Просмотров 1294

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!