Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Тема 2.19. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби



План

1. Відповідальність за порушення порядку несення та проходження військової служби.

Завдання для самостійної роботи

1. Відзнайдіть у Кримінальному кодексі статті, за якими настає відповідальність за порушення порядку несення та про­ходження військової служби.

2. Визначіть суб’єктів військових злочинів.

3. Охарактеризуйте кваліфікуючі ознаки злочину за ст. 407 Кримінального кодексу.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Відповідальність за порушення порядку несення та проходження військової служби КК включає ряд статей, якими передбачається криміна­льна відповідальність за порушення порядку несення та прохо­дження військової служби, а саме:

ст. 402 - Непокора;

ст. 403 - Невиконання наказу;

ст. 404 - Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків;

ст. 405 - Погроза або насильство щодо начальника;

ст. 406 - Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості;

ст. 407 - Самовільне залишення військової частини або місця служби;

ст. 408 - Дезертирство;

ст. 409 - Ухилення від військової служби шляхом са­мокалічення або іншим способом;

ст. 410 - Викрадення, привласнення, вимагання війсь­ковослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;

ст. 411 - Умисне знищення або пошкодження війсь­кового майна;

ст. 412 - Необережне знищення або пошкодження військового майна;

ст. 413 - Втрата військового майна та інші.

До специфічних ознак військового злочину віднесені спе­ціальні:

об’єкт посягання - встановлений законодавством по­рядок несення або проходження військової служби;

суб’єкт - військовослужбовець, а у разі вчинення бі­льшості військових злочинів також і військовозобов’язаний під час проходження останнім навчальних (перевірних) або спеціа­льних зборів;



кримінальна протиправність - визнання діяння війсь­ковим злочином тільки в тому разі, якщо воно прямо передбаче­не у розділі ХІХ Особливої частини КК.

За відсутності принаймні однієї із зазначених ознак діян­ня не може бути кваліфіковане як військовий злочин.

Так, не створюють складу військового злочину діяння, що не посягають на встановлений порядок несення військової служби (викрадення приватного майна або хуліганство на тери­торії військової частини), або такі, що хоча б і посягали на вій­ськовий правопорядок, але вчинені робітниками або службов­цями Збройних Сил або інших військових формувань (невико­нання наказу, порушення правил водіння спеціальної машини тощо), або не передбачені законодавством як військові злочини (скажімо, перехід військовослужбовця на бік ворога в умовах воєнного стану або службовий підлог, вчинений військовою службовою особою, кваліфікуються як загальнокримінальні злочини).

Встановлений законодавством порядок несення та про­ходження військової служби (військовий правопорядок) - це су­купність таких, що виникають у процесі життя і бойової діяль­ності військ, суспільних відносин, закріплених у законах, війсь­кових статутах, положеннях про проходження служби різними категоріями військовослужбовців та інших актах законодавства.

До складу цього порядку належать:

порядок підлеглості та військової честі;

порядок проходження військової служби;



порядок експлуатації озброєння і військової техніки та користування військовим майном;

порядок несення спеціальних служб;

порядок зберігання військової таємниці;

порядок здійснення своїх повноважень військовими службовими особами Збройних Сил та інших військових фор­мувань;

порядок виконання військового обов’язку в бою та в інших особливих умовах;

порядок дотримання звичаїв та правил ведення війни.

Для того, щоб зрозуміти, чи було посягання на порядок

несення (проходження) саме військової служби, необхідно вста­новити, чи було покладено відповідними актами законодавства на військовослужбовця обов’язок діяти певним чином, або, на­впаки, утримуватися від певної поведінки.

Суб’єктами військових злочинів можуть бути тільки вій­ськовослужбовці, а також військовозобов’язані під час прохо­дження ними відповідних зборів.

Одним із головних загальних обов’язків усіх військово­службовців є обов’язок беззастережно виконувати накази ко­мандирів (начальників), крім явно злочинних. Це обумовлено характерним для всіх військових формувань принципом єдино­начальності.

За ст. 402 КК - Непокора - основним безпосереднім об’єктом злочину є порядок виконання у військових формуван­нях України наказів, який забезпечує необхідні в умовах війсь­кової служби відносини підлеглості та військової честі.

З об’єктивної сторони злочин може виражатися у двох формах:

відкрита відмова виконати наказ начальника;

інше умисне невиконання наказу.

З суб’єктивної сторони злочин може бути вчинений ли­ше з прямим умислом.

Мотиви непокори у цілому не мають значення для квалі­фікації.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

вчинення його групою осіб;

спричинення ним тяжких наслідків.

Особливо кваліфікуючими ознаками є вчинення його:

в умовах воєнного часу;



в бойовій обстановці.

З об’єктивної сторони злочин за ст. 407 - Самовільне за­лишення військової частини або місця служби полягає у діях або бездіяльності і має складну структуру можливих форм його прояву:

самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби тривалістю по­над 3 доби, але не більше місяця;

нез’явлення військовослужбовцем строкової служби вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з час­тини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад 3 доби, але не більше місяця;

самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби) тривалістю:

а) понад 10 діб, але не більше місяця;

б) хоч і менше 10 діб, але не більше 3 діб, вчинені повтор­но протягом року;

самовільне залишення військової частини або місця служби будь-яким військовослужбовцем тривалістю понад 1 мі­сяць;

нез’явлення вчасно на службу без поважних причин будь-якого військовослужбовця тривалістю понад один місяць.

Самовільним є залишення частини або місця служби, вчи­нене без дозволу начальника (командира).

З суб ’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

 

Запитання для закріплення та повторення матеріалу

1. В чому полягає погроза або насильство щодо началь­ника під час несення та проходження військової служби?

2. В чому в основному полягає військовий правопорядок?

3. Яким чином може бути здійснене самовільне залишен­ня військової частини?



Список рекомендованої літератури

1. Конституція України.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-Ш.

3. Бантишев О.Ф. Кримінальне право України у питаннях і відповідях. - 2009.

4. Киричко В.М. Практичний посібник з кримінального права України. - Х., 2010.

5. Артеменко В.А. Кримінальне право України. - Одеса, 2011.

6. Кузнецов В.В. Кримінальне право України. - К., 2009.

7. Страшопов В.М. Кримінальне право України. - К., 2007.

8. Чебикіна Т.С. Кримінальне право України. Практикум. Дніпропетровськ, 2012.

9. Марчак В.Я. Обмежена осудність. - Чернівці, 2010.

10. Палюх Л.М. Примусові заходи виховного характеру. - Львів, 2010.

11. Хохлова І.В. Кримінальне право України (основна ча­стина). Практикум. - Донецьк, 2010.

12. Бурдін В.М. Осудність та неосудність. - Львів, 2010.

13. Данилевський А.О. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів проти життя та здоров’я людини. - Луганськ, 2011.

14. Бабенко Л.М. Кримінальне право України. - Харків, 2011.

 

 


Просмотров 379

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!