Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Тема 2.9. Злочини проти громадської безпеки



План

1. Відповідальність за порушення встановлених законо­давством вимог пожежної безпеки.

Завдання для самостійної роботи

2. Визначіть сутність пожежної безпеки з кримінальної точки зору.

3. Охарактеризуйте встановлені законом вимоги до по­жежної безпеки.

4. Визначіть розмір майнової шкоди у великому обсязі внаслідок пожежі.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Відповідальність за порушення встановле­них законодавством вимог пожежної безпеки

Кримінальна відповідальність встановлена ст. 270 КК.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є пожежна безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується по­передження виникнення і поширення пожеж.

Під пожежею розуміють неконтрольоване горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та (або) створює загрозу життю і здоров’ю людей.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

діянням у формі порушення встановлених законодав­ством вимог пожежної безпеки;

наслідками у вигляді виникнення пожежі, якщо заподі­яно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому роз­мірі;

причинним зв’язком між вказаними діяннями і наслід­ками.

Порушення встановлених законодавством вимог поже­жної безпеки - це:

невчинення повністю дій, які особа зобов’язана і могла виконати (невстановлення щитів з пожежним інвентарем, непроведення інструктажу для підлеглих працівників чи непереш- коджання вчиненню ними дій, які загрожують пожежею);

вчинення частини дій, які особа зобов’язана і могла вчинити, чи виконання їх неналежно (заправка не всіх вогнегас­ників, які повинні бути на об’єкті);

виконання дій, які заборонені протипожежними прави­лами (використання відкритого вогню для розігріву двигуна ав­томашини, віддання підлеглим розпорядження про виконання робіт з порушенням існуючих вимог пожежної безпеки).

Таким чином, порушення вимог пожежної безпеки може полягати як в дії, так і в бездіяльності, виконуватися як власни­ми діями, так і через підлеглих осіб.

Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки - це вимоги, закріплені у нормативно-правових актах будь-якого рівня, від закону до локальних актів, які видає адміністрація підприємств, установ, організацій. До нормативних актів з пи­тань пожежної безпеки належать закони, постанови Кабінету Міністрів України, а також положення, інструкції, правила, ста­ндарти, норми, переліки та інші нормативні акти, які прийняті в установленому порядку і містять вимоги щодо запобігання ви­никненню пожеж, порядку їх ліквідації, мінімізації шкідливих наслідків.



Шкода здоров’ю людей полягає у заподіянні внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків, травм, які оцінюються як легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Видається, що такі наслідки можна констатувати й тоді, коли заподіяна шкода має хоч і менший розмір (тобто, не становить навіть і легких тілесних ушкоджень), але спричинена бага­тьом (десяткам, сотням) потерпілим.

Критерії розміру майнової шкоди у великому розмірі ви­значені у примітці до ст. 270 КК. Майнова шкода вважається за­подіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять су­му, яка в 300 разів і більше перевищує неоподатковуваний міні­мум доходів громадян. Прямими збитками від пожежі вважа­ються матеріальні цінності, знищені або пошкоджені внаслідок пожежі, вартість вогнегасних речовин, витрати на вжиття захо­дів для рятування людей і матеріальних цінностей.

Суб’єктом злочину є особа, на яку покладено обов’язки з дотримання відповідних правил.



Суб’єктивна сторона злочину характеризується необе­режною виною. При цьому ставлення особи до невиконання ви­мог пожежної безпеки може бути і умисним.

Кваліфікованими видами злочину є спричинення ним:

загибелі людей;

майнової шкоди в особливо великому розмірі;

інших тяжких наслідків.

 

Запитання для закріплення та повторення матеріалу

1. Що таке порушення встановлених законодавством ви­мог пожежної безпеки?

2. В чому полягає шкода здоров’ю людей, завдана поже­жею?

 

 

Тема 2.10. Злочини проти безпеки виробництва

План

1. Відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці.

2. Відповідальність за порушення правил ядерної або ра­діаційної безпеки.

Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте основний безпосередній об’єкт зло­чину за порушення вимог законодавства про охорону праці.

2. Визначте місце вчинення злочину за ст. 271 Криміна­льного кодексу.

3. Ознайомтеся зі статтею 274 Кримінального кодексу та охарактеризуйте об’єктивну сторону даного злочину.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Відповідальність за порушення вимог за­конодавства про охорону праці

Кримінальна відповідальність встановлена ст. 271 КК.

Основним безпосереднім об’єктом злочину за порушен­ня вимог законодавства про охорону праці є конституційне пра­во людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов’язковим об’єктом виступає здоров’я особи.

Потерпілим від злочину може бути особа, яка має пос­тійний або тимчасовий зв’язок з даним підприємством, устано­вою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності.

Визнання особи потерпілого не залежить від того, пере­буває особа в трудових відносинах з об’єктом, де стався нещас­ний випадок на виробництві, чи пов’язана з ним іншими відно­синами - адміністративними (учні, студенти-практиканти, від­ряджені) та цивільно-правовими. Водночас не можуть визнава­тися потерпілими від цього злочину особи, не пов’язані з даним виробництвом, зокрема, представники контролюючих органів, громадян, які випадково опинилися на території підприємства, установи, організації, де з ними стався нещасний випадок, замов­ники продукції чи послуг, особи, які мешкають поблизу підпри­ємства.



Заподіяння шкоди таким особам у зв’язку з діяльністю виробничого підрозділу залежно від конкретних обставин спра­ви дає підстави кваліфікувати вчинене як злочин у сфері служ­бової діяльності, злочин проти життя та здоров’я особи, проти довкілля.

Об’єктивна сторона характеризується:

1. діянням (дією або бездіяльністю);

2. наслідками у вигляді шкоди здоров’ю (ч. 1 ст. 271 КК) або загибелі людей, чи іншими тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 271 кк);

3. причинним зв’язком між діянням і наслідками, а також

4. місцем вчинення злочину.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці шляхом дії полягає у вчинках, які заборонені відповідними правилами. Наприклад, вказівка про проведення певних робіт у шкідливих для здоров’я умовах чи використанням неналежного обладнання, інструментів. Пе­реважно цей злочин характеризується бездіяльністю, що має мі­сце при невиконанні дій, які особа повинна була вчинити відпо­відно до існуючих нормативних вимог (наприклад, незабезпе­чення індивідуальними засобами захисту, відсутність контролю за проведенням робіт і дотриманням при цьому правил безпеки праці підлеглими працівниками, допуск до роботи осіб, які не мають відповідної підготовки чи не проінструктовані з питань охорони праці).

Під законодавчими та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці, вимоги яких порушуються при вчи­ненні цього злочину, слід розуміти Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці", інші закони Укра­їни, міжнародні договори, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти, а також нормативні акти підприємств, установ, організацій з пи­тань охорони праці.

Ст. 271 КК охоплюється порушення так званих загальних правил охорони праці - тих, які стосуються всіх працівників і спрямовані на попередження заподіяння шкоди будь-яким осо­бам, пов’язаним з виробництвом.

Порушення спеціальних правил безпеки цією статтею не охоплюються і, за наявності підстав, потребують кваліфікації за

ст. 272 - Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою;

ст. 273 - Порушення правил безпеки на вибухонебезпеч­них підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;

ст. 274 - Порушення правил ядерної або радіаційної без­пеки. За даною статтею буде розглянуто питання 2.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину за ст. 271 КК є місце його вчинення. Ним є місце, де здійснюється виробництво, - підприємство, установа, організація або підпри­ємницька діяльність громадянина - суб’єкта такої діяльності.

Наслідки у вигляді шкоди здоров’ю потерпілому мають місце при заподіянні особі легкої або середньої тяжкості тілес­них ушкоджень. Аналогічні порушення за відсутності передба­чених ст. 271 КК наслідків тягнуть адміністративну відповіда­льність за ч. 2 ст. 41 або за ст. 93 Кодексу України про адмініст­ративні правопорушення.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого.

Суб’єкт злочину спеціальний. Крім загальних ознак суб’єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме:

є службовою особою підприємства, установи, органі­зації або громадянином-суб’єктом підприємницької діяльності;

несе спеціальні обов’язки з охорони праці.

Такі обов’язки покладаються на службових осіб спеціа­льними наказами адміністрації, посадовими інструкціями, ви­пливають із займаної посади чи в зв’язку із попередньою діяль­ністю.

Громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності несуть обов’язки з охорони праці найнятих ними працівників на підста­ві закону.

Якщо порушення допущено рядовими працівниками (не службовими особами), то вони, за наявності відповідних наслід­ків та інших обов’язкових ознак, можуть бути кваліфіковані за статтями про злочини проти життя та здоров’я особи.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необе­режною виною у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Якщо порушення вимог законодавства про охорону праці було способом умисного заподіяння шкоди життю або здоров’ю людей, то такі діяння кваліфікуються з врахуванням конкретних обставин справи як диверсія (ст. 113 КК) або умисні злочини проти життя та здоров’я особи.

Кваліфіковані види злочину (ч. 2 ст. 271 КК) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило:

загибель людей;

інші тяжкі наслідки.

Об’єктивною стороною злочину за ст. 272 "Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпе­кою" є:

діяння - порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві;

наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи на­станню інших тяжких наслідків або ж заподіяння реальної шко­ди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272);

причинним зв’язком між діянням і наслідками.

Крім того, обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.

Суб’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, по­рушення яких йому інкримінується. Про це може свідчити факт проведення інструктування перед роботою, складання іспитів чи заліків на знання відповідних правил, наявність посвідчень на право управління певними механізмами тощо.

Відповідальність за порушення правил безпеки на вибу­хонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах визначена ст. 273 КК.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних це­хах, а додатковим об’єктом - життя та здоров’я особи.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

діянням - порушенням правил безпеки на вибухоне­безпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;

наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здо­ров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273 КК);

причинним зв’язком між діянням та наслідками, а також

місцем вчинення злочину.

Питання 2. Відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

Встановлена відповідальність за вищеозначений злочин ст. 274 КК.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека ви­робництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов’язковим об’єктом - життя та здоров’я особи.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

діянням у вигляді порушення правил ядерної або раді­аційної безпеки;

наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здо­ров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 274 КК), або у вигляді загибелі лю­дей чи інших наслідків (ч. 2 ст. 274 КК);

причинним зв’язком між діянням і наслідками, а також

місцем вчинення злочину.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено шляхом дії - виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у:

допуску до робіт в умовах радіоактивного випроміню­вання працівників, не забезпечених засобами дозиметричного контролю;

непроведенні дезактивації обладнання;

порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання;

використання ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених законом.

Під правилами ядерної або радіаційної безпеки слід розу­міти будь-які нормативно-правові акти, які регламентують ви­моги щодо робіт з радіоактивними матеріалами.

Місцем вчинення злочину є виробництво. Злочин вважа­ється закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вка­заних в частинах 1 і 2 ст. 274 КК.

 

Запитання для закріплення та засвоєння матеріалу

1. Які наслідки порушення законодавства про охорону праці і в яких випадках вони караються кримінальним законо­давством?

2. За якими статтями Кримінального кодексу настає від­повідальність за порушення спеціальних правил безпеки праці?

3. В чому полягає об’єктивна сторона злочину за ст. 274 Кримінального кодексу?

 

 


Просмотров 313

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!