Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Основні вимоги з техніки безпеки



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

 

До лабораторних занять

 

 

з дисципліни: «Основи програмування та алгоритмічні мови»

(Частина 2)

 

для студентів, що навчаються за напрямом:

 

 

050103 – «Програмна інженерія»;

 

Затверджено на засіданні циклової комісії «Програмна інженерія»

«31»серпня 2015р., протокол № 1

 

 

Івано-Франківськ


 

Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «Основи програмування та алгоритмічні мови» (Частина 2) для студентів, що навчаються за спеціальністю – «Розробка програмного забезпечення»;

 


Викладачі:

 

 


 

 

Балабаник О.К., Білан О.Я..


 

 

Коротка анотація видання. Містить короткі теоретичні відомості що- до елементів та основних прийомів програмування алгоритмічною мовою високого рівня C (C++); сприяє оволодінню основами структурної методо- логії програмування, обчислювальними можливостями мови, керуванням порядком обчислень, організацією та обробкою основних типів даних, реа- лізацією файлового обміну даними тощо.


 

 


ЗМІСТ


 

 

стор.


ВСТУП …………………………………………………………………... 4

1. Загальні положення ………………………………………………….. 5

2. Основні вимоги з техніки безпеки ………………………………….. 6

3. Лабораторна робота №1.

Засоби розробки С-програм ………………………………………… 7

4. Лабораторна робота №2.

Створення простих програм ………………………………………… 13

5. Лабораторна робота №3.

Виконання простих обчислень ……………………………………... 24

6. Лабораторна робота №4.

Реалізація алгоритмів розгалуження ……………………………….. 33

7. Лабораторна робота №5.

Реалізація простих циклічних алгоритмів …………………………. 40

8. Лабораторна робота №6.

Реалізація вкладених циклічних алгоритмів ………………………. 46

9. Лабораторна робота №7.

Обробка числових та символьних послідовностей ………….…….. 50 10.Лабораторна робота №8.

Розробка функцій користувача ………………………..…………….. 56 11.Лабораторна робота №9.



Робота з одновимірними числовими масивами …………………....... 64

12.Лабораторна робота №10.

Робота з числовими матрицями …………………………………….. 71 13.Лабораторна робота №11.

Реалізація алгоритмів сортування масивів ………..……………….. 79

14.Лабораторна робота №12.

Робота з символьними рядками …………………………………….. 85 15.Лабораторна робота №13.

Реалізація файлового обміну даними ……………………………........ 92

Перелік посилань ……………………………………………………….102 Додаток А. Порядок виконання та захисту практичних робіт …….…103 Додаток Б. Порядок виконання та захисту домашніх контрольних

робіт (для студентів-заочників)…………………………….104


 

 

ВСТУП

 

 

Дисципліна «Основи програмування та алгоритмічні мови» викладається для студентів, що навчаються за спеціальністю – «Розробка программного забезпечення» упродовж двох навчальних семестрів. Дане навчальне видання призначене для другого навчального семестру.

Робочою мовою програмування при виконанні практичних робіт об- рано популярну, потужну і затребувану алгоритмічну мову високого рівня С, яка забезпечує формування найбільш ефективного машинного коду про- грами, що досягається прив’язкою мови до структури пам’яті та регістро- вої архітектури ЕОМ. Популярність мови С та похідних від неї мов про- грамування (С++, Objective-C, С# тощо) підтверджується також відомим світовим критерієм – індексом TIOBE (TIOBE programming community in-



dex).

Мова програмування C також є більш придатною для розв’язку прак- тичних задач, пов’язаних з майбутньою професійної діяльністю у IT галузі.

Усі сучасні версії компілятора C відповідають ANSI-стандарту, за- пропонованому Американським національним інститутом стандартів (ANSI – American National Standard Institute). Не є виключенням і популяр- ний компілятор Borland C++ для IBM PC фірми Borland Software Corpora- tion, програмне середовище якого саме і застосовується для виконання на- ведених у даному виданні практичних робіт.

Практичні роботи передбачають ознайомлення з основами структур- ної методології програмування мовою С (C++), її обчислювальними мож- ливостями, керуванням порядком обчислень, організацією та обробкою

основних типів даних, реалізацією файлового обміну даними тощо, що дає можливість подальшого самостійного поглиблення своїх знань та навичок у програмуванні мовами високого рівня.


 

 

Загальні положення

 

 

Метою практичних занять з дисципліни «Основи програмування та алгоритмічні мови» є набуття практичних навичок алгоритмізації і програмування алгоритмічною мовою високого рівня під час розв’язку прикладних задач з використанням прикладного програмного забезпечення та сучасної обчислювальної техніки (персональних комп’ютерів – ПК).

Методичні вказівки складено у відповідності до робочої програми з дисципліни «Основи програмування та алгоритмічні мови» для студентів, що навчаються за напрямом 050103 – «Програмна інженерія».

Практичні роботи виконуються на лабораторних заняттях з дисципліни в обчислювальному залі з використанням ПК та в часи самостійної роботи.

Для студентів денної форми навчання виконання всіх практичних

робіт даного навчального видання є обов’язковим. Студенти заочної фор- ми навчання виконують лише роботи, передбачені робочою програмою на- вчальної дисципліни.



Перелік і кількість запропонованих до розв’язку задач визначається викладачем, який веде лабораторні заняття, відповідно до робочої програми дисципліни.

Усі практичні роботи складено за єдиним планом – на початку кож- ної роботи наведено її тему та мету, далі викладено короткі теоретичні ві- домості щодо тематики роботи з розглядом прикладів розв’язку типових задач, після чого містяться індивідуальні завдання та запитання для само- перевірки.

Наприкінці методичних вказівок наведено порядок виконання і захи- сту робіт та перелік посилань на використану укладачами навчального ви-

дання та рекомендовану для виконання роботи літературу.

Після виконання кожної роботи студенти складають звіт, котрий за- хищають. За результатами виконання та захисту роботи виставляються ба- ли за спеціальною шкалою оцінювання, наведеною у робочій програмі. Ба- ли, отримані за окремі роботи, формують загальну суму балів за практи- кум, яка враховується у підсумкову оцінку за модуль та семестр.


 

 

Основні вимоги з техніки безпеки

 

 

При виконанні практичних робіт у комп’ютерних залах студент по- винен дотримуватися означених нижче правил техніки безпеки:

1. Не приступати до роботи, не прослухавши інструктаж з техніки безпеки.

2. Зареєструватись у журналі користувачів ПК у комп'ютерному залі (перед початком виконання першої роботи).

3. Не вмикати чи вимикати самостійно живлення у комп'ютерному залі або на своєму робочому місці.

4. При виконанні роботи за комп'ютером може знаходитись не більш, ніж два студенти одночасно.

5. Не змінювати налагоджень комп'ютера та його операційної системи.

6. Не встановлювати та не видаляти ніяких програм без дозволу викладача або відповідального інженера.

7. Закінчивши виконання практичної роботи студент повинен скопіювати результати на власний носій інформації, закрити всі програми, з якими працював, без збереження на ПК власних результатів.

8. Повідомити відповідального інженера та викладача про закінчення роботи.


 

 

3. Лабораторна робота №1. Засоби розробки С-програм

 

 

Мета роботи: ознайомлення з процесом розробки програм у інтегро- ваному середовищі та за допомогою автономного компілятора Borland С++.

 

 

Теоретичні основи.

Для розробки C-програми найбільшу популярність набули інтегро-

ване середовище розробки (далі IDE – Integrated Development Environment) та автономний компілятор фірми Borland Software Corporation.

Windows-орієнтоване середовище Borland C++ (файл bcw.exe) має текстовий редактор, компілятор, налагоджувач, компонувальник, менеджер проектів, довідкову систему тощо та може бути застосовано під час розробки різноманітних DOS- і Windows-додатків, у тому числі й 32-бітових.

Розділи головного меню IDE мають таке ж саме призначення, що й аналогічні розділи практично усіх Windows-орієнтованих середовищ, наприклад, того ж Borland Pascal або Delphi.

Так, для відкриття нового вікна редагування необхідно після запуску файла bcw.exe обрати команду головного меню IDE File|New|Text Edit. У цьому вікні вводиться текст програми, яка спочатку має ім’я noname00.cpp (рис. 3.1).

 

 

Рисунок 3.1 – Вікно IDE Borland C++

 

 

Щоб зберегти введену програму на диску необхідно скористатися командою головного меню IDE File|Save або File|Save as… або відповід-


 

 

ною кнопкою на оперативній панелі (SpeedBar).

За допомогою команди головного меню IDE File|Open… або відпові- дної кнопки на оперативній панелі (SpeedBar) можна завантажити у вікно

редагування будь-який текстовий файл. Зазвичай це файли з розширення-

ми .c, .cpp або .h.

Якщо у вікні редагування клацнути один раз правою клавішею миші, відкриється оперативне меню (SpeedMenu), в якому необхідно обрати ко- манду, що відкриває діалогове вікно TargetExpert (рис. 3.2).

 

 

Рисунок 3.2 – Діалогове вікно TargetExpert IDE Borland C++ Наприклад, для компіляції лістингу програми для Windows необхід-

но у вікні TargetExpert встановити такі ж самі установки, як показано на рис. 3.2 та натиснути кнопку ОК або клавішу Enter. Після завершення діа- логу з вікном TargetExpert для компіляції та запуску програми необхідно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+F9 або скористатися відповідною кно- пкою на оперативній панелі (SpeedBar).

Щоб створити консольний додаток для Windows необхідно у вікні

TargetExpert встановити Target Type у стан Application [.exe], а Platform – у Win32 та використати модель пам’яті Console (за замовчанням), а далі ви- конати ті ж самі дії, що й під час компіляції Windows-програми.

Під час компіляції програми IDE відкриває вікно повідомлень (Mes- sage) про помилки (Errors), попередження (Warnings), якщо такі є, тощо. Усі помилки та попередження виділяються у вікні редагування, а коментар щодо них міститься у вікні повідомлень. Коментар про помилку містить ім’я файлу (що дуже важливо для багатофайлових програм), номер рядка з


 

 

помилкою та коротке її пояснення. Текст хибної програми має бути відредагованим та заново скомпільованим, без чого неможливо створення виконавчого exe-файлу.

У разі успішної компіляції на екрані з’явиться вікно на кшталт зображеного на рис. 3.3.

 

 

 

 

Рисунок 3.3 – Вікно статусу компіляції IDE Borland C++

 

 

Для отримання оперативної довідки про будь-які елементи мови про- грамування достатньо виділити у вікні редагування IDE Borland C++ необ- хідний елемент (для цього можна клацнути на елементі два рази лівою кла- вішею миші) та натиснути клавішу F1. Можна також встановити курсор на необхідний елемент програми та натиснути комбінацію клавіш Ctrl+F1.

Автономний компілятор Borland C++ (файл bcc.exe) запускається із командного рядка DOS і застосовується для компіляції програм, створених

за допомогою будь-якого текстового редактора. Компілятор bcc здатний виконати компіляцію і компонування окремих модулів у виконавчий файл однією командою. Так, наприклад, аби скомпілювати та скомпонувати програму name.с необхідно у командному рядку записати:

 

 

bcc name.с

 

 

У разі успішної компіляції та компонування на диску буде створено файл name.exe.

При цьому для C-програм необхідно обов’язково зазначати як ім’я, так і розширення (.с) текстового файла, бо без зазначення розширення тек- стовий файл буде компілюватися начебто програма C++, тобто як файл з розширенням .cpp.


 

 

Окрім можливості компіляції C- та C++-програм, а також їх автома- тичного компонування автономний компілятор Borland C++ здатний ком- понувати об’єктні модулі (файли з розширенням .obj) та асемблювати про- грами на асемблері (файли з розширенням .asm), а також змішувати файли з різними розширеннями в одній команді. Наприклад, командний рядок:

 

 

bcc main.c sub1 sub2.obj

 

 

компілює main.c у main.obj, а sub1.срр (розширення береться за замовчан- ням) у sub1.obj і автоматично викликає програму tlink.exeаби скомпонува- ти обидва отримані obj-файли з третім – sub2.obj для створення результую- чого файла main.exe.

Комплект поставки Borland C++ містить також 32-бітові автономний компілятор (файл bcc32.exe) і компонувальник (файл tlink32.exe) для ство-

рення 32-бітових Windows-додатків.

 

 

Завдання:

Наступна програма-гра генерує випадкове натуральне число від 0 до

9 та пропонує користувачеві його вгадати, вводячи з клавіатури. У разі вгаданого числа програма завершується та повідомляє про набрані корис- тувачем бали. Чим скоріше генероване число буде вгадане, тим більше ба- лів отримає гравець.

З використанням інтегрованого середовища Borland С++ створити виконавчий файл для наведеної програми-гри:

 

 

/* 1.1 */

#include <stdio.h>

#include <stdlib.h> main()

{

const del=10;

int x,y,prize=100;

printf(″Define number, which computer generate\n″); randomize();

y=random(10); do

{

printf(″Enter number=″); scanf("%i",&x);

if (x>y)

{

printf(″Wrong, enter smaller\n″);

prize-=del;


 

 

}

if (x<y)

{

printf(″Wrong, enter bigger\n″); prize-=del;

}

}

while (x!=y);

printf(″You have guessed right!\n″); printf(″You have won the prize=%i″,prize); return 0;

}

 

Порядок виконання:

1. Знайти на диску файл інтегрованого середовища Borland С++ (bcw.exe) та запустити його на виконання (зазвичай цей файл знаходиться за маршрутом C:\BCх\BIN\bcw.exe, де х – версія IDE Borland С++, або може бути активований за допомогою свого ярлика на робочому столі чи через меню команд кнопки Пуск ОС Windows).

2. У середовищі Borland C++, що з’явиться на екрані, відкрити вікно noname00.cpp за допомогою меню IDE File|New|Text Edit. У цьому вікні вводиться текст програми, яка спочатку має ім’я noname00.cpp

3. У вікні noname00.cpp натиснути праву клавішу миші та в операти- вному меню (SpeedMenu), що відкриється, обрати меню TargetExpert, де встановити Target Type у стан EasyWin [.exe], Platform – у Windows 3.x (16), а Target Model – у Large для компіляції Windows-програми (або інші настроювання – у разі створення консольного додатку Windows тощо).

4. У вікні noname00.cpp з використанням редактора IDE набрати текст наведеної у прикладі завдання C-програми.

5. За допомогою меню IDE File|Save або File|Save as… зберегти на- брану програму на диску під власним іменем, наприклад _1_1.cpp

6. Скомпілювати програму за допомогою меню IDE Project|Compile (натиснувши на клавіатурі Alt+F9) або за допомогою відповідної кнопки на оперативній панелі інструментів. Виправити припущені помилки та знову перейти до виконання п.5.

Уразі успішної компіляції з’явиться вікно статусу компіляції з по- відомленням Status: Success, та автоматично на диску буде створено файл

_1_1.exe. Місцезнаходження цього файлу визначається меню IDE Options|Project…|Output Directories.

7. Запустити програму на виконання за допомогою відповідної кноп-

ки на оперативній панелі інструментів або натиснувши на клавіатурі Ctrl+F9. Програму можна також виконати у традиційний спосіб у Windows, вийшовши із середовища Borland C++.


 

 

Результати роботи:

 

 

Контрольні запитання:

1. Якими засобами можна розробляти програми С/С++?

2. За допомогою якого файлу активується інтегроване середовище роз- робки програм (IDE) Borland С++?

3. Яка структура та призначення IDE Borland С++?

4. Яка структура та призначення головного меню IDE Borland С++?

5. Які основні етапи розробки програми у IDE Borland С++?

6. Що таке компіляція програми? Що означає термін «компонування програми»?

7. Яким чином виконуються компіляція та запуск програми у IDE?

8. Що означає термін «автономна компіляція програми»? За допомогою якого файлу активується автономний компілятор Borland С++ і як їм користуватись?

9. Яке розширення мають файли програм С/С++?

10 .Які файли з’являються на диску після компіляції програм С/С++?


 

 

4. Лабораторна робота №2. Створення простих програм

 

 

Мета роботи:набуття навичок створення простих програм у сере- довищі Borland C++; ознайомлення з алфавітом мови програмування C/C++, використанням коментарів, змінних та констант, а також функцій введення-виведення.

 

 

Теоретичні основи.

Найкоротша коректна С-програма має наступний вигляд:

 

 

main()

{

return 0;

}

 

Ця програма містить лише одну головну функцію main().

Відкрита та закрита фігурні дужки обмежують блок функції main(). Зазвичай у цьому блоці розташовуються оператори програми, у тому числі виклики інших функцій. У даному випадку головна функція містить лише один оператор – оператор повернення return, який завершує виконання програми та повертає деяке ціле значення. Ненульові значення оператора return свідчать про помилки у програмі.

Більш складні C-програми можуть містити різні стандартні оголо- шення або виклики стандартних (бібліотечних) функцій. У такому разі до програми необхідно долучити спеціальні заголовні файли. Наприклад, програма на ANSI C, що містить стандартні оголошення, пов’язані із вве-

денням або виведенням інформації, має починатися директиви включення:

 

 

#include <stdio.h>

 

 

Для організації введення-виведення засобами Borland C++ замість наведеного рядка програми записують:

 

 

#include <iostream.h>

 

Ім’я директиви вказує компілятору на читання тексту з заданого файлу (у даному випадку з файлів stdio.h або iostream.h).

Коментарі ANSI С-програми обмежуються складеними символами:

/*та */. Такі коментарі можуть використовуватись у будь-якому місці про- грами, а також займати декілька її рядків. Коментарі Borland C++ почина- ються з пари символів //і все, що знаходиться далі, аж до кінця поточного рядка, є коментарем.


 

 

Приклади коментарів:

 

 

/* Звичайний коментар ANSI С …*/

// Коментар Borland C++ …

 

 

Ідентифікатори використовуються для присвоєння імен змінним, константам, функціям програми тощо. Ідентифікатори мають починатися з літери і можуть містити виключно літери, цифри та символ підкреслення у будь-якому сполученні. Бажано не використовувати символ підкреслення з самого початку ідентифікатора, бо такі ідентифікатори зарезервовано для системного рівня Borland C++. Довжина ідентифікаторів не обмежена, про- те компілятор за замовчанням відрізняє лише перші 32 символи.

Мова С/С++ є чутливою до регістру літер ідентифікаторів, тому, на- приклад, наступні ідентифікатори: myVar, myvar або MYVAR – цілком рі-

зні ідентифікатори.

Не припустимо у якості ідентифікаторів використання ключових слів мови програмування:


Просмотров 1010

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!