Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Мистецтво епохи бронзи (2 тис. до н. е.)



Зміст теми:

Зародження приватної власності і збільшення майнової нерівності. Перехід до культури патріархату. Формування і розвиток самостійних галузей виробництва (ливарна і ковальська справа, гончарство, ткацтво). Посилення локалізації культур. Виникнення нових форм вираження ідей і почуттів людини у монументальній пластиці і культовій архітектурі. Зв'язок мистецтва з релігійно-магічними ідеями та образами епохи бронзи. Великі заупокійні споруди – кургани. Культ вождя. Надмогильні антропоморфні стели (кам'яні баби). Мегалітичні споруди: менгіри, дольмени і кромлехи. Монументально-реалістичний стиль Майкопської культури. Кобанська культура (різовиди техніки обробки металу).

 

Основні положення теми:

Епоха бронзи – ера панування металу і військових сутичок. Подальший розвиток виробництва, введення нових форм господарства та нових металевих знарядь праці, змінювали ставлення людини до навколишнього світу. Основним громадським осередком у цей час стає плем'я, яке об'єднувало декілька родів. Відбувається перехід від матріархату первіснообщинного ладу до патріархально-родового суспільства. Вождь племені користувався особливою пошаною.

Інтенсивно розвивається техніка обробки металу: кування, лиття, карбування та гравірування. За допомогою цих технік вироби з бронзи покривалися різноманітними візерунками та зображеннями, створювалися предмети дрібної пластики. Основним джерелом культурних і художніх цінностей стали кургани, де збереглася величезна кількість речей для потойбічного (загробного) життя. Головним образотворчим мотивом підчас виготовлення та оздоблення різних бронзових, золотих і срібних виробів залишалися тварини, які мали певний ритуально-магічний, символічний сенс (Майкопська і Кобанська культури). В мистецтві крім зображення різноманітних тварин, зустрічаються також і зобрази міфологічних героїв, фантастичних істот.

Слід зазначити, що в епоху бронзи переважне значення отримує архітектура, названа мегалітичною (тобто архітектура великих каменів). До мегалітичних споруд відносяться: менгіри, дольмени, кромлехи. Виникнення їх пов'язане з розвитком релігійних уявлень, культу предків і природи. Цілі алеї менгірів зустрічаються в Закавказзі і в Західній Європі, і на узбережжі Середземного моря і Атлантичного океану. Менгіри наділені якістю архітектури і скульптури. Вони виконували магічну роль вертикалі, яка поєднувала землю (світ людей) і небо (світ богів та предків). Деякі менгіри мають антропоморфну форму або зображення фігури людини (чоловіка чи жінки) висікалося на поверхні каменя. Можливо, це пов'язано з поклонінням жіночому божеству чи героїзацією образа вождя племені чи воїна.



Дольмени широко поширені в Західній Європі, в північній Африці, Ірані, Індії, в Криму та на Кавказі; вони являють собою гробниці, побудовані з

мрійливість, оспівує красу людського тіла. Скульптурні образи Праксителя набувають більшої витонченості, граціозності і мають філософсько-споглядальний характер. Скульптор створює новий ідеал жіночої краси, втіливши його в образі Афродіти Книдської. Обидва майстри зробили величезний вплив на своїх сучасників; у їхньому стилі працювали окремі майстри й цілі школи протягом кількох століть. До числа найбільших грецьких скульпторів належить і Лисипп. Найбільш відомі його роботи: «Відпочиваючий Геракл», «Ерот», «Апоксіомен», «Відпочиваючий Гермес», «Геракл з ланню», «Борець», портрети Биаса, Сократа та Олександра Македонського. Від ідеалізованого образу людини в епоху класики Лисипп прийшов до розуміння розмаїття людських характерів, до передачі особливостей віку і психологічних переживань. Лисипп створив свою систему пропорційної побудови фігури. Найбільш видатним представником ідеалізуючого напряму в мистецтві був Леохар (статуя «Аполлон Бельведерський). Порівняння творчості Лисиппа і Леохара показує розвиток художніх напрямків в грецькому мистецтві в 4 ст. до н. е.



Майстри живопису цього періоду широко використовували досвід попередніх художників і, досконало володіючи реалістичними прийомами зображення людини і тварини, збагатили живопис новими досягненнями. Пейзаж займає тепер більш значне місце в композиції і є не тільки фоном для фігури, але й важливою складовою всього сюжетного задуму. Блискучого розвитку досяг живописний портрет. Видатними живописцями даного періоду є Памфіл, Нікій, Апеллес і Філоксен.

Давньогрецьке мистецтво не мислилося інакше, ніж в ансамблі: архітектура, скульптура, вазопис, живопис, вироби прикладного мистецтва доповнювали один одного, створюючи художній образ епохи.

4.6. Еллінізм (кінець 4 – 1 ст. до н. е.)

Зміст теми:

Розвиток портрета, пейзажу, побутового жанру. Різноманітність шкіл і напрямів у мистецтві еллінізму. Продовження традицій класики в мистецтві материкової Греції. Скульптура Венери Мілоської. Олександрійська школа. Декоративна скульптура (статуя Нілу). Жанрові мотиви («Нубійський хлопчик»). Натуралістичні тенденції («Старий рибалка»). Скульптура Пергама. Статуї галлів, «Афродіта Пергамська». Мистецтво о. Родос (статуя «Колос Родоський», скульптурні композиції «Фарнезський бик», «Лаокоон»). Поступовий занепад елліністичного мистецтва. Мистецтво Північного Причорномор'я. Скульптура і живопис грецьких міст-колоній (Ольві і Херсонес). Декоративно-прикладне мистецтво(«Камея Гонзага»).



 

Основні положення теми:

До кінця 4 ст. до н. е. величезна імперія Олександра Македонського розпалася на окремі елліністичні держави. Греція втрачає свою колишню могутність. Образотворче мистецтво еллінізму може бути розділене на три

 

Завдання і запитання для самоперевірки і підготовки до заліку:

1. Назвіть основні риси первісного мистецтва.

2. У які історичні періоди первісне мистецтво розвивалося найбільш інтенсивно?

3. Чому зображення людини не було головним в епоху палеоліту?

4. Які жіночі зображення (дрібна пластика) були поширені в епоху палеоліту?

5. Як зображували звірів в епоху Мадлен?

6. Які форми образотворчого творчості характерні для епохи палеоліту?

7. Розкажіть про особливості печерного живопису (техніка, матеріали, стилістичні особливості зображення) в епоху Мадлен.

8. Розкажіть про характер сюжетів наскального живопису і первісних рельєфів періоду мезоліту.

9. Чому в декоративно-прикладному мистецтві Трипілля домінували умовно-орнаментальні форми зображення?

10. Розкажіть про стилістичні особливості умовно-схематичної пластики жіночих статуеток, пов'язаних з культом родючості і покровительки роду культури Трипілля.

11. Як з'явилися нові форми релігійно-міфологічнихуявлень у монументальній пластиці і культовій архітектурі бронзового періоду?

12. З яким культом пов'язані зображення надмогильних стел?

13. Розкажіть про художню творчість стародавніх кельтів.

14. Назвіть основні типи мегалітичних споруд і охарактеризуйте їх.

15. Розкажіть про монументально-реалістичний стиль Майкопської культури.

16. Які техніки обробки металу існували в кобанській культурі?

17. Які художні вироби знаходили у скіфських курганах?

18. У чому полягають особливості звіриного стилю в образотворчому мистецтві скіфів?

19. Розкажіть про художньо-стилістичні особливості алтайського віріанту звіриного стилю.

 

Теми рефератів:

1 Виникнення і розвиток мистецтва в первісному суспільстві.

2 Синкретичний характер первісного мистецтва.

3 Еволюція наскальних зображень первісної епохи.

4 Палеолітичний реалізм.

5. Зображення тварин у первісному мистецтві.

6. Зображення людини первісними художниками.

7. Мистецтво палеоліту: натуралізм і магія.

8. Мистецтво неоліту: геометризм і анімізм.

9. Глина, що стала мистецтвом: гончарне ремесло в епоху неоліту.

10. Образ матері-богині в Трипільській культурі.

11. Неолітична скульптура і рельєф.

12. Мегалітичні споруди епохи бронзи.

13. Релігійно-міфологічні втілення у монументальній пластиці і культовій

 

краси і сили реальної людини (наприклад, рельєф «Народження Афродіти з піни морських хвиль біля острова Кіпр»). У пошуках засобів для найбільш реального вираження дійсності в мистецтві вирішувалася проблема: передача глибини простору, більшої динаміки і пластичності в рухах людської фігури (наприклад, скульптура «Бігун на старті»).

«Тирановбивці» – пам'ятник суворий, повний патріотичного пафосу, оспівував перемогу демократії, яка скинула не тільки тиранію, а й відбила перську навалу. Героїчний ідеал ранньої класики отримав яскраве втілення в бронзовій статуї Посейдона, готового кинути спис.

У середині 5 ст. до н. е. в Афінах працює скульптор Мирон, творчість якого характеризується пошуком типічно-узагальнених образів, нових прийомів у передачі природних рухів фігури людини. Мирон одним з перших майстрів грецького мистецтва зумів передати в скульптурі відчуття руху. Найбільш відомі його статуї «Дискобол», «Афіна і Марсій». У вигляді дискобола чітко проступають риси ідеального образу людини-громадянина, якому притаманні спокійне самовладання, стриманість у вияві почуттів, здатність підпорядкувати себе розумній волі.

У мистецькому житті часів Перикла центральне місце займав аттичний скульптор Фідій. Фідій втілив в своїй творчості стиль високої класики, який вражає знайденими співвідношеннями раціонального та емоційного, статики та динаміки, почуття рівноваги та спокою. Найзнаменитішими в давнину вважалися його колосальні статуї: Афіна Парфенос і Зевс в Олімпійському храмі, виконані в техніці хрисоелефантинною, і Афіна Промахос (захисниця держави). Скульптурним образам Фідія притаманні мужність, фізична міць, внутрішній спокій та зосередженість. Фідій брав участь у реконструкції Афінського Акрополю. В скульптурних образах Парфенону Фідій передав живе почуття віри в силу розуму і краси вільної людини, перемогу греків над варварами-персами і над стихіями природи. Ідеальна краса, глибока людяність богів і богинь не тільки втюлювали естетичний та духовний ідеал греків, але й надихали на героїчні подвиги. Скульптура Парфенону є невичерпною скарбницею образів, композиційних прийомів, художніх мотивів для багатьох поколінь грецьких майстрів скульптури, живопису, вазового розписуі навіть ювелірних прикрас.

Поліклет – майстер бронзової скульптури. Він створив узагальнений художній образ атлета, який став взірцем для багатьох митців Поліклет втілив в своїх статуях образ ідеального, вільно народженого громадянина полісу. (скульптури «Дорифор», «Поранена амазонка» «Діадумен»). Скульптуор був також і теоретиком мистецтва (трактат «Канон»).

Індивідуалізм як вираз умонастроїв цього історичного періоду знайшов своє втілення у розвитку реалістичного портрета (наприклад, творчість Дмитра з Алопеки). В скульптурі з’являється увага до живих людей, більш граціозна та конкретна передача гармонійних рухів і плавних жестів.

Статуї богів, героїв та атлетів символізують ідеальний, абсолютний рівень фізичної доскональності людини. В мистецтві втілюється еталонкраси в

 


Просмотров 326

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!