Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Період правління XXI – XXXII династії



(11 – 4 ст. до н. e.)

Зміст теми:

Загальна соціально-політична та економічна характеристика правління XXI – XXXII династій. Розкол країни. Об'єднання Єгипту XXII – XXIV лівійськими династіями. Панування XXV нубійської, або ефіопської династії. Короткий розквіт мистецтва в період правління Саіської династії. Продовження і збереження реалістичних традицій в мистецтві. Розповсюдження культу тварин. Вплив античної культури в період правління македонської династії Птоломеїв. Заснування Александрії. Згасання традиційної майстерності у всіх сферах мистецтва. Приєднання Єгипту до Римської імперії.

 

Основні положення теми:

На подальший розвиток єгипетської культури позначилися численні війни, що призвели до розпаду держави. Припиняється зведення пишних усипальниць. Серед пам'яток цієї епохи найбільш цікаві скульптурні портрети.

Завоювання Олександра Македонського у 332 р. до н. е. поклали початок нового періоду в мистецтві Стародавнього Єгипту, в художній культурі якого

переплелися традиції минулого і античності.

 

кераміці. Рослинний світ ще не попав в цей період в сферу уваги художника, і майстер використовує лише деякі мотиви, наприклад окремі пелюстки або листя, включаючи їх в загальний декоративний стиль. Цей декоративний підхід отримав свій високий розвиток в період 1800 — 1700 рр. до н. е. Стиль вазового розпису «камарес» (названий так по місцю перших знахідок цього типа) відрізняється пластичністю форм, відсутністю чіткого розмежування частин і є певною закінченою системою орнаментального мистецтва. Вази розписувались орнаментом з великих розеток, стилізованих квітів і спіралей жовтого, червоного та вишневого кольорів на темному тлі. Особливого розвитку в критському мистецтві також отримують сюжети на фресках і вазах з життя моря («морський» стиль). Особливої сили виразності досягають майстри в рельєфах: сцени боротьби і змагань вражають своєю експресією, сміливими ракурсами, динамічністю. Трактування людей в рельєфах умовне. «Левові ворота» — перший відомий приклад монументальної скульптури в егейському мистецтві.



На островах архіпелагу Кіклади існував специфічний вид скульптури, так звані кикладські ідоли – мармурові статуетки узагальнених геометризованих форм з чітко вираженою конструкцією.

Після згасання критського мистецтва ще близько трьох століть існувало близьке йому мікенське мистецтво. Воно значним чином відрізнялося від критського: було більш суворим і декоративно-умовним. У мистецтві Мікен зникає реалістична тенденція в передачі живого світу, проявляється схематизація в зображенні людей, тварин і рослинного світу. На стінах мікенських палаців зображували ритуальні композиції, святкові ходи з дарами, а також численні сцени війни і полювання. Настінні розписи відрізнялися площинним і декоративним рішенням, простір майже не передавався. У мистецтві особливу популярність набувають дрібна пластика та кераміка. Змінюється і характер розпису ваз. Серед ваз цього періоду переважають вази так званого мікенського типу – вази вишуканої форми з темним розписом стилізованих квітів або морських мотивів на світлому фоні. Нові прийоми декору носять назву «палацового» стилю. Мікенська кераміка поступається критській витонченістю і різноманітністю форм, багатством численних варіацій декоративних розписів, але перевершує її в технічному відношенні. Розпис зі схематичним зображенням рослинного чи морського світу підпорядкувався обов’язково формі вази.



Зображення в настінних розписах палаців Тірінфа відрізняються схематичністю, декоративністю, втратою реалістичності образу.

Грецькі племена (дорійці), які поступово засиляли крито-мікенські території, зруйнували старі вогнища егейськой культури, надовго припинивши розвиток реалістичного мистецтва, але традиції егейського мистецтва продовжували існувати дуже довго в надрах грецького суспільства. Вони виявлялися в планах храмів, в ранній появі монументального живопису, в деяких сюжетах, композиційних прийомах, в техніці кераміки.

 

 

7. Розвиток дрібної пластики і її зв'язок з похоронним культом.

8. Скульптура малих форм Стародавнього Єгипту.

9. Давньоєгипетське мистецтво амарнського періоду.

10. Особливості мистецтва в період релігійної реформи Аменхотепа IV.

11. Монументальний живопис, її місце в мистецтві Стародавнього Єгипту.

12. Розвиток художньо-стилістичних принципів рельєфу в мистецтві Стародавнього Єгипту.

13. Декоративно-ужиткове та ювелірне мистецтво Стародавнього Єгипту.

14. Символи і знаки давньоєгипетських орнаментів.

15. Скарби гробниці Тутанхамона.

16. Особливості мистецтва періоду Пізнього царства.

17. Мистецтво Стародавнього Єгипту і його вплив на світову культуру.

 

Рекомендована література:

1. Афанасьева В. К. Малая история искусств. Искусство Древнего Востока. – М., 1976.

2. Гомбрих Э. История искусства. – М., 1998.

3. Дмитриева Н. А. Искусство Древнего мира. – М., 1989.

4. Замаровский В. Их величества пирамиды. – М., 1981.

5. Краснова О. Б. Искусство Древнего мира: энциклопедия. – М., 2001.

6. Кузьмина М. Т., Мальцева Н. Л. История зарубежного искусства.– М., 1983.

7. Ванслова В. В. История искусства. Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство. – М., 2003.



8. Доброклонский М. В. История искусства зарубежных стран. – М., 1964.

9. История искусства. Первые цивилизации. – М., 1998.

10. Ливрага Х. А. Фивы. – М., 1997.

11. Любимов Л. Д. Искусство древнего мира. – М., 1966.

12. Матье М. В. Искусство Древнего Египта. – М., 1970.

13. Рак И. В. Легенды и мифы Древнего Египта. – СПб., 1997.

 

17 Розкажіть про сюжети та художньо-декоративні системи рельєфів палаців царів Ашшурнасірапала II, Саргона II, Синаххериба і Ашшурбанапала.

18 Які канони існували в образотворчому мистецтві Ассирії?

 

Теми рефератів:

1. Міфічні персонажі у мистецтві країн Передньої Азії.

2. Мистецтво Дворіччя ранньої епохи.

3. Шумерське мистецтво ранньодинастичного періоду.

4. Традиції мистецтва періоду Аккада.

5. Художньо-стилістичні принципи скульптури часу правління Гудеа.

6. Мистецтво Вавилону.

7. Художня культура Ассирії.

8. Сюжети і художньо-декоративна система рельєфів палаців царів Ашшурнасірапала II, Саргона II, Синаххериба і Ашшурбанапала.

9. Шедеври ассиро-вавилонської архітектури.

10. Канон і новаторство в скульптурі народів Передньої Азії.

 

Рекомендована література:

1. Афанасьева В. К. Малая история искусств. Искусство Древнего Востока. – М., 1976.

2. Искусство Древнего мира: энциклопедия /авт.-сост. О. Б.Краснова. – М., 2001.

3. Крамер С. Н. История начинается в Шумере. – М., 1968.

4. Матье М. Э. Искусство Древнего Востока. Памятники мирового искусства. – М., 1968. – Сер. 1. – Вып. 2.

 

 

3.2. Шумер раньодинастичного періоду (28 -24ст. до н. е.)

Зміст теми:

Рельєфні композиції фризів храму богині Нінхурсаг в Убайді. Скульптурні зображення типізованих людських фігур-символів (статуї адорантів). Відсутність в образотворчому мистецтві релігійних канонів. Магічне уявлення шумерійців про надприродну сутність богів (статуї богів). Художньо-стилістичні особливості рельєфних зображень: Плита Ур-Нанше і Стела Еанатум. Художнє ремесло. Декоративно-реалістичні зображення обожнених тварин.

 

Основні положення теми:

Найбільш поширеним типом скульптури був адорант (від лат. – поклонятися), який являв собою статую людини, що молиться – фігурка сидить або стоїть зі складеними на грудях руками, яку дарували храму. Головна риса шумерської скульптури – це умовність зображення, статичність поз, укороченність пропорцій фігури, відсутність релігійних вимог втілювати конкретні, індивідуальні ознаки оригіналу. В зображенні людини схема залишається єгипетською, але порушується повністю пропорційне співвідношення частин фігури. Загальна композиційна побудова статуй богів ідентична композиціям статуй адорантів, які стоять, проте вони виділені розміром і атрибутами.

Стіни шумерських храмів прикрашалися декоративними рельєфами, що складаються з декількох ярусів, в яких були відсутні єдині канонізовані норми виконання. Сюжети рельєфів оповідали про життя міста (закладенні храму, повсякденних справах, військовому поході і т.п.). Зображення правителя або бога виділялися більшим, ніж інші, розміром. Наприклад, Плита Ур-Нанше і стела Еанатум. Реалістично типізовані скульптурні зображення кіз, биків і корів, пов'язані з культовими, магічними уявленнями шумерійців.

 

3.3. Мистецтво періоду Аккада (24 – 22 ст. до н. е.)

Зміст теми:

Об'єднання півночі і півдня Дворіччя в одну державу Саргоном I. Вплив економічного та суспільно-політичного підйому країни на розвиток мистецтва. Звеличення царя країни в образі обожненого героя образотворчими засобами. Основна стилістична тенденція аккадської художньої культури. Затвердження в мистецтві ролі художньої індивідуальності. Характерні стилістичні особливості круглої пластики та рельєфів. Сюжет і нові художньо-стилістичні принципи побудови композиції рельєфу на стелі царя Нарам-Суена.

Основні положення теми:

У мистецтві Дворіччя в період Аккада переважала основна стилістична тенденція аккадської культури – прагнення передавати образ людини більш виразно, часто навіть з портретними рисами, а не типізовано і символічно. Характерними стилістичними особливостями круглої пластики і рельєфів були також стрункість пропорцій, природність вільно переданих

 


Просмотров 323

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!