![]() Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу! ![]() Дисциплины:
Архитектура (936) ![]() |
![]() Розрахунок повної собівартості прогамного продукту
Собівартість продукції – це виражені в грошовій формі поточні витрати, які пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції. Типовим положенням
з планування, передбачено два типи собівартості: - виробнича – це виражені в грошовій формі витрати, які пов’язані з виробництвом продукції. - повна - це виражені в грошовій формі витрати, які пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції. За способом перенесення вартості на продукцію, витрати поділяються на прямі та непрямі (накладні). Стаття 1 Прямі матеріальні витрати Прямі витрати безпосередньо пов’язані з наданням послуги, випуском продукції, виконанням роботи. Вони відносяться на собівартість прямим шляхом, тобто за допомогою прямого розрахунку. Сюди відносяться: - Прямі матеріальні витрати; - Прямі витрати на оплату праці. Стаття 1 включає витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати, а також транспортно заготівельні витрати; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливого використання чи реалізації. Розрахунок витрат виконується на підставі наступних даних:
б) оптова або закупівельна ціна матеріальних ресурсів; в) транспортно-заготівельні витрати (відсоток їх необхідно уточнювати на підприємстві,приблизно складає10%-25% від вартості матеріальних витрат); г) вартість реалізуємих відходів, якщо вони присутні (їх можна прийняти в розмірі 1- 2% від вартості матеріалів і відняти). Розрахунок зводиться в таблицю 4.2
Таблиця 4.3 Вартість купованих матеріальних ресурсів.
Вартість обладнання (комп’ютера з периферією) встановлено в попередньому періоді і тому враховується лише амортизація по даному обладнанню у відповідній статті витрат. Стаття 1= 632,5 грн Стаття 2 Основна заробітна плата основних виробничіх працівників (розробників програмного продукту). Прямі витрати на оплату праці.
Розрахунок включає 2 етапи 1. Розрахунок часу на створення програмного продукту. 2. Розрахунок заробітної плати виконавця робіт зі створення програмного продукту.
Загальний час на створення програми складається з різних компонентів. Структура загального часу на створення програмного продукту представлена в таблиці 3.3. Таблиця 4.4. Трудомісткість робіт. Структура загального часу на створення програмного продукту.
15 + 32,4 + 27 + 27 + 40,5 + 21,6 + 113,4 + 15 = 291,9 ( люд .год) Години розраховуються в людино-годинах, причому Тпо береться по фактично відпрацьованому часу, а час інших етапів визначається розрахунково по умовному числу команд Q в подальших розрахунках. Умовне число команд Q визначається за формулою: Q=q*c (4.2) С – коефіцієнт, що враховує новизну й складність програми. де q – коефіцієнт, що враховує умовне число команд залежно від типу завдання. Вибрати значення коефіцієнта q можна з таблиці 4.4 Таблиця 4.5 Значення коефіцієнта q
Наприклад для даного завдання коефіцієнт q приймається = 1000 ![]() Програмні продукти за ступінню новизни можуть бути віднесені до однієї з 4-х груп: . - Група А – розробка принципово нових завдань; - Група Б – розробка оригінальних програм; - Група В – розробка програм з використанням типових рішень; - Група Г – разове типове завдання. Наприклад для даного завдання ступінь новизни: В По ступені складності програмні продукти можуть бути віднесені до однієї з 3-х груп.( проконсультуватися з керівником професійної частини ):
- 1 – алгоритми оптимізації й моделювання систем; - 2 – завдання обліку, звітності й статистики; - 3 – стандартні алгоритми. Дане завдання може бути віднесена до 2 групи складності. Визначаємося з коефіцієнтом С , для цього користуємося данними таблиці 4.5. Коефіцієнт С визначається з таблиці 4.5 на перетинанні груп складності й ступені новизни. Таблиця 4.6 Значення коефіцієнта С
Тоді для даного завдання коефіцієнт С=1,08 Тепер, виходячи з формули (3.2) можна визначити умовне число команд Q. Q = q*c = 1000*1,08 = 1080 число команд Визначаємо час, витрачений на кожний етап створення програмного продукту: 1) Тпо (година на підготовку опису завдання), береться по факту і становить: Тпо =15 люд/год.( дивись таблицю трудомісткості –вказати власні данні ) 2) То (година на опис завдання) визначається за формулою:
То = Q*В/(50*К), (4.3) То = 1080*1,2/(50*0,8) = 1008 / 50=32,4 (люд/год) Де В – коефіцієнт обліку змін завдання, встановлюється в залежності від складності завдання й числа змін і обирається в інтервалі від 1,2 до 1,5. Для даного завдання В = 1,2 К – коефіцієнт, що враховує кваліфікацію програміста. Обираємо стаж від 2 років, тому коеф К = 0,8 Вибрати значення коефіцієнта К можна з таблиці 4.6 Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта К
3) Та = Q/(50*К) (4.4) Застосовуючи формулу 4 підраховуємо години на розробку алгоритму: Та = 1080/(50*0,8) = 27 (люд/год) 4) Тбс (година на розробку блок-схеми) визначається аналогічно за формулою (3.4) і становить: Тбс = 27 (люд/год) 5) Тн (година написання програми мовою програмування) визначається за формулою: Тн = Q*1,5/(50*К) (4.5) Застосовуючи формулу (5) підраховуємо години написання програми мовою програмування Тн =1080*1,5/(50*0,8) = 40,5 (люд/год) 6) Тп (час набивання програми) визначається за формулою: Тп = Q/50 (4.6) Застосовуючи формулу 6 підраховуємо години набивання програми. Тп = 1080/50 = 21,6 (люд/год) 7) Тот (година налагодження й тестування програми) визначається за формулою: Тот = Q*4,2/50*К (4.7) Підставляємо значення у формулу й одержуємо: Тот = 1080*4,2/(50*0,8) = 113,4 (люд/год) 8) Оформлення документації, інструкції користувачеві, пояснювальної записки. Тд = 15 год\люд. Тепер, знаючи години, витрачені на кожному етапі, можна підрахувати загальнмй час на створення програмного продукту: Т = Тпо + То + Та + Тбс + Тн +Тп + Тот + Тд = (4.8)
![]() |