Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Cередовище програмування WordPress



Загальна частина

WordPress — це проста у встановленні та використанні система керування вмістом з відкритим кодом, яка широко використовується для створення веб-сайтів. Сфера застосування — від блогів до складних веб-сайтів. Вбудована система тем і плаґінів в поєднанні з вдалою архітектурою дозволяє конструювати на основі WordPress практично будь-які веб-проекти.

Написана на мові програмування PHP з використанням бази даних MySQL. Сирцевий код поширюється на умовах ліцензії GNU General Public License.

Можливості

ü простота встановлення, простота налаштувань;

ü підтримка веб-стандартів (XHTML, CSS);

ü модулі для підключення (плаґіни) з унікально простою системою їх взаємодії з кодом; можливість автоматичного встановлення та оновлення версії безпосередньо з панелі адміністратора;

ü підтримка так званих «тем», з допомогою яких легко змінюється як зовнішній вигляд, так і способи виведення даних;

ü можливість редагувати шаблони одразу в панелі адміністратора;

ü «теми» реалізовані як набори файлів-шаблонів на PHPHTML-розмітку вставляються PHP-мітки);

ü багато бібліотек «тем» і «плаґінів»;

ü потенціал архітектури дозволяє легко реалізовувати складні рішення;

ü СЕО-оптимізована система;

ü наявність українського перекладу.

Публікація та редагування

ü миттєва публікація;

ü підтримка RSS, Atom, trackback, pingback;

ü наявність ЛЗУ (людино-зрозумілий URL);

ü редагування WYSIWYG-редактором з можливістю вставлення форматованого тексту (наприклад з програми Microsoft Word) або редагування за допомогою HTML-розмітки.

Контент

ü наперед заплановані публікації;

ü багатосторінкові записи;

ü прикріплення файлів та зображень до записів;

ü можливість створення статичних сторінок;

ü можливість створення свого типу контенту у власних темах;

ü категорії, теги, коментування тощо.

Історія

У 2003 році автори Open Source блогу b2 відмовляються від проекту.



Метью Мюленвег і його друг продовжують його існування та змінюють назву на WordPress. Вже того ж року СКВ помічає велика компанія CNET та використовують її у якості блогу компанії. У 2004 році ця ж компанія пропонує Метью роботу, на яку він погоджується. В період роботи у CNET Метью не вистачає часу на роботу над Wordpress і у 2005 році Метью покидає компанію і разом з Тонні Шнайдером створюють свою компанію з назвою «Automattic», яка орієнтувалась на проектах на базі Wordpress. У 2006 році в Automattic було інвестовано 1,1 млн доларів декількома інвесторами (в тому числі і CNET), після чого компанія розширилась. На даний момент ринкова ціна Automattic оцінена в 30,6 млн доларів, а працюють він 30 тисяч чоловік.


Ключові розробники

Рис. 1.6. Метью Мюленвег

 

Метью Мюленвег і Майк Літл були співзасновниками проекту. Серед головних розробників Райан Борен, Марк Джаквіт, Метью Мюленвег, Ендрю Озз, Пітер Вествуд та Ендрю Накін.

WordPress також розробляють члени спільноти, в тому числі WP тестери, група добровольців, які перевіряють кожний реліз. Вони отримують ранній доступ до нічних збірок, бета-версій та реліз-кандидатів. Помилки публікуються в спеціальній розсилці, або в інструменті Trac.

У вересні 2010 року, Automattic передав торгову марку WordPress в WordPress Foundation, організацію, що підтримує WordPress.org (включаючи програмне забезпечення та архіви для плагінів та тем), bbPress та BuddyPress.
Нагороди



2007 рік — перемога на «Packt» Open Source CMS Award.

2009 рік — визнана найкращою на Open Source CMS Award.

 

 

Таблиця 1.1 Історія версій

0.7 Використовується та ж структура файлів, як і у свого попередника b2/cafelog. Версія 0.7.1 доступна для завантаження на офіційному сайті Wordpress
1.2 Додана підтримка плагінів
1.5 Додана можливість управління шаблонами та статичними сторінками
2.0 Удосконалені інструменти системи управління, додана можливість завантаження зображень
2.1 Виправлені помилки в безпеці СКВ, додані нові інструменти для редагування контенту.
2.2 Перероблена підтримка Atom. Додана підтримка віджетів для шаблонів.
2.3 Виправлені деякі помилки в безпеці СКВ. Додане повідомлення про наявність оновлення. Повна підтримка Atom 1.0.
2.5 Повністю перероблений інтерфейс та панель адміністратора.
2.6 Додані нові функції (відстежування змін тощо).
2.7 Повністю перероблена панель адміністратора. Додане автоматичне оновлення ядра СКВ та встановлення плагінів.
2.8 Керування темами з панелі адміністратора. Поліпшений інтерфейс віджетів.
2.9 Додане пакетне оновлення плагінів та багато інших функцій.
3.0 Доданий інтерфейс прикладного програмування (API). Додана нова тема («Twenty Ten»).
3.1 Додана адмін-панель (відображається на всіх сторінках сайту) та інші нові функції.
3.2 Збільшена швидкість завантаження сторінок
3.3 Покращено відображення сторінок на планшетах
3.4 Поліпшення функціоналу налаштувань шаблонів. Інтеграція з Twitter
3.5 Підтримка відображення на Retina Display, вибор кольору сторінки, нова тема «Twenty Tvelve»
3.6 Додана нова тема «Twenty Thirteen»
3.8 Новий дизайн панелі адміністрування сайту. Нова стандартна тема Twenty Fourteen.

2.3.1.2 Переваги та недоліки HTML



HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертекстових документів) —стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.

HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.

HTML разом із каскадними таблицями стилів та вбудованими скриптами — це три основні технології побудови веб-сторінок.

HTML впроваджує засоби для:

§ створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;

§ отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;

§ створення інтерактивних форм;

§ включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

1980 року фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

1989 року Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML теги» (HTML Tags).В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документу, яке чітко зазначало граматику HTML.

Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому, створеного для браузера NCSA Mosaic, тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах. Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проекті Дейва Раджетта «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми. На початку 1994 року, після того, як проекти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). 1995 року Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML. Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проектами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

 

Переваги HTML5

Мова HTML 5 має широку сферу застосування. По-перше, новіможливості дозволяють зробити код документа на порядок чистіше, ніж раніше. До того ж, структура документа стає істотно простіше. Контейнер div тепер повністю замінюється семантичними елементами.
Крім того, мультимедійні можливості змусять здивувати будь користувача мережі. Тепер Вам не потрібно безліч додаткових програм для того, щоб зробити якесь дію. Музику можна прослуховувати безпосередньо в браузері, працювати з фотографіями та зображеннями також можна в ньому, причому без установки різних непотрібних програм.
Adobe Flash стає просто відомим додатком, установки якого мову HTML 5 зовсім не вимагає.

Крім усього іншого, введення даних в HTML 5 стає на порядок простіше і приємніше. Це виражається у перевірці інформації ще до її опублікування, що абсолютно не властиво старої версії (у ній перевірка проводилася вже після розміщення даних). Також докорінно змінюється зовнішній вигляд інтернет-ресурсу. Картинка тепер є єдиним цілим з текстом.
Навіть найзатятіші дизайнери зможуть оцінити нові можливості мови HTML 5 і вдосталь пофантазувати, створити граціозне оформлення, яке під силу навіть не кожному глянцевому журналу. І, звичайно ж, варто відзначити новинки у сфері графіки та анімації. Функція Canvas, що з'явилася в HTML 5, дозволить створювати нові ігри й користувальницькі інтерфейси абсолютно на новому рівні. Крім того, Ви зможете розміщувати невеликі ігри та анімації безпосередньо всередині самого браузера. Стара версія для цього вимагала установки різних додаткових програм.

 

Недоліки HTML5

Але, природно, де є переваги, там не обійшлося і без недоліків. По-перше, це недосконалість у сфері захисту даних. Вона обумовлюється накопиченням великих обсягів інформації на жорсткому диску користувача мережі Інтернет, яка може зберігатися там дуже довгий час. Таким чином, зловмисники можуть непомітно збирати дані з Вашого комп'ютера.Є недоліки і в області мультимедіа та ігор. Справа в тому, що деякі розробники незадоволені низькою продуктивністю контенту, який створений за допомогою html 5, а також обмеженістю платформ у застосуванні, збільшенням витрат на ресурси і за часом і т.д.

І останнім недоліком, який, втім, вже давно виправлений, є браузери, а саме застосування HTML 5 деякими з них. Справа в тому, що до недавнього часу не всі браузери підтримували нову мову, однак зараз навіть Internet Explorer обзавівся цією функцією. Тут варто відзначити Google Chrome, який ступив далі всіх. У своїй останній 18-й версії він використовує тег Canvas 2D, які повністю замінює в мережі Інтернет flash-технології. Однак навіть усі ці недоліки, які на перший погляд здаються серйозними, не зупиняють найпопулярніші ресурси Інтернету у використанні новітнього мови HTML 5.

 

Каскадні таблиці стилів CSS

Каскадні таблиці стилів (англ. Cascading Style Sheets або скорочено CSS) — спеціальна мова, що використовується для відображення сторінок, написаних мовами розмітки даних.

Найчастіше CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися до інших видів XML-документів.

Специфікації CSS були створені та розвиваються Консорціумом Всесвітньої мережі.

CSS має різні рівні та профілі. Наступний рівень CSS створюється на основі попередніх, додаючи нову функціональність або розширюючи вже наявні функції. Рівні позначаються як CSS1, CSS2 та CSS3. Профілі — сукупність правил CSS одного або більше рівнів, створені для окремих типів пристроїв або інтерфейсів. Наприклад, існують профілі CSS для принтерів, мобільних пристроїв тощо.

CSS (каскадна або блочна верстка) прийшла на заміну табличній верстці веб-сторінок. Головна перевага блочної верстки — розділення змісту сторінки (даних) та їхньої візуальної презентації. CSS використовується авторами та відвідувачами веб-сторінок, щоб визначити кольори, шрифти, верстку та інші аспекти вигляду сторінки. Одна з головних переваг — можливість розділити зміст сторінки (або контент, наповнення, зазвичай HTML, XML або подібна мова розмітки) від вигляду документу (що описується в CSS).

Таке розділення може покращити сприйняття та доступність контенту, забезпечити більшу гнучкість та контроль за відображенням контенту в різних умовах, зробити контент більш структурованим та простим, прибрати повтори тощо. CSS також дозволяє адаптувати контент до різних умов відображення (на екрані монітора, мобільного пристрою (КПК), у роздрукованому вигляді, на екрані телевізора, пристроях з підтримкою шрифту Брайля або голосових броузерах та ін.)

Один і той самий HTML або XML документ може бути відображений по-різному залежно від використаного CSS. Стилі для відображення сторінки можуть бути:

Стилі автора:

- зовнішні таблиці стилів (англ. stylesheet), найчастіше окремий файл або файли .css

- внутрішні таблиці стилів, включені як частина документу або блоку

стилі для окремого елементу

Стилі користувача

- локальний .css-файл, вказаний користувачем для використання на сторінках і вказаний в налаштуваннях браузера (наприклад Opera)

Стилі переглядача (браузера)

- стандартний стиль переглядача, наприклад стандартні стилі для елементів, визначені браузером, використовуються коли немає інформації про стиль елемента або вона неповна.

Стандарт CSS визначає порядок та діапазон застосування стилів, те, в якій послідовності і для яких елементів застосовуються стилі. Таким чином, використовується принцип каскадності, коли для елементів вказується лише та інформація про стилі, що змінилася або не визначена загальнішими стилями.

Переваги:

Інформація про стиль для усього сайту або його частин може міститися в одному .css-файлі, що дозволяє швидко робити зміни в дизайні та презентації сторінок;

Різна інформація про стилі для різних типів користувачів: наприклад великий розмір шрифту для користувачів з послабленим зором, стилі для виводу сторінки на принтер, стиль для мобільних пристроїв;

Сторінки зменшуються в об'ємі та стають більш структурованими, оскільки інформація про стилі відділена від тексту та має певні правила застосування і сторінка побудована з урахуванням їх;

Прискорення завантаження сторінок і зменшення обсягів інформації, що передається, навантаження на сервер та канал передачі. Досягається за рахунок того, що сучасні браузери здатні кешувати (запам'ятовувати) інформацію про стилі і використовувати для всіх сторінок, а не завантажувати для кожної.

Синтаксис:

CSS має порівняно простий синтаксис і використовує небагато англійських слів для найменування різних складових стилю.

Стилі складаються зі списку правил. Кожне правило має один або більше селектор (англ. selector) та блок визначення (англ. declaration block). Блок визначення складається із оточеного фігурними дужками списку властивостей.

Властивості в списку оформлюються у вигляді назва властивості, двокрапка (:), значення, крапка з комою (;).

Приклад:
p {

font-family: Verdana, sans-serif;

}

h2 {

font-size: 110%;

color: red;

background: white;

}

.note {

color: red;

background: yellow;

font-weight: bold;

}

p.warning {

background: url(warning.png) no-repeat fixed top;

}

#paragraph1 {

margin: 0;

}

a:hover {

text-decoration: none;

}

#news p {

color: red;

}

 
 

В прикладі використано 7 правил, селектори p, h2, .note, p.warning, #paragraph1, a:hover та #news p. Приклад властивості: color: red, де властивості з назвою color присвоєно значення red.

В перших двох правилах визначаються властивості HTML-елементів p (абзац, скорочення від англ. paragraph) та h2 (Заголовок другого рівня, скорочення від англ. header). Абзац буде відображено шрифтом Verdana або, у разі відсутності Verdana, іншим шрифтом sans-serif. Заголовок другого рівня буде відображено червоним кольором на білому тлі.

Третє правило буде застосовано до всіх елементів, властивість class визначена як 'note'. Наприклад:

<p class="note">Абзац буде відображено червоним жирним шрифтом на жовтому тлі.</p>

Третє правило також можна записати як *.note.

Щоб третє правило застосовувалося лише до абзаців, його слід переписати як:

p.note {

color: red;

background: yellow;

font-weight: bold;

}

Четверте правило стосується тих елементів рівня абзаца (p), що мають властивість class рівну 'warning'. Такі абзаци матимуть фонове зображення warning.png згори.

Властивість .class може мати не лише порівняння, але й перелік. Коли властивість class містить перелік значень, розділених пробілом, то до цього елементу застосовуються правила усіх перелічених класів.

 

Наприклад, до <p class="note warning"> будуть застосовані правила note та warning.

П'яте правило застосовується лише до одного елементу в документі HTML, що має ідентифікатор id рівний paragraph1. Цей елемент не буде мати межі навколо, тому що властивість margin дорівнює 0. Наприклад:

<p id="paragraph1">Цей абзац не має межі тому що межа

дорівнює 0. На сторінці може бути лише один такий елемент.

</p>

Шосте правило визначає стиль наведення мишкою (hover) для a (anchor) елементів. Стандартно більшість браузерів підкреслюють елементи a (посилання в межах одного документа або на інші HTML-документи). Це правило прибирає підкреслювання з посилань, коли користувач наводить на них мишкою.

Останнє правило застосовується до тих абзаців, що знаходяться всередині (мають батьківський елемент) з ідентифікатором news. Це приклад наслідування властивостей.

Завдяки каскадній структурі CSS, ці абзаци (p) будуть наслідувати font-family: Verdana, sans-serif; як і всі елементи p (абзаци). Ті з них, що мають class рівний warning будуть мати також і фонове зображення.

CSS може також містити коментарі. Синтаксис коментарів подібний до синтаксису, що використовується в багатьох мовах програмування (наприклад C, PHP). Слід звернути увагу на те, щоб в коментарях CSS-файлів не використовувалися кирилічні літери (деякі браузери некоректно обробляють CSS-файли з українськими або російськими літерами ).

Історія

Таблиці стилів в тому чи іншому вигляді існували з зародження SGML в 1970-тих. Каскадні таблиці стилів розроблялися для спрощення процедури додавання інформації про стилі для веб-сторінок.

З розвитком HTML з’явилася можливість використовувати різні механізми для додавання стилів до елементів сторінки. Еволюція HTML дала веб-дизайнерам більше можливостей для створення вигляду сайту, але HTML-код ставав складнішим для написання та зміни. Через різницю у відображення сторінки в різних браузерах збереження стилю сторінки було складним, користувачі мали менше контролю над відображенням контенту.

На розгляд W3C було запропоновано дев’ять різних варіантів таблиць стилів. Після обговорення в спеціальному списку розсилки було обрано два, вони створили основу для того, що стало CSS: англ. Cascading HTML Style Sheets (CHSS) та англ. Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Спочатку в жовтні 1994, Håkon Wium Lie (зараз генеральний технічний директор Opera Software) запропонував Cascading HTML Style Sheets (CHSS), що дещо подібний до сучасного CSS. Bert Bos працював над браузером Argo, що використовував власний варіант таблиць стилів, Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Lie і Bos почали співпрацювати для вироблення стандарту CSS (літера 'H' була виключена з назви, оскільки таблиці стилів могли застосовуватися до інших мов розмітки, не лише HTML).

На відміну від наявних тоді таблиць стилів, таких як DSSSL та FOSI, CSS дозволяв застосування різних таблиць стилів до документу (сторінки). Таблиці стилів могли наслідувати правила з інших (тобто створювати каскади), що дозволило контролювати використання стилів як дизайнером сайту так і користувачем (наприклад в браузері Opera).

Пропозиції до стандарту CSS обговорювалися на конференціях в 1994 та 1995 роках.

В 1994 році було створено World Wide Web Consortium W3C, серед інших питань W3C займався також і CSS. Робочу групу очолив Steven Pemberton, як провідні технічні спеціалісти до неї входили Håkon Wium Lie та Bert Bos.

В грудні 1996 було опубліковано CSS рівня 1 — CSS level 1 Recommendation.

 


Просмотров 1184

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!