Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Виховання учнівського колективу



Колектив — це організована форма об 'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності. Характерні риси: а) наявність суспільне значимої мети; б) щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення; в) наявність органів самоврядування; г) встановлення певних психологічних стосунків між членами колективу. У школі є такі типи колективів: а) навчальні колективи: класний (первинний або контактний), загальношкільний, предметних гуртків; б) самодіяльні організації: колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки); в) товариства: спортивне, книголюбів та інші; г) різновікові загони, об'єднання за інтересами; ґ) тимчасові об'єднання для виконання певних видів роботи.

Функції колективу:а) організаторська — сам керує своєю суспільне корисною діяльністю; б) виховна — стає носієм моральних переконань; в) стимулювання — сприяє формуванню морально цінних стимулів усіх суспільне корисних справ, регулює поведінку своїх членів, їх взаємовідносини.

Динаміка і етапи розвитку колективу.Основним законом життя колективу є рух — форма його життя, зупинка — форма його смерті. Більшість дослідників виділяють (як і А.С. Макаренко) три стадії (етапи) розвитку дитячого колективу, відповідно до характеру вимог, які ставляться до вихованців. На першій стадіїважлива постановка до вихованців педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом, з певними елементами навіювання. На цій стадії слід інтенсивно впливати на учнів, навчати і виховувати ядро активу, До ядра активу підбирають учнів, які добре вчаться, виконують вимоги шкільного режиму і правил для учнів, вимогливі до себе і до інших, мають організаторські здібності. На другій стадіївимоги педагога підтримуються частиною вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і самих себе. Друга стадія розвитку колективу починається з появою органів його самоврядування. В колективі проходить подальше взаємне вивчення учнями один одного, виявлення життєвих позицій, пошуки товаришів і друзів. Оскільки ядро активу ще не має досвіду роботи, педагоги продовжують ставити учням категоричні вимоги, але опираються при цьому на ядро активу. Невиконання учнем вимог шкільного режиму слід тепер розглядати як свідому протидію, обговорювати на засіданнях активу і вживати певних заходів впливу. На даній стадії особливу увагу приділяють вивченню членами органів самоврядування своїх прав і обов'язків, навчанню їх методам роботи. Здійснюється також робота з розширення активу, залучення до нього учнів, які зарекомендували себе з позитивного боку. На третій стадіїрозвитку вимоги ставить колектив. Це досягається при згуртуванні вихованців в єдиній діяльності. На цій стадії педагог працює з активом, створює йому авторитет серед учнів, здійснює контроль за його діяльністю. Разом з цим проводиться робота з залучення якомога більше учнів до активу. Чим більше вихованців складають актив колективу, тим краще, тим здоровіший колектив, сильніша його громадська думка, її виховні можливості. Громадська думка колективу — наявність спільних уявлень, суджень, спільного розуміння значущих для нього предметів і явищ. Шляхи згуртування учнівського колективу: а) наявність системи пер­спективних ліній; б) дотримання макаренківського принципу паралельної дії; в) зміцнення позитивних традицій; г) формування громадської думки; г) використання учнівського самоврядування у згуртуванні; д) організація
змагання; е) спільні справи;



Органи колективу, їх функції, умови ефективної діяльності. Органи колективу це виборні або уповноважені особи, яким члени колективу доручають спільно планувати громадські справи, розподіля­ти доручення між членами колективу, перевіряти їх виконання, координу­вати і об'єднувати роботу всіх первинних осередків. Функції органів самоврядування: організаторська, виховна, контролююча і стимулююча. Постійним органом учнівського колективу у багатьох школах зберігся учнівський комітет.Під керівництвом учкому в системі самоврядування діють комісії із представників класів: навчальна; трудова; господарська; дисципліни та порядку; санітарна. .

Активом колективувважають, передусім, членів органів самоврядування (ядро активу), а також рядових членів колективу, які поводяться бездоганно і вимагають цього від інших членів колективу.Можливі кандидатури до дитячого самоврядування детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе і до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів.



Вчителю потрібно вміло користуватися і таким важливим органом учнівського самоврядування, як збори колективу класу. Вміла організація учнівських зборів є могутнім фактором зміцнення учнівського колективу і важливим засобом виховання в учнів високих моральних якостей: почуття честі і обов'язку, сміливості і мужності, принциповості і відповідальності за свої вчинки, вміння самостійно розібратися в питаннях, підпорядковувати особисті інтереси суспільним, сказати правду у вічі і вислухати справедливу критику товариша. Найчастіше вони присвячуються питанням повсякденного життя класного колективу: організації допомоги кому-небудь із школярів, обговоренні заходів з поліпшення успішності і зміцнення дисципліни, підготовці до якого-небудь культурно-масового заходу, випуску журналу, підсумкам навчальних занять за чверть або рік і т.п.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!