Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Особливості аналізу музичних творів з школярами. Методика художньо-педагогічного аналізу музичних творів у 1—7-х класах



Методика художньо-педагогічного аналізу музичних творів у 1—7-х класах

ЛІТЕРАТУРА

 

87.Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. —К. Муз. Україна, 1978. — 256 с.

88.Горюнова Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество //Искусетво в школе. — 1993. — № 1. — С.15—21.

89.Кабалевський Д.Б. Про трьох китів та інші цікаві ;[ речі. — К.: Муз. Україна, 1980. — 186 с.

90.Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про І музику?—К-Муз.Україна,

91.981. — 320с.

92.Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. — М.: Просвещение, 1984. — 208 с.

93.Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України (3 педагогічної спадщини компози­тора). — К.: Муз. Україна, 1989. — 136 с.

94.Музыкальное воспитание в Венгрии /Ред. сост. Л.А.Баренбойм. — М.: Сов. композитор, 1983. — 400 с.

95.Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. — К.: Муз Україна, 1982. — 144 с.

96.Печенюк М.А. Дзвінкі голоси: Музична хресто­матія (пісенний матеріал): 3-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. - 76 с.

97.Леонтієв П.П., Печенюк М.А. Дзвінкі го­лоси: Музична хрестоматія (пісенний матеріал): 4-й клас. — Тернопіль: Астон, 1999. — 88 с.

98.Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприй­мання. - К.: ІЗМН, 1997. - 248 с.

99.Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 216 с.

100.Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. - 272 с.


СЛУХАННЯ МУЗИКИ

Сучасну дитину оточує багатий світ звуків, який створюють перш за все радіо, телебачення, кіно. Він слухає музику, доступну і недоступну його розумінню, близьку, цікаву з тематики, і музику, розраховану на дорослих. От чому весь процес музичного виховання і, зокрема, слухання музики в школі повинні бути ясно цілеспрямованими. Досягнення основного завдання— виховання інтересу, любові, потреби в спілкуванні з мистецтвом - можливо тільки в тому випадку ,якщо діти придбають необхідні навички сприйняття музики, що ,у свою чергу, неможливо без систематичного музично-слухового розвитку дитини.



З іншого боку, процес сприйняття музичних творів повинен спиратися на наявний досвід дітей. У дитячому садку вже в підготовчій групі вони багато що знають і уміють. У області слухання музики перед дітьми ставляться, наприклад, такі завдання: розрізняти і називати танець, колисанку, марш, частини твору (вступ, заспів, приспів, фрази); розвивати бажання слухати улюблені, висловлюватися про них.

Слухання музики, як і весь педагогічний процес в цілому, не може протікати без творчого контакту з учнями. Тільки в атмосфері взаємної зацікавленості всім тим, що складає зміст уроку музики, можна говорити з дітьми про музичний твір.

Кожному педагогу відомо, як важливо настроїти учнів на слухання музики. Тому таке велике значення має слово вчителя: бесіда про музичний твір, правильно поставлені запитання, розповідь про творчість композитора, все, що створює емоційний настрій уроку.

Проте в практиці можна спостерігати приклади коли педагог барвистою розповіддю про музику або про творчість композитора пробуджує потребу дітей слухати даний твір, настроює їх на його сприйняття, а сам процес слухання не виправдовує надій дітей, розчаровує їх. Це відбувається, мабуть, тому, що в бесіді про музичний твір дуже конкретизується його зміст, зводиться до літературної програми (або тексту), дитина не «націлюється» на сприйняття саме музичноїспецифіки п'єси, на слухання засобів музичної виразності.



Дуже вірна в цьому відношенні думка відомого музиканта-педагога П. Л. Гродзенської: «Розбір не перешкодить школярам переживати музику, якщо засоби виразності будуть показані не у відриві від того, що вони виражають, а у зв'язку із змістом твору».

Засоби музичної виразності найяскравіше розкриваються саме в процесі слухання музики. Усвідомленню загального характеру музичного твору, спостереженню таких властивостей, як темп, регістри, динаміка, форма, багато в чому сприяють рухи під музику і метроритмічні акомпанементи, якими діти супроводжують окремі музичні твори, головним чином при слуханні. Акомпанемент виконують діти за допомогою плескання в долоні, вистукування пальцями по парті або ступнями ніг, сидячи на стільці. Велику різноманітність в цей вид музичної діяльності вносять дитячі музичні інструменти, такі, як барабани, дерев'яні палички, тріскачки, трикутники і т.д. Подібні інструменти діти можуть виготовити і самі.

Ритмічний супровід різного характеру, наприклад при слуханні «Маршу дерев'яних солдатиків» Чайковського або «Польки» Глінки, допомагає учням усвідомити, що в п'єсах відповідно три і дві частини. У ритмічному супроводі діти закріплюють і освоюють певні поняття, такі, наприклад, як метричні долі , фрази, слабкі і сильні долі і т.д.

Рухи під музику, ритмічні акомпанементи можуть виконуватися дітьми у формі імпровізації. Вчитель лише направляє їх фантазію, пропонуючи самостійно знайти відповідний до музики рух або ритмічний мотив .3 метою більшого проникнення в характер музики, яку діти слухають, застосовується проспівування мелодійних тим з окремих музичних творів («Базіка» 3. Прокоф'єва, «Ранок» 3. Гріга). Таким чином, учні сприймають твір не тільки в процесі слухання, але і в процесі його виконання, що зв'язує слухання музики з іншими формами музикування на уроці.



Найважливішим засобом музичної виразності є тембр. Різноманітність тембрів, їх барвистість яскраво розкриваються при слуханні інструментальної і вокальної музики. Діти 7—8 років добре розрізняють багато інструментів: балалайку, скрипку, трубу, фортепіано, флейту; чують звучання духового, струнного оркестрів і оркестру народних інструментів. Разом з тим далеко не завжди діти сприймають їх звучання у зв'язку із змістом музики. Завдання полягає в тому, щоб навчити їх сприймати тембр як такий засіб виразності, який допомагає зрозуміти і розкрити задум твору.

Перший інструмент, з яким знайомляться діти — фортепіано, що природно, оскільки багато вчителів постійно працюють саме з цим інструментом. Діти слухають на фортепіано багато п'єс. Часто звучання фортепіано дається в зіставленні із звучанням інших інструментів, наприклад п'єса «Вальс-жарт» Д. Шостаковича, виконана на фортепіано, порівнюється із записом виконання на флейті у супроводі фортепіано, а «Балет пташенят, що не вилупилися», показується як фортепіанна п'єса і як перекладення для симфонічного оркестру.

Практика свідчить, що для кращого запам'ятовування і сприйняття музики необхідне повторення одного і того ж твору. Темброва різноманітність виконує тут велику роль: воно сприяє подоланню слухової пасивності дітей, оскільки завдання вчителя — впізнати мелодію або визначити інструмент, її виконуючий, - примушує уважніше вслухуватися в музику, робить цікавішим процес слухання.

Доцільно привертати дітей до визначення найбільш відповідних до виконання тієї або іншої п'єси інструментів. Наприклад, вчитель питає: «Якби ви були композиторами, то яким інструментам доручили б виконати ту або іншу п'єсу?» (Пропонується вибір з декількох інструментів, діти повинні підібрати найбільш, із їхньої точки зору, відповідні.)

Активне слухання і музичення формує музичний слух, увагу, пам'ять, мислення дітей і сприяє здійсненню «одного з найважчих педагогічних завдань», за висловом Б.М. Теплова, коли зберігається «емоційне відношення до музики при все зростаючій свідомості». Значне місце займає прослуховування музичного твору. Поглиблюючи музично-освітній матеріал, знайомлячи молодших дітей, із структурою музичного твору, вивчаючи життя і творчість композиторів, вчитель виявляє здібності школярів до естетичного сприйняття музики.

На уроках музики в IV—VI класах до прослуховування додається розбір музичного твору. Провідною формою його вивчення стає музична література в поєднанні з елементарною теорією (знанням нот, метру, ритму, сольфеджіо).

При цьому слід виконувати певні методичні вимоги. Так, доцільно дотримувати наступну послідовності в роботі:

1) вступна бесіда вчителя, ознайомлення учнів з музичним твором. Перше програвання;

2) розбір (аналіз) твору;

3) повторне прослуховування твору.

Завдання вступної бесіди полягає в тому, щоб жваво, цікаво, емоційно познайомити учнів з біографією композитора, з його життям і творчістю.

Прослуховування музичного твору вимагає максимальної уваги школярів, особливо в І і II класах. Педагог направляє всі свої зусилля на те, щоб створити в класі атмосферу, яка буває на концертах. Він розказує дітям про те, як важливо уміти слухати музику.

Учні III класу, маючи навики і досвід сприйняття музики, можуть слухати і складніші твори.

Проведення подібних бесід необхідне для підготовки не тільки до сприйняття, але і до розуміння змісту музичного твору. Причому слід загострити увагу дітей на виконанні наступних вимог: а) уважно слухати мелодію («горизонтальну лінію») і постаратися запам'ятати її;

б) визначити супровід,

в) передати цілісне враження від твору (визначити його характер і форму);

г) оцінити твір.

Дуже важливо вести спостереження за дітьми під час слухання музики. Багато хто емоційно сприймає музику, міняється вираз їх облич, вони усміхаються, деякі з них супроводжують музику рухами або ж наспівують мелодію. Але є діти, які «вимикаються» з процесу сприйняття, і на них потрібно звернути особливу увагу. Надалі з ними обов'язково потрібно проводити індивідуальну роботу. Таким чином, вступна бесіда викладача і демонстрація твору є необхідною умовою вироблення у школярів навиків слухання музики.

Після того, як діти кілька разів прослухають твір, можна приступати до його розбору, аналізу, познайомити з формою твору (основний матеріал для слухання має просту двочастинну або просту тричастинну форму).


Просмотров 738

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!