Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Можливості естетичного сприйняття і оцінки музики у дітей шкільного віку



 

Проблема естетичного сприйняття і оцінки художнього твору привертала увагу багатьох психологів (Е. Келлер, В. Штерн, Р. Гекель, Л. Виготській, Д. Узнадзе, Б. Теплов, Е. Флеріна, Д. Рамішвілі, М. Таборідзе, Ф. Хундадзе, Г. Кечхуашвілі і ін.). Проведені ними спостереження торкаються естетичного сприйняття художнього мистецтва, літератури, музики.

Дитяче сприйняття носить специфічний характер. У зв'язку з цим П. Я. Гальперін, спираючись на Л. Виготського, вважає , що основним способом раціонального і об'єктивного виділення властивостей об'єктів дітьми є вироблення особливих еталонів, що визначають відношення дитини до речей і тим самим дозволяють їм виділяти окремі сторони об'єкту в їх взаємозв'язку, тобто в якійсь мірі долати поверхневість початкового сприйняття. Таким же закономірностям підкоряється і музичне сприйняття, яке завдяки виробленню особливих заходів і еталонів поступово стає опосередкованим, грамотним. Таке «грамотне» сприйняття музики припускає з'ясування не тільки доцільності просування сприйманого слухом потоку звучання, але і того, чому рух продовжується, то скорочуючись, то розтягуючись .

Отже, в практиці музичного виховання неодмінно потрібно передбачати деякі важливі психологічні і педагогічні чинники.

Поданим досліджень і вітчизняних і зарубіжних можна зробити висновок, що діти молодшого шкільного віку безумовно мають здібність до естетичної оцінки. Але основна трудність полягає в складності її виявлення, оскільки в цьому віці естетичне переживання дитиною художніх творів ослабляється інтересом до наочного змісту. У ряді досліджень, присвячених питанням естетичного сприйняття, були зроблені спроби ,направлені на те, щоб по можливості розвіяти цей наочний інтерес, що заважає виявленню у дітей здібності до цілісного художнього враження від музичного твору. Слід зазначити дослідження німецького ученого Е. Валкера, який вивчав особливості розвитку естетичного сприйняття музики у дітей від 6 до 15 років. Він з великою ретельністю прослідкував дію на дітей мелодії, ритму, темпу і тональності і виявив, що на 6—7-річних дітей особливу дію мають сила звучання і ритм. Сумна музика викликає відповідний настрій тільки у музично обдарованих дітей. При слуханні музичного твору в цьому віці часто не виявляється естетична точка зору, але має місце естетична оцінка. При виявленні у дітей здатності естетичного сприйняття музики виняткове значення надається індивідуальним відмінностям серед дітей, їх музикальності, а також заходам, що проводяться як в сім'ї, так і в школі для виховання музичної культури дітей.



На думку Р. Кечхуашвілі, спеціальна бесіда або пояснення допомагають дитині адекватно сприйняти ідейно-емоційний зміст твору. Щоб слухання фуг і прелюдій Баха, симфоній, сонат Бетховена, Брамса і інших композиторів могло викликати у людини справжнє естетичне переживання, він повинен розуміти «мову» творів. Для цього необхідна спеціальна освіта, а не просте «звикання вуха». Тому програма середньої школи по музичному навчанню (співу) є лише одним з початкових підготовчих ступенів.

Приведені вище міркування заслуговують великої уваги. У зв'язку з цим не позбавлено інтересу думка Б. М. Теплова про те, що «художній твір не виступає перед дитиною із самого початку як естетичний «об'єкт». Перш ніж стати таким, воно повинне бути для нього осмисленим, змістовним, а отже, в найпрямішому значенні слова «зрозумілим» об'єктом. ... Естетичне відношення до казки або розповіді виникає у дитини далеко не відразу...»

Поза сумнівом, що так само повинна йти справа і з музикою. Отже, процес перетворення музичного твору в естетичний «об'єкт» полягає в тому, щоб музика стала для дитини зрозумілим змістовним об'єктом.

Коли діти слухають (або виконують) пісню, ми не можемо визначити, що дає дитині музика і яку роль виконує словесний зміст пісні в процесі об'єктивізації музичного твору.

Який зміст більше розуміє дитина — словесне або чисто музичне?

Б. М. Теплов, торкаючись питання музично-слухових уявлень, пише, що «музичні уявлення в першу чергу представленнями звуко - висотних і ритмічних співвідношень звуків, осмислити саме ці сторони звукової тканини виступають як основні «носії значення» .Це значить, що мелодія або інтонація є носієм значення і змісту, і ми самі часто для визначення характеру музики наспівуємо дітям мелодію без слів. Таким чином, розвиток здатності сприймання і оцінки музичного твору в початковій школі не може обмежуватися лише розумінням змісту пісень. Це привчає дітей шукати в кожному творі якийсь «сюжетний зміст» і призводить до того, що дитина при сприйнятті інструментальної музики намагається «сухо», розумом проникнути в музичний твір, знайти в ньому такий конкретний зміст, якого воно не має. От чому вже в початкових класах школи необхідно розвивати у дітей здібність до розуміння художнього змісту чисто інструментальної музики, тобто безтекстових музичних творів, що є вищим ступенем сприйняття музики.



Зрозуміло, таке сприйняття вимагає спеціальної підготовки. Треба поступово, у висхідній по складності послідовності пропонувати дітям для слухання музичні твори, передуючи цьому вивченням теоретичного матеріалу для найефективнішого розвитку музичного сприйняття, розуміння художнього змісту музики. «Тільки те навчання є хорошим, яке забігає вперед розвитку», -писав Л. Виготський, підкреслюючи далі: «...суттєвою ознакою навчання є той факт, що навчання створює зону найближчого розвитку, тобто викличе у дитини до життя, будить і приводить в рух цілий ряд таких процесів розвитку, які зараз є для дитини ще можливими тільки у сфері взаємовідношення з оточуючими і співпраці з товаришами, але які, долаючи внутрішній хід розвитку, стають потім внутрішнім надбанням самої дитини».Таким чином, весь учбовий процес, побудований з урахуванням вікових особливостей дітей, повинен бути направлений на те, щоб в процесі систематичних занять учні могли не тільки дізнаватися про виражальні сторони музичного твору, але і розібратися в його структурі з тим, щоб виробити певні навички для осмисленого сприйняття музики.

Сім (за новою програмою вісім) років навчання музиці в школі пов'язані з тривалим періодом життя дитини. За цей час його розвиток проходить декілька вікових ступенів, кожен з яких пов'язаний із специфічним проявом її діяльності. Наші спостереження і експериментально-дослідна робота дозволили виділити три вікові ступені:

перший ступінь (6—7 років, підготовчий клас) — музичне навчання і виховання проходять в основному в ігровій формі;

другий ступінь(8—10 років, І—III класи)- на перший план виступають пізнавальні інтереси дітей; велика увага в цей період надається ознайомленню школярів з різними музичними жанрами (слухання, розучування, аналіз музичних творів, бесіди про життя і творчість композиторів);

третій ступінь(10—13 років, IV—VI класи) - домінуюче місце тут займають інтереси дітей, відповідно розширяється і поглиблюється теоретичний матеріал, який сприяє естетичному вихованню учнів.

Діти слухають різноманітну музику: пісні, танці, марші, характерні п'єси. Це корисно їм, адже не тільки закріплює вже почуте, але і дає можливість на знайомому матеріалі детальніше осмислити і сприйняти характерні особливості музики цих п'єс.

Сюжетність, казковість, світ іграшок, тварин— ось головне, що привертає дошкільника і залишається цікавим, захоплюючим і для семирічної дитини. Пісня, марш, танець — основні жанри, які складають вміст занять в молодших класах. Впродовж всього навчання жанри ці деталізують, учні вчаться слухати особливості музики кожного з них. Якнайповніше представлений жанр пісні. Перш за все, діти слухають у виконанні педагога і в грамзаписі різноманітні по характеру, виконанню пісні, які вони співатимуть самі. Це надзвичайно важливий розділ в слуханні, оскільки успіх подальшого розучування багато в чому визначається тими слуховими враженнями, які залишило у дітей перше знайомство з піснею.

Залучення поетичних рядків, художньої прози, яскравих по своїй образності, допомагає дітям узагальнювати свої життєві спостереження і глибше відчувати настрій і характер музичних творів, які вони слухають і виконують на уроках.

 

 


ЛЕКЦІЯ № 6


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!