Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Орієнтовні значення коефіцієнтів тертя-ковзання



Лабораторна робота №1

 

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ЦЕНТРА ТЯЖІННЯ ПЛОСКИХ ФІГУР МЕТОДОМ ПІДВІШУВАННЯ

 

Мета роботи:Знайомство з найпростішими методами визначення центрів тяжіння плоских фігур.

 

Обладнання та матеріали:

1. Відважіль.

2. Плоскі фігури.

3. Штатив з державкою.

4. Лінійка, олівець.

5. Папір А3.

 

Завдання:визначити місцезнаходження центра тяжіння шляхом дослідження і порівняння за результатами, які одержали

аналітичним методом.

 

       
   
 
 

 

 


Рисунок 1 – Схема визначення центра тяжіння плоских фігур методом підвішування

 

Порядок виконання роботи:

1. Підготувати обладнання.

2. Підвісити фігуру на державку штатива почергово кожним отвором і в кожному положенні провести лінію, знайти центр фігури.

3. Прикласти фігуру до папера та обвести її контур олівцем. Провести осі X та Y.

 

4. Розбити дану фігуру на елементарні фігурки і знайти їх центр тяжіння. Потім заміряти та записати їх координати , записати площу кожної фігури. Визначити X та Y по формулі:

А11 + А22 + ... + Аn*Xn

Хс = --------------------------------------

А1 + А2 + ... + Аn

 

А1*Y1 + А2*Y2 + ... + Аn*Yn

Yс = --------------------------------------

А1 + А2 + ... + Аn

5. По аналітичним результатам знайти положення центру тяжіння і одержані результати порівняти з результатами досліду.

 

У

    С1     с2  
С3    
А3

А1

 
 

 

 


у3

 
у1

х1

х2 А2

х3 у2

Х

 
 


Рисунок 2 – Схема визначення центру тяжіння плоскої фігури аналітичним методом

ПРИМІТКА. Ця схема в звіті відображатися повинна на весь аркуш.

Аналітичний метод визначення центра тяжіння фігури. Координати центрів тяжіння та площі елементарних фігур:

 



Х1= Y1= А1=

Х2= Y2= А2=

Х3= Y3= А3=

Х4= Y4= А4=

Х5= Y5= А5=

Х6= Y6= А6=

 

 
 

 

 


Хс =

 

Yс =

 

Координати центра тяжіння , які одержали дослідним шляхом. Координати центра тяжіння , які одержали аналітичним шляхом.
Хс = Хс =
Yс = Yс =

 

Висновок: ________________________________________________________
________________________________________________________

________________________________________________________

Контрольні запитання:

1. Визначення центра тяжіння плоских фігур : прямокутного периметру, кола на півкола.

2. Як визначити центр тяжіння плоскої фігури, якщо в ній є виріз.

3. Як визначити центр тяжіння практично і аналітично.

 

 
 

 

 
 


Лабораторна робота № 2

 

Тема: ПЕРЕВІРКА ЗАКОНІВ ТЕРТЯ, ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕРТЯ-КОВЗАННЯ І КУТА ТЕРТЯ

 

Мета роботи: Демонстрація законів тертя.

 

Обладнання та матеріали:

1. Трибометр.

2. Бруски з різних матеріалів.

3. Рівень.

4. Ваги з гирями від 0,1 до 5 кг.

5. Таблиця тангенсів кутів.

 

Завдання:дослідним шляхом визначити коефіцієнт тертя-ковзання між двома тілами і кут тертя. Скласти звіт.

 

Порядок виконання роботи:

1. Підготувати трибометр з обладнанням, визначити вагу брусків.

2. Встановити прилад горизонтально по рівню і покласти брусок.



3. Підійманням планки добитися рівномірного руху бруска.

4. Визначити кут α по шкалі.

5. Визначити по таблиці tg α , а потім коефіцієнт тертя.

G = Fт - вимога найбільшої рівноваги.

Fт = f*N - сила тертя

N = G2; Fт = f*G2;

G1 = G*sinα; G1 = f*G2; G2 = G*cosα;

G* sinα = f*G* cosα, звідки tg α = f.

6. Порівняти результати розрахунків з табличними даними.

 

Орієнтовні значення коефіцієнтів тертя-ковзання

Матеріал тіл, що труться Коефіцієнт тертя-ковзання  
Метал по металу 0,15 – 0,2
Метал по дереву 0,3 – 0,6
Дерево по дереву 0,2 – 0,5
Шкіра по дереву 0,2 – 0,5
Шкіра по металу 0,6

 

 

N

 

 

Fт

 

G1

 
 

 


α G2

α G

 

       
 
 
   

 


Рисунок 1 – Схема трибометра.

 

 

Розрахункова таблиця

  № п/п   Вага бруса, кг   Кут нахилу планки до горизонту α, град   Коефіцієнт тертя tg α = f   Середнє значення f=(f1+f2+f3)/3   Табличне значення коефіцієнтів тертя-ковзання  
         
         
         
         

 

 

Висновок: ( визначення погрішності ) _________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________



_________________________________________________________

_________________________________________________________

 

Контрольні запитання:

1. Види тертя та їх призначення.

2. Закони тертя.

3. Сили тертя ковзання.

4. Коефіцієнт тертя ковзання.

5. Залежність між кутом тертя і коефіцієнтом тертя-ковзання.

 

 
 

 


Лабораторна робота № 3

 

Тема: ВИПРОБУВАННЯ МАТЕРІАЛУ НА РОЗТЯГУВАННЯ

 

Мета роботи: Визначення дослідним шляхом межі міцності матеріалу

Обладнання та матеріали:

1. Розривна машина (прес).

2. Пристосування для розтягування.

3. Штангенциркуль.

4. Зразки.

Завдання:вивчення діаграми розтягування.

 

Порядок виконання роботи:

1. Заміряти розміри поперечного перерізу зразка.

2. Заміряти діаметр поршня преса.

3. Закласти зразок в спеціальні пристрої.

4. Встановити пристосування в прес.

5. Закрити спусковий клапан ( загвинтити гвинт ). Спостерігати за показаннями манометра.

6. Засікти момент манометра, коли зразок зруйнується.

 

       
   
 
 

 

 


b

s

                       
   
 
       
 
     
 
   
 
 

 


D

 
 


Рисунок 1 – Схема установки

 

7. Обробити результати випробувань. Знаючи величину розривного навантаження, площу поперечного перерізу зразку, визначити величину межі міцності на розривання.

 

σпц = Fmax / А, Fmax = ( π*D2 / 4)* Рм , Fmax = Ап * Рм,

 

де, Рм - показання манометра, D – діаметр поршня гідропреса,

А - площа поперечного перерізу зразку.

8. Визначити співвідношення отриманого та табличного значень та встановити матеріал.

 

Розрахункова таблиця

  № п/п Розміри зразка b * s, мм Площа перерізу зразка А, мм² Діаметр поршня D, мм Площа поршня, Ап, см² Показання манометра Рм, кг/ см² Макси-мальне наванта-ження Fmax, H Межа міцності на розривання σпц, МПа Спів- відно-шення ∆
               
               
               

 

Примітка: ∆ = σпц /σпц , в чисельнику табличне значення.

 

Висновок:_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

 

 

Контрольні запитання:

1. Закон Гука.

2. Намалювати діаграму розтягу маловуглецевої сталі.

3. Розказати про характерні точки діаграми.

4. Що таке: а) границя міцності; б) границя текучості.

5. Умова міцності матеріалу при розтягуванні.

 
 

 

 
 


Лабораторна робота № 4

 

Тема: ВИПРОБУВАННЯ МАТЕРІАЛУ НА ЗРІЗ

 

Мета роботи: Вивчення поведінки різноманітних матеріалів і визначення межі міцності.

 

Обладнання та матеріали:

1. Розривна машина.

2. Пристосування для зрізу.

3. Штангенциркуль.

4. Зразки.

 

Завдання:визначити межу міцності криці на зріз і порівняти з межею міцності на розрив.

 

Порядок виконання роботи:

1. Виміряти діаметр пуасона d і товщину зразка h.

2. Закласти в пристосування для зрізу зразок.

3. Встановити пристосування під прес. d

 
 

 


А

           
   
     
 
 
 


 
 


h

                   
   
   
   
 
     
 
 

 

 


d

 

       
   
 

 


матриця

h

пуасон

 

Рисунок 1 – Схема установки

 

 
 

 


4. Зруйнувати зразок і спостерігати за показаннями сило вимірювача.

5. Опрацювати результати досліджень.

 

Знаючи величину руйнуючого навантаження Fmax і площу зрізу, яка дорівнює товщині частини зразку, яку відрізають, визначити величину межі міцності при зрізі

Fmax π*D2 *Рм

τпц = -----------, де Fmax = --------------,

π*d*h 4

 

де D – діаметр поршня; Рм - показання манометра.

Для порівняння межі міцності на розрив використовувати результати досліду, які одержали внаслідок досліджень на розрив матеріалів з того ж матеріалу.

 

Таблиця розрахунків

Марка криці Товщина h, мм Діаметри, мм Площа зразка А= πdh, мм² σпц, МПа табл..
d D
           
           
           

 

Тиск манометра Рм, кг/см² Сила зрізу Fmax , Н Межа міцності τпц, МПа Співвідношення τпц / σпц
       
       
       

 

Теоретичне співвідношення τпц / σпц = 0,6

 

Висновок:_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

 

Контрольні запитання:

1. Дати визначення:

a) деформація зсуву;

b) деформація зрізу;

c) деформація зминання;

2. Умови міцності деталей, які працюють:

a) на зріз;

b) на зминання.

3. Що таке межа міцності?

4. Порядок виконання роботи.

 
 

 


Лабораторна робота № 5

 

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГИНІВ ДВОХОПОРНИХ БАЛОК ДОСЛІДНИМ МЕТОДОМ ТА ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ З ТЕОРЕТИЧНИМИ РОЗРАХУНКАМИ

 

Мета роботи: Визначення дослідним шляхом величини прогинів двохопорної балки та порівняння результатів з теоретичними значеннями.

 

Обладнання та матеріали:

1. Установка для випробування на прогин СМ 4А.

2. Балка.

3. Набір гирьових важелів від 10 до 59 Н.

4. Індикатори годинникового типу.

5. Штангенциркуль.

6. Лінійка.

 

Завдання:

1.Визначити прогин двохопорної балки та порівняти результати випробувань з теоретичними.

2. Скласти звіт. В Звіті виконати схему установки і графіки залежності прогинів від навантаження.

 

Порядок виконання роботи:

1. Згідно вказівок викладачем, підготувати установку для виконання досліду.

2. Провести вимірювання поперечного перерізу зразка балки:

b = мм; H = мм; L = мм.

3. Встановити стрілки індикатора на „0”.

4. Навантажити балку початковим навантаженням.

5. Провести початкові підрахунки по шкалі індикатора.

6. Даючи однакові прирощення навантаження, провести 3-4 навантаження балки. Найбільша величина навантаження не повинна перевищувати 59 Н ( 6 кг ) на один гирьовий підвіс.

7. Після кожного навантаження фіксувати результати лінійних переміщень балки по шкалі індикатора. Результати занотовувати в таблицю №1.

8. По закінченні досліду балку розвантажити та порівняти показання індикаторів з початковими. Стрілки індикаторів встановити на „0”.

 
 

 

 


9. Підрахувати середнє арифметичне прирощення прогинів:

∆y1 + ∆y2 + ∆y3

∆yср = ------------------------

Результати записати в таблицю №1

10. Визначити теоретичне значення величини прогину балки при навантаженнях по формулах для різноманітних варіантів навантаження наведених нижче.

F* L ³

∆y = ----------------

48* E*Jx

де F – навантаження, E – модуль пружності матеріалу, Jx - осьовий момент інерції перерізу відносно центральної осі.

Результати визначення записати в таблицю № 1

 

F

∆y

 
 

 


L/2

L

 
 

 


Рисунок 1

 

11. Визначення розходження між дослідним та теоретичним значеннями обчислюється по формулі:

∆y дослід - ∆y теорет

∆ = ----------------------------- 100 %

∆y дослід

Допускається відхилення в межах 5 %. Результати занотовуються до таблиці №2

12. Побудувати графіки залежності прогинів перерізів балки від навантаження.

 

Таблиця №1 – Результати навантажень балки

 

  № п/п   Навантаження F, кг Величина прогинів по індикатору ∆y, мм
1 навантаження 2 навантаження 3 навантаження середнє значення навантаження
         
         
         

 

 
 

 


Таблиця №2– Порівняння результатів одержаних дослідним та теоретичним шляхом

 

  № п/п   Навантаження F, кг Величина прогинів балки ∆y, мм Відсоток погрішності
середнє значення теоретичне значення
       
       
       

 

 

 
 

 

 

 
 

 

 


Рисунок 2 – Схема установки

 

Висновок:_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

 

Контрольні запитання:

1. Дати визначення : деформація прямого згину; чистого прямого згину; поперечного прямого згину.

2. Як визначити внутрішні силові фактори в будь-якій точці при прямому згині.

3. Формули моментів інерції відносно центральних осей для різних фігур.

 

 
 

 

 


Лабораторна робота № 6

 

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНОЇ СИЛИ ПРИ

ЦЕНТРАЛЬНОМУ СТИСКУ

 

Мета роботи: Визначення дослідним шляхом критичної сили при повздовжньому згині і порівняння з теоретичними значеннями.

 

Обладнання та матеріали:

1. Установка для визначення критичної сили СМ-20.

2. Досліджуваний зразок:

a) поперечний переріз 2,5*35, мм ( b * h );

b) довжина L = 500 мм;

c) матеріал – криця 65Г

Завдання:визначити дослідним шляхом величину критичної сили і порівняти результати досліджень з теоретичними значеннями; в звіті зазначити розходження між дослідними даними і теоретичними.

 

Порядок виконання роботи:

1. Навантажити зразок осьовим навантаженням 3-4 рази.

2. Після кожного навантаження фіксувати з точністю до 0,1 мм прогин пружини.

3. Після закінчення дослідів осьове навантаження з зразка зняти. Результати записати до таблиці №1.

4. Визначити величину критичної сили по формулі Ейлера:

π2 * E * Jmin π2 * E * Jmin

Fкр = ------------------- = -------------------,

L2 п µ2 * L2

 

 

де E - модуль пружності матеріалу зразка, МПа;

Jmin - мінімальний осьовий момент інерції зразка,

L п - приведена довжина зразка, L п = µ * L,

µ - коефіцієнт приведення довжини, що залежить від способу закріплення кінців зразка,

L – довжина зразка.

Результати записати до таблиці №1

5. Визначити розходження між дослідними і теоретичними розрахунками:

 

 

 
 


Fкр дослід - Fкр теорет

∆ = ----------------------------- 100 %

Fкр дослід

 

F

• •

 
 


 

L

 

 

 
 


F

Рисунок 1 - Спосіб закріплення зразка

 

Будова і принцип дії установки

Установка складається із слідуючи частин: досліджуваного зразка, який розміщений у корпусі між верхньою і нижньою опорами, пружини, підйомного гвинта з гайкою, черв’ячної пари, яка приводить в рух маховик, триніг.

При обертанні маховика гайка переміщається по підйомному гвинту, створюючи осьове зусилля, яке вимагається на зразок. Величина цього зусилля визначається по прогину тарировочної пружини. Прогин пружини реєструється по шкалі вказівника.

 

Графік тарировочний

F, кг

50

 

 

40

 

 
 


 

 
 


 

 
 


 

0
5 10 15 20 25 ∆L, мм

 

 

 
 


Таблиця № 1 –Таблиця розрахунків

 

№ п/п Величина прогину ∆L , мм Fкр дослідне, Н Fкр теоретичне, Н Відсоток погрішності,∆
       
       
       

 

Висновок:_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

 

Контрольні запитання:

1. Дати визначення : повздовжньому згину; критичної сили.

2. Чому дорівнює критична сила по формулі Ейлера, по формулі Ясинського.

3. Умова стійкості стиснутих стержнів.

4. Межі вживання умови Ейлера.

5. Проектний та перевірочний розрахунки на стійкість.

 

 
 

 


Лабораторна робота № 7

 

Тема: ВИВЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ ЦИЛІНДРИЧНОГО РЕДУКТОРА

 

Мета роботи: Навчитися досліджувати вузли механізму циліндричного редуктора

 

Обладнання та матеріали:

1. Редуктор циліндричний.

2. Робочий інструмент ( гаєчні ключі, слюсарні молотки, викрутки ).

3. Вимірювальний інструмент, штангенциркулі.

 

Завдання:провести розбору, дослідити роботу механізму, викреслити кінематичну схему, дослідним шляхом та по формулам визначити передаточне число. Скласти звіт

 

Порядок виконання роботи:

1. Підготувати обладнання.

2. Зняти кришку і ознайомитися з будовою.

3. Провести визначення передаточного числа дослідним шляхом. Для цього необхідно провернути ведучий вал на 360º, а потім визначити кут повороту веденого валу.

4. Провести підрахунок загального передаточного числа по формулі.

5. Провести підрахунок замірювання загальних характеристик і підрахувати по формулам. Результати заповнювати в таблиці.

 


Просмотров 693

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!