Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Науковий менеджмент Генрі Лоуренс Гантт



Лекція 5. РОЗВИТОК НАУКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Науковий менеджмент Генрі Ганта

2. Наукові розробки подружнього союзу Френка і Ліліан Гілберт

Питання для самостійного вивчення:

3. Гаррінгтон Емерсон: досягнення ефективності через організацію

4. 12 принципів продуктивності Емерсона

Головним результатом впровадження і розвитку наукового менеджменту було загальне поліпшення управління промисловим підприємством: зросла ефективність використання устаткування і людей, сировини і матеріалів; поліпшилися контроль і планування. Все це істотно вплинуло як на робітників, так і на управлінців підприємств.

У робітників зросли можливості для встановлення розумної норми робочого часу і розширення сфери прояву індивідуальної ініціативи завдяки впровадженню стимулів досягнення кращих результатів, виплати вищої заробітної плати, поліпшення умов праці. У свою чергу, менеджери побачили у науковому менеджменті шлях до ефективнішої організації виробництва товарів і послуг, підвищення їхньої якості, кращого розуміння потреб споживачів, встановлення нових відносин на підприємстві, що проявлялося у збільшенні прибутку.

До вчених у галузі менеджменту, які продовжили, вдосконалили й розвинули теорію наукового менеджменту належать Г. Л. Гантт, Френк і Ліліан Гілбрет, Г. Емерсон, В. Терещенко, Л. Берталанфі, П. Друкер та інші.

Науковий менеджмент Генрі Лоуренс Гантт

Генрі Лоуренс Гантт (1861-1919 рр.) був найбільш ортодоксальним із послідовників Ф. Тейлора. Після закінчення з відзнакою університету Джона Хопкінса молодий Г. Гантт працював шкільним учителем, викладачем коледжу, креслярем. У 1887 році став асистентом в інженерному відділі компанії "Мідвел Стіл". Саме тут він зустрівся з людиною, яка вплинула на все його подальше життя, - Ф. У. Тейлором. Г. Гантт став головним послідовником "батька наукового менеджменту". Він опублікував понад 150 своїх праць, у тому числі три книги. Ним запатентовано понад десяток винаходів. Г. Гантт читав лекції у багатьох університетах Америки, давав консультації з різноманітних галузей менеджменту.



Його перу належать книги "Праця і доход" (1910 р.), "Промислове керівництво" (1916 р.), "Організація праці" (1919 р.).

Роботи Гантта присвячені необхідності усвідомлення провідної ролі людського фактора у промисловості і впевненість у тому, що робочій людині має бути надана можливість побачити у своїй праці не тільки джерело існування, але й стан задоволення. За Ганттом, ера примушування до праці поступилася місцем ері знання, тому політика майбутнього полягає у намаганні навчати і вести людей.

Гантт будував плани прийдешньої "демократії на виробництві" і мріяв про гуманізацію науки управління в майбутньому. Йому належить фраза: "Зі всіх проблем менеджменту найбільш важливою є проблема людського фактора".

Як послідовник Ф. Тейлора, Г. Гантт насамперед займався організацією праці робітників і управлінців, розуміючи, що саме в ній головне джерело зростання продуктивності праці. Так само, як і Ф. Тейлор, він акцентував увагу на спільності інтересів, гармонійній співпраці робітників і управлінців, науковому підборі кадрів, застосуванні прогресивних ставок, розробленні детальних інструкцій для робітників.

Зі свого досвіду роботи шкільним учителем Г. Гантт виніс переконаність у важливості знань і усвідомив необхідність навчання. Майстра на виробництві він бачив не керівником, а вчителем і помічником підлеглого. Йому належать, слова: "Ми не можемо управляти людьми, ми повинні управляти їхнім розвитком".



У процесі навчання робітників головну увагу Гантт надавав такій складовій навчання, як "навички виробництва". На його думку, цими навичками є: працьовитість, кооперація, чіткість, максимальне використання робітником своїх здібностей, постійне прагнення підвищувати кваліфікацію. Результатом упровадження "навичок" має стати, з одного боку, підвищення заробітної плати, створення атмосфери задоволення і гордості робітника, а з іншого - зниження витрат виробництва і вища продуктивність праці, що вигідно роботодавцю (рис. 17).

З часів учительської практики Г. Гантт виніс доцільність графічної інтерпретації менеджменту. Спочатку об'єктом графічного відображення було "фіксування навичок виробництва". За кожним робітником щодня вівся облік виконання стандарту й одержання премії, що відображалося чорним кольором, а невиконання - червоним. Графік допомагав як управлінцеві, так і робітникові, адже наочними були і прогрес у роботі, і причини позбавлення премії. Метод діаграм Г. Гантт використовував при відображенні балансу щоденного виробництва, руху засобів виробництва і предметів праці, продуктивності машин і робітника, вартості простою устаткування тощо.

Рис. 17. Науковий менеджмент Г. Гантта

Особливо слід наголосити, що використанні Г. Ганттом діаграм планування часу й управління роботою. Головним у них було те, що в діаграмах робота була розписана і розподілена в часі за окремими операціями аж до її виконавця. Це давало змогу менеджеру стежити за виконанням плану і застосовувати дії, необхідні для утримання проекту в часових межах або ж у межах відведеного бюджету.

Ще за життя Г. Гантта графічні засоби планування й управління роботою здобули визнання не тільки в Америці, а й в інших країнах світу. Західні учені вважають, що вони стали основою радянської системи централізованого планування для управління п'ятирічними планами, а також для розроблення подальших діаграм і графіків управління виробництвом.



Після смерті Ф. Тейлора, очевидно, під впливом прискореного розвитку промисловості, а також поширення ідей інституціонального напряму економічної теорії (зокрема Торстена Веблена) Г. Гантт вивчає різноманітні ідеї, що стосуються ролі промислового інженера і підприємства як організації. Створивши в 1916 році організацію під назвою "Нова машина", метою якої було реформування існуючої соціально-економічної системи, Г. Гантт відходить від вузькозаводських питань і досліджує загальні проблеми реформ суспільства. Він критикує систему прибутку, а також підприємців, які, прагнучи одержати найвищий дохід, перестають служити суспільству. Поліпшення системи, як і захист її від революцій, він вбачав у створенні "суспільних корпорацій" і управління ними за допомогою комітетів, що складаються з представників виробників, дистриб'ютерів і споживачів. Роль економічного керівника він відводив інженеру.

Як бачимо, найбільш ортодоксальний із послідовників Ф. Тейлора, Генрі Гантт дійшов наприкінці життя цікавого вис­новку, що удосконалення суспільства перебуває в руках інженерів, а гармонію інтересів його членів забезпечують картелі й державні корпорації. Цей висновок суперечить як поглядам Ф. Тейлора, так і його власним, які Г. Гантт усе життя пропагував.

Таким чином, значне місце в історії менеджменту посів кращий учень Тейлора Г. Гантт. Його праці характеризують провідну роль людського фактора в промисловості та переконання в тому, що робітникові повинна бути надана можливість віднайти в праці не тільки витоки свого існування, але й стан задоволення. Вже у 1901 р. Г. Гантт розробив першу систему оплати за достроково якісно виконане виробниче завдання. З її впровадженням на ряді підприємств продуктивність праці зросла більш ніж у два рази. Гантт будував плани майбутньої «демократизації» на виробництві, мріяв про гуманізацію науки управління в майбутньому. Він вважав, що проблема людського фактора є однією з найважливіших проблем менеджменту.


Просмотров 1159

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!