Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Тема 5. Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу



З даної теми передбачається вивчення таких питань:

· показники стану грошово-кредитного ринку;

· фактор часу в оцінці грошових потоків;

· рівновага грошово-кредитного ринку, визначення пропозиції грошей і попиту на них;

· взаємозв’язок грошово-кредитного та товарного ринків, ефек­тивність монетарних заходів;

· аналіз моделі рівноваги Манделла-Флемінга.

 

Найважливішими показниками стану грошово-кредитного ринку є:

· загальна грошова маса;

· кредити, надані банками країни (у національній та іноземній валютах);

· ставка рефінансування;

· грошова база;

· частка готівки поза банками в грошовій масі;

· коефіцієнт готівки;

· рівень доларизації грошового обігу;

· швидкість грошового обігу;

· рівень монетизації (насиченість економіки грошима);

· кредитні ресурси комерційних банків;

· мультиплікатор депозитний;

· мультиплікатор грошовий.

Грошова маса (М) має свою структуру, яка характеризується грошовими агрегатами. Їх побудовано за поступовим зменшенням ліквідності грошей.

Кредити, надані банками країни (CrН), складаються з кредитів, які надано органам загального державного управління, підприємствам, організаціям і населенню Національним банком Мінфіну (CrМФ) та комерційними банками (CrКБ).

Ставка рефінансування (RФ) — це облікова ставка, за якою Національний банк рефінансує комерційні банки, тобто це вираження ціни кредитних ресурсів у процентах, які Національний банк розміщує в комерційних банках. В Україні ставка рефінансування на 1—1,5 % перевищує темпи інфляції (Рі).

Грошова база (Н) — це сума коштів, яка складається з готівки, що перебуває на руках у населення, і обов’язкових резервів комерційних банків (готівка в касах банків та кошти комерційних банків на рахунках Національного банку (RR).

Частка готівки поза банками в грошовій масіСМ) характеризує частку готівки в грошовій масі.

Коефіцієнт готівки (cr) характеризує частку готівкових грошей у депозитних грошах.

Рівень доларизації грошового обігуD) — це частка валютної частини грошової маси у її загальній величині.



Швидкість грошового обігу (V) — це кількість обертів, що роблять гроші за один рік, щоб забезпечити певний рівень економічної активності, який приблизно визначається номінальним ВВП.

Рівень монетизаціїМ) або коефіцієнт насиченості економіки грошима, — це співвідношення між грошовою масою в обігу та рівнем виробництва в поточних цінах (приблизно дорівнює номінальному ВВП).

Кредитні ресурси комерційних банків (CrRКБ) складаються з власних коштів банків (ВЛК); коштів, які залучено банками через продаж своїх боргових зобов’язань (БЗ); депозитів банків (D); залишків на рахунках юридичних осіб (ЗЮ); обсягів кредитування Національним банком комерційних банків (CrНБ); обсягів грошово-кредитної емісії (МСЕ), крім обов’язкових резервів комерційних банків (RR).

Аналізуючи грошово-кредитний ринок, слід ураховувати фактор часу в оцінці грошових потоків. Така оцінка базується на фун­даментальній концепції, відповідно до якої гроші сьогодні мають більшу вартість, ніж будуть мати через певний час. Це пояснюється тим, що гроші, інвестовані в цінні папери або депозити, приносять дохід, тобто капіталізуються. Крім того, у майбутньому знижується цінність імовірних доходів унаслідок підвищення ризику та інфляції.

Для порівняння вартості грошей у часі використовуються поняття майбутньої та поточної (нинішньої) вартості грошей.

Майбутня вартість теперішніх грошей (FV) визначається за формулою:



(7.1)

де D1 — теперішня вартість початкового депозиту або позики (грн);

Ir — процентна ставка (у частках одиниці);

t — кількість років, що відділяють майбутній період від теперішнього.

Зростання вартості депозитів або позик у майбутньому називається процесом капіталізації.

Якщо депозити поповнюються щороку протягом певного періоду, то загальна майбутня вартість таких депозитів розраховується за формулою:

(7.2)

де Т — період (у роках) протягом якого поповнюються депозити;

t — певний рік;

Dt — вартість депозитів у році t.

Якщо є ануїтетні внески (однакові в різні роки), то формула 7.2 спрощується до такого вигляду:

(7.3)

де D — щорічні внески на депозитні рахунки;

ka.м. — коефіцієнт ануїтету майбутньої вартості.

(7.4)

За оцінки поточної вартості майбутнього доходу (PV) враховується зворотна дія фактора часу:

(7.5)

де Dt — дохід через t років.

Для полегшення обчислень за дисконтування існують спеціальні таблиці, у яких для кожного року і для кожної процентної ставки наводяться значення . Ці коефіцієнти називають дисконтними множниками.

З макроекономіки відомо, що рівновага на грошовому ринку визначається точкою перетину пропозиції грошей (МS) і попиту на гроші (MD). Тому важливим є аналіз факторів, що впливають на пропозицію грошей і попит на них.

Пропозиція грошей у поточний період (MSt) залежить від:

― пропозиції грошей у попередній період (MSt–1);

― обсягу купівлі державних цінних паперів, що збільшує пропозицію грошей (ЦПК);

― обсягу продажу державних цінних паперів, що зменшує пропозицію грошей (ЦПП);

― обсягу національної валюти, витраченої Національним банком на купівлю іноземної валюти, що збільшує пропозицію грошей (ВК);

― обсягу національної валюти, одержаної Національним банком від продажу іноземної валюти, що зменшує пропозицію грошей (ВП);



― обсягу кредитно-грошової емісії (МСЕ).

Ураховуючи це, пропозицію грошей можна виразити формулою:

, (7.6)

де t — поточний період;

t – 1 — попередній період.

Введемо позначення: сальдо купівлі-продажу державних цінних паперів (СЦП) та сальдо купівлі-продажу валюти (СВ).

(7.7)

(7.8)

(7.9)

Загальна кредитна емісія (МСЕ) визначається кредитами:

― на покриття дефіциту бюджету (СrБД);

― на покриття внутрішнього боргу (СrВБ);

― на рефінансування банків (СrРБ);

― на купівлю валюти до офіційного валютного резерву (СrВ).

Отже, загальна кредитна емісія визначається за формулою:

(7.10)

Для визначення попиту на гроші (МD) зазвичай використовується формула І. Фішера:

, (7.11)

, (7.12)

де МD — попит на гроші;

V — швидкість обертання грошей;

Р — середній рівень цін;

У — обсяг реального ВВП.

Інший варіант кількісного визначення попиту на гроші запропонував представник кембріджської школи А. Пігу:

(7.13)

де k — частка річних доходів (від Р·У), яку бажають мати суб’єкти ринку в грошовій формі.

За своєю сутністю коефіцієнт k є оберненим відносно до швидкості обертання грошей , тому принципової різниці між варіантами кількісної теорії Фішера та Пігу немає.

Окремого аналізу потребує взаємозв’язок грошового й товарного ринків.

Монетарна політика є високоефективною тоді, коли крива попиту на гроші набуває вигляду крутої лінії, а крива попиту на інвестиції — похилої. В інших умовах потенціал монетарної політики незначний.

На результати монетарної політики значно впливають і процеси, що відбуваються у світовій економіці. Розглянемо політику «дешевих» грошей як елемент загальної експансіоністської політики. Унаслідок збільшення пропозиції грошей процентна ставка в національній економіці знижується, що скорочує надходження до неї іноземних інвестицій. Це, у свою чергу, зменшує попит на валюту даної країни і знижує її курс відносно іноземних валют. Наслідок — скорочення імпорту і зростання експорту. Для політики «дорогих» грошей — навпаки.

Отже, наслідки внутрішньої грошово-кредитної політики посилюються під впливом світової економіки.

Крім моделі рівноваги «MS – MD», існує також модель рівноваги відкритої національної економіки Манделла-Флемінга («IS — LM»). Побудова й аналіз цієї моделі розглядаються в підручниках із макроекономіки.

Зупинимося на аналізі впливу світової процентної ставки на рівновагу в моделі «IS — LM» [11, с. 53—54]. Суттєва різниця рів­новажних процентних ставок у світовій і національній економіках впливає на макроекономічні процеси в окремій країні.

Якщо рівноважна процентна ставка у світовій економіці (IrW) перевищує проценту ставку в окремій країні (IrN), то це означає, що дохід на капітал у світовій економіці вищий, ніж в економіці даної країни. Це зумовить відплив капіталу із цієї країни за кордон, зменшення пропозиції грошей у цій країні, зміщення кривої LM ліворуч (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Модель Манделла-Флемінга

 

Інші процеси спостерігаються, якщо процентна ставка у сві-товій економіці нижча, ніж у національній (IrW < IrN). Вища процентна ставка зумовлює приплив капіталу в національну економіку, збільшення пропозиції грошей і зміщення кривої LM право­руч (рис. 7.2). Унаслідок цього процентна ставка в національній економіці буде зменшуватися до рівня світової. Поступово, одночасно з цим процесом, буде зменшуватися приплив іноземного капіталу в національну економіку до тих пір, поки національна процентна ставка не стане дорівнювати світовій.

Отже, аналіз моделі Манделла-Флемінга дає змогу зробити висновок, що умовою рівноваги відкритої національної економіки є рівність світової та національної процентних ставок.

Рис. 7.2. Модель Манделла—Флемінга

Питання для дискусії та практичні завдання

1.Якщо грошова маса М1 зростає значно швидше, ніж номіналь­ний ВВП, то як буде змінюватися рівень монетизації економіки?

2.Упродовж 2001 року в Україні облікова ставка знизилася з 27 % до 11,5 %, а процентні ставки комерційних банків зменшилися на 7,7 процентного пункта. У 2002 році облікова ставка в Україні дорівнювала 10 %, у Росії — 23 %. Однак кредитні ставки комерційних банків в Україні в 2 — 3 рази вищі, ніж у Росії. Які макроекономічні висновки можна зробити, проаналізувавши цю інформацію?

3.Чи може гривня виконувати функції міри вартості та нагромадження, якщо рівень доларизації високий? Обґрунтувати висновок.

4.Зростання швидкості обороту грошей (V) призводить до зростання цін на споживчі товари. Чи так це? Пояснити логіку взаємозв’язку цих процесів. Навести необхідні формули.

5.Якщо пропозиція грошей (MS) збільшується (зменшується), то як це впливає на зміну попиту на інвестиції та обсяг національного виробництва? Які умови забезпечують порівняно більше зростання ВВП? Пояснити висновки графічно.

6.Якщо норма обов’язкового резерву збільшується ( ), то як це вплине на зміну грошового мультиплікатора (mm) і пропозицію грошей (MS)? Показати зв’язок схематично, проставивши необхідні стрілки:

?

Продовжити цю схему, додавши зміну процентної ставки (Ir), валютного курсу (е), чистого експорту (NX):

7.На депозитний рахунок банку надійшло 12 млн грн. Банк виплачує 5 % річних. Визначити майбутню вартість грошей через 4 роки.

8.На депозитні рахунки банку протягом 5 років будуть надходити внески в сумі відповідно: 10 млн грн, 12 млн грн, 15 млн грн, 20 млн грн, 25 млн грн. Банк виплачує 9 % річних. Розрахувати загальну майбутню вартість грошей через 5 років.

9.Певна організація відкрила депозитний рахунок у банку під 7 % річних і на початку кожного року вносить на нього 100 тис. грн. Якою буде сума депозиту через 3 роки?

10.Через 4 роки очікується річний дохід у сумі 200 тис. грн. Процентна ставка становить 10 %. Розрахувати поточну вартість майбутнього доходу.

11.Відомо, що:

грошова маса МО = 5,2 млрд грн;

М1 = 18,3 млрд грн;

М2 = 22,1 млрд грн;

М3 = 22,9 млрд грн;

· валютні заощадження дорівнюють 2,2 млрд грн;

· обов’язкові резерви банків дорівнюють 2,5 млрд грн;

· ВВП номінальний дорівнює 90 млрд грн;

· темп інфляції дорівнює 17 %.

Розрахувати показники стану грошово-кредитного ринку:

1) ставку рефінансування;

2) ломбардну ставку;

3) грошову базу;

4) частку готівки поза банками;

5) коефіцієнт готівки;

6) рівень доларизації;

7) рівень монетизації.

12.Визначити рівень монетизації та коефіцієнт готівки, якщо номінальний ВВП дорівнює 110,4 млрд грн, грошовий агрегат М2 становить 10,5 млрд грн, питома вага готівки в ньому — 20 %, валютні заощадження дорівнюють 1,84 млрд грн, обсяг трастових операцій становить 0,81 млрд грн.

13.Відомо, що номінальний ВВП дорівнює 102,6 млрд грн, обсяг за­гальної грошової маси в національній валюті становить 10,8 млрд грн, обсяг готівки дорівнює 6,1 млрд грн, обов’язкові резерви комерційних банків — 0,9 млрд грн, грошовий мультиплікатор — 1,8.

Визначити показники стану грошового ринку:

1) грошову базу;

2) швидкість грошового обігу;

3) рівень доларизації;

4) рівень монетизації.

14.Трансакційний попит на гроші складає 40 % від номінального ВВП. Пропозиція грошей дорівнює 62 млрд грн. Спекулятив­ний попит на гроші наведено в таблиці:

Процентна ставка (%) Спекулятивний попит на гроші (млрд грн) Загальний попит на гроші (млрд грн)
 
 
 
 

Визначити рівноважну процентну ставку, якщо номінальний ВВП дорівнює 130 млрд грн.

15.Визначити банківські резерви, якщо обсяг грошової маси становить 29 млрд грн, частка готівки в ній — 43 %, грошова база дорівнює 19,5 млрд грн.

16.Визначити зміну пропозиції грошей, якщо резервна норма становить 22 %, грошовий мультиплікатор дорівнює 1,5, готівка становить 12,6 млрд грн, обсяг депозитних грошей у базовому періоді дорівнює 6,5 млрд грн.


Просмотров 407

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!