Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Тема 3. Методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства



З даної теми передбачається вивчення таких питань:

· аналіз розвитку промисловості;

· аналіз розвитку сільського господарства;

· показники ефективності виробництва.

Аналіз розвитку промисловості здійснюється поетапно.

На першому етапі аналізу визначається частка промисловості у ВВП та тенденції її зміни:

(5.1)

(5.2)

де α — частка галузі і у ВВП в період t;

— валовий внутрішній продукт (валова додатна вартість) галузі і в році t;

ВВПt — валовий внутрішній продукт у цілому в економіці в році t;

— валова продукція галузі і в році t;

— проміжне споживання галузі і в році t.

Тенденції зміни частки певної галузі у ВВП дають змогу виявити структурні зрушення в економіці.

На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва:

― індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва;

― обсяг і динаміку випуску продукції промисловості в абсолютному вимірі;

― темпи оновлення промислової продукції;

― зміну валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці або чисельності працівників.

Індекс реального обсягу промислової продукції (kр.пр) розраховується за формулою:

, (5.3)

де , — обсяг виробництва j-го виду промислової продук­ції в натуральному вимірі в роки t і (t – 1);

n — кількість найменувань (видів) промислової продукції;

— ціна j-го виду промислової продукції в рік t.

Динаміка індекса реального обсягу промислової продукції дає уявлення про тенденцію певної галузі виробництва до зростання чи спаду.

Динаміка випуску продукції промисловості визначається за формулою:

(5.4)

де — темпи зростання випуску продукції промисловості;

— обсяги промислової продукції в натуральному вимірі в роки t і (t – 1);

— ціна промислової продукції в рік t.

Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових видів продукції, яка визначається в натуральному або вартісному вимірі, та темпами оновлення.

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції промисловості визначається за формулою:



(5.5)

де ± Δ ВПпр.п. — зміна («+» збільшення, «–» зменшення) валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці;

Чб — чисельність працівників в промисловості в базовому році;

ПрПб, ПрПt — продуктивність праці у промисловості в базовий та розрахунковий період t.

Зміна валової продукції галузі під впливом зміни чисельності працівників (± Δ ВПпр.ч) розраховується за формулою:

(5.6)

де Чt — чисельність працівників промисловості в період t.

На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізується структура промисловості та тенденції структурних зрушень.

Аналіз розвитку сільського господарства здійснюється також поетапно.

На першому етапі аналізуються частка сільськогосподарської продукції у ВВП, тенденції її зміни. Оскільки сільське господарст­во складається з двох основних галузей (рослинництва і тваринництва), то на цьому етапі визначається також галузева структура сільського господарства та аналізуються тенденції її зміни.

Аналіз структурних зрушень у сільському господарстві дає змогу зробити висновки стосовно спеціалізації країни на виробництві певних видів продукції рослинництва та тваринництва.

На другому етапі аналізується динаміка сільськогосподар­ського виробництва в цілому та за окремими галузями. Для цього визначаються такі показники:

― індекс реального обсягу сільськогосподарського виробництва в цілому і по рослинництву та тваринництву зокрема;



― обсяг і динаміка виробництва продукції сільського господарства, рослинництва та тваринництва;

― зміна валової продукції сільського господарства за рахунок зміни продуктивності праці та чисельності працівників.

Індекс реального обсягу сільськогосподарського виробництва (kр.с.г.) розраховується за найважливішими видами продукції рослинництва й тваринництва.

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції аналізується за роками у вартісному вимірі в зіставлених цінах.

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції сільського господарства визначається за формулою:

(5.7)

де ± Δ ВПс.г.п. — зміна («+» збільшення, «–» зменшення) валової продукції сільського господарства за рахунок зміни продуктивності праці;

Чб — чисельність працівників сільського господарства в базовому році;

ПрПб, ПрПt — продуктивність праці в сільському господарстві в базовий та розрахунковий період t.

Зміна валової продукції галузі залежно від зміни чисельності працівників (± Δ ВПс.г.ч.) розраховується так:

(5.8)

де Чt — чисельність тих, хто працює в сільському господарстві в період t.

На третьому етапі аналізуються показники розвитку рослинництва й тваринництва. На цьому етапі визначається також частка приватного сектора в загальному обсязі виробництва продукції рослинництва та тваринництва.

Аналізуючи галузь, потрібно враховувати сезонність сільськогосподарських робіт та викликану цим невідповідність календарного й сільськогосподарського років. Це стосується, у першу чергу, галузі рослинництва, у якій сільськогосподарський рік починається з посівної та закінчується жнивами.

Ефективність промислового виробництва аналізується за такими показниками:



· фондовіддача;

· фондомісткість;

· фондоозброєність;

· продуктивність праці;

· матеріаломісткість;

· енергомісткість;

· конкурентоздатність продукції.

Фондовіддача — показник ефективного використання основних виробничих засобів.

Фондомісткість характеризує потребу в основних виробничих за­собах, потрібних на виробництво одиниці продукції промисловості.

Фондоозброєність — це показник оснащеності працівників промисловості основними виробничими засобами.

Продуктивність праці — показник ефективності використання робочої сили, зайнятої в промисловості.

Матеріаломісткість характеризує величину прямих матеріальних витрат у промисловості (вартість проміжного споживання) на одиницю продукції.

Енергомісткість характеризує витрати первинних паливно-енергетичних ресурсів у натуральному вираженні (тоннах умовного палива) на одиницю валового продукту або валового внутрішнього продукту.

Конкурентоздатність продукції визначається як:

· одиничний показник — за конкурентним промисловим товаром;

· груповий показник — за групою промислових товарів;

· інтегрований показник — за технічними та економічними характеристиками промислової продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується специфічними для цієї галузі показниками. Умовно їх поділяють на дві групи:

1) показники продуктивності:

― урожайність (валовий збір / посівні площі);

― продуктивність тваринництва (надої молока з однієї корови, настриг вовни з однієї вівці тощо);

2) показники забезпеченості:

― виробництво зерна на душу населення;

― державні закупівлі сільськогосподарської продукції.

Для промисловості та сільського господарства також аналізуються структури експорту та імпорту. При цьому слід ураховувати такий аспект аналізу, як продовольча безпека країни. У світовій практиці вважається, що за умов закупівлі 20 % продоволь-
ства (від виробленого) країна — імпортер втрачає свою продоволь­чу незалежність, і виникає загроза її національній безпеці.

Питання для дискусії та практичні завдання

1.За даними таблиці розрахувати структурні зрушення в економіці та оцінити їх.

Роки
Галузі промисловості млрд грн % млрд грн % млрд грн % млрд грн % млрд грн %
1. Машинобудування 24,0   22,8   23,2   26,1   27,0  
2. Приладобудування 9,6   10,4   10,7   11,0   11,8  
3. Чорна металургія 13,1   13,7   13,5   14,0   14,3  
4. Вугільна промисловість 12,7   12,9   13,0   13,1   13,9  
5. Хімічна промисловість 7,8   8,0   8,1   8,7   9,4  
6. Легка промисловість 12,0   12,5   13,4   14,4   15,0  
7. Харчова промисловість 10,1   11,7   13,3   13,8   15,4  
Загалом промисловість 89,3 92,0 95,2 101,1 106,8

2.Визначити зміну валової продукції промисловості під впливом зміни чисельності працівників та продуктивності праці. Відомо, що чисельність працівників у базовому році становила 6 млн чол., у розрахунковому році вона зросте на 2 %; продуктив­ність праці в базовому році досягала 15 тис. грн, а в розрахунковому році вона зросте на 7 %.

3.За даними таблиці розрахувати такі показники та внести їх до таблиці:

· частку продукції рослинництва й тваринництва у валовій продукції сільського господарства;

· приріст продукції рослинництва та тваринництва у валовій продукції сільського господарства;

· динаміку структурних зрушень у сільському господарстві.

Зробити висновки щодо структурних зрушень у сільському господарстві.

Показники Роки
ВП сільського господарства (млн грн) 12 000 13 000 16 000 18 000
· ВП рослинництва (млн грн) 5 000 7 000 7 000 8 000
· ВП тваринництва (млн грн) 7 000 6 000 9 000 10 000
Приріст продукції:        
ВП сільського господарства (млн грн)      
· ВП рослинництва (млн грн)      
· ВП тваринництва (млн грн)      
Структура сільського господарства:        
ВП сільського господарства (%) 100,00 100,00 100,00 100,00
· ВП рослинництва (%)        
· ВП тваринництва (%)        
Динаміка структурних зрушень у сільському господарстві (%):        
· Приріст частки рослинництва        
· Приріст частки тваринництва        

4.Розрахувати такі показники ефективності промислового виробництва:

· фондовіддачу;

· фондомісткість;

· фондоозброєність;

· продуктивність праці;

· матеріаломісткість.

Відомо, що:

― ВВП промисловості становить 80 млрд грн;

― основні виробничі засоби в промисловості дорівнюють 60 млрд грн;

― чисельність працівників у промисловості становить 7 млн чол.;

― проміжне споживання дорівнює 57% ВВП промисловості.

5.Визначити темпи зростання валового випуску та зрушення в його структурі, якщо відомо:

· у базовому році прямі матеріальні витрати становили 73 млрд грн, амортизація — 18 млрд грн;

· у розрахунковий період матеріаломісткість національного до­ходу знизиться на 1,4 % (без амортизації);

· обсяг виробленого національного доходу в базовому році становив 42 млрд грн, у розрахунковий період він збільшиться на 1,5 %.

· середня норма амортизаційних відрахувань у розрахунковий період дорівнюватиме 7,3 % від середньорічної вартості основних виробничих, а темп зростання ОВЗ становитиме 12,7%. У базовому році вартість ОВЗ дорівнювала 160,9 млрд грн.

Результати розрахунків занести до таблиці:

Показники Базовий рік Розрахунковий період
млрд грн % до підсумку млрд грн % до підсумку
Валовий випуск, зокрема   100,0   100,0
· Фонд заміщення: а) прямі матеріальні витрати б) амортизація · Національний дохід        

 

6.Розрахувати рівень матеріаломісткості валової продукції промисловості та абсолютну й відносну економії матеріальних витрат у прогнозному році.

Вихідні дані:

· валова продукція промисловості в базовому році дорівнювала 110 млрд грн;

· темп приросту ВП промисловості у прогнозованому році — 3 %;

· питома вага матеріальних витрат у ВП промисловості в базовому році — 58 %;

· у прогнозному році передбачається зниження матеріаломіст­кості валової продукції на 2,3 %.

7.Розрахувати рівень витрат виробництва та обігу на одиницю валової продукції промисловості в розрахунковий період та проаналізувати їхню відносну й абсолютну економії.

Вихідні дані:

· валова продукція в базовому році дорівнювала 90 млрд грн;

· темп приросту ВП в розрахунковий період — 4 %;

· фонд заміщення в базовому році — 67 млрд грн;

· у розрахунковий період питома вага фонду заміщення у валовій продукції дорівнюватиме 69 %;

· фонд оплати праці в базовому році — 47 млрд грн;

· темп приросту фонду оплати праці в розрахунковий рік — 1,5 %.

8.Визначити обсяг випуску продукції з основних засобів на кінець розрахункового періоду, якщо відомо:

· вартість основних засобів на початок періоду становила 730 млн грн;

· середньорічне вибуття основних засобів протягом розрахун­кового періоду передбачено на рівні 7,9 % від їхньої вартості на початку періоду;

· фондовіддача протягом усього періоду становить 0,87 грн;

· коефіцієнт засвоєння основних засобів протягом розрахункового періоду — 88 %.


Просмотров 1033

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!