Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Культура стародавньої Iндiї



а/ Iндуїзм та його розвиток. Релiгiя давнiх iндоарiйцiв мало чим вiдрiзнялась вiд релiгiї давнiх iранцiв. Був у них i культ вогню i культ предкiв. Арiї вiрили, що життя природи i суспiльства проходить вiдповiдно пророцтвам богiв /девiв/- iстот з людською подобою. Головними з них були: Iндра- бог громовержець, воїн, раджа богiв; Агнi- бог вогню, охоронець дому, посередник мiж богами i людьми; Сурья- бог Сонця, ворог тьми та холоду. Крiм девiв iснували iншi iстоти- асури, такi як бог свiтла Мiтра i бог неба Варуна, але вони вiдiгравали меньшу роль i були вiддаленi вiд людства.

Оскiльки вважалось, що свiт i люди iснують лише з волi богiв, головним обрядом було жертвоприношення. Щоб догодити богам рiзали худобу, кидали у вогонь хлiбнi зерна, лили олiю, молоко i сому- алкогольний напiй бога Мiсяця Соми. Все це повиннi були здiйснювати жерцi-брахмани, супроводжуючи свої дiї молитвами, дотримуючись ритуалiв. Вважалось, що брахмани володiють " священним занням", тобто ведою. Всi витрати на виконання обряду покладались на того, для кого вiн здiйснювався. Якщо проводився державний обряд- все забезпечував раджа. Тому нiяких храмових господарств iндiйцi не знали.

За уявленнями жителiв стародавньої Iндiї, якi зберiгаються в iндуєзмi i сьогоднi, тiло смертне, а душа вiчна. Пiсля смертi людини, вона переселяється в iнше тiло, однак в яке саме залежить вiд поведiнки людини в минулому життi.

В епоху полiтичної роздробленостi строгого порядку серед богiв не було. Iндiйцi просто роздiляли свiт на три сфери: небо, землю i антарiкшу / простiр мiж небом i землею/. До речi, концепцiя тричленного подiлу свiту прослiдковується i у ряду iнших iндоєвропейських народiв. До богiв неба належали Сурья i Варуна, до земних- Агнi i Сома, богом антарiкшi був бог грози та бурi Рудра. Однак з об”єднанням окремих iндiйських держав в iмперiю з"являється релiгiйна система - iндуїзм. Сьогоднi 80 вiдсоткiв населення Iндiї сповiдують цю релiгiю.

В iндуїзмi змiнюється iєрархiя богiв. На перше мiсце висувається бог-творець. Особливу роль почали вiдiгравати культи богiв Брахми, Вiшну i Шiви. Брахма вважався творцем та управителем свiту, йому належало створення варн i вiн карав невiрних i грiшникiв. З ним були нерозривно пов"язанi i два iнших божества: Вiшну / бог-охоронець/ i Шiва / бог-руйнiвник/. Був створений цикл iндуєстських легенд про дiяння цих богiв. Особливо популярними були легенди про подвиги Вiшну, який приходив у свiт в рiзних образах. В цi легенди включено мiф про потоп,про появу Вiшну в кiнцi перiоду темряви в образi вершника i знищення ним всiх нещасть, вiдновлення порядку та справедливостi на землi. З десяти з"явлень / аватар/ Вiшну найбiльш популярною була легенда про перевтiлення Вiшну в Крiшну- героя племенi ядавiв. Послiдовники культу Крiшни видiлились навiть в окрему релiгiю- крiшнаїзм.



Шiва був не лише богом стихiйних сил руйнування, але й виступаїє в мiфах як бог родючостi, покровитель худоби. Культ Шiви пов"язаний з екстазом. Шiва танцює на галявинi для спалювання померлих, натирає своє тiло попелом з вогню, на якому вiдбувалось трупоспалення, на шиї у нього прикраси з черепiв. Людським черепом послуговується Шiва як чашею для подаяння, коли вiн являється у свiт в образi вбогого аскета. Культ Шiви особливо популярний на пiвднi Iндiї.

В iндуїзмi iснували i колишнi iндоiранськi божества, але вони вiдiйшли на другий план. Iндуєзм оберiгав станово-кастовий подiл суспiльства i проповiдував покору.



 

б/ Буддизм.

Засновником цiїї релiгiйної системи був Сiдхартха Гаутама Шакьямунi, який народився у 563 р. до н.е. в мiстечку Лумбiнi / сучасний Непал/ в сiм”є кшатрiя, i згодом одержав iм"я Будда. Буддизм проповiдував iдею про спасiння чи " звiльнення" шляхом досягнення нiрвани- особливого стану щастя i повного заспокоїння. Цього стану можна досягнути вiдмовою вiд бажань, прагнень, мирських проблем. Буддизм як i iндуєзм визнає переродження i закон карми. Однак вiдмовившись вiд бажань, можна було вийти з-пiд закону карми i вирватись з кола перероджень, досягнувши стану нiрвани. Раннi буддисти вважали, що досягнути нiрвани можуть лише монахи. Однак прагнути до неї повиннi всi люди.

Буддизм не визнавав обов"язковостi iснування бога-творця, вiд котрого залежить доля людини. Буддисти вчили, що людина повинна покладатися на саму себе, а не шукати допомоги ззовнi. Головне в буддизмi-Будда, дхарма / його вчення/ i сангхи / община монахiв/. В буддiйських проповiдях говорилось, що причина страждань i соцiальної несправедливостi в особистому " заслiпленнi" людини. Слiд погасити свої реакцiї на свiт, знищити свої власне " я".

Дуже рано в буддизмi намiтились рiзнi течiї i школи. На їх основi виникли два основнi напрямки: хiнаяна / мала колiсниця, вузький шлях/ та махаяна / велика колiсниця, широкий шлях/. Послiдовники першого напрямку вважали, що Будда вказав лише шлях до " звiльнення", яке могли досягнути тiльки монахи, що повнiстю порвали зi свiтським життям. Згiдно ж махаяни, нiрвана доступна i мирянам, яким може допомогти бодхiсаттва- людина, що наблизилась до досягнення нiрвани, але через велике спiвпереживання до iнших людей вiдмовляється вступити в нiрвану, добровiльно приймаї страждання, утримується вiд власного спасiння, поки всi решта не звiльненi вiд страждань. Прагнучи заручитись пiдтримкою бодхiсаттв, вiруючi робили буддiйським монастирям багатi дарунки. В першi столiття н.е. цi монастирi перетворились у великих власникiв.



Слiд зазначити, що Будда засуджував усiляке насильство. Тому боротьби i конфлiктiв мiж послiдовниками двох напрямкiв не було. Буддизм швидко перейшов кордони Iндiї i поширився в Китаї, Японiї, Пiвденно-Схiднiй та Центральнiй Азiї.

 

в/ Лiтература, наука та мистецтво стародавньої Iндiї.

Давньоiндiйська лiтература була дуже рiзноманiтною за жанрами, культурними традицiями i вражаї нас своєю глибиною, поетичнiстю та оригiнальнiстю. Вiдкривають її розвиток двi епiчнi поеми " Рамаяна" i " Махабхарата", перша з них нараховує 24 тис. двовiршiв, друга- 100 тис. Основний сюжет " Махабхарати"- це розповiдь про суперництво двох царських династiй i 18-ти денну битву на полi Куру. В основу сюжету "Рамаяни" лягла розповiдь про похiд на острiв Ланка царя Рами для врятування своїї коханої, яку вкрав цар демонiв. На основi розвитку лiтератури i поезiї, з"являється самобутнiй iндiйський театр. Довго вважалось, що театр прийшов у Iндiю з Грецiї, однак витоки театру в Iндiї свої i, ймовiрно, вони давнiшi за грецькi. Найбiльш вiдомим драматургом стародавньої Iндiї є Калiдаса / V ст.н.е./.

Значного розвитку в iндiйському суспiльствi досягла фiлософiя. Першi фiлософськi тексти датуються VII - VI ст. до н.е. Iндiйська фiлософiя розвивалась значною мiрою паралельно з розвитком релiгiйних систем. Всi фiлософськi школи Iндiї можна роздiлити на 2 групи: 1- ортодоксальнi / що визнають авторитет Вед/, 2- неортодоксальнi / не визнають/.

У Ведах зустрiчається поняття їдиного свiтового порядку. В Упанiшадах / коментарях до Вед/ мiстяться iдеї про єднiсть свiтової душi / брахмана/ та iндивiдуальної душi / атмана/, про безсмертя душi, яка переходить з одного народження в iнше.

Буддизм, що належить до неортодоксальної групи,- це єдине вчення стародавньої Iндiї, яке доводило, що немаї по сутi нiчого, що в певному аспектi не було б вiдносним, тому можна заперечувати кiнцеву реальнiсть всього iснуючого. Основою буддiйського вчення про природу речей є вчення про дхарми- " елементи", " частки". Дхарми-частки являють собою нiби тканину свiтової речовини, пронизують усi явища психiчного i матерiального свiту, спалахуючи i згасаючи кожну мить.

Фiлософи школи локаята вважали, що основою i джерелом знання є чуттїве сприйняття оточуючого свiту. Цим самим вони виступали проти релiгiйного фанатизму i вiри у всесилля богiв. Дуже цiкавим досягненням iндiйської школи йога / засновник Патанджалi/ було детальне вивчення людської психiки i складання системи вправ для збереження здоров"я.

Велике значення для розвитку свiтової науки мали досягнення iндiйських математикiв, медикiв, астрономiв. Iндiйськi математики створили десяткову систему лiчби iз застосуванням нуля. Цю систему у них запозичили араби, а вiд них вона увiйшла в європейську науку. Ряд математичних термiнiв, якими сьогоднi користується математична наука, iндiйського походження: цифра, синус, корiнь. Iндiйцi створили сонячний календар. Рiк складався з 360 днiв, а кожнi п"ять рокiв вводився додатковий мiсяць. Iндiйцi знали про рух свiтил, про причини затемнень Сонця i Мiсяця. Ще задовго до Ньютона, математик Брахмагупта вважав, що предмети падають через земне тяжiння. Вже в ранньоведiйський перiод вiдбувалась первинна систематизацiя медичних спостережень, першi спроби дiагностування. Готували лiкарства, переважно на основi лiкарських рослин.

Особливої майстерностi досягли iндiйськi художники. Розписуючи стiни вони зумiли створити фрески, що збереглися у вологому клiматi до наших днiв. Вони знали особливий секрет укрiплення грунту на стiнi з використанням бджолиного воску, патоки, каменю та вапняного молока. Знали вони i секрети стiйких фарб. Як правило художник процарапував контури фiгур i зображень, якi потiм розфарбовувалися. Вибiр кольору залежав вiд сюжету розпису. Боги i царi малювались завжди бiлою фарбою, якою не можна було малювати злих духiв i людей.

Досягнення iндiйської цивiлiзацiї займають поважне мiсце в скарбницi свiтової культури.

 


Просмотров 486

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!