Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Пiвденна Азiя в 1 пол. I тис. н.е



З кiнця I ст. до н.е. деякi iндiйськi землi входять до складу Кушанської держави. З її занепадом настає тривалий перiод полiтичної роздробленостi, пiсля чого складається нова могутня iмперiя- Гуптська. Основою її стала знову Магадха. Засновниками нової династiї стали Гупта та його син Гхатоткачi. Однак змiцнення Гуптської держави i початок так зв. " ери Гуптiв" пов"язують з правлiнням Чандрагупти I, яке розпочалось у 320 р. н.е. При ньому влада Гуптiв поширилась на центральну частину долини Гангу. Чандрагупта I змiцнив свої становище одружившись з Кумарадевi з кшатрiйського роду Лiччхавiв, який вiдiгравав значну роль в полiтичному життi стародавньої Iндiї.

Продовжив розширення територiї держави син Чандрагупти Самудрагупта / коло 330 - 380 рр. н.е./. Вiн здiйснив ряд успiшних походiв, завоював територiї у верхнiй частинi долини Гангу i в Центральнiй Iндiї, захопив багату здобич в ходi свого походу в глиб Пiвденної Iндiї. Найбiльшого розквiту держава Гуптiв досягла за правлiння сина Самудрагупти- Чандрагупти II / 380 - коло 414 рр. н.е./. В iндiйськiй традицiї вiн вiдомий пiд iм"ям " Вiкрамадiтьї" / " Сонце Могутностi"/. В ходi успiшної кампанiї в Захiднiй Iндiї Чандрагупта II взяв пiд свi контроль частину узбережжя Аравiйського моря, з розташованими там важливими торговими центрами, що пiднесло на якiсно новий рiвень зовнiшнi зв"язки держави Гуптiв, перш за все в захiдному напрямку. Щоб покращити стосунки з сильною державою Захiдного Декана i Центральної Iндiї, в якiй правила династiя Вакатакiв, Чандрагупта II видав свою дочку за вакатакського царя.

Чандрагупта II провiв грошову реформу. Якщо при його попередниках в обiгу були лише золотi монети, то тепер з"являються срiбнi i мiднi. За зображеннями на його монетах священного птаха Гаруди- вiзника бога Вiшну, можна зробити висновок про прихильнiсть Чандрагупти II до вiшнуєзму. Сучасники цього царя говорять про високий благоустрiй iндiйських мiст, безпечнi шляхи сполучення. На великих дорогах були будинки для зупинки мандрiвникiв. В мiстах iснували лiкарнi, куди могли прийти бiднi чи немiчнi хворi, яким надавалось безплатно лiкування, їжа, лiки. Вони могли перебувати там доки не одужають, пiсля чого вiльно залишити це мiсце.



З перiодом правлiння Чандрагупти II пов"язується творчiсть багатьох визначних вчених, письменникiв та поетiв. Недаремно сьогоднi час Чандрагупти II називають " золотим вiком Гуптiв".

Стабiльною залишалася ситуацiя всерединi держави i навколо неї в перiод правлiння сина Чандрагупти II- Кумарагупти / коло 414 - 455 рр. н.е./. Однак вже наступний правитель iмперiї Скандагупта / 455 -467рр. н.е./ змушений був вступити в боротьбу з племенами гуннiв-ефталiтiв / частина цього кочового народу у 375 р. н.е. зруйнувала остготську державу на Дону, давши поштовх т.зв. Великому переселенню народiв/. Хоча першi сутички з гуннами пройшли для Гуптiв вдало, все ж фiнансове становище держави погiршується. Пiсля смертi Скандагупти посилюється сепаратизм мiсцевих правителiв. Новi вторгнення гуннiв-ефталiтiв ще бiльше погiршували ситуацiю. На кiн. V ст. н.е. влада Гуптiв поширювалась лише на Магадху та деякi сусiднi територiї. Правила вона, ймовiрно, до VIII ст. н.е.

В першiй половинi I тис. н.е. продовжується розвиток в Iндiї сiльського господарства, ремесла i торгiвлi. Значна увага придiляється iригацiї, збереженню природних багатств- спецiальнi чиновники наглядали за лiсами. З"являються новi форми об”єднання ремiсникiв- такi як партнерство. Дивують своєю майстернiстю металiсти та ливарники. I сьогоднi викликає здивування колона V ст. н.е., висотою бiльше 7 м. i вагою бiльше 6 т, яка не зважаючи на вологий клiмат не ржавiї. Розвитковi торгiвлi сприяло будiвництво дорiг. Займались торгiвлею як iндивiдуальнi торговцi так i торговi об”єднання. Зовнiшня торгiвля велась з Аравiєю, Середземномор"ям,Китаїм, народами Африки та Пiвденно-Схiдної Азiї, Цейлоном. Вивозили в основному тканини, прикраси, слонову кiстку, перли, перець. Ввозили дорогоцiннi та кольоровi метали, вина.



В першiй пол. I тис. н.е. традицiйний варновий подiл поступово втрачає своє попереднє значення. Натомiсть зростає роль подiлу на джатi / касти/. Це були бiльш дрiбнi одиницi. Як i варни вони були спадковими, ендогамними i пов"язувались з певною професiїю. Однак джатi iнколи могли складатись з невеликої групи людей, об”єднаних на основi спiльних економiчних iнтересiв. В гуптський перiод ще допускалась, як виняток, можливiсть змiни кастою своїї традицiйної професiї, згодом- це не дозволялось. Разом з тим, слiд зазначити, що варновий подiл не лише не зник, але приналежнiсть до варни строго дотримувалась. При цьому iснували особливi касти т.зв. недоторкуваних, якi стяли поза варновою системою i займали найнижче соцiальне становище. Вони не мали нiяких полiтичних прав, виконували брудну роботу / напр.смiттяра, м"ясника i т.iн./, входити в поселення могли лише вдень i з особливою мiткою на одязi i т.д. Таким чином в 1-iй пол. I тис. н.е. суспiльнi вiдносини в Iндiї ще бiльше ускладнились.


Просмотров 424

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!