Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Виникнення i розпад загальноiндiйської держави / друга пол. I тис. до н.е./



В серединi VI ст. до н.е. в Пiвнiчнiй Iндiї було 16 т.зв. " великих країн" / маханджанапад/, поряд з якими iснували ще, мабуть, i "малi". Одна з цих держав- Магадха, у середнiй течiї Гангу, посилюється i починаї збiльшувати свою територiю. Правителi цiїї держави могли розпоряджатися значними матерiальними засобами: джерела розповiдають про ретельну обробку родючих земель Магадхи, кориснi копалини / в першу чергу метали/, добре розвинену торгiвлю. На основi пiзнiх хронiк Цейлона дослiдники дають таку хронологiю династiй Магадхи: 437 - 413 рр. до н.е. - династiя Харьянка; 413 - 345 - династiя Шайшу-нагiв; 345- коло 317 рр. до н.е. - династiя Нандiв.

З династiїю Нандiв пов"язанi надзвичайно цiкавi моменти iсторiї стародавньої Iндiї. За свiдченнями джерел Нанди- шудрянська династiя, а її засновника Уграсену Нанду вважали сином цирульника. Усунувши коло 345 р. до н.е. вiд влади царя Магадхи вiн змушений долати опiр знатi, про що свiдчать джерела, розповiдаючи про винищення ним кшатрiїв. Джерела повiдомляють про накопичення Нандами багатств, обкладання податками рiзноманiтних предметiв / шкiра, дерево, дорогоцiнне камiння/. Нандам вдалось розширити свою територiю, просунувшись далi на пiвдень. У 327 р. до н.е. вiйсько Олександра Македонського вiдмовилось напасти на цю державу. За слухами, якi дiйшли до воїнiв Олександра, на протилежному березi рiки їх чекало вiйсько, що складалось з 80 тис. вершникiв, 200 тис. пiхотинцiв, 8 тис. колiсниць i 6 тис. бойових слонiв. Трохи меньшi цифри нандського вiйська наводять Дiодор i Курцiй Руф.

В Пiвнiчно-Захiднiй Iндiї, на вiдмiну вiд долини Гангу, не виникло великої держави,здатної об”єднати навколо себе iншi країни. Частина ПiвнiчноЗахiдної Iндiї увiйшла до складу iмперiї Ахеменiдiв, утворивши сатрапiї Гандхара i Хiнду. Згодом цi територiї були завойованi Олександром Македонським. Плутарх передаї, що тут з великим полководцем зустрiчався майбутнiй засновник iмперiї Маур”їв Чандрагупта / гр.Андрокотт/. Залишаючи Iндiю Олександр створив на територiї Сiнда /нижня течiя Iнду/ та Пенджаба двi сатрапiї, а на рештi завойованих земель залишив мiсцевих правителiв, що стали тепер залежними вiд сатрапiв.

Однак панування греко-македонцiв в Iндiї не було тривалим. Боротьбу проти загарбникiв очолив вже згадуваний нами Чандрагупта Маур"я. Вiн належав, ймовiрно, до варни кшатрiїв i перебував якийсь час на службi у Нандiв. Однак вступивши якимсь чином в конфлiкт з царем, змушений був втекти у пiвнiчно-захiдну Iндiю, де i вiдбулась його зустрiч з Олександром. Наставником та майбутнiм радником Чандрагупти був брахман Чанакья, якому, пiд iм"ям Каутiлья, приписували авторство " Артхашастри" / " Науки про полiтику"/. Чандрагупта i Чанакья починають збирати вiйсько, набираючи воїнiв у рiзних областях.



У 317 р. до н.е. останнiй загiн греко-македонцiв змушений був залишити Iндiю, а Чандрагупта, який фактично правив Пенджабом, починає боротьбу проти Нандiв. За буддiйською традицiїю, у вирiшальнiй битвi загинув 1 млн. воїнiв, 10 тис. слонiв, 100 тис. коней- цi цифри явно завищенi. В будь-якому разi сина Уграсени Дхана Нанду було скинуто з престолу Магадхи i десь пiсля 317 р. до н.е. вiдбулась коронацiя Чандрагупти, що й поклало початок створенню наймогутнiшої держави за всю iсторiю стародавньої Iндiї- iмперiї Маур”їв.

Чандрагупта правив 24 роки / 317 - 293 рр. до н.е./. Десь коло 305 р. до н.е. вiн вiв вiйськовi дiї проти Селевка I Нiкатора, колишнього сподвижника Олександра, потiм царя Сирiї, котрий спробував повторити похiд Олександра в Iндiю. Однак йому не лише не вдалось досягти в цьому успiху, але й довелось вiддати Чандрагуптi значну територiю на пiвнiчному-заходi Iндiї, одержавши як компенсацiю 500 бойових слонiв / з ними вiн одержав потiм ряд перемог/. Мир було скрiплено шлюбом Чандрагупти з дочкою Селевка.

Продовжував розширювати територiю своїї держави син i спадкоємець Чандрагупти Бiндусара / 293 - 268 рр. до н.е./. Античнi джерела називають його " Амiтрагхата"- " винищувач ворогiв". Бiндусара пiдтримував контакти з державою Птолемеїв та Селевкiдським царством. До селевкiдського правителя Антiоха вiн звернувся з проханням прислати йому солодкого вина, сушенi фiги i фiлософа-софiста. Антiох пообiцяв прислати лише вино i фiги.



Найбiльшого розквiту iмперiя Маур”їв досягла за сина Бiндусари i внука Чандрагупти- Ашоки / 268 - 231 рр. до н.е./. Ще за життя батька вiн був намiсником в пiвнiчно-захiднiй, а потiм в захiднiй частинi держави. Пiсля смертi Бiндусари йому довелось вести вперту боротьбу за владу з братами. Десь коло 260 р. до н.е. Ашока завоював сильну державу Калiнгу- а узбережжi Бенгальської затоки. В одному з написiв сам Ашока розповiдає, що " сто п"ятдесять тисяч чоловiк було захоплено там, сто тисяч вбито i в багато разiв бiльше померло". Тепер влада Ашоки поширювалась на всю Iндiю, за винятком крайнього пiвдня пiвострова.

В перiод Маур”їв вiдбувається дальше посилення влади царя. В Артхашастрi вказувалось:" Держава - це цар". Разом з тим значну роль в управлiннi державою вiдiгравала рада царських сановникiв- " парiшад", до складу якої входили представники знатних родiв. Територiя держави була подiлена на п"ять намiсництв, а тi, в свою чергу, дiлились на дрiбнiшi адмiнiстративнi одиницi. Чисельний штат царських чиновникiв одержував винагороду за виконання своїх обов"язкiв або грошима або натурою. Щоб утримувати державний апарат потрiбнi були значнi кошти. Їх збирали у виглядi податкiв: з урожаю, вiд худоби i т.д. Крiм того iснувала i трудова повиннiсть для землеробiв. Ремiсники зобов"язанi були здавати на користь царя частину продукцiї. Крiм того державна казна поповнювалась за рахунок митних зборiв з торговцiв, а викритi в ухиленнi вiд сплати цих мит могли бути засудженi до страти. Про рiвень державного управлiння свiдчить реїстрацiя народжень i смертей.

В перiод Маур”їв розвивається сiльське господарство, торгiвля, вдосконалюється ремесло. Саме ремесло стає з цього часу основним предметом iндiйського експорту, в першу чергу вивозились високоякiснi бавовнянi тканини. В Iндiї того часу було багато великих мiст: Паталiпутра / столиця Магадхи/, Раджагрiху, Варанасi та iн Паталiпутра / суч. Патна/ займала значну територiю, в довжину коло 15 км., в ширину коло 3 км. Але майже всi споруди в мiстах були дерев"янi, лише деякi цеглянi. Навiть обороннi стiни i 570 башт навколо Паталiпутри були з дерева. Майже весь дерев"яний був i царський палац.

В перiод правлiння Ашоки великого значення набуваї буддизм, хоча i не стає державною релiгiїю. В особливо тiсний контакт з буддiйською общиною входить Ашока наприкiнцi свого правлiння, що приводить його до конфлiкту з брахманським жрецтвом, прихильниками вчення адживiкiв та джайнiзму. Державна полiтика Ашоки, спрямована на змiцнення централiзму, викликала незадоволення мiсцевої знатi. Ситуацiя ускладнилась у зв"язку з фiнансовою кризою, що була викликана щедрими дарами Ашоки буддiйськiй общинi за рахунок державної казни. В останнi роки правлiння Ашоки влада фактично переходить до його внука- Сампадi /Сампратi/, прихильника джайнiзму.

Пiсля смертi Ашоки держава була подiлена на двi частини- захiдну i схiдну, почався перiод розпаду i послаблення iмперiї Маур”їв. Серйозний противник з"являється на кордонi- Греко-Бактрiйське царство. У 180 р. до н.е. останнiй правитель династiї Маур"я був убитий своїм воєначальником, що заснував нову династiю - Шунгiв / 180 - 68 рр. до н.е./.

Держава Шунгiв обмежувалась лише долиною Гангу. На пiвнiчному-заходi Iндiї в цей час утворюється кiлька невеликих iндо-європейських держав. Династiю Шунгiв на престолi змiнила династiя Канвiв / 68 - 22 рр. до н.е./, при яких швидкими темпами йшов процес децентралiзацiї. Значна частина Iндiї в останньому столiттi до н.е. стала частиною держав, утворених її пiвнiчними сусiдами, народами Середньої Азiї та Афганiстану.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!