Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Виникнення Хеттської держави. Новохеттське царство



На рубежi III i II тис. до н.е. хатти i хурити створили в Малiй Азiї такi мiста-держави як Пурусханда, Амкува, Куссара / Кушшар/, Хаттi, Канiш, Вахшушана, Ма"ма, Самуха та iн. Вони укладали угоди з iноземними купцями, вели мiж собою вiйни i вступали в союзи. Вiд ашшурських торговцiв вони перейняли особливий рiзновид клинопису i ашшурський дiалект аккадської мови. Серед мiст-держав мала мiсце боротьба за полiтичну гегемонiю. Спершу провiднi позицiї займає Пурусханда. Згодом ситуацiя змiнюється на користь мiста-держави Куссари / пiвдень чи пiвденний-схiд Центральної Анатолiї/.

Правитель Куссари Пiтханас захопив мiсто Несу, яке й зробив своєю резиденцiїю. Його син Анiтта, правлiння якого припадає на першу половину XVIII ст. до н.е., пiдкорив ряд сусiднiх районiв Малої Азiї. Анiтта захопив країну Хаттi, столиця якої- Хаттуса,- була взята пiсля тривалої облоги. Без бою пiдкорився цар Пурусханди, вiддавши Анiттi знаки царської влади залiзний трон i скiпетр. Данi археологiї пiдтверджують, що десь коло 1800 р. до н.е. Хаттуса була зруйнована. Саме в той час вiдбувається поступове розселення iндоєвропейцiв-неситiв в центральнiй Анатолiї з асимiляцiєю хаттiв i утворенням хеттського етносу.

Ми не можемо точно датувати перенесення столицi в Хаттусу, ймовiрно це вiдбулось у другiй половинi XVII ст. до н.е. Саме з цiїю подiїю пов"язують початок Давньохеттського царства / друга пол. XVII ст. до н.е. - коло 1500 р. до н.е./.

Засновником Хеттської держави р. до н.е.вважають Лапарнаса. Однак вiдомостей про нього мало. Перший хеттський цар, про якого ми знаємо щось конкретне - Хаттусiлiс I. Можливо iз стратегiчних мiркувань, вiн переносить центр свого царства з Куссари на пiвнiч, в Хаттусу. На цей час хетти вже змiнили офiцiйний староассiрiйський аккадський дiалект i писемнiсть на рiдну мову.

Хаттусiлiс I контролював територiю вiд центра пiвострова Мала Азiя на схiд, до його гiрських околиць, що залишались за межами його володiнь. Проте мав вiн якийсь вплив i на крайньому Заходi пiвострова. Переважна бiльшiсть походiв Хаттусiлiса I спрямована в Пiвнiчну Сiрiю, де вiн захопив i зруйнував ряд мiст. Пiвнiчна Сiрiя кiнця XVII ст. до н.е. була країною багатшою нiж Мала Азiя. Крiм табунiв худоби Хаттусiлiс захопив тут багато срiбних скульптур та iнших ремiсничих виробiв, якими прикрасив згодом збудованi ним храми.

В перiод правлiння Хаттусiлiса I починаються воїннi сутички хеттiв х хурритами, якi спустошують своїми набiгами схiднi провiнцiї хеттiв. Коли Хаттусiлiс був у Арцавi хуррити з Ханiгальбата / Пiвнiчна Месопотамiя/ вступили в Малу Азiю, через що всi " країни" пiвострова вiдiйшли вiд Хаттусілiса. Царю залишилась вiрною лише Хаттуса. Однак цей розпад царства був тимчасовим.



Наступним правитилем Хеттської держави став Мурсiлiс I- внук Хаттусiлiса. Новий цар продовжує активнi дiї в Пiвнiчнiй Сiрiї. Метою цього напрямку хеттської експансiї було захоплення торгового шляху, пiвнiчну частину котрого контролював Халеб. Хаттусiлiс не змiг подолати Халеб, однак захопивши Алалах вiн позбавив Халеб виходу до моря. Мурсiлiс же захопив Халеб, лiквiдував це царство, вiдправив майно та полонених в Хаттусу. Пiсля цього цар хеттiв рушив на Вавiлон, захопивши його у 1595 р. до н.е. Це поклало край правлiнню I Вавiлонської династiї, найвiдомiшим представником якої був Хаммурапi. Однак головний трофей- статуя вавiлонського бога Мардука в Хаттусу не потрапила. Вона залишилась в Ханi на Євфратi. Можливо, вiйська Мурсiлiса були атакованi хурритами пiд час повернення.

Мурсiлiс I загинув в результатi змови. При наступному царi Хандiлiсi хуррити пограбували хеттськi територiї, взявши в полон царицю, а потiм стратили її разом з синами. Пiсля смертi Хандiлiса ряд його родичiв, в тому числi i син, були вбитi якимсь Цитандасом, який до речi вбив i Мурсiлiса I. Змови, якi не припинялись i пiсля цього, значною мiрою продукувались системою спадкування престолу у хеттiв. Ймовiрно, царський престол переходив / як в Еламi i, можливо, в Єгиптi/ через царську дочку до її сина.

Десь коло 1500 р. до н.е. престол займає Телепiнус, який видає " указ" про спадкування царської влади. Тепер першим спадкоїмцем престолу вважався старший син царя, у випадку його смертi- iншi його сини / в тому числi i вiд наложниць/ i лише в разi вiдсутностi синiв- чоловiк його старшої дочки. Одночасно цар брав на себе зобов"язання нiкого не страчувати i не проволити конфiскацiї майна страчених без вiдома тулiї / ради старiйшин/ i панкуса / зборiв воїнiв/.



Пiсля Мурсiлiса I хетти змушенi були вести важку боротьбу з касками, якi, мабуть, в той час назавжди вiдрiзають хеттiв вiд Чорного моря. Телепiнус заключив дружнiй договiр з царем Кiццувадни- областi, розташованої у пiвденно -схiднiй частинi Малої Азiї. Телепiнуса вважають останнiм царем Давньохеттського царства.

Малодослiджений перiод мiж Давньо та Новохеттським царством, який iнодi називають Середньохеттським, був часом занепаду хеттiв. Серйозним суперником хеттiв стала держава Мiтаннi, що утворилась на пiвночi Месопотамiї. Хетти втрачають Кiццувадну / царство в Кiлiкiї/ i виявляються вiдрiзаними вiд Середземного моря. Особливо ж небезпечними були каски, якi позбавили хеттiв виходу до Чорного моря i навiть захопили i пограбували Хаттусу.

В цей час Пiвнiчна Сiрiя, з її квiтучою торгiвлею та природними багатствами, приваблюї Єгипет. Коло 1471 р. фараон Тутмос III рушив уверх левантiйським узбережжям i захопив Халеб. Пiсля смертi Тутмоса III / коло 1450р. до н.е./ Халеб повстав проти Єгипта, однак на допомогу закликав не хеттiв а Мiтаннi.

Хеттська держава значно посилюється у т.зв. Новохеттський перiод /коло 1400 - 1200 рр. до н.е./. Початок цього пiднесення пов"язаний з правлiнням Тутхалiяса III / коло 1400 р. до н.е./ i його сина Суппiлулiумаса I /коло 1380 - 1346 рр. до н.е./. Цим царям довелось воювати з касками та з хайасцями, що жили на схiд вiд каскiв. Проблему каскiв не змiг остаточно вирiшити жоден з хеттських правителiв. Разом з тим воєннi походи хеттiв дещо стримували їх грабiжницькi набiги. Iнколи вдавалось заключити з касками мирнi договори.

Найважливiшою подiїю правлiння Суппiлулiумаса I була вiйна з Мiтаннi. Готуючись до неї хеттський цар намагається забезпечити собi тил у євфратськiй долинi- це привело його до зiткнення з Хайасою. В результатi було заключено договiр мiж Суппiлулiумасом з одного боку i царем Хайаси Хукканасом та " людьми Хайаси" / мабуть, народними зборами/ з iншого. Згiдно цього договору хайаський цар дав присягу на вiрнiсть Суппiлулiумасу i зобов"язався надавати йому вiйськову допомогу. Крiм того вiн повинен був нiкому не розкривати вiдомi йому хеттськi державнi таємницi i видавати всiх хто втече з Хеттського царства в Хайасу. Хеттський же цар вiддав за Хукканаса свою сестру.

Наступним кроком була спроба забезпечити тил в Сiрiї. Хеттськi вiйська переправились через Євфрат зi сходу на захiд. Мiттанiйцi переправились через Євфрат зi сходу на захiд. Мiттанiйцi пробували вести тут активнi дiї, загрожували навiть Угарiту, але врештi решт Сiрiя залишилась за Суппiлулiумасом. За угодою з Єгиптом Суппiлулiумас поселив групи малоазiйцiв в єгипетськiй частинi Сiрiї-Палестини. В результатi цього в складi населення Палестини з"явився хеттський елемент.

Десь в той час Суппiлулiумас заключив договiр з Сунассурасом, царем Кiццувадни. Ця країна, вiдтепер оточена з усiх сторiн хеттськими володiннями, фактично зберегла лише формальну незалежнiсть, ставши провiнцiїю Хеттської держави, якою керував мiсцевий цар.

Вiйна з Мiтаннi була довготривалою. Хеттськi вiйська переправились через верхнiй Євфрат i пiдiйшли з пiвночi до Вашшуканi- столицi Мiтаннi. Мiсто було розгромлене i на мiтаннiйський престол Суппiлулiумас посадив свого ставленика Артадаму II. Згодом, щоб збiльшити хаос в Мiтаннi, хеттський цар пiдтримав сина попереднього правителя Мiтаннi Тушратти- Шаттiвасу, видавши за нього свою дочку. В результатi цих подiй царство Мiтаннi втрачає свої володiння i врештi решт на кiнець ХIII ст. до н.е. перетворюється в складову частину Ассiрiйської держави.

Спадкоїмцем Суппiлулiумаса десь коло 1345 р. до н.е. став його син Арнувандас II, який однак дуже швидко захворiв i помер. Новим царем став Мурсiлiс II, теж син Суппiлулiумаса. Основна воїнна дiяльнiсть Мурсiлiса проходила в межах Малої Азiї. Вiн завершив завоювання країн Арцави- пiвденно-захiдної областi Малої Азiї. До складу Арцави входила i Вiлуса. Вченi вважають, що так називалась область мiста Трої, або Iлiона. Однак, згiдно дослiджень Л.С.Клейна, Вiлуса є мiстом Iлiон, а Троя була розташована схiднiше, бiля Мармурового моря. Мурсiлiс II майже з кожною країною Арцави заключив мирнi договори. Правителi цих країн зобов"язалисьрегулярно вiдправляти в Хаттi вiйськовi допомiжнi загони разом з бойовими колiсницями, виплачувати данину хеттам,

видавати втiкачiв i т.д. Натомiсть хетти обiцяли допомогу Арцавi у випадку нападу на неї ворога.

Воював Мурсiлiс II i з касками i з хайасцями. Вiйни цi були дуже важкими для хеттiв. Лише на четвертий рiк вiйни з Хайасою, Мурсiлiс зумiв перейти через Понтiйськi гори i вийти до Чорного моря. Захопивши ряд центрiв хайасцiв хетти включили їх країну до складу своїї держави. Однак утримати Хайасу в подальшому хетти не змогли.

Не знаємо з якої причини, але спадкоїмець Мурсiлiса II Муваталлiс, що правив в кiнцi XIV -на поч. ХIII ст. до н.е., на якийсь час перенiс свою резиденцiю з Хаттуси десь на пiвдень. Зберiгся договiр Муваталлiса з якимсь Алаксандусом, прийомним сином Куккуннiса, царя Вiлуси. Цiкаво, що в " Iлiадi" Парiс, син Прiама, царя Трої, через якого почалась Троянська вiйна, має друге iм"я " Олександр". Однак, ототожнити їх неможливо виходячи з хронологiї.

Полiтика, яку хетти проводили в Сiрiї, привела їх до зiткнення з Єгиптом. Найбiльш вiдомою подiїю царювання Муваталлiса є його знаменита битва з єгипетським фараоном Рамсесом II бiля Кадеша / коло 1312 р. до н.е./. В цiй битвi на сторонi хеттського царя воювали всi його союзники: Арцава, дарданяни / троянцi/, каска, Кiццувадна та iн. До речi, на чолi загону каска в цiй битвi стояв брат царя, майбутнiй цар Хаттусiлiс III. Об”єднане вiйсько складалось з 35 тис. пiхотинцiв i 3,5 тис. колiсниць. В результатi цiїї битви хетти зберегли свої позицiї в Сiрiї.

Пiсля смертi Муваталлiса престол Хаттуси зайняв його син Мурсiлiс III. Однак невдовзi проти нього пiдняв повстання його дядько, брат Муваталлiса, Хаттусiлiс III. При цьому вiн спирався на племена каска. Мурсiлiс III був вiдправлений у заслання в Сiрiю, однак утiк звiдти в Єгипет, де й помер через багато рокiв.

Десь коло 1296 р. до н.е. Хаттусiлiс III заключив мирний договiр з Рамсесом II. Цей договiр було складено на основi великої мiжнародної договiрної практики хеттiв. Вiн дiйсно забезпечив на тривалий час мир мiж двома державами. Договiр було закрiплено шлюбом Рамсеса II з дочкою Хаттусiлiса III.

В цiлому, правлiння Хаттусiлiса III- перiод найвищого розквiту Новохеттської держави. З приходом до влади Тутхалiяса IV / коло 1250 р. до н.е./ становище держави хеттiв погiршується. Вступивши на престол, новий цар намагається налагодити стосунки з Ассiрiїю. У 1244 р. до н.е. вiн послав дружнє вiтання Тукультi-Нiнуртi I з нагоди його воцарiння в Ассiрiї. Однак йому не вдається пiдтримати могутнiсть Хеттської держави на попередньому рiвнi. При Тутхалiясi IV вiд хеттiв вiдходить захiд Малої Азiї.

На заходi Малої Азiї, можливо, була розташована держава Аххiява. Дискусiя щодо неї, в тому числi i її локалiзацiї, яка почалась у 20-х рр. ХХ ст., триває i донинi. Ряд дослiдникiв ототожнюють Аххiяву з Мiкенською Грецiїю. В будь-якому разi, дружнi колись стосунки мiж хеттами i Аххiявою, погiршуються. Саме на заходi Малої Азiї зiткнулись їх iнтереси. Хетти, намагаючись зберегти свої позицiї в регiонi, ведуть активнi бойовi дiї проти окремих правителiв. Пiд час одного з походiв хетти захопили бiльше 10 тис. полонених. Однак зосередити всi сили в цьому регiонi хетти не можуть, через напади племен каска на центральнi областi царства. Деякi вченi вважають, що каска зазнавали тиску з боку абхазьких та грузинських племен, що рухались вiд Кавказу на пiвденний-захiд.

В країнi панує голод. Хлiб в Хаттусу змушенi були привозити з Єгипту та Угарiту. I до цього всього додалось вторгнення в Малу Азiю племен, якi єгипетськi джерела називають " народами моря". Десь коло 1200 р. до н.е., при останньому царi хеттiв Суппiлулiумасi II, хеттське царство припиняє свої iснування. В часi це спiвпадає iз загибеллю мiкенської цивiлiзацiї.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!