Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Розквiт давньоєгипетської держави у перiод Стародавнього царства



Стародавнiм царством ми називаємо перiод iсторiї стародавнього Єгипту, що охоплюї бiльше нiж п"ятсот рокiв: поч. XXVIII ст. до н.е. - сер. XXIII ст. до н.е., i включає в себе правлiння III, IV, V i VI манефоновських династiй. Засновник III династiї i Стародавнього царства в цiлому - Джосер, - вiдомий перш за все тим, що саме для нього була збудована перша в iсторiї стародавнього Єгипту пiрамiда. Ця велична 60-метрова ступiнчата споруда, перед якою тмянiють попереднi досягнення єгипетських будiвничих, є символом нової епохи в iсторiї стародавнього Єгипту.

Про III династiю ми знаємо дуже мало. Набагато бiльше вiдомостей дiйшло до нас вiд перiоду правлiння IV династiї. Засновник її - Снофру,- проводив активну зовнiшню полiтику,здiйснював вiйськовi походи проти ефiопiв, лiвiйцiв, - приводячи тисячi полонених, десятки i сотнi тисяч голiв худоби. Вiд цього царя дiйшло до нас двi пiрпмiди, висота однiїї 100 м., другої- 99м./ другу довелось спорудити, оскiльки перша вийшла не зовсiм вдало/. Однак найбiльшу пiрамiду було збудовано для сина i спадкоїмця Снофру - Хуфу /Хеопса/. її висота перевищувала 146 м., площа основи дорiвнювала 54.300 кв.м.

Саме при Хуфу самодержавство єгипетських фараонiв досягає найвищого рiвня. Однак вже при його синi i спадкоїмцi Джедефрi воно дещо похитнулось. Про це говорять i значно меньшi розмiри його пiрамiди, довжина сторони основи якої дорiвнювала 100 м. Якщо Хуфу вважав себе другим сонцем, то Джедефр першим з єгипетських царiв називає себе сином Сонця /" сином Ра"/.

Наступний правитель - молодший син Хуфу Хафра / Хефрен/,- спорудив пiрамiду майже таку як його батько: висота 143,5 м., довжина сторони основи 215,5 м. Вона видавалась навiть вищою за батькiвську, оскiльки стояла на бiльш високому мiсцi, i мала бiльш пишне облицювання. У поминальних спорудах Хафра зустрiчаються величезнi кам"янi брили вагою до 425 тон. При ньому ж, мабуть, з природної скелi було висiчено величезного сфiнкса висотою 20 м., з головою цього царя.



Iз збiльшенням розмiрiв пiрамiд спостерiгається i збiльшення розмiрiв гробниць знатi. Слiд зазначити, що при IV династiї вельможi значною мiрою складались з царських родичiв. В кiнцi правлiння IV династiї в країнi, ймовiрно, мала мiсце якась внутрiшня боротьба, проте нiчого певного сказати ми не можемо. В цих умовах до влади приходить засновник V династiї Усеркаф. Будуються пишнi поминальнi храми, проте пiрамiди не йдуть в нiяке порiвняння з пiрамiдами Хуфу чи Хафра. Царi V династiї прагнули пiдкреслити свою прихильнiсть сонцю, майже кожен з них пiд час свого правлiнняспорудив сонячний храм.

На фонi зменшення розмiрiв царських пiрамiд, збiльшуються гробницi знатi, якi поступово перетворюються в справжнi кам"янi палаци. Поступово царi V династiї змушенi поступатись важливiшими державними посадами, якi вiдтепер обiймають не родичi царя, а представники вельможної знатi.

Ми не знаємо як прийшла до влади VI династiя. її засновник Тетi /Ататi/, за словами Манефона, був убитий власними тiлоохоронцями. Будуються досить високi пiрамiди - до 100 м. висотою, проте якiсть робiт невисока i жодна з них не дiйшла до нас в належному станi. Припинилось будiвництво сонячних храмiв. Ще пишнiшими стають гробницi знатi. Проте спостерiгається нове явище - зростання ролi i значення мiсцевої, нестоличної знатi. Правителi VI династiї, як i попередники, здiйснювали частi вiйськовi походи за межi країни, а також вели обмiн з iншими народами.



Говорячи про будiвництво пiрамiд, розумiємо, що таке зрушення у будiвельнiй справi свiдчить про господарське пiднесення в Єгиптi перiоду Стародавнього царства. Чим же викликане це пiднесення?

Стародавнє царство у великiй кiлькостi використовує мiднi знаряддя. Оскiльки мiдь - метал м"який, їй надавали твердостi холодним куванням, а виготовляючи пили та свердла використовували пiсок, крупинки якого, в”єдаючись в мiдь, рiзали камiнь. Разом з тим, господарство того часу е могло обiйтись без кам"яних знарядь. Але якiсть цих знарядь, по сутi, не вiдрiзняється вiд того, що було вже в перiод Раннього царства. Особливо показова тут ситуацiя iз землеробськими знаряддями, оскiльки саме землеробство було основою економiки Стародавнього царства. Так от i плуг, i мотика, i серп приблизно тi ж, що i в Ранньому царствi. Вирощували в основному тi ж культури, розводили ту ж худобу. Таким чином в сiльському господарствi, як i у виробництвi знарядь працi, якiсних змiн при переходi до Стародавнього царства немає. Мабуть зменшились запаси деревини. Разом з тим перiоду V династiї стосується зображення гончарного кола, хоча його могли знати i ранiше.

Таким чином шукати передумови господарського пiднесення Єгипетської держави перiоду Стародавнього царства слiд в першу чергу у завершеннi об”єднання країни, припиненнi боротьби мiж Пiвнiччю та Пiвднем i вивiльненнi великої кiлькостi робочих рук.

Вiдповiвши на запитання що дало можливiсть побудувати такi грандiознi споруди, ми постаємо перед питанням: для чого це було зроблено? Висловлювались i висловлюються рiзнi думки. Мабуть, пiрамiда повинна була назавжди зберегти iм"я царя, а це, згiдно уявлень сучасникiв, давало йому можливiсть iснувати вiчно.

В Стародавньому царствi iснували господарства 4-х типiв: царське, храмове, вельможе та дрiбне. Провiдне мiсце в господарствi країни належало вельможому господарству. Мабуть саме у господарствах такого типу була задiяна бiльша частина працездатного населення країни. Ймовiрно, вельможе господарство складалось з господарств у Верхньому та Нижньому Єгиптi. Крiм виробництва продукцiї сiльського господарства, вельможi господарства продукували i вироби ремесла, до їх складу входили великi ремiсничi майстернi. Засоби виробицтва в майстернях, як i зерно для посiву i упряжки належали господарю. Люди, що працювали в господарствi, цим господарством i утримувались. Господарство забезпечувало їжею як робiтникiв в полi, так i в майстернях. Праця була, мабуть, примусовою,- iснували наглядачi, якi користувались важким джгутом чи палицею. Разом з тим, працiвники вельможних господарств не були рабами, а самi цi господарства не базувались на рабствi. Праця органiзовувалась за принципом " загонiв", якi виконували будь-яку роботу, на яку їх спрямовували.



Царське господарство i господарства храмовi були за своєю суттю подiбнi до господарств вельмож. Разом з тим розмiри царського господарства вимагали бiльшої роздрiбленостi в управлiннi. Храмовi господарства, як i самi храми Стародавнього царства, були скромними. Жерцi, службовцi та робiтники храмiв, одержуючи царськi льготнi грамоти, звiльнялись вiд царських чи iнших робiт. Недоторканим вважалось храмове майно.

Iснували i дрiбнi господарства, було їх, мабуть, немало. Але сказати щось певне про них ми не можемо.

У Стародавньому царствi iснувало рабство. Людей можна було продавати i купiвати, при чому такi угоди закрiплялись купчими. Крiм того людей заповiдали i спадкували. Проте рабство, мабуть, в цей перiод не виходить за межi домашнього. Раби поповнювались за рахунок захоплених у вiйськових походах, що здiйснювались у сусiднi країни. Боргового рабства, мабуть, не було,- про це мовчать джерела та й низький рiвень розвитку товарно-грошових вiдносин не сприяв цьому.

Данi, якi ми маємо, свiдчать, що у Стародавньому царствi не було купцiв. Iснувала мiнова торгiвля, при якiй рибу, наприклад, можна було обмiняти на взуття чи щось iнше. Однак оцiнювали предмети у зернi, а можливо i у металi, якi таким чином виступали мiрилом вартостi. Мiжнародну торгiвлю здiйснювали чиновники царя, десь вимiнюючи потрiбнi речi, а десь, можливо, забираючи силою. Предметом такої торгiвлi, наприклад, було добротне будiвельне дерево. Пiд час правлiння засновника IV династiї Снофру в Єгипет прибули 40 суден з кедром, з якого спорудили корабель понад 50 м. довжиною i виготовили палацовi дверi.

Єгипетськi трудiвники, руками яких створювались тi чи iншi блага, в матерiальному планi жили значно гiрше нiж вельможi - власники господарств. Одяг мужчин складався лише iз куска тканини навколо стегон чи навiть пояса з клаптями спереду. Працювали часто оголеними. Жiнки носили вузьку сорочку без рукавiв. Взуття простi трудiвники, мабуть, не носили. Дiти взагалi не мали нiякого одягу. Багато хто не лише не мав одягу, а навiть полотна, в якому його можна було б поховати. Пiсля смертi, як вiрили єгиптяни, такого нещасного чекали голод, спрага i повне знищення.

Жiнка, за своїм правовим становищеммало чим вiдрiзнялась вiд мужчини. Знатнi жiнки могли одержати освiту, розпоряджатися своїми володiннями, перебувати на державнiй службi i займатись наукою.

Посилення позицiй номової знатi супроводжувалось послабленням центральної влади. Влада Мемфiса над Єгиптом стає номiнальною. I у ХХIII ст. до н.е. держава розпадається на ряд незалежних областей-номiв, що воюють мiж собою. Це вважається кiнцем Стародавнього царства.

 


Просмотров 450

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!