Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Організація проведення комплексного фінансового аналізу на підприємстві



Сутнісна характеристика згаданих вище завдань висуває низку вимог до організації процесу проведення комплексного фінансового аналізу підприємства. Серед них можна виділити наступні.

По-перше, методологічна база комплексного аналізу повинна базуватись на таких методиках, які давали б змогу в обмежені строки оцінити фінансовий стан суб'єкта господарювання. Комплексний фінансовий аналіз повинен протягом двох-трьох тижнів не тільки виявити проблемні елементи, а й зробити обгрунтовані висновки щодо розвитку тенденції зміни фінансового стану суб'єкта господарювання в цілому.

По-друге, на основі практичних результатів проведення комплексного фінансового аналізу аналітиками було напрацьовано досить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів -порівняльний аналіз. Залежно від поставленого завдання необхідно насамперед визначитись з оптимальною базою для порівняння значень фінансових показників. Такою базою можуть слугувати:

- середньо галузеві значення показників;

- показники підприємств, що є лідерами галузі, до якої відноситься об'єкт дослідження;

- нормативні значення фінансових показників відповідно до законодавчих або внутрішніх нормативних документів;

- цільові значення фінансових показників;

- оптимальні або критичні значення фінансових показників;

- усереднені за часом фінансові показники, обчислені у найсприятливіші періоди функціонування підприємства.

По-третє, для здійснення комплексного аналізу необхідно забезпечити формування групи показників, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики фінансового стану підприємства та перспектив його подальшого розвитку.

По-четверте, ефективність комплексного аналізу значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи однозначності трактування результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попередження та уникнення двозначності висновків експертів щодо оцінки стану об'єкта дослідження.

Поряд із процесом організації комплексного аналізу, певним критеріям має відповідати і його інформаційна база. Вихідні дані, на основі яких буде визначено абсолютне значення цільового інтегрованого показника, мають відповідати сукупності критеріїв, застосування яких забезпечується такими правилами:

- проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів відповідно до обраної методики оцінки фінансового стану об'єкта дослідження;



У вхідна інформація, що надається для подальїиої обробки, має бути повною та достовірною;

У цільові показники обраної методики, як і вхідна фінансова інформація, повинні бути приведені до зіставних одиниць виміру, що забезпечує можливість їх адекватної обробки;

- кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієнтів має бути максимально інформативним;

- обґрунтування вибору методів статистичного, математичного та аналітичного моделювання;

У формування цілісної картини фінансового стану підприємства на основі визначення цільового фінансового показника;

- здійснення порівняльного аналізу системи інтегрованих показників, отриманих в результаті аналітичної обробки первинної вхідної інформації в динаміці, а також: порівняння з іншим показниками, взятими за орієнтири.

Загалом в організації процесу комплексного фінансового аналізу можна виділити кілька взаємозв'язаних етапів, наповнення яких може відрізнятися залежно від потреб аналізу.

Ключовим елементом комплексного аналізу фінансового стану підприємства є модель обробки вхідної інформаційної бази. Така модель - органічний синтез математичних, статистичних та аналітичних методів дослідження. Загальна структура моделі обробки вхідної інформаційної бази відображена на рис. 13.2.

 

 

 
 

 


На першому етапі замовник комплексного аналізу забезпечує постановку цільової функції моделі обробки вхідної інформаційної бази. До виконавців аналізу доводяться такі елементи:

- об'єкт дослідження та його специфіка;

- інформаційна база;

- мета та завдання проведення дослідження;

- сукупність напрямків аналізу діяльності підприємства, які є складовими узагальнюючого інтегрального показника;

- форма подання кінцевої (вихідної) інформації;



- методика формування пропозицій щодо здійснення заходів для забезпечення досягнення мети комплексного фінансового аналізу.

На другому етапі передбачається обгрунтування процедур та проведення первинної обробки, узагальнення та консолідації вхідної фінансової інформації.

Третій етап моделі обробки вхідної інформаційної бази передбачає забезпечення технічної реалізації методичних засад, визначених на першому етапі моделі, на основі обґрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об'єктів дослідження. При цьому забезпечується вибір необхідної методики консолідації результатів первинної обробки вхідної інформації за певними напрямками дослідження, визначення структури та порядку формування цільового інтегрованого показника. Інструментарій, що може бути використаний виконавцем фінансового аналізу для обробки вхідної фінансової інформації, можна об'єднати в три групи:

- ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів;

- розрахунок інтегрованого показника фінансового стану підприємства;

- порівняння розрахункових показників з еталонними величинами.

Базова модель комплексного аналізу на основі ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів має такий вигляд (див. рис. 13.3).

Базова модель комплексного аналізу на основі порівняння розрахункових показників із еталонними величинами (рис. 13.4).

 

 
 

 


Рис. 13.4. Базова модель комплексного аналізу на основі порівняння розрахункових показників із еталонними величинами.

Інтерпретація та пояснення результатів обробки фінансової інформації відбувається на четвертому етапі.

Формування висновків щодо об'єкта дослідження на підставі проведених розрахунків не лише дає можливість замовникам комплексного аналізу одержати відповіді на поставлені ними питання, а й є основою прогнозування зміни економічного потенціалу об'єкта дослідження.

Органічним доповненням до попереднього етапу комплексного аналізу є процес формування сценаріїв майбутнього тренду фінансово-господарської діяльності підприємства, що має місце на останньому - п'ятому етапі.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!