Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






В) Відрахування від податку на додану вартість



Залучення в 1970 р. податку на додану вартість як дохідне джерело бюджету ЄС було обумовлено наявністю широкої податкової бази, налагодженого механізму збору і перспективою швидкої гармонізації.

Єдина ставка, застосовувана до здійснюваних усіма державами відрахуванням ПДВ, коливається в різні періоди від 1% до 1,4%. Податкова база також уніфікована. Для дотримання справедливості в розподілі тягаря фінансування ЄС певні пільги по ПДВ мають ряд країн (Іспанії, Португалії, Ірландії і Греції), де податкова база обмежується 50% їх валового суспільного продукту.

Четверте джерело доходів

Внески, основу вирахування яких складає показник сукупного суспільного продукту, були введені систему дохідних джерел бюджету ЄС на підставі рішення Ради на початку 1988 р. на додаток до традиційних засобів і доходів від ПДВ. Дана міра стала результатом політичного компромісу, необхідність якого порозумівалася важким фінансовим становищем ЄС, що наступило в 1987 р. через непередбачений ріст витрат на сільське господарство, що поставило Співтовариство на грань неплатоспроможності.

Це джерело являє собою спеціально встановлену процентну ставку до показників обсягу валового суспільного продукту кожної держави. У 1999 р. вона складала 1,27%, до 2006 р. планувалося її зниження до 0,97%, але реально вона становила 1,11%.

Під час ухвалення так знаних фінансових перспектив ЄС на 2007-1013 роки Президент Єврокомісії Жо­зе Баррозу, виступаючи перед профі­льним комітетом Європарламенту, зазначив, що деякі члени ЄС «не ви­являють ознак гнучкості». Головною проблемою нині залишається прагнення низки членів ЄС зменшити внески до союзного бюджету з 1,14% національних ВВП, як пропонує Єврокомісія, до 1%. Комісія вважає, що цього не до­сить, і наводить, зокрема, такий при­клад: у бюджеті 2000—2006 внески становлять 1,11%, і якщо наступного, 2007-го, вони зменшаться до 1%, то це означатиме скорочення річного бюджету на 9 млрд. євро — а саме цього року до Союзу мають приєдна­тися Болгарія й Румунія. «Ми не мо­жемо будувати міцнішої Європи з меншими ресурсами, — наголосив у Європарламенті Жозе Баррозу.



Четверте джерело являє собою різновид внесків держав, що, з одного боку, суперечить принципові фінансової автономії ЄС, але, з іншої, забезпечує стабільний доход бюджету, а також є засобом перерозподілу і вирівнювання фінансового тягаря усередині Союзу між багатими і бідними країнами, приносить бюджетові ЄС майже половину всіх доходів. Відповідні засоби виділяються з національних бюджетів і надаються в розпорядження Союзу щомісяця рівними частками.

 

Інші надходження

У категорію "інші надходження" попадають ті доходи бюджету ЄС, що не відносяться ні до однієї з розглянутих вище чотирьох категорій власних засобів. Такими є, зокрема, особливі аграрні платежі, податок на платню персоналу органів ЄС, фінансові санкції, відсотки, перехідний залишок засобів бюджету попереднього року й ін.

До інших надходжень відносяться також засоби, внесені державами-членами як фінансові санкції. Прикладом таких санкцій є встановлений ч. 4 постанови Ради № 1467/97 від 7 липня 1997 р. штраф, що накладається за рішенням Ради на держави, що допустили підвищений дефіцит національних бюджетів.

Кредити

У зв'язку з тим, що надходження з власних джерел не забезпечують повне покриття потреб ЄС у фінансових засобах, кредити перетворилися у важливе джерело фінансування бюджету.

Установчі договори трьох співтовариств містять різні положення про можливості залучення кредитних засобів. Але слід зазначити, що кредити не є універсальним інструментом фінансування бюджету ЄС і мають строго цільове призначення. Залучення кредитів дозволене нормою ст. 198-І (н.н. ст. 267) лише Європейському інвестиційному банкові.



Проте в історії ЄС особливо в зв'язку з енергетичною кризою 1973 р., неодноразово виникала потреба надання термінової фінансової допомоги державам-членам в обсязі, що значно перевищує засоби, що є в розпорядженні Співтовариства. Незважаючи на відсутність прямих повноважень, ЄС, ґрунтуючись на положенні Договору про дії в непередбачених обставинах (ст. 235; н.н. ст. 308), прийняло на себе до 1985 р. 106 кредитів на загальну суму 11 млрд. ЕКЮ3. Так Співтовариство реагувало на дефіцит платіжного балансу держав-членів і структурні економічні проблеми, для рішення яких власних засобів було недостатнє. той же час виникла нова
практика залучення кредитів ЄІБ для наступного надання фінансової допомоги країнам, що не є членами ЄС. Перший подібний кредит у розмірі 870 млн. ЕКЮ був наданий у 1990 р. Угорщині. У зв'язку з проведенням реформ у країнах Східної Європи і колишнього СРСР обсяг допомоги незмінно збільшувався. Для фінансового сприяння реформам у країнах Східної Європи заснований Європейський банк реконструкції і розвитку, що наділений повноваженнями по залученню кредитів для здійснення своєї діяльності.

Так Європейська Комісія виділила у 2005 р. 22,5 млн. євро на допомогу жертвам війни у Чечні. Ці кошти підуть на підвищення безпеки, харчування, медичну допо­могу, освіту для чеченських біженців у Інгушетії та Дагестані та мешканців самої Чечні, які змушені були поли­шити власні домівки. Допомогу насамперед спрямовано па потреби найвразливіших категорій потерпі­лих, зокрема дітей. Усього з 1999 року на гуманітарні потреби постраждалого че­рез конфлікт регіону ЄС виділив 148 млн. євро і є найбільшим його донором.

 

Такі програми є механізмом на­дання допомоги ЄС па реконструкцію, розвиток та стабілізацію західно-балканського регіону в рамках започат­кованого 1999 року Процесу стабілі­зації та асоціації. Усього на період 2000—2006 років допомога Євросою­зу Західним Балканам досягла 5 млрд. євро. Лише у 2005 р. Македонія отри­мала 34,5 мільйона євро, Сербія і Чор­ногорія — 184 млн. і Косово 54 млн.

Витрати бюджету ЄС


Просмотров 420

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!