Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Основні завдання навчального курсу „Право Європейського Союзу”



Правові засади інтеграційних процесів в Європейському Союзі

План

1. Основні завдання навчального курсу „Право Європейського Союзу”.

2. Витоки та розвиток концепцій європейської інтеграції.

3. Періодизація інтеграційного процесу в рамках Європейського Союзу.

4. Загальна характеристика установчих договорів ЄС.

 

Основні завдання навчального курсу „Право Європейського Союзу”.

Початок XXI століття наша країна розпочала активними діями практично в усіх напрямках суспільної сфери. Розуміння на держа­вному рівні того, що проблеми внутрішньої та зовнішньої політики легше розв'язувати в союзі з успішними й доброзичливими державами-сусідами, дедалі частіше підкріплюється реальними кроками. Зокрема, Україна все активніше залучається до інтеграційних процесів, що вже понад півстоліття досить успішно розвиваються між державами на європейському континенті.

З багатьох вагомих мотивів слід вивчати право та інституції ЄС наведемо два найважливіші. Перший, і найпрагматичніший, полягає в тому, що ЄС, маючи найбільший у світі єдиний ринок і межуючи з Україною, може стати передусім найголовнішим партнером як у сфері капіталовкладень, так і в усіх інших важ­ливих сферах суспільного життя. Для українських юристів, на цьому етапі важливо мати хоча б початкові знання про структуру ЄС правову та інституційну систему, процеси законотворчості. Ціл­ком очевидно, що таких знань не досить, позаяк Євросоюз сьо­годні - це гармонія благополуччя безпеки та технічних стандар­тів, банківського права і права компаній, екологічних заходів і захисту прав споживачів, діяльності у сфері сільського госпо­дарства та соціальної політики, що в найближчому майбутньому матиме практичне значення для українських підприємців і юрис­тів. Надзвичайно важливими є досягнення ЄС у розвитку еконо­міки та монетарного союзу, в напрямку створення міжнародної комерційної діяльності і правового суспільства.

Суть другого мотиву полягає в тому, що право ЄС надає вели­кий простір і можливості для порівняльного вивчення національ­них правових систем держав-членів. Особливої ваги ці обставини набувають з огляду на тривалу адаптацію законодавства України до законодавства ЄС у рамках виконання відповідних угод між Україною та ЄС, що є необхідною передумовою членства в ЄС.

Предмет курсу – право Європейського Союзу – як самостійна правова система має комплексну юридичну природу. Вона поєднує у собі риси, характерні як для міжнародного, так і для внутрішньодержавного права; містить норми різних галузей і правових інститутів (конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, карне, екологічне, митне, банківське, податкове право й ін.); має своєрідний і унікальний структурний розподіл (право Європейських співтовариств; правові основи другої і третьої «опор» Союзу й ін.).



Неоднозначну правову природу має й організація Європейський Союз, що містить у собі три інших організації (Європейське співтовариство, Європейське об'єднання вугілля і сталі, Європейське співтовариство по атомній енергії). Створений відповідно до міжнародних договорів (Договір про Європейський Союз, договори про заснування Європейських співтовариств), Європейський Союз у даний час має ознаки не тільки міжнародної організації, але також конфедерації і федерації. Це обумовлено головним чином наявністю в Союзу досить широких владних повноважень, добровільно переданих йому державами-членами.

Складний характер юридичної природи Європейського Союзу і його правової системи обумовлює міждисциплінарний характер навчального курсу «Право Європейського Союзу». У процесі його вивчення студент повинний спиратися на знання в галузі теоретичних, історичних і спеціальних (галузевих) юридичних наук: теорії держави і права, конституційного права, міжнародного публічного, міжнародного приватного права, цивільного права й ін.



Структура курсу складається з Загальної й Особливої частин. У Загальній частині розглядаються правові основи формування, устрою і діяльності організації Європейський Союз у цілому, загальні питання побудови його правової системи, юридичний статус органів Європейського Союзу.

При вивченні Особливої частини студент одержує уявлення про окремі напрямки правового регулювання суспільних відносин з боку Європейського Союзу, найважливіші положення установчих документів, законодавства і прецедентного права Європейського Союзу, що закріплюють порядок створення і функціонування загального ринку ЄС, що регулюють статус юридичних осіб, питання трудового, авторського права на території Європейського Союзу, єдину валюту ЄС (євро) і ін.

Сучасний Європейський Союз виступає одночасно як союз держав і як союз народів. У цьому зв'язку, приступаючи до вивчення курсу, студентові необхідно в першу чергу усвідомити, які саме країни входять зараз до складу Європейського Союзу (тобто є його державами-членами), а які ввійдуть у найближчому майбутньому (держави-кандидати). Як визначається територія Союзу, хто визнається громадянином Союзу, які офіційні мови і що являє собою офіційна символіка Союзу? Важливим і актуальним на сьогоднішній день питанням є питання про умови і порядок вступу в Союз нових держав-членів.

При вивченні всіх розділів курсу студентам рекомендуються:

Підручники:

1. «Право Европейского Союза» (отв. ред. проф. Кашкин С.Ю. М., 2002);

2. Европейское право. Учебник для вузов. Отв.ред. Л.М.Энтин.– М.:НОРМА, 2002.

3. Топорнин Б.Н. Европейское право: Учебник. – М.: Юристъ, 1998.

5. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу Навч. посіб. Пер. з англ. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002

6. Хартли Т.К. Основы права Европейских Сообществ. Введение в конституционное и административное право Европейских Сообществ. М.; Будапешт, 1998.

7. Свобода Павел. Вступ до європейського права. – К.: Вид-во „K.І.C.”, 2006. (переклад із чеської).

8. Грицяк Ігор. Право та інституції Європейського Союзу. - К.: Вид-во „K.І.C.”, 2006. (враховані найважливіші конституційно-правові нововведення, передбачені Договором про запровадження Конституції для Європи).

 

Студент може користуватися також іншими підручниками і навчальними посібниками з дисципліни (у тому числі на іноземних мовах або перекладними), однак варто мати на увазі, що в них може міститися не весь матеріал, охоплений програмою курсу «Право Європейського Союзу».

Для успішного засвоєння курсу велике значення має вивчення нормативного матеріалу. З цією метою студентам рекомендується використовувати: збірник «Право Європейського Союзу: Документи і коментарі» (М.: Терра, 1999), у якому містяться тексти найважливіших установчих договорів Європейського Союзу в діючій редакції і коментарі до них, а також нормативні акти й інші документи по навчальній дисципліні.

При підготовці до семінарських занять і заліку, написанні контрольних робіт студентам рекомендується поряд з навчальною літературою і нормативними матеріалами використовувати монографії й інші роботи, у яких висвітлюються різні питання права Європейського союзу. Список додаткової літератури по кожній темі, що рекомендується студентам, поміщений у методичних матеріалах.

При цьому варто враховувати, що Європейський Союз і його правову систему характеризують дуже високий динамізм. Зокрема, необхідно мати на увазі, що навчальна і монографічна література по даній дисципліні, що видана до 1992 р., значною мірою застаріла. Вона не враховує корінних перетворень, здійснених Договором про Європейський Союз 1992 р. Найкраще користуватися літературою, виданою в останні рік-два, у тому числі новітніми роботами.

З урахуванням високої інтенсивності інтеграційних процесів у Європейському Союзі студентам також рекомендується уважно стежити за поточними подіями в житті цієї організації і її правової системи, що відбивають у відповідних публікаціях на сторінках періодичної преси, у повідомленнях по телебаченню й в інших засобах масової інформації.

Корисним джерелом зведень про нові явища в праві Європейського Союзу можуть служити документи, статті, огляди законодавства й інші матеріали, розташовувані на відповідних Інтернет-сайтах:

1. Офіційний сайт Європейського Союзу - www.europa.eu.int

2. Європейское агентство офіційних публікацій - eur-op.eu.int

3. Європейський парламент - www.europarl.eu.int

4. Суд Європейських співтовариств - curia.eu.int/en

5. Європейський центральний банк - www.ecb.int

6. Європейське агентство з оточуючого середовища - www.eea.eu.int

7. Асоціація Європейських досліджень- www.aes.org.ru

8. Екологічне законодавство ЄС - www.eel.nl

9. Офіційний сайт Центру Європейського Порівняльного Права - www.eclc.gov.ua 31.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!