Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2. Семінар



МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

КЛАСИЧНОГО ПРИВАТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“уКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА”

для студентів денної форми навчання

спеціальності:

6.030401 – Право

 

Мелітополь, 2011


Плани практичних занять з навчальної дисципліни «УРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА». Для студентів денної форми навчання спеціальності 6.030401 – Право. – МІДМУ КПУ, 2011. – 56 с.

 

 

Укладач:

Мелешко О.І., ст.викладач

 

 

Ухвалено на засіданні кафедри

Гуманітарних дисциплін

протокол № 1

від ”31” серпня 2011 р.

Зав. кафедри_________________

д. психол. н., професор, Ткач Т.В.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1. Семінар.

ТЕМА: Культурологічний підхід до аналізу культури

МЕТА: Усвідомити специфіку культурологічного підходу до пізнання соціальної та природної дійсності. З’ясувати сутність культури як смислів, втілених у результатах культурної діяльності людства, які складаються в реальному історичному просторі та часі й відображають неповторний соціально-культурний досвід існування спільноти.

ПЛАН

1. Методологічні засади розуміння культури.

2. Поняття і сутність культури.

3. Основні концепції культури.

4. Морфологія культури.

5. Динаміка культури.

6. Функції культури.

 

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Антропологія, артефакт, архетип, етос, культурний контекст, концепція, культурна конфігурація, культурна система, культурологія, ментальність, синергетика, культурні смисли, культурні універсалії.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

· Які причини визначають інституціалізацію культурологічного знання?

· Які причини зумовили введення культурологічного курсу в систему змісту вищої освіти в Україні?

· З якими дисциплінами пов'язана культурологія?

· У чому виявляється інтегративність культурологічного знання?

· Що є предметом культурології як науки?



· Які методологічні підходи визначають процеси аналізу культурних явищ?

· У чому полягає складність наукового аналізу культурних феноменів?

· Які науки утворюють систему культурологічного знання?

· Що таке універсальна картина світу?

· Опрацюйте визначення основних культурологічних категорій за енциклопедичним словником з культурології.

· У чому полягає специфічність культурологічного методу?

· Яке місце культурологічного підходу в контексті сучасних трансформаційних процесів у освіті?

· Які концептуальні позиції виступають засновками провідних культурологічних парадигм?

· Обґрунтуйте своє ставлення до еволюціоністської концепції культури.

· У чому полягає сутність психологічної концепції культурологічного аналізу?

· Що таке архетипи?

· Чому соціологічну парадигму культурології називають "розуміючою соціологією"?

· Яким чином особливості сучасної соціокультурної ситуації вплинули на концепцію постструктуралізму?

· У чому полягає світоглядне значення концепції А. Тойнбі?

· Дайте свою оцінку ігровій концепції культури.

· Ознайомтесь з однією з праць видатних культурологів. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.

· Ознайомтесь з працею одного з сучасних українських культурологів. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.

 

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Предметом культурології є:



a) історичний аспект культури;

b) загальні закономірності розвитку культури;

c) комунікативний аспект культури;

d) ціннісно-смисловий аспект культури;

e) морфологічний аспект культури.

2. Метод ідеальних типів належить культурологу:

а) Л. Уайту;

b) М. Веберу;

с) М. Бахтіну;

d) П. Сорокіну;

e) Ж. Дерріда.

3. Уявлення про культуру як живий організм із відповідним функціональним зв'язком усіх його компонентів лежить в основі концепції:

а) еволюційної;

b) психологічної;

с) соціологічної;

d) функціональної;

e) теологічної.

4. Поняття культури та цивілізації ототожнював:

а) О. Шпенглер;

b)Г. Гегель;

с) Е. Тейлор;

d) Г. Гессе;

e) .А. Тойнбі.

5. Поняття колективного несвідомого уведене в культурологію:

а) А. Тойнбі;

b)3. Фрейдом;

с) К. Юнгом;

d)Е. Фроммом;

e) Ж. Лаканом.

6. Англійський культуролог Е. Тейлор розумів культуру як:

а) природу, перетворену діяльністю людини;

b) сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв, засвоєних людиною;

с) сакральну творчість;

d) послідовність стадій розумового розвитку людини;

e) систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

7. Ідея того, що культура виникає з гри, належить:

а) Й. Хейзинзі;

b)Г. Спенсеру;

с)Л. Уайту;

d) 3. Фрейду;

e) К. Юнгу.

8. Представниками структуралізму є:

а) Г. Спенсер, Е. Тейлор, Дж. Фрезер;

b) 3. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм;

с) М. Вебер, П. Сорокін, К. Ясперс;

d)К. Леві-Строс, Ю. Лотман, М. Фуко;

e) М. Бердяєв, А. Тойнбі, Т. де Шарден.

9. Архетипи — це:

а) типи архаїчної культури;

b) типи мисленнєвої діяльності;

с) типи первісних структур свідомості;

d) типи надреальності;

e) типи структур культурного організму.

10. Соціологічна концепція не прийнятна для культуролога:

а)М. Вебера;

b)Ж. Лакана;



с)П. Сорокіна;

d) Е. Фромма;

е)К. Ясперса.

11. Російський соціолог П. Сорокін розглядає культуру як:

а) природу, перетворену діяльністю людини;

b) сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв, засвоєних людиною;

с) систему цінностей;

d) послідовність стадій розумового розвитку людини;

e) систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

12. Французький антрополог К. Леві-Строс розглядає культуру як:

а) сукупність знакових систем і культурних текстів;

b) сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, за­конів, звичаїв, засвоєних людиною;

с) систему цінностей;

d) послідовність стадій розумового розвитку людини;

e) систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

13. Ідея того, що символічне знання оберігає цілісність індивідуального і соціокультурного розвитку людини, належить:

а) 3. Фрейду;

b)К. Леві-Стросу;

с) К. Юнгу;

d) М. Веберу;

e) А. Тойнбі.

14. Історично першою концептуальною парадигмою культурології є:

а) функціональна;

b) еволюційна;

с) психологічна;

d) соціологічна;

e) структуралістська.

15. Ідея того, що культура ґрунтується на примушенні та забороні потягів, належить:

а)М. Бердяєву;

b)К. Юнгу;

с) Е. Фромму;

d) 3. Фрейду;

е)М. Веберу.

16. Концепція "осьового часу" належить:

а) М. Веберу;

b) К. Ясперсу;

с) Ж. Лакану;

d) М. Фуко;

e) А. Тойнбі.

17. Поняття культури і цивілізації протиставлені:

а)Т. Парсонсом;

b)Е. Тейлором;

с)М. Бердяєвим;

d)П. Сорокіним;

e) Г. Спенсером.

18. Ідея того, що культура народжена з культу, належить:

а)М. Фуко;

b)Ю. Лакану;

с)М. Бердяєву;

d)П. Сорокіну;

e) А. Тойнбі.

19. Ідея діалогу культур належить:

а)М. Веберу;

b)М. Бахтіну;

с)Ю. Лотману;

d)П. Сорокіну;

е)М. Бердяєву.

20. Представниками еволюціонізму є:

а) Г. Спенсер, Е. Тейлор, Дж. Фрезер;

b) 3. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм;

с) М. Вебер, П. Сорокін, К. Ясперс;

d) К. Леві-Строс, Ю. Лотман, М. Фуко;

e) М. Бердяєв, А. Тойнбі, Т. де Шарден.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

1. Чи згодні ви з дослідником П. Сапроновим щодо наукового статусу культурології? Обґрунтуйте свою позицію.

"Витоки практично безмежної експлуатації терміна "культурологія" в тому, що дисципліна, яка стоїть за ним, у традиційному смислі не є науковою. Як культурологи виступають сьогодні історики, філологи, філософи, мистецтвознавці, етнографи, археологи. Сама же культурологія знаходиться на перетині кожної з цих наук або є підходом, орієнтацією, напрямком у межах історії, філології тощо... Невиразним поки що є образ культурології, і не дивно, що знаходяться бажаючі без усяких на те прав прикрасити помпезною назвою щось, що стоїть поза інтелектуальною традицією... Кожен має право сумніватись у гносеологічному статусі та навіть реальності її існування. Дійсно, що це за дисципліна, чий предмет невловимий на рівні тлумачень навіть для самих культурологів. Ще більш далекий від очевидності метод культурології. Вже це дає підстави для твердження, що культурологія в традиційному для науки смислі взагалі не існує".

 

2. Як ви розумієте концепцію національного характеру, пропоновану Феохарієм Кессіді? Чи поділяєте його погляд на вплив національного типу свідомості на історичну долю народу? Обґрунтуйте свою позицію і наведіть відповідні приклади.

"Історичні долі народів визначаються, при інших рівних умовах, різноманітністю національних характерів, кожний з яких являє собою результат біологічної спадковості, усталених традицій і вибору ціннісних орієнтацій та переваг, накопиченого історичного досвіду й виховання. Отже, національний характер є як продуктом своєрідності історичного шляху, пройденого нацією, так і результатом спадковості, передачі природних особливостей, які відрізняють (як і отриманий історичний Досвід) психічний склад однієї нації від іншої. Простіше кажучи, національний характер (особливості психічного складу) є соціобіологічним феноменом, продуктом наслідування генетичних задатків і виховання, культури в широкому смислі слова. Кожна нація різниться лише їй притаманним поєднанням і співвідношенням темпераменту, типу мислення й світосприйняття. В унікальності внутрішнього світу нації, усталеності її психічного складу, що організує певним чином отриману інформацію, і полягає цінність кожної нації як біосоціальної спільноти людей та культурного феномена".

 

3. Макс Вебер у своїй відомій роботі "Протестантська етика і дух капіталізму" так пояснює причини переможної ходи капіталістичної системи цінностей у Нову добу:

"Ідеал протестантизму — кредитоздатна добропорядна людина, обов'язок якої розглядати примноження свого капіталу як самоціль. Суть справи полягає в тому, що тут проповідуються не тільки правила життєвої поведінки, а викладається своєрідна етика, порушення якої розглядається не лише як нерозумність, а свого роду порушення обов'язку... При цьому конче необхідний такий характер мислення, за яким труд стає абсолютною самоціллю, "покликанням". Таке ставлення до праці не властиве людській природі. Не може воно виникнути і як безпосередній результат високої або низької оплати праці, подібна спрямованість може скластися лише внаслідок довготривалого процесу виховання...

Результатом Реформації як такої було насамперед те, що, на противагу католицизму, моральне значення мирської про­фесійної праці і релігійного віддання за неї значно зросло... Корисність професії, отже, її угодність Богу в першу чергу визначаються з морального погляду, потім ступенем важли­вості, яку створені в її рамках блага мають для суспільства, однак третім і практично безумовно необхідним критерієм виступає її "прибутковість"... Аскеза потребувала від багатих людей не умертвіння плоті, а такого використання багатства, яке б слугувало необхідній і практичній корисній меті.

Всюди, де утверджувалось пуританське світовідчуття, воно за всіх обставин сприяло встановленню буржуазного раціонального з економічного погляду на спосіб життя, що, безумовно, має незмірно більше значення, ніж просте стимулювання капіталовкладень".

У чому проявляється в цьому уривку культурологічний підхід до дослідження конкретного соціокультурного феномена?

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Розпочинаючи самостійну роботу з освоєння курсу, студентові слід пам’ятати про обов’язкову послідовність виконання завдань, що означає чітку упорядкованість, черговість етапів роботи. Оскільки програмовий матеріал організований логічно, концептуально та хронологічно, рекомендується опрацьовувати його у пропонованому порядку: спочатку опрацювати інформацію згідно з планом практичного заняття, законспектувати необхідне, потім виписати ключові поняття зі словника-довідника (див. список літератури), після чого перевірити себе, скориставшись контрольними питаннями та тестами. Насамкінець слід обміркувати питання для обговорення та дискусії, скориставшись, у разі потреби, додатковою літературою.

Не закінчивши вивчення одного джерела, не слід братися за інше. Розкиданість і безсистемність читання породжують поверховість знань, унеможливлюють тривале запам'ятовування прочитаного.

Пам’ятайте, що при читанні конспекту, монографії, підручника, навчального посібника не повинно залишатися нічого нез'ясованого. Не розібравшись хоча б в одному елементі системи міркувань автора книги, студент не зможе надалі повноцінно засвоювати навчальний матеріал;

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авторськ. колективу Л.Т.Левчук. - К.: Либідь, 1999. - С. 3-32.

Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семешко та ін.; За ред. М.М.Заковича. - К.: Знання, 2004. - С.11-51.

Полікарпов В.С. лекції з історії світової культури: Навч. посібн. - Харків: основа, 1995. - С.3-20.

Сокульський А.Л.Культурологія: Словник-довідник. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. - 292 с.

Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. - К Знання-Прес, 2004. - С.9-41.

Додаткова

Введение в культурологию / Отв. ред. Е. Попов. — М., 1995.

Гачев Г. Национальные образы мира. — М., 1995.

Гриненко Г. Хрестоматия по истории мировой культуры. — М., 1998.

Гуревич П. Культурология.— М., 1996.

Знциклопедический словарь по культу рол огии / Под ред. А. Радугина. — М., 1997.

Історія світової культури. — К., 1999.

Історія світової культури. Культурні регіони. — К., 1997.

Кримский С, Парахонский Б., Мейзерский В. Эпистемология культуры. — К., 1993.

Культурология / Под ред. Г. Драча. — Ростов-на-Дону, 1995.

Культурология / Под ред. Н. Багдасарьян. — М., 1998.

Культурология / Сост. А. Радугин. — М., 1996.

Ліндсей Дж. Коротка історія культури. — К., 1995.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. — К., 2000.

Розин В. Культурология. — М., 1999.

Философия культури. Становление и развитие / Под ред. М. Кагана. — СПБ, 1998.

ФлиерА. Культурология для культурологов. — М., 2000.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2. Семінар.

ТЕМА:Культура і суспільство

 

МЕТА:Проаналізуватикультуру і людину в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. Усвідомити предмет культурології не тільки в межах гуманітарних форм людської діяльності, таких як мистецтво, філософія, релігія, але й природничих знань, технологій предметного середовища, соціально-економічних інститутів суспільства, "низької" культури, її буденних, субкультурних, маргінальних, масових надбань.

ПЛАН

1. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства.

2. "Субкультура" і її функції.

3. Мистецтво як засіб творення особистості.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Герменевтика, культурна динаміка, знак, інтерпретація, контркультура, маргінальність, масова культура, мова, морфологія культури, семантика, семіотика, символ, субкультура, типологія культури,

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

· Які є концептуальні підходи до визначення поняття "культура"?

· У чому полягає причина множинності інтерпретацій сутності культури?

· Чи можлива однозначна дефініція поняття „культура”?

· Як би ви визначили сутність феномена культури?

· Які компоненти становлять структуру культури як цілого?

· Як взаємодіють компоненти культури на спеціалізованому і буденному рівнях?

· Назвіть основні функції культури.

· Чи можна вважати достатнім наведений перелік функцій культури і чому?

· Чи можливе існування єдиної типології культур?

· Що може слугувати підставою для класифікації культур?

· У чому полягає сутність концепції культурно-історичних типів?

· У чому полягає сутність концепції "осьового часу"?

· Що таке субкультура? Охарактеризуйте одну з молодіжних субкультур.

· Охарактеризуйте вашу майбутню професійну субкультуру.

· Які причини зумовили виникнення феномена масової культури?

· Які методологічні підходи визначають сутність сучасної історичної типології культури?

· У чому полягає відмінність культурної динаміки від культурних змін?

· Які моделі культурної динаміки існують у сучасній культурології?

· У чому полягає специфіка синергетичного підходу до динаміки культури?

· У чому полягає відмінність символу і знака? Наведіть приклади.

· Що таке артефакт?

· Що становить специфіку мови культури?

· Як розуміється герменевтичний підхід до інтерпретації текстів культури?

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА ДИСКУСІЇ:

1. Специфіка сучасної американської культури з погляду американського культуролога Дж. Таунсенда полягає в таких рисах:

"Орієнтація на майбуття (а не на минуле або теперішнє). Короткочасність планів (а не довгочасність).Час — гроші (а не просто переживання приємних або не­приємних подій).

Життя — проблема, яку потрібно вирішити (а не таємни­ця, яку неможливо розгадати).

Акцент на дію (а не на існування).

Акцент на матеріальні цінності (а не на духовні).

Індивідуальна ідентифікація домінує над груповою (сімейною, селянською, релігійною).

Орієнтація на рівність в людських взаємовідносинах.

Безпосередність і відкритість у міжособистісних контактах.

Відносини дружби складаються швидше і є більш поверхо­вими, ніж в інших культурах.

Вище цінуються якості, властиві молоді (а не вік, досвід, життєва мудрість).

В основу суспільного контролю над поведінкою покладені законність, переконання, провина (а не закріплені традицією правила, вплив авторитетів, сором)".

Чи відповідають уявлення американців про себе нашим уявленням про них? Про які особливості культури як соціального феномена це свідчить?

 

2. Порівняйте інтерпретацію однієї й тієї самої історичної події в різні часи. У чому відмінність підходів авторів до інтерпретації? Спробуйте визначити причини, що зумовили ці відмінності.

"Повість временних літ": "Помер він (Володимир) у Берестові...То новий Костянтин великого Риму; як той хрестився сам і людей своїх хрестив, так і цей зробив. Святополк сів у Києві по смерті батька свого, і скликав киян, і став давати їм подарунки. Вони же брали, але серце їх не лежало до нього, тому що братія їх були із Борисом... Між тим Святополк задумав беззаконну справу, сприйняв думку Каїнову і послав сказати Борису: "Хочу з тобою любов мати і дам тобі ще до того володіння, що ти від батька отримав", — проте сам обманював його, щоби як-небудь загубити його. Святополк прийшов вночі у Вишгород, тайне покликав ... вишгородських мужів боярських... він сказав їм: "Не говорячи нікому ступайте і вбийте брата мого Бориса". Ті ж обіцяли негайно виконати це. Про таких сказав Соломон: "Спішать вони на пролиття крові без правли"...

І ось напали на нього, як звірі дикі, ...і проткнули Бориса... Ібо бувають такі слуги-біси; біси посилаються на зло, янголи посилаються для добрих справ...

Переможений Ярославом, Святополк побіг з Русі. Не міг він витерпіти на одному місці... і побіг він через Польську землю, гнав його Божий гнів, і прибіг він у пустинне місце між Польщею і Чехією, і там закінчив тяжко життя своє. Праведний суд постиг його, неправедного, і після смерті прийняв він муки окаянного..."

Костомаров М. "Історичні портрети": "Володимир перед кончиною більше всіх синів Бориса любив... Володимир, розподілив синам землі, тримав Бориса біля себе, явно бажаючи передати йому після себе Київське князівство. Це і озброювало проти батька Ярослава, що був літами старший за Бориса, проте ще більше озброювало Святополка, який був ще старший за Ярослава...

Святополк дарами й ласками схилив до себе киян..., проте необхідно було затвердити його і народною згодою, особливо в той час, коли були й інші претенденти... Святополк позбавився обох, послав таємних вбивць, Борис був убитий на берегах Альти, поблизу Переяславля; Гліб — на Дніпрі, поблизу Смоленська.

Святополк був розбитий і утік... і забіг він кудись у "пустелю між чехів і ляхів"...Пам'ять Святополка вкрилась ганьбою між нащадками і прізвисько Окаянний залишилось за ним в історії".

 

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Слово "культура" спочатку тлумачилось як:

а) правила поведінки в суспільстві;

b) способи обробляння землі;

с) інтелектуальні досягнення людства;

d) матеріальні досягнення людства;

e) штучне середовище існування людини.

2. Три основних типи культури — ідеаціональний, ідеалістичний і чуттєвий виокремлено:

а)П. Сорокіним;

b)О. Шпенглером;

с) А. Тойнбі;

d)М. Вебером;

e) Ю. Лотманом.

3. Субкультура — це:

а) сукупність негативно інтерпретованих норм культури;

b) сукупність норм культури, що суперечать її фундаментальним засадам;

с) сукупність специфічних норм всередині культури;

d) сукупність норм культури, що орієнтують на форму­вання споживацького світогляду людини;

e) сукупність професійних норм культури.

4. Різке неприйняття норм фундаментальної культури — це:

а) конформізм;

b) конфлікт;

с) субкультура;

d) контркультура;

e) альтернативна культура.

5. Традиція — це:

а) дії, що супроводжують важливі моменти життєдіяльності людини;

b) особливості буденної поведінки людини, які визначають її належність певному соціальному колу;

с) стереотипи поведінки, що транслюються від покоління до покоління;

d) елементи художнього стилю, що зберігаються в культурі тривалий час;

e) елементи соціокультурного спадку, що передаються від покоління до покоління і зберігаються тривалий час.

6. Динаміка культури визначається:

а) повним запереченням попередніх традицій;

b) поступовим розвитком нового;

с) революційними змінами цінностей;

d) повтореннями тих самих циклів;

e) діалектичним поєднанням всього названого вище.

7. Масова культура — це:

а) процес розповсюдження інформації на масову аудиторію;

b) процес формування споживацького світогляду людей;

с) процес індустріалізації суспільства;

d) процес інформатизації суспільства;

e) процес адаптації цінностей високої культури.

8. Хвильова модель соціокультурної динаміки розроблена:

а)М. Кондратьєвим;

b)І. Пригожиним;

с)Ю. Лотманом;

d)П. Сорокіним;

e) М. Вебером.

9. "Аполонічне" і "діонісійське" начало виділив у культурі:

а)Ф. Ніцше;

b)П. Сорокін;

с)О. Шпенглер;

d)Г. Гадамер;

e) К. Юнг.

10. Культуролог Е. Тейлор виділяв у культурі такі періоди:

а) первісність, рабовласництво, феодалізм, капіталізм,

комунізм;

b) дикунство, варварство, цивілізація;

с) зародження, розквіт, занепад;

d) прометеївська доба, культури давнини, "осьовий час", науково-технічна доба;

e) жодний з перерахованих.

11. Синергетика вивчає:

а) знаки і знакові системи;

b) динамічні процеси в нелінійних системах;

с) закономірності комунікативного процесу;

d) динамічні процеси в соціокультурних системах;

e) смисли, що їх виражають знаки і знакові системи.

12. А. Тойнбі розглядає динаміку культури як:

а) поступове вдосконалення культурних систем;

b) регресивний розвиток культурних систем;

с) локальний розвиток цивілізацій;

d) хвильовий розвиток соціокультурних систем;

e) пасіонарний розвиток соціокультурних систем.

13. Культура, орієнтована на можливості маніпулювання свідомістю великих людських колективів, — це:

а) елітарна культура;

b) народна культура;

с) масова культура;

d) традиційна культура;

e) інформаційна культура.

14. Функція знаків полягає в:

а) передачі інформації;

b) відображенні дійсності;

с) здійсненні спілкування;

d) вираженні смислів;

e) організації колективної єдності.

15. Філософ К. Ясперс виділяв у культурі такі періоди:

а) первісність, рабовласництво, феодалізм, капіталізм, комунізм;

b) дикунство, варварство, цивілізація;

с) зародження, розквіт, занепад;

d) прометеївська доба, культури давнини, "осьовий час", науково-технічна доба;

e) жодний з перерахованих.

16. Згідно з концепцією Ю. Лотмана в основі соціокультурної динаміки лежить:

а) вибух;

b) еволюція;

с) ризома;

d) поєднання поступовості та вибухових процесів;

e) поєднання поступовості та циклів.

17. Структуру культури можна представити на рівні:

а) спеціалізованого і буденного;

b) масового й елітарного;

с) високого і низького;

d) всього перерахованого;

e) всього перерахованого, крім с).

18. Між спеціалізованим і буденним рівнями культури є канал:

а) освіти;

b) ужиткової культури;

с) масової комунікації;

d) все перераховане, крім Ь);

e) все перераховане.

19. Сучасна культурологія не визнає підставою для типології:

а) формаційний тип;

b) господарчо-культурний тип;

с) культурно-історичний тип;

d) ідеальний тип;

e) цивілізаційний тип.

20. Хаос у синергетиці розуміється як:

а) потенційна впорядкованість;

b) руйнівне начало;

с) еволюційне начало;

d) вибухове начало;

e) форма порядку.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

При вивченні цієї теми слід пам’ятати, що вона орієнтована не лише на засвоєння значущої інформації в межах пропонованого курсу, але й навчає студента застосовувати теоретичні положення до реальної дійсності. І це значно важливіше, оскільки суть навчання у вищій школі полягає у закріпленні навичок доречного використання здобутих теоретичних знань у житті. Відповідно, вивчення наукових праць є не самоціллю, а інструментом майбутньої повсякденної діяльності.

Зважаючи на це, робота студента над першоджерелами не може обмежуватися лише розумінням, запам'ятовуванням змісту теоретичних проблем, які в них розглядаються. Він повинен усвідомити, де і в яких випадках ці теоретичні положення можна застосувати в його повсякденному житті і в майбутній професійній діяльності. Якщо теоретичні висновки мають актуальне значення, то засвоєними їх можна вважати лише тоді, коли студент умітиме використати їх у житті, тобто за допомогою цих теоретичних положень аналізуватиме відповідні соціальні, економічні й інші ситуації.

Особливу увагу студентам економічного профілю слід звернути на проблему культури і людини в контексті соціально-економічного розвитку суспільства.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авторськ. колективу Л.Т.Левчук. - К.: Либідь, 1999. - С. 3-32.

Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семешко та ін.; За ред. М.М.Заковича. - К.: Знання, 2004. - С.52-75.

Полікарпов В.С. лекції з історії світової культури: Навч. посібн. - Харків: основа, 1995. - С.3-20.

Сокульський А.Л.Культурологія: Словник-довідник. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. - 292 с.

Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. - К Знання-Прес, 2004. - С.60-78..

Додаткова

Библер В. От наукоучения — к логике культури. — М., 1991.

Энциклопедический словарь по культурологии / Под ред. А. Радугина. — М., 1997.

Каган М. Философия культуры. — СПб., 1996.

Культурология / Под ред. Н. Багдасарьян. — М., 1998.

Культурология. XX век. Словарь. — СПб., 1997.

Лотман Ю. Избранные статьи: В 3-х т. — Таллинн, 1992.

Межуев В. Между прошлым и будущим. — М., 1996.

Орлова 9. Введение в социальную и культурную антропологию. — М., 1994.

Розин В. Культурология. — М., 1999.

Успенский Б. Семиотика искусства. — М., 1995.

ФлиерА. Культурология для культурологов. — М., 2000.

Чавчавадзе Н. Культура и ценности. — Тбилиси, 1984.

 


Просмотров 583

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!