Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Rp.: Aspers. Streptocidi 50,0 2 часть



Складові рецепту

І. Inscriptio (заголовок) – пишеться національною мовою. До складу входить:

1. Штамп лікарняного закладу із зазначенням телефону, адреси. (повинен бути штамп або надруковані дані).

2. Datum: 06.01.2003 р.

3. Nomen aegroti: кличка або інвентарний номер, вид, вік, вага (якщо потрібно), адреса господарства або власника.

4. Nomen medici: повністю прізвище, ім’я, по – батькові лікаря, вказують фельдшер або вет. лікар.

ІІ. Praepositio (звернення лікаря) – складається з одного латинського слова:

Rp.: (Recipe - візьми).

ІІІ. Designatio materiarum (перелік матеріалів). Пишуть тільки на латинській мові. Її зміст залежить від форми рецепту: простої чи складної. В цій частині перераховують речовини у родовому відмінку.

3.1. Спочатку пишуть основну лікарську речовину, її концентрацію та дозу.

Rp.: Sol. Mentoli оleosae 1% - 50 ml

D.S.

3.2. Якщо лікарських речовин більше, то їх пишуть один під однією. Теж з зазначенням дози, концентрації.

Rp.: Iodoformii 10,0

Naphthalini 15,0

Talci ad 100,0

M.f. pulvis.

D.S.

3. 3. При виписуванні 2 і більше речовин в однакових дозах кількість вказують після назви останньої речовини:

Rp.: Iodoformii

Naphthalini ---

Talci aa 10,0

M.f. pulvis.

3.4. В складних рецептах є послідовність виписування речовин:

а). Remedium cardinale s. basis – речовина, яка основна і найбільш активна, має діючу речовину рецепта.

б) Remedium cardinale s. adjuvans – речовина допоміжна, використовується для посилення лікувальної дії основної, або для зниження побічної дії.

в) Remedium cardinale s. corrigens – для виправлення смаку, запаху, використовують для ВРХ, МРХ – сіль, для собак – цукор.

г) Remedium cardinale s. constiituens – формотворна речовина, для придання лікарському засобу певної лікарської форми. Вона повинна не впливати на дію лікарської речовини і не діяти негативно на організм. Її кількість вказують в грамах, ml, q.s. – quantum satis – скільки потрібно.



Rp. : Laevomycetini 2,0

Massae pilularum q.s.

Ut f. pilulae № 30

#

Якщо доза формотворної речовини позначена точно, то ставлять після формотворної речовини ad (тобто формотворної піде 60,0, але вказують що до 100,0.).

Rp. : Glukosi 40,0

Aq. pro injektionidus ad 100,0

M. f. sol pro inject.

ІV. Subscriptio – пропис про виготовлення лікарської форми:

1 випадок. Ця частина рецепту не пишеться, якщо в рецепті один препарат, а відразу переходимо до

V частини рецепту, об”єнюючи при цьому ІV (D.) та V (S.). Наприклад,

Rp.: Sol. Mentoli oleosae 1%- 50 ml

D.S.

2 випадок. Якщо два або більше компонентів, і із них потрібно виготовити лікарську форму, то ця частина рецепту – пишеться так:

Вказують, яку лікарську форму слід приготувати після змішування всіх інгредієнтів.

Rp.: Iodoformii 10,0

Naphthalini 15,0

Talci ad 100,0

M.f. pulvis.

M.f. (Misce ut fiant – змішай, щоб утворилось)

1. Якщо в ІІІ частині (Designatio materiarum) вказано формотворне в кількості q.s., то пишуть

не M.f. , а Ut. f. – щоб утворилось!!!

2. Якщо рецепт дозований, то вказують кількість лікарського препарату, пишуть:

D.t.d. №_____ (Da denture tales doses Numero) - видай таких доз числом.

3. Якщо потрібно позначити особливості, то дописують і ці особливості видачі:

D.t.d.№____ in charta paraffinata

V. Signatura – спосіб застосування, пишуть національною мовою. Визначають в якій дозі треба вжити препарат на один прийом (дозований), час , кратність та тривалість застосування, спосіб введення. Цю частину рецепта розписують так щоб було зрозуміло, навіть господарю, як, по скільки, коли, з яким інтервалом задавати препарат!!!



5.1. Якщо лікарська форма дозована і немає позначення про особливості зберігання, то об’єднують субскріптіо (ІV) сигнатуру (V) і починають словами D.S..

Rp. : ..........

D.S. Зовнішнє. Втирати в уражені ділянки шкіри 2 рази на добу.

5.2. Якщо лікарські препарати дозовані або випускаються в упаковці, то пишуть окремо D. і на наступній строчці S

D.t.d.№ 6 (Subscriptio)

S. Внутрішнє. По 1 порошку 3 рази на добу. (Signatura)

# або випадок, коли є особливості видачі у не дозованому рецепті:

Da in vitro nigro –

S. Внутрішнє.

VІ. Nomen medici – достатньо підпису лікаря , обов’язково завірити печаткою.

Алгоритм перевірки рецепта:

Після написання рецепта – перевірте його правильність.

Рецепт – це письмовий опис Вашіх логічних дій, що Ви «розповідаєте» про препарат!

ПЕРЕВІРТЕ чи все є в рецепті:

1. Вказано кому Ви виписуєте рецепт, його вагу, якщо потрібно.

2. Чи є назва препарату, вказана його концентрація (якщо вона вказується).

3. Чи є назва лікарської форми.

4. Чи є форма випуску препарату (зазвичай вона вказується в першій строчці).

5. Якщо рецепт складний – чи всі компоненти перераховані і якому порядку.

6. Якщо рецепт складний – чи змішали Ви ці компоненти (M.f. або Ut f.).

7. В дозованому рецепті – чи вказана курсова доза таблеток, ампул, флаконів.

8. Чи в сигнатурі вказано: Шлях введення препарату (куди його застосовують!).

Разова, добова, курсова дози.

9. Чи є підпис і печатка лікаря.

Написання рецептів – тренування

Розглянте окремі приклади і випишіть окремі рецепти самостійно:



1. Прості не дозовані

1. Виписати 50,0 г 5% лініменту синтоміцину (Lin.Syntomycini %% - 50 г.). Для змазування раньової поверхні.

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

#

2.Виписати 80,0 цинкової мазі (Ung. Zinci oxydi). Наносити на уражену ділянку.

Rp.: Ung.Zinci oxydi 80,0

D.S. Зовнішнє. Для змазування ураженої поверхні.

2. Прості дозовані

1. Собаці супозіторії з димедролом по 0,02 (Supp. Dimedroly 0,02 г). Призначати по 1 свічці 2 рази на день 5 днів.

Rp.: Supp. Dimedroli 0,02 № 10

D.S. Ректально.По 1 супозиторію 2 раи на добу 5 днів.

#

2. Корові таблетки етазол (Tab. Aethazoli) в разові дозі 25 г 4 рази на день 5 днів (форм. Вип. по 0,25;0,5 г)

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

Складний не дозований.

1. Виписати коневі 50,0 мазі, яка складається з 5 % екстракту беладонни (Extr. Baeladonnae) та 5 % іхтіолу (Ichtyoli), для зовнішнього використання.

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

#

2. Виписати корові 50,0 мазі глибокої дії, яка складається з 4 % кислоти саліцилової та 5 % йодистого калію. Наносити на уражену поверхню.

Rp.:___________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

#

3. Виписати корові 250,0 пасти, яка складається з 10% йодоформу та 30% окису цинку.

Rp.:Iodoformii 25,0

Zinci oxydi 75,0

Lanolini ad 250,0

M.f. past.

D.S.

Складний дозований.

1. Виписати козі порошок фталазолу на натрію хлориду по 2,0. Внутрішньо 3 рази на день 5 днів.

Rp.: Phtalasoli

Natrii chloridi aa 2,0

M.f. pulv.

D.t.d. № 15.

S. Внутрішньо.

#

2. Виписати собаці 20 порошків, 1 порошок на день, в якому міститься 0,01 рібофлавіну - 0,02 г, тіаміну броміду та вітаміну С по 0,5.

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

Класифікація лікарських форм. Вибір лікарської форми.

На практичних заняттях по різним лікарським формам ми розглянемо теоретичний матеріал та правила виписування в рецептах, дозування, застосування. Технологія виготовлення різних лікарських форм виноситься, згідно робочої програми, на навчальну практику з предмету „ветеринарна фармакологія”.

Розрізняють лікарські форми:

1) за консистенцією; 2. за способами введення в організм; 3. за застосуванням.

1. За консистенцією розрізняють:

тверді порошки, таблетки, гранули, драже, капсули, збори лікарські тощо;

м’які - мазі, пасти, лініменти, супозиторії, пластирі тощо;

рідкі – розчини, мікстури, емульсії, настої, настойки, відвари, екстракти та ін.;

газоподібні або аерозолі - гази, пари, дими, аерозолі.

2. За способами введення в організм:

пероральні або для внутрішнього застосування – їх домішують до корму, питної води або примусово вводять шляхом випоювання, проштовхування на корінь язика, заливання через зонду стравохід чи шлунок. Ступінь вивільнення діючих речовин і доступність всмоктування через слизові оболонки шлунка та кишок поділяються таким чином: розчини > суспензії > порошки > капсули > непокриті оболонкою таблетки > покриті таблетки;

ректальні – супозиторії або спеціально виготовлені рідини(клізми), які вводять у порожнину прямої кишки після звільнення її від екскрементів. При цьому можна одержати як місцеву, так і резорбтивну дії лікарської речовини;

парентеральні (обминаючи шлунково-кишковий тракт) чи ін'єкційні – їх призначають підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, у артерії, порожнини суглобів, плевральну і черевну порожнини тощо.

зовнішнього застосування – їх наносять на шкіру, раневу поверхню або слизові оболонки ротової і носової порожнин, очей, піхви, сечівника, матки (мазі, пасти, пластири, присипки, розчини, супозиторії тощо);

інгаляційні – гази, пари, аерозолі, дими, що містять лікарські речовини. їх домішують до повітря, що вдихається, щоб впливати на слизові оболонки дихальних шляхів або для резорбції в легенях. Леткі речовини чи аерозолі після досягнення альвеол легень негайно ж дифундують у кров і виявляють загальну дію;

3. За застосуванням:

–- примочки – марлю чи вату, що змочені лікарською рідиною, з якої речовина може дифундувати в тканини, прикладають до місця поразки шкіри. Примочки можуть бути холодними чи зігрівальними. У ветеринарній практиці застосовуються рідко і, головним чином, за участю власника тварини:

–промивання – рідкі лікарські форми (найчастіше розчини),призначені для рясного зрошування порожнин чи каналів у тілі (піхви, матки, вушного каналу, нориць, порожнин розкритих абсцесів і т.п.)дезінфікуючими розчинами і з метою впливу на тканини, що їх вистилають, а також видалення з них ексудату, мертвих ділянок тканини, гною, сторонніх предметів чи продуктів виділення. Промивання для ротової порожнини тварин за аналогією з медичним поняттям можна назвати полосканнями;

припарки – представляють собою замішану на гарячій воді кашкоподібну масу з висівок, насіння льону, сінної потерті, трав'яного борошна та інших сипучих матеріалів (вологі припарки) чи підігріті пісок, сіль, овес (сухі припарки), які вміщені в мішечки з матерії потрібного розміру і прикладаються до певної ділянки тіла для його прогрівання чи рефлекторного впливу на орган, що знаходиться в проекції даної ділянки;

клізми – рідини для введення в порожнину прямої кишки з лікувальною чи діагностичною метою;

клеї медичні (рідкі пластири) – рідини для склеювання країв ран, фіксування пов'язок тощо;

гірчичники – тісто чи маса з гірчичного борошна:

ВИБІР ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ТВАРИН

Правильний вибір лікарської форми скорочує терміни видужування хворих тварин і сприяє більш ефективному і раціональному використанню лікарських засобів, які є в розпорядженні лікаря ветеринарної медицини!!!

Для будь-якого фармакологічного засобу можливі кілька лікарських форм, але для кожного конкретного випадку лікування тварини одна з них є оптимальною. Завдання лікаря ветеринарної медицини вибрати саме цю форму з урахуванням усіх її переваг і недоліків.

При виборі лікарської форми необхідно враховувати:

фізико-хімічні властивості препарату, що визначають можливість готування тієї чи іншої форми (фтазин, фталазол, бітіонолне можуть застосовуватися у формі розчинів, тому що вони нерозчинні у воді; з фенілсаліцилату не можна приготувати болюси – вони змішується з їх основою);

стан хворої тварини (подразливі лініменти протипоказані при алергії, фото сенсибілізації; таблетки, пілюлі, болюси при спробі примусового введення тварині чи при порушенні акту ковтання можуть потрапити в трахею чи бронхи і закупорити їх);

доступність тварини для лікарських маніпуляцій (табунному коню або леву доцільніше зробити підшкірну чи внутрішньо м’язову ін'єкцію, ніж намагатися вводити ліки перорально);

локалізацію збудника хвороби і вогнища ураження (при захворюваннях шлунково-кишкового тракту пероральні форми є переважними перед ін'єкційними, а при пневмоніях, сепсисі – навпаки);

необхідність створення терапевтичної концентрації лікарського засобу в окремих органах і на визначені терміни (при циститах речовина, що вводиться усередину у формі розчину, діє швидше і більш повно, ніж у формі таблеток; ін'єкція звичайного розчину пеніциліну веде до швидкого наростання антибіотика в крові, але на короткий час, тоді як із пролонгованої форми він всмоктується

повільно, виявляється в крові довше, хоча й у більш низькій концентрації);

раціонально можливий спосіб введення ліків в організм (при відсутності апетиту призначення лікарської речовини тварині у формі болю сів для впливу лікарської речовини на кишечник);

екстреність ситуації (при шоці, колапсі, судомах, передозуванні холіноміметиків, внутрішньовенні ін'єкції серцевих засобів і протиотрут більш надійні, ніж підшкірні);

тривалість курсу лікування і можливість проводити його обслуговуючим персоналом чи власниками тварин;

терміни зберігання ліків (звичайно, болюси використовують у день виготовлення, настої і відвари – не більш двох діб, екстем пероральні розчини – до 10 діб, тоді як ін'єкційні розчини, мазі і таблетки – від 1 до 3 років і більше);

-– вартість і витрати праці по виготовленню ліків, доступність і ціна складових компонентів (застосування таблеток дешевше, ніж пілюль, що виготовляються вручну; супозиторії на олії какао набагато дорожчі, ніж на комбінованій основі).

5. Тверді лікарські форми. Основні поняття.

Включають порошки, гранули, таблетки, драже, брикети, премікси, капсули, мікрокапсули, болюси, пілюлі, збори та інші (11 основних). Технологія виготовлення включає:

Спочатку визначається, яка лікарська форма виписана і що необхідно для її виготовлення.

I етап – якщо виписана речовина списку А чи Б, то обов'язково перевіряється її вища разова доза для певної тварини.

II етап – складається паспорт рецепта, проводяться розрахунки лікарських та допоміжних речовин на всі дози.

III етап – вибирається оптимальний спосіб виготовлення лікарської форми (препарату). (Якщо препарат призначений для введення у відносно стерильні середовища: око, молочна залоза, піхва, матка, сечовивідний канал, сечовий міхур, рани тощо, то він виготовляється в асептичних умовах, а при можливості та необхідності стерилізується):

а) здрібнювання або підготовка основи;

б) змішування (у складних порошків пункти «а» і «б» співпадають);

в) дозування та формування лікарської форми;

г) упаковка: в капсули із звичайного, парафінованого чи іншого паперу або скляну банку;

д) оформлення – на коробку наклеюють основну етикетку –«Внутрішнє» чи «Зовнішнє» з назвою лікарської форми («Порошки», «Збір», «Пілюлі», «Болюси» тощо) та зазначенням номера рецепта, аптеки, виду, статі та віку тварини, прізвища та адреси її власника, способу використання. Залежно від умов зберігання забезпечують попереджувальними етикетками: «Зберігати в прохолодному–місці», «Зберігати в захищеному від світла місці».

Виготувач ставить свій підпис на паспорт і корінець квитанції, що прикріплена до рецепта.

IV етап – оцінка якості препарату:

а) аналіз документації: рецепт виписано вірно, всі компоненти–сумісні, дози речовин списку А чи Б не перевищені. У паспорті вказані назви інгредієнтів, їх кількість, маса однієї дози та число доз, всі розрахунки точні;

б) оформлення: чи відповідає основна етикетка способу застосування та наявність попереджувальних;

в) упаковка: чи відповідає властивостям складових препарату, лікарський препарат не випадає із упаковки при її обертанні;

г) оцінка зовнішнього вигляду препарату: сухий, не прилипає до–капсули, сипкий (для порошку), однакові за розміром та формою(пілюлі);

д) органолептичний контроль: колір, запах, смак готової лікарської форми;

є) оцінка однорідності (для порошку, пілюлі): на відстані 25 см неозброєним оком не відмічаються окремі частинки порошку, тобто він однорідний;

є) перевірка відхилень в масі окремих доз: після визначення маси трьох доз розраховують відхилення в кожній із них і переводять у відсотки за формулою:

х = А х 100 % / М,

де X – відхилення в масі окремих доз, %;

а – відхилення у масі окремих доз із 3 у натуральних числах, г;

М – маса дози лікарського препарату, г.

Відхилення (у %) не повинно перевищувати допустимих (приводяться по тексту для кожної лікарської форми). У пілюль встановлюють термін їх розпадання в 3-кратному повторі (не > 60 хв.) при температурі дистильованої води + 37±2°С і струшуванні 1–2 рази за секунду.

Якщо показники якості відповідають вимогам, то лікарський препарат виготовлено задовільно і його можна відпустити. Викладач у паспорті ставить свій підпис.


6.1. Порошки (прості, складні, дозовані, НЕ ДОЗОВАНІ) .

1. ПОРОШКИ- PULVERES

Порошок - (Pulvis – наз. відмінок, Pulveris - род. відмінок однини, скорочено Pulv.)- тверда сипуча лікарська форма для зовнішнього і внутрішнього застосування або виготовлення інших лікарських форм (рідко для ін'єкцій, напр. антибіотики).Виготовляють їх подрібненням твердих сухих речовин у ступці або спеціальних машинах і просіюванням через спеціальні сита. Маса порошку у ветеринарній медицині складає від 0,1 до 25,0. Вони портативні, легко дозуються, довго зберігаються.

Класифікація порошків

І. За ступенем подрібнення:

1. Найдрібніший (P. subtilissimus)- діаметр частин менше 0,12 мм. – Aspersio.

2. Дрібний (Р. subtilis)- величиною 0,15 - 0,12мм.

3. Великий або крупний (P. grossus) - 0,6-0,15мм (видно неозброєним оком).

Найдрібніші порошки використовують переважно зовнішньо (для нанесення на поверхню ран, слизові оболонки, шкіру), бо вони не спричиняють механічного подразнення і виявляють адсорбтивну дію.

Дрібні порошки застосовують здебільшого всередину, а з великих - виготовляють інші форми (розчин, болюс, пілюля тощо).

II. За складом:

1. Простий (P.simplex) - складається з однієї речовини;

2. Складний (P.compositus) - в складі дві і більше речовин.

III. По способу застосування:

1. Для зовнішнього застосування - P. ad usum externum;

2. Для внутрішнього - P. ad usum intemum.

У вигляді порошку можна виписати речовини рослинного і тваринного походження, продукти життєдіяльності деяких мікроорганізмів, різні синтетичні препарати. .

Виписуються в рецептах і випускаються порошки в двох формах:

1. Не дозований (P. indivisus) - неподіленій, коли видається загальна кількість (від 10,0 до 200,0 і більше), а дозування проводиться приблизними мірами маси (ложки, стакани).

чайна ложка – 4,0 – 5,0 г десертна – 8,0 – 10,0

столова – 15,0 – 20,0 склянка – 200,0 – 250,0

2. Дозованій (P.divisus), в якій лікарські речовини відважені в одноразовій дозі.

Якщо маса порошку менше 0,1, а із рослин - 0,05, то додають індиферентні речовини: молочний цукор (Saccharum lactis), глюкозу (Glucosiim), буряковий цукор (Saccharum), натрію гідрокарбонат (Natrii hydrocarbonas) тощо.

Виписування порошків в рецептах:

1. В не дозованій формі - переважно для зовнішнього, рідко - внутрішнього використання.

1.1. Для зовнішнього застосування.

1.1.1. Простий порошок. Застосовують їх у вигляді найдрібнішого порошку (присипки) - Aspersio. Виписують в скороченій формі. В рецепті зазначають назву лікарської речовини, ступінь подрібнення і її загальну кількість. Далі пишуть D.S. (Da Signa - Видай. Познач),

Приклад рецепта: виписати теляті 50,0 стрептоциду (Streptocidum) у вигляді порошку для нанесення на уражені ділянки шкіри.

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

Порошки для зовнішнього застосування часто зазначають як присипки, тому цей же рецепт можна виписати у вигляді присипки (Aspersio наз. відмінок, Aspersionis - род. відмінок однини), тобто оптимальним прописом:

Rp.: Aspers. Streptocidi 50,0

D.S. Зовнішнє. Наносити на уражені ділянки шкіри 2 рази на добу.

Складний порошок.

Як наповнювач до складних порошків для зовнішнього застосування найчастіше добавляють тальк (Talcum), крохмаль (Amylum), кальцію карбонат (Саlсіі carbonas), глину білу (Bolus alba) тощо, тобто індиферентні речовини з адсорбтивними властивостями для кращого утримання ліків на поверхні ран. При розгорнутій формі випису зазначають склад речовин, їхню кількість, а в Subscriptio вказують:

M.f. pulvis subtilissimus (змішай, щоб одержати порошок найдрібніший).

Приклади рецептів: Виписати теляті для нанесення на кон’юнктиву ока 50,0 присипки, що включає 2% борної кислоти:

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

Цей же рецепт можна виписати як присипку в скороченій (простій) і розгорнутій формі:

а) в скороченій:

Rp.: Aspersionis Acidi borici 2% - 50,0

D.S. Зовнішнє. Наносити на кон'юнктиву ока три рази на добу

#

б) розгорнутій:

Rp.:Acidi borici 1,0

Amyli ad 50,0

M.f. aspersio

D.S.Зовнішнє. Наносити на кон'юнктиву ока три рази на добу.

#

в) оптимальний пропис з використанням скорочень у рецептах:

Rp.: Aspers. Ac. borici 2% - 50,0

D.S. Зовнішнє. Наносити на кон'юнктиву ока три рази на добу.

Приклад складного порошку. Виписати теляті для вдування в ніс порошок, який включає 250000 ОД бензилпеніциліну-натрію (Benzylpenicillmum-natrium) і 10,0 етазолу (Aethazolum). Цей рецепт може бути виписаний тільки в розгорнутій формі, бо він складний і не має наповнювача. Теляті:

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

Різновидністю присипок для зовнішнього застосування є дуст.

Дуст - (Dusta - називний відмінок, Dustae - родовий відмінок однини) - це найдрібніший порошок самостійно або в суміші з наповнювачами (тальк, глина біла тощо), який готують як порошки та присипки. У формі дусту призначають інсекто-акарицидні засоби, репеленти тощо, які наносять тільки на неуражені тканини, шерстний покрив або обробляють приміщення. В рецептах його виписують як скороченим, так і розгорнутим і прописом.

Приклади рецептів. Виписати корові для обробки 5% дуст байгону (Baigonum)100.0 скороченим та розгорнутим прописом

Rp.: Dustae Baigoni 5% - 100,0

D.S. Зовнішнє ...

#

Rp.: Baigoni 5,0

Boli aІbae ad 100,0

M.f. dusta

D.S. Зовнішнє ...

1.2. Для внутрішнього застосування.

Недозованим способом всередину призначаються лікарські речовини, які не потребують точності дозування (магнію і натрію сульфати, магнію оксид, карловарська сіль та інші). Виписують їх в рецептах загальною масою і задають приблизними мірами маси: 1 ложка:

чайна 4,0 5,0
десертна 8,0 10,0
столова 15,0 20,0
стакан 200,0 250,0

Отруйні та сильнодіючі речовини не дозованим способом не призначають:

1.2.1. Простий порошок: рецепт в скороченій формі При виписуванні вказують назву лікарської речовини її загальну кількість, а в сигнатурі-спосіб застосування і приблизну кількість на прийом.

Приклад рецепта: виписати корові 400,0 натрію сульфату (Natrii sulfas) всередину для покращення травлення. Задавати по три столових ложки на добу.

Rp.:__________________________________________________

______________________________________________________

1.2.2. Складний порошок в розгорнутій формі. В рецепті зазначають всі речовини і загальну кількість кожної з них. В Subscriptio вказують: M.f. pulvis (змішай, одерж порошок). В сигнатурі вказують спосіб застосування і кількість па один раз.

Приклад рецепта. Виписати корові натрію сульфату (Natrii sulfas), карловарської солі (Sal. carolinum factitium) no 300,00, магнію сульфату (Magnesii sulfas) 100,0. Давати всередину по 4 столові ложки три рази на добу.

Корові:


Просмотров 670

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!