Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Фізичні властивості ґрунтів і їхнє прикладне значення



Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість. Щільність твердої фази - інтегрована щільність всіх компонентів твердої фази ґрунту (уламки гірських порід, новоутворені мінерали, органічні частки). Верхні горизонти ґрунту мають меншу щільність, ніж нижні тому, що щільність гумусу становить 1.4-1.8, а щільність мінеральних компонентів - 2.3-3.3.

Щільність ґрунту - маса одиниці об'єму ґрунту в непорушеному і сухому стані. Завдяки наявності пор, виповнених повітрям, щільність ґрунту значно менша, ніж щільність його твердої фази. Так, щільність ґрунту верхніх горизонтів становить 0.8-1.2 г/см3, а нижніх - 1.3-1.6 г/см3, щільність твердої фази відповідно 2.4-2.6 і 2.6-2.7.Дослідженя свідчать, що інтенсивний обробіток є головною причиною широкого розповсюдження на Україні фізичної деградації грунтів – руйнування природної структури, появи брил і пилу, переущільнення і, як наслідок — підсилення водної і вітрової ерозії, погіршення водно-повітряного режиму, умов росту і розвитку кореневих систем рослин тощо. Головним напрямком боротьби з фізичною деградацією грунтів є мінімалізація їх обробітку.

Пористість ґрунту - сумарний об'єм всіх пор між частками твердої фази одиниці об’єму..Загальні фізичні властивості ґрунту залежать від мінерального, механічного і структурного складу.Так, гумусний горизонт структурного ґрунту (наприклад, чорнозему) має високу пористість (до 70%), а безструктурного глинистого ґрунту значно меншу (<50%) ґрунт тепловий водний повітряний. Пористість залежить від мінералогічного складу, структурності, життєдіяльності грунтової біоти (особливо фауни) та від обробки грунту сільськогосподарськими знаряддями. Пори в грунті утворюються між окремими механічними елементами й агрегатами та в середині агрегатів.
Важливою екологічною характеристикою грунту є пористість аерації, тобто об'єм пор, заповнених повітрям. Повітря заповнює пори, не зайняті водою. Цей показник залежить від багатьох факторів, але в першу чергу від гранулометричного складу та агрегованості. У піщаних пористість аерації складає більше 25%, у суглинистих – 20-15%, а в глинистих – не більше 10% від загального об'єму грунту. Проте в глинистих грунтах на величину пористості аерації впливає ступінь агрегованості. У добре агрегованих грунтах з макроагрегатами крупнішими за 5 мм у діаметрі формується велика кількість макропор, що чудово дренують воду і залишаються заповненими повітрям майже увесь час. Пористість аерації в таких грунтах зростає до 20-30%.



 

Штучна радіоактивність ґрунтів. Шляхи забруднення ґрунтів радіонуклідами.

Штучна радіоактивність – вона э наслідком забруднення грунтів радіонуклідами в наслідок термоядерних взривів, аварій та електростанцій, внесення в грунт фосфатних добрив часто , які містять в собі ізотопи урана, забруднення почви атомною промисловості, зольними викидами теплових електростанцій, працюючих на вугіллі і горючих сланцях, які містять уран, радій, полоній.Радіоелементи розносяться вітром, дощовими і талими водними потоками.

Особливістю радіоактивних забруднень являється те що вони зазвичай не змінюють родючість грунтів, а накопиується в урожаї.

В грунтах важкого гран.складу і гумусованих антропогенні радіонукліди активні і надовго закріпляються у верхньому гумусувому горизонті.В грунтах легких вони мігруюють на протязі 10 – 15 років на глибину 40-50 см.



Радіоактивні елементи, які мають, порівняно, короткий період піврозпаду (110Ва; 114Се; 133І; 893г та ін.), можуть бути небезпечни­ми, коли з краплями дощу вони випадають на поверхню ґрунту. Особливо небезпечними є елементи з тривалим періодом піврозпа­ду—137Сз (ТІ/2=33 роки) і 905г (ТІ/2=28 років). Радіоактивні елементи включаються в біологічний кругообіг і з рослинною і тва­ринною їжею потрапляють в організм людини. Тут вони накопичу­ються і зумовлюють радіоактивне опромінення.

Водний режим ґрунтів.

Водний режим грунту - це сукупність явищ надходження води в грунт, її переміщення, змін фізичного стану, втрати з грунту. Основи вчення про водний режим ґрунтів і його типи закладені Г.М.Висоцьким (1899). До елементів водного режиму (балансу) належать: поглинання, фільтрація, капілярне підняття, поверхневий стік, низхідний та боковий стоки, фізичне випаровування, десукція, замерзання, розмерзання, конденсація води. Залежно від співвідношень цих явищ у ґрунтах складається тип водного режиму (ТЕР). Виникнення того чи іншого ТВР залежить від багатьох факторів: клімату, розташування ґрунтув рельєфі, водних властивостей грунту, рівня ґрунтових вод, наявністьмерзлоти, характеру рослинності, діяльності людини. Виділяють 14 типів водного режиму.

1.Мерзлотний водний режим властивий ґрунтам, які форму­ються в області багаторічної мерзлоти.

2.Водонасичений (водозастійний) режим характеризує болотні ґрунти атмосферного зволоження і деколи ґрунтового зволоження.

3. Періодично водонасичений (водозастійний) режим має місце у болотних ґрунтах ґрунтового зволоження.

4.Промивний режим властивий ґрунтам лісових зон тайги, во­логих субтропіків і тропічних лісів, помірних широколистяних лісів, де річна сума опадів перевищує річну випаровуваність.

5.Періодично промив­ний режим характерний для ґрунтів, які формуються при річній сумі опадів, що при­близно дорівнює річній випа­ровуваності.



6. Промивний сезонно-посушливий режим характерний для територій з контрастними сезонами

7.Непромивний режим властивий зонам, де середня річна нор­ма опадів менша від середньорічної випаровуваності (степ, посуш­лива савана).

8.Аридний (посушливий) – весь профіль ґрунту сухий протягом всьо­го року.

9.Випітний режим, як і непро­мивний або посушливий, має місце в ґрунтах аридного клімату, але в яких грунтові води близькі до поверхні.

10. Десуктивно-випітний режим. Капілярна кайма ґрунтових вод не ви­ ходить на поверхню, і випаровується вода не фізично, а через рослини.

11.Затоплюваний режим характерний для грунтів, які періо­дично затоплюються водами рік, схилів, дощовими або інтими во­дами (заплави річок).

12.Амфібіальний режим - у постійно затоплюваних маршах і плавнях дельт річок.

13.Іригаційний характерний для штучно зрошуваних ґрунтів.

14.Осушувальний характерний для осушених болотних і заболочених ґрунтів.


Просмотров 398

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!