А. Протичумні антитіла, які мічені люмінесцентною міткою, зв’язалися з антигенами на поверхні збудника чуми і дали світіння

В. Відбулася реакція антиген-антитіло на поверхні бактерій.

С. Люмінесцентна мітка пофарбувала бактерії у мікропре-параті.

D. Збудник чуми має власну люмінесценцію.

Е. Комплекс антиген-антитіло на поверхні збудника чуми зв’язав комплемент.

Чоловік, який доглядав за худобою, помер з ознаками сеп-сису. У пацієнта при аутопсії на шкірі правої верхньої кінцівки лікар виявив карбункул з серозно-геморагічним запаленням, діагностував регіонарний серозно-геморагічний лімфаденіт. Для якого інфекційного захворювання характерні ці ознаки?

А. Сибірки.

В. Туляремії.

С. Бруцельозу.

D. Чуми.

Е. Туберкульозу.

Патогенні спірохети[25]

Хворий скаржиться на гарячку, яка періодично повторюється. У мікропрепараті з крові пацієнта (“товста крапля”), пофарбованому за Романовським-Гімзою, бактеріолог виявив звивисті мікроорганізми з гострими кінцями. Збудника якого захворювання виявив бактеріолог?

А. Поворотного тифу.

В. Черевного тифу.

С. Лептоспірозу.

D. Висипного тифу.

Е. Малярії.

У хворого на висоті чергового нападу гарячки лікар взяв кров, з якої бактеріолог приготував мікропрепарат та пофарбував його за методом Романовського-Гімзи. Під час мікроскопії мікропрепарату бактеріолог виявив бак-терії звивистої форми з 3-8 глибокими нерівномірними завитками. Які бактерії виявив бактеріолог?

А. Борелії.

В. Вібріони.

С. Спірили.

D. Трепонеми.

Е. Лептоспіри.

У хворого вторинний сифіліс. Зазначте ознаки пози-тивної реакції зв’язування комплементу.

А. У дослідних пробірках – комплекс з компонентів гемо-літичної системи, у контрольних – гемоліз.

В. У дослідних та контрольних пробірках відбувся гемоліз.

С. У дослідних пробірках – гемоліз, у контрольних – ріди-на прозора, на дні – комплекс з компонентів гемолітич-ної системи.

D. У дослідних пробірках – кільце помутніння, у контрольних – гемоліз.

Е. У дослідних пробірках рідина прозора, на дні – осад бактерій, у контрольних – гемоліз.

Лептоспіроз – особливо небезпечна гостра зоонозна інфекція з ураженням нирок, печінки, нервової та судинної систем. Яке дослі-дження застосує бактеріолог, починаючи лабораторну діагностику захворювання?

А. Дослідження нативних мікропрепаратів з крові та ліквору.

В. Дослідження дуоденального вмісту на наявність лептоспір.

С. Мікроскопію мазків-відбитків зі слизової оболонки носоглотки.

D. Лабораторну діагностику не застосовують.

Е. Біопсію тканин.

Яке дослідження не застосовують при діагностиці сифілісу?

А. Реакцію аглютинації.

В. Реакцію іммобілізації блідих трепонем.

С. Реакцію Вассермáна.

D. Микроскопію вмісту твердого шанкру.

Е. РІФ (непрямий варіант).

Лікар хворому за клінічними ознаками поставив діагноз “сифіліс”. Яке дослідження дасть можливість бакте-ріологу виявити збудника захворювання у матеріалі з твердого шанкру?

А. Темнопольна мікроскопія.

В. Мікроскопія мікропрепарату, який пофарбований за методом Грама.

С. Виділення чистої культури.

D. Реакція Вассермана.

Е. Реакція аглютинації.