II. Перебудова та її особливості в України

Сучасна українська історія називає шість основних етапів перебудови:

1. (квітень 1985 – січень 1987) – визрівання політичного курсу перебудови;

2. (січень 1987 – літо 1988) – освідомлення основних завдань перебудови, формування і розширення її соціальної бази;

3. (літо 1988 – травень 1989) – зміщення центру рушійних сил перебудови зверху вниз, курс на перебудування політичної системи.

4. (травень 1989 – лютий 1990) – розмежування, консолідація та протистояння політичних сил.

5. (лютий – грудень 1990) – радикалізація народних сил.

6. (грудень 1990 – серпень 1991) – кінець перебудови.

Короткий курс історії України усі етапи перебудови об’єднав у два періоди:

1. 1985-1988 рр. – розробки концепцій перебудови та здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.

2. 1988-1991 рр. – період активних політичних перетворень під гаслом побудови демократичного, гуманного соціалізму.

Слід зазначити, що як це не раз вже було в історії СРСР, гасла та ідеї ставилися правильними: науково-технічний прогрес, технічне переоснащення промисловості, активізація «людського чинника», але вкотре результати виявилися нікчемними. Причини однакові: невміння, нерозуміння механізму перебудови (реформування), а ще більше – небажання з боку чиновників та партійних функціонерів, пряме торпедування будь-яких системних змін.

Розглянемо декілька знакових подій процесу економічних реформ 1985-1991 рр.

1.1. Квітень 1985 р. – пленумі ЦК КПРС було проголошено курс на прискорення соціально-економічного розвитку. Ставилося завдання:

- До 2000 р. створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за 70 років.

- Вирішити соціальні проблеми – продовольчу, житлову, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку.

Результат – замість прискорення термінів економічного розвитку, продовження його падіння та загострення соціальних проблем.

1.2. Червень 1987 р. – реформа М. Рижкова – Л. Абалкіна.

Суть реформи виражена в трьох «С»: «самостійність, самоокупність, самофінансування». Результат: реформа (як і в попередні часи) була половинчастою і проводилася невпевнено. У 1990 р. почали скорочуватися обсяги виробництва (ВВП). Національний дохід України зменшився на 1,5%. Почали зростати ціни і безробіття.

1.3. Червень 1990 р. – Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки, яка з самого початку виявилася нежиттєздатною. Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету, зовнішні борги зростали. Все ішло до розвалу народного господарства.

Реформа політичної системи.

На початку 1988 р. керівництву СРСР стало зрозуміло, що без кардинального реформування політичної системи економічні реформи не дадуть результатів (це питання досі в історії висвітлюється недостатньо, має протилежні оцінки).

У червні на 19-й партійній конференції було прийнято рішення про взяття курсу на чесність, тобто висвітлення подій такими, як вони були насправді, відмову від ст. 6 Конституції СРСР (керівної ролі КПРС у суспільстві), розвиток парламентаризму, розподіл влади. Рішення конференції дало поштовх вільнодумству, сприяло формуванню нових політичних структур: реформованих Рад, у які обиралися представники від народу, а не висуванці КПРС, утворення неформальних організації, об’єднань і рухів. Саме на цьому ґрунті постав феномен національно-визвольного процесу в Україні – Народний рух України (НРУ).

Величезний вплив на ситуацію в Україні мали дві події:

- Аварія на ЧАЕС в ніч с 25 на 26 квітня 1986 р., яка призвела до найбільшої технологічної катастрофи за часів цивілізації, набула глобального характеру. Вона показала, виявила жахливі сторони існуючого керівництва: а) авантюризм, б) антигуманізм, в) спроба приховати справжні масштаби катастрофи.

- Відновлення процесу реабілітації жертв репресій, за яким стали відомими широкому загалу злочини партійного керівництва і державних чиновників зав часів СРСР.

Все це разом з економічними і соціальними проблемами, поразками в Афганській війні, міжнародною ізоляцією СРСР сприяло відродженню в Україні національно-визвольних процесів.

II. Повторення вивченого

1. Назвіть основні причини розвитку кризових явищ у радянському суспільстві наприкінці 70-х – початку 80-х років.

2. Що таке перебудова радянського суспільства? Охарактеризуйте коротко основні періоди.

3. Охарактеризуйте зміст економічних реформ в часи перебудови.

4. З якою метою партійне керівництво СРСР здійснювало політичну реформу?