Тема 16 Україна в роки Другої світової війни

(1939-1945рр)

План заняття 36

1. Окупація України військами фашистської Німеччини та її союзники(22 червня, 1941 –

22 липня, 1942 р.р.)

Актуальність матеріалів повторення вивченого

§1 Напад Німеччини на СРСР

У 1940 році Гітлер підписав печально відомий «Пакт Барбароса». Окуповані території передбачалося перетворити на сировинно-аграрну базу німецької економіки. Більшість населення повинна була, на дешеву робочу силу на правах напів-рабів. Відомі слова Гітлера, що він вимови під часу з’їзду нацистської партії у Нюрберзі 1936 року «…якби завоювати Україну …, то кожна радянська господарка відчула б наскільки її життя стало легше»

Початок нападу на СРСР був відомий вже у першій половині 1941року. Сталін не йняв віри численним повідомленням про початок підготовки війни Німеччини з СРСР, називав її «провокаціями»

Напад Німеччини на СРСР 22 червня 1941року виявилося для командирування Червоної армії несподіваним. Разом з Німеччиною на СРСР скоїли віроломний напад Чехословаччини, Румунія, Фінляндія, Ісландія.

Вважаю справедливим історичне рішення про те, що для СРСР це було не тільки друга світова війна, а й вітчизняною, визвольною і справедливою. Маю інформацію не лише з книг, фільмів, а від безпосереднього учасника воєнних дій від 22 червня 1941року до 15 вересня 1944року, коли був важко пораненим на Карельському перешийку у званні капітана. Мій батько нагороджений орденами і медалями. Помер Дремлюга Павло Пилипович 01 вересня 1996 року. Не раз слухав розповідь, що народився у 1936році як з бабусею, моїм дядьком Володею і прабабусею тікали від фашистів у радянський тил на північ Кавказу.

Мій дід був комуністом, директором сільської школи, з перших днів війни в боях як політрук (комісар). У 1942-1945р.р. приймав участь у Сталінській битві, був ад’ютантом сталінського генерала Радімцева. 03 червня 1943 року капітан Соболь Іван Никифорович загинув на Бруклінському плацдармі при форсуванні р. Дніпро звільняючи рідну Україну. Поховали під Кременчуком над Дніпром у селі Недогарки разом з бойовими товаришами. Я їх онук і син українець за походженням прихильник дійсно незалежної України, буду вважати фашистів катами, як і сталінських посіпак. Тих хто їх возвеличує називаю нелюдами і злочинцями. Ненавиджу тих, хто думає на тему війни з фашистами, як випадок або помилка . Знаю, що радянське керівництво винуватець війни, величезних людських і матеріальних втрат.

План «Барбароса» передбачав «бліц-кріг» блискавичну війну, щоб за 2-2,5місяів вийти на лінію Архангельськ-Астрахань. Німецька армія наступила трьома напрямами: західному – на Ленінград, південному на київ, центральному – на Москву. Наступна на Україну здійснювала група армії «Південь». Для оборони України радянське командування створило два фронти: південно-західний на чолі з генералом Кирпоносом і Південний – генералом Чередниченком.

Початок війни склався в край невдало для СРСР. 30червня німці окупували Львів. Вже третього тижня ворог просунувся углиб України на 300-350км. За ці три тижні Червона армія на усіх фронтах втратила близько 1млн.чоловік (у 10 разів більше ніж німці), 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків. З 7 липня по 26 вересня 1941 року велися оборонні бої за Київ – це головна воєнно-політична подія літа 1941 року. Німецькі війська оточили під Києвом велике угрупування радянських військ на чолі з генералом Кирносом: в полон потрапило 665тис. солдат і офіцерів. З 5 серпня по 16 жовтня 1941 року тривала оборона Одеси, а з 30 жовтня 1944 року по 4 липня 1942 року оборона Севастополя. Наприкінці 1941 року німецькі війська окупували майже усю Україні. Остаточна окупація України відбулася після невдалого контрнаступу радянських військ у харківському напрямі одразу після перемоги під Москвою у грудні 1941року. Операція під Харковом військ південно західного фронту на чолі з С. Тимошенко і М. Хрущовим мала трагічні наслідки: у травні 1942 року загинуло три армії, у полон потрапило 240тис. солдатів і офіцерів. Трагічні наслідки мала кримська операція радянських військ. 22 липня 1942 року після захоплення німцями м. Свердловська відбулася остаточна окупація України:

· Буковина, одеська то Ізмаїльська області, частина Вінниччини та Миколаївщини були віддані румунам. Ці землі отримали назву «Трансністрія». Галичина разом з польськими територіями увійшла до склад генерал-губернаторства.

Причина поразок радянських військ

· Прорахунки керівництва СРСР іншими словами програли секретну політичну гру Німеччини та Англії і Франції.

· Знекровлення Червоної армії перед початком війни: а)репресії про командирів, б)матеріальна неукомплектованість

Завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні воєнні операції 1941 липень 1942 років на території України. Визначте їх загально стратегічне значення.

2. Назвіть основні причини поразки радянський військ на початку війни.

Тема 16 Україна в роки Другої світової війні (1939-1945р.р.)

План заняття 37

1. Рух опору в Україні

а) Нацистський «новий порядок»

б) радянський рух опору

в) Національно визвольний рух Опору.

Актуальність матеріалів. Повторення вивченого

§1.1. Нацистський «Новий порядок»

За планами гітлерівської Німеччини територія України – зона життєвого забезпечення нацистського порядку. Відповідно до «третьої расової винятковості німецької нації» Українці підлягали масовому знищенню, що правда поступово, по мірі утвердження «нового порядку». Для цього гітлерівці грабували матеріальні і людські ресурси:

· Вивозилося до Німеччини продовольство, матеріали, обладнання, родюча земля.

· Вивозилися на примусові роботи на ферми, заводи і фабрики жителі України.

· Відновлені колгоспи гітлерівці перетворили на своєрідну резервації з рабською силою. Господарство мало за мету забезпечити потреби Німецької армії.

Справжній геноцид здійснився проти єврейського народу, що проживав в Україні. Практично у кожному місті був свій «Бабин Яр». Та і в м. Бердичеві було знищено лише за національну приналежність більше 5 тис. євреїв.

Отже окупаційний режим відзначався великою жорстокістю це стало головною причиною масового руху опору в Україні.

§1.2.Радянський рух Опору

Був організований радянською владою координувався з Москви у формі підпілля та партизанського руху. Головне завдання – знищення ворога з його тилу, збір інформації про рух та дислокацію німецький військ, психічний склад радянського складу та офіцерів. Управління партизанським рухом здійснювалося Українським штабом партизанського руху на чолі з Т. Строкарем. Навіки увінчали себе славою партизанські з’єднання С. Ковпака, М. Понудренко, О. Сабурова, М. Наумова т а інші. За різними джерелами чисельність радянських партизан і підпільників сягала від 180 тис. до 500 тис. чоловік.

Форми боротьби партизан і під пальників

· Збір інформації про дислокацію німецьких військ.

· Диверсії на комунікаціях, дорогах, шляхопроводах, залізницях.

· Винищення німців та поліцаїв.

· Рейди в тилах

Поряд з партизанськими з’єднаннями, невеличкими загонами у тилу ворога діяли спеціалізовані кадрові загони регулярної армії. Самим відомим був загін на чолі з Глинськими.

Радянський партизанський рух був настільки ефективними що в історії часто називають «другий фронтом»