Масові репресії в Україні та їх наслідки

Знаряддям здійснення репресій були каральні органи ДПУ –Державне політичне управління, підпорядкованого наркомату внутрішніх справ (НКВС). У 1934 році ДПУ трансформовано у головне управління державної безпеки, пізніше КДБ. Тут слід зазначити, що у репресіях активну участь прийняла частина народу - які з економічної випади писали доноси на сусідів, керівників, співробітників, коханок і. т. п.. В продовж 1937-41р.р. («п’ятирічка великого терору») у таборах НКВС було ув’язнено 5млн. 172тис. 688 чол. В Україні репресії здійснювалися в особливо страшних розмірах: сталінський режим прагнув знищити національний рух як спосіб самоутвердження нації. При цьому, у більшості випадків прихильників національного розвитку звинувачували у буржуазному націоналізмі, тероризмі та диверсійних організаціях. Масові репресії в Україні розпочалися у таких напрямках:

1. Репресії проти селян – розкуркулювання, штучний голод.

2. Боротьба з політичними організаціями (СВУ, Укр. націон. цент та інші). Постраждала велика кількість вчених, письменників.

3. Репресії проти членів КП(б)У (Х. Раковський, Ю. Коцюбинський, В .Чубар, та інші – усі активні учасники революції та боротьби за владу Рад

4. Боротьба з вченими - академіками (розганялися інститути)

5. Боротьба проти релігії і церкви. У 1930 році розпущена УАПЦ.

6. Частина військових кадрів.

7. Гоніння проти письменників і діячів мистецтва.

Наслідки репресій:

· Фізично знищено мільйони українців, це початок демографічної кризи.

· Занепад української національної культури, інтелектуального потенціалу.

· Деформація морально-етичних відносин.

· Залежність республіки від Москви.

· Утвердження абсолютної влади Сталіна.

Завдання для самоконтролю.

Тема 15 Закріплення Радянської Влади в Україні (1920-1928р.рр.)

План Заняття №34

1. Українські землі під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини.

2. Національно визвольний рух у Західній Україні.

Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

§1. Українські землі під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Західні українські землі були окуповані у 1919-1921р.р.р трьома країнами: Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Троїстого Союзу, що став непереможним у І світовій війні, а також Радянської влади. Чисельність українського населення на окупованих землях складала: Польща – 6млн., Румунія – 790 тис., Чехословаччина – 725 тис. Окупаційні власті проводили політику колоніального гноблення.

У Польщі було заборонено вживати назву Україна, натомість «Східна Малопольща», український народ, натомість русини. У 1924 було заборонено вживати українську мову. У 1935 році Польща офіційно відмовилась від зобов’язань перед лігою Націй про забезпечення прав національних меншин.

У Румунії проводилися насильницька румунізація. Українців стали називати «громадянами румунського походження, які забули рідну мову». Була збережена українська перса здійснювалася румунізація української церкви.

У Чехословаччині грубої колонізації не було. Власті намагалися переконати українське населення що у нього не моє Батьківщини, оскільки вони відносяться до маргиналів, які і їх мова. Проте, українська інтелігенція, що комфортно проживала у Чехословаччині добивалася певного пом’якшення що до прав народу на культурний розвиток – на початку 30х років у Подебрадах був здійснений Український технологічно-господарський інститут. Організатором став Дмитро Анатолійович – видатний політичний та громадський діяч часів УНР, його колеги: Дмитро Доброщенко(історик), Дмитро Чижевський,(історик та філософ), Володимир Січинський (архітектор, мистецтвознавець) та інші. У1940 році було видано збірку «Українська культура». В незалежній Україні перевидана у 1993році. На українських землях під владою Польщі та Чехословаччини був гірший соціально-економічний стан населення на історичних територіях країн-окупантів:

· Промисловість і будівництво гальмувалося. 85% підприємств Східної Галичини були дрібними, та малоприбутковими. Розвивалися в основному виконні та деревообробні галузі, а також харчова.

· Економіка українських територій в основному була аграрною.

Важкий соціально-економічний стан населення, культурне гноблення стало головною причиною відродження національно-визвольного руху з Західної України. Учасниками руху були різні політичні сили, погляди яких на майбутнє України не співпадали.

§2 Національно визвольний рух в Західній Україні

Наймасовішою партією було Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – центриська партія, що виступила за незалежну демократичну Україну. Вела нелегальну діяльність, шукала компромісів з польськими властями.

У боротьбі за національне і соціальне визволення була Компартія Західної України (КПЗУ). Відображала інтереси тих українців що бажали возз’єднання з Радянським Союзом у складі СРСР.

Найбільш активною і насильницькою була Організація Українських націоналістів (ОУН) заснована Є. Коновальцем у 1929р.р., вбитий у Роттердамі агентом НКВС. Є. Коновалець автор книги «Причини до історії української революції». Ідеологією ОУН став «інтегративний націоналізм» - крайня форма націоналізму, розроблена Д. Донцовим:

· Перевага національних інтересів над інтересами інших націй, а також інтересами індивідуума.

· Вищою метою – державна незалежність будь-який способом, а тому визнавалися різні методи боротьби: пропагандистські, агітаційні, організаційні, диверсійні і терористичні. На початку 30х років ОУН організувала понад 60замахів проти польських та українських діячів.

Після загибелі Є.Коновальця в ОУН стався розкол, виникли два напрями: революційний очолив С.Бандера (ОУН-Б), а поміркований А. Мельник (ОУН-М).

Значний вплив на український визвольний рух мала греко-католицька церква, особливо її митрополит А.Р.Шентицький, прихильник незалежності України, але був противником терору, вважав що в Україні можу мирно виживати різні народи

Завдання для самоконтролю

1. Яку політику здійснювали Польща, Румунія, та Чехословаччина на окупованих територіях?

2. Які з політичних партій Західної України виступали за незалежність України, а які шукали союз автономії у складі інших держав.?

3. За яких умов була утворена Карпатська Україна 1938році?