Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ІV етап (1264-1323): стабільність і піднесення



Після смерті Данила королівство Галицьке та Володимерії було розділене між його трьома синами. Найбільш послідовним був Лев Данилович (1246-1301 рр.), за часів якого землі Галицько-Волинського князівства займали найбільшу територію: були приєднані Закарпаття і Люблінська земля ( Атлас, карта на ст. 19). Нове об’єднання Галицько-Волинського князівства стало можливим за правління короля Юрія І, онука Данила Галицького (1301-1315 рр.). Це був період відносного спокою, знову процвітали міста і торгівля, зріс добробут населення. У 1303 році відбулося встановлення Галицької митрополії, яка підпорядковувалася Константинопольському патріархату. Золота Орда не допікала через власні внутрішні міжусобиці, з Польщею та Литвою підписано примирення.

Подібна ситуація була і після смерті Юрія І за правління його синів Андрія та Лева ІІ,що правда, ім. все важче було боронити землі від Литви: у 1323 році брати загинули у битві проти хана Золотої Орди Узбека (сприяв розвитку освіти, науки в Середній Азії, задушений мулами (священиками) у Самарканді, після чого ханом Орди став малолітній син Тимур – майбутній найжорсткіший завойовник тих часів). Дітей у Андрія та Лева не було, а тому у Галицько-Волинському князівстві розпочалася нова боротьба за владу, яка тривала до занепаду держави.

 

ІV етап (1323-1340): занепад держави.

Після смерті Юрія ІІ Болеслава( син дочки Юрія І і мазовецького князя Болеслава) у 1340 році Галицько-Волинські землі були розчленовані: Галичина відійшла Польщі, Волинь – Литві, Буковина – Молдавії.

 

Роль Галицько-Волинського князівства в історії Української державності.

· Зберегло від асимілювання південну та західну гілки слов’янства, сприяло їхній консолідації та самосвідомості;

· Стало новим центром, після занепаду Києва, політичного та економічного життя;

· Модернізувало давньоруську державну організацію;

· Розширило сферу проникнення на схід досягнень західної культури.

 

ІІІ Повторення вивченого.

1. За яких обставин утворилося Галицько-Волинське князівство?

2. Назвіть основні етапи розвитку Галицько-Волинської держави.

3. Охарактеризуйте роль Данила Галицького в історії України.

4. Визначте історичне значення Галицько-Волинського князівства.

Тема 5. Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV – перша половина XVII ст.: від 1341 р. по 1648 рік)

План заняття №9

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

2. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави

3. Ліквідація удільних князівств

 

І Організаційні моменти. Повторення вивченого

ІІ Актуальність матеріалів.

Після розчленування Галицько-Волинського князівства, українські землі були повністю захоплені сильнішими західноєвропейськими державами та Золотою Ордою ( з кінця XV ст. Московською державою, що розпочала швидке зростання після перемоги на Куликовому полі війська Золотої Орди у 1380 р. та повалення іга, тобто залежності): Закарпаття у ХІ ст. – Угорщиною, Волинь, Ліво- та Правобережжя Україна з Поділлям Литвою (до 1569 року), Галичина – Польщею, Буковина – Молдавією (Шипинське князівство), Чернігово-Сіверщина з кінця XV ст. – Московською державою, яка заявила вже тоді претензії на усі землі колишньої Русі.

Разом з тим, традиція державотворення на українських землях збереглася до 1471 року – до ліквідації литовцями Київського князівства.

 

ІІІ. §1 Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Литовське князівство утворилося в ХІІІ ст., а вже у XІV ст. за князя Гедиміна (1316-1341 рр.) та його синів Любарта і Ольгерда (1345-1377 рр.) Литва здобула більшу частину білоруських, українських і частини російських земель. Так утворилося Велике князівство Литовське, у складі якого руські землі становили 9/10 територій (90%). В історії цей період називають «оксамитовим» литовським проникненням. Які ж причини такого швидкого розширення кордонів Литви:

· Руські землі були ослаблені монголо-татарським погромом;

· Населення руських земель «надавало перевагу» литовцям перед монголо-татарами, у більшості випадків руські князі добровільно визнавали владу Литви. Політика Литви: «Старого не змінюєм, а нового не запроваджуємо»

· Ослаблення Золотої орди через міжусобиці у 1360-1370-х роках.

 

Литовські князі до 1471 року зберегли Устрій Русі – удільні князівства роздавалися синам та племінникам династії Гедеміновичів. У маленьких князівствах влада належала місцевим українським князям (одержали лише край колишніх володінь). Майже усі литовські князі прийняли православну віру, загальнодержавною визнавали староруську мову та закони «Руської правди». (Див. Атлас, 7 кл., ст. 20).

 


Просмотров 534

Эта страница нарушает авторские права



allrefrs.ru - 2022 год. Все права принадлежат их авторам!