Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






І. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого



ІІ §1. Походження слов’ян.

Історія походження східних слов’ян має ще багато білих плям, тобто невідомих сторінок. Вітчизняні історики, їх колеги на Сході і Заході, Півночі і Півдні Євразійського континенту у своїй більшості схиляються до думки, що слов’яни є корінним (автохтонним) населенням Європи, мають індоєвропейське походження. Як приклад: в українській мові, яка виникла на терені історичного розселення слов’ян у Східній Європі, знаходять до 50% слів іранського та праіранського походження (парфянського) (див. К.Тищенко. Три пласти української мови).

Перші письмові згадки про слов’ян під іменем венеди зустрічаються у римських істориків І-ІІ ст. н.е. – Плінія, Тацита, Птолемея. Племена венедів тоді заселяли територію від р. Дніпро до р. Вісла (див. Атлас 7 клас, стор 4.3).

У II-VII ст. н.е. – в період Великого переселення народів – слов’яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов’янський етнос розпався на три гілки:

1. Західні слов’яни (поляки, чехи, словаки, лужицькі серби);

2. Південні слов’яни (серби, хорвати, словенці, боснійці, сучасні македонці, чорногорці). Називати болгар слов’янами є помилкою. Так само слід вважати угорців не європейським автохтонним народом, а союзом фіно-угорських та тюркомовних племен, що об’єднавшись у басейні р Дніпро (м. Дніпропетровськ) у ІХ столітті проникли по р. Дунай у колишню римську провінцію Панонія, розгромили там залишки Аварського каганату і створили власну державу. Першим каганом, а згодом королем угорців, був Іштван Арпад.

3. Східні слов’яни ()росіяни, українці, білоруси). Тут слід пам’ятати, що у процесі розселення на Схід слов’яни зазнавали етнічного і культурного впливу фінських, угорських, тюркських та сибірських народів – це росіяни. Просування слов’ян на Південь вело до з’єднання з етносами, що панували на Півдні України та їх залишками: іранські, тюркські, німецькі племена, греків і римлян, болгар і хозар – це українці. Отже, найбільше слов’янських генів збереглося у білорусів, які теж зазнали впливу іноземних племен, в основному німців, балтів і скандинавів.

 

Утворення Київського князівства.

Існує кілька теорій виникнення держави під назвою Київське князівство або Куявія. Одна з них, а саме українського історика кінця ХІХ – початку ХХ ст. М.С. Грушевського, тримається позиції про спорідненість Київського князівства з праслав’янським державним утворенням антів (ІІ ст. – 602 р. н.е.), які панували близько чотирьох століть у середньому Подніпров’ї. Їх сусідами на півночі були балтські та фіно-угорські племена, на заході – етнічно близькі склавини, на сході – угри, праболгари та інші тюркомовні племена, а на півдні – готи, гуни, авари, залишки сарматів, греки, а з V ст. н.е. Візантійська імперія.



У 602 році н.е. антський союз розпався під ударами аварів, за якими територія проживання антів стала місцем міграції різних народів: аланів, болгар, хозар та найбільше з північно-західного напрямку – слов’яни (див. Атлас 7 клас, стор.6.1).

Першим вітчизняним літописом, що дійшов до наших часів і у якому описується розселення слов’ян на території України є «Повєсть временних лєт» (ХІІ ст. приписують цей твір монаху Нестору. Кінцева дата «повєсті» - 1111 рік). У ній ми знаходимо, що до ІХ століття територія сучасної України була заселена племенами полян, древлян, сіверян, радимичів, дреговичів, волинян, хорватів, уличів і тиверців. Тут слід зазначити, що етнічний склад цих слов’янських племен був неоднорідний. Наприклад, у полян прослідковується зв’язок з норманськими племенами, спадкоємцями вікінгів, а у сіверян – з іранськими, у тиверців і уличів – з греко-скіфськими та тюркськими племенами (див. Атлас 7 клас, стор.7.2).

До початку ІХ століття найбільшого розвитку досягло плем’я полян з адміністративним центром у м. Київ на р. Дніпро (Данапрь - готське). Історичні джерела підтверджують дату заснування Києва у кінці V – на початку VI ст. н.е. За легендою Київ заснували князь Кий, його брати Щек і Хорів і сестра Либідь. Скоріше за все, це були представники кількох народів, що об’єдналися у державне утворення під назвою Куявія. Першими князями київськими, що про них маємо письмові підтвердження, були Дір і Аскольд, яки правили у 30-50-х роках ІХ ст. до 882 року (Дір – мабуть представляв місцеві народи, а Аскольд – зайдів — варягів або вікінгів).



 

Утворення Давньої Русі.

Термін «руська земля» має раніше походження за час утворення держави Русь з центром у Києві. Тут існує кілька теорій:

1. Російська – від племен полян, що жили уздовж р. Рось, яких буцімто називали росами;

2. Фінсько-шведська або норманська, але насправді більше грецька. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний у Х ст. так називав завойовників з Півночі, що через Чорне море нападали на землі імперії та її столицю Константинопіль (Стамбул – турецьке місто пізніше). Слово «русий» на давньогрецькій означає рудий. З письмових джерел, а конкретно з літопису Нестора термін «Руська земля» утвердився з часів Діра і Аскольда.

 

У 882 році новгородський князь Олег із сином варяжського князя Рюріка з Упсали (Швеція) Інгваром (Ігорем) підступно убив Аскольда і ще 70 старійшин родів, що входили у Київське князівство, та об’єднав два князівства в одну державу під назвою Русь (у російській офіційній історіографії – Київська Русь). Таким чином, у склад держави Русь увійшли нові племена північно-східної Європи, переважно фіно-угорського походження. В принципі, можна стверджувати, що «корінним населенням» Русі стали племена, які походили від слов’ян, фіно-угорців та балтійських народів, а також залишків іранських та тюркських племен.

ІІІ Повторення вивченого:

1. Яка територія на думку більшості вчених є батьківщиною слов’ян?

2. Які східноєвропейські племена дали початок державному утворенню під назвою Русь?

3. Які ви знаєте теорії походження назви (топоніма) Русь?

V. Експрес-тест до теми:

1. Знаряддя праці та зброя у залізний вік виготовлялися в основному з:

a. Бронза;

b. Залізо;

c. Сплави.

2. Першими, хто виробляв знаряддя із заліза були:

a. Кимри;

b. Скити;

c. Сафонати.

3. Війна стала ремеслом вже у:

a. Бронзовий вік;

b. Залізний вік.

4. Перші державні утворення на території України засновані:

a. Кимри;

b. Скити;

c. Греки.

5. Назвіть перших праслав’ян у І тис. до н.е. за культурним ареалом:

a. Трипільська культура;

b. Чорноліська культура;

c. Грецькі культури.

6. Як називали племена від р. Дніпро до р. Одер, з яких утворилися слов’янські народи:

a. Скіфи-орачі;

b. Венеди;

c. Склавини.

7. Перше праслав’янське державне утворення заснували:

a. Склавини;

b. Готи;

c. Анти.

8. Як називалося перше князівство, що утворилося навколо Києва у VII – IX ст..:

a. Валахія;

b. Славія;

c. Куявія.

9. Назвіть останнього правителя князівства Куявія:

a. Дір;

b. Аскольд;

c. Олег.

10. У якому році відбулося об’єднання Славії та Куявії:

a. 602 р. н.

b. 882 р. н.

c. 912 р. н.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!