Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНО ПОТРІБНОЇ ПЛОЩІ ВІКОН



При боковому освітленні розрахунок проводиться за формулою:

100(Sв/Sп) = (КПОн · kз · hв · kбуд)/(tзаг · r),

де Sв, Sп – площі вікон і підлоги у приміщенні;

КПОн – нормативний коефіцієнт природного освітлення;

kз – коефіцієнт запасу, враховує зниження світлопропускання вікон і середовища у приміщенні, kз = 1,2 – 1,5;

hв – світлова характеристика вікон, залежить від відношення розмірів приміщення у (довжини до глибини та глибини до висоти від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна), hв = 6,5 – 66,0;

kбуд – коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, які розташовані напроти (залежить від відношення відстані між будівлями до висоти карнизу протилежного будинку над підвіконником), kбуд = 1,0 – 1,7;

tзаг – загальний коефіцієнт світлопропускання, tзаг = t1t2t3t4t5, де t1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, t1 = 0,5 – 0,9; t2– коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі, t= 0, 2 – 0,8; t3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях (при боковому освітленні t3 = 1,0); t4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях, t4 = 0,6–1; t5 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, t5 = 0,9;

r – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення та прилеглих будівель, r = 1,0 – 10. Розрахунок природного освітлення у приміщеннях, які експлуатуються, здійснюють по графіками А. М. Данилюка графоаналітичним методом, якій наводиться у СНиП ІІ-4-79/85.

 

Захист від шумів

Захист від шуму повинне здійснюватися розробкою шуму безпечної техніки, використанням методів та засобів колективного захисту та засобами індивідуального захисту.

Для зниження шуму необхідно насамперед використовувати конструктивні та технологічні методі, які в свою чергу залежать від походження звуку, конструктивних особливостей обладнання. Надзвичайно ефективним методом зниження шуму в джерелі його виникнення в деяких випадках може стати зміна технології, наприклад, за допомогою заміни ударних взаємодій безударними. При конструюванні механічного обладнання в першу чергу слід намагатися зменшити рівень коливань конструкції або її елементів, що створюють шум.



Для зниження шуму механічного походження в вузлах, в яких здійснюються ударні процесі необхідно зменшить сили збурення, збільшить час контакту елементів, що взаємодіють між собою, збільшить внутрішні утрати в системах що коливаються, зменшити площу випромінювання звуку

Джерелами аеродинамічного шуму можуть бути нестаціонарні явища при течії газів та рідин.

Джерелами електромагнітного шуму є механічні коливання електротехнічних пристроїв або їх частин, які збуджуються перемінними магнітними та електричними полями. До методів боротьби з цим шумом відносять застосування феромагнітних матеріалів, зменшення щільності магнітних потоків у електричних машинах за рахунок належного вибору їх параметрів.

Якщо рівень шуму у джерелі все-таки високий, то застосовуються методи зниження шуму на путі розповсюдження і насамперед такий метод, як ізоляція джерела чи робочого місця.

Для зниження звуку, що відбивається від поверхонь у приміщенні застосування матеріалі, що поглинають звук, тобто використовують метод зниження шуму звукопоглинанням.

Звукоізолююча властивість огородження залежить від його розмірів, форми, розташування, матеріалу тощо і може досягати 60 дБ.



Звукоізоляція від повітряного шуму забезпечується за допомогою звичайних будівельних матеріалів - цегли, бетону та залізобетону, металу, фанери, плит із деревних стружок, скла, тощо.

У якості звукоізолюючих матеріалів які застосовують у конструкціях перекриттів для зниження передачі структурного (ударного) звуку переважно в житлових і громадських будинках використовують мати та плити зі скляного та мінерального волокна, м'які плити з деревних стружок, картон, гуму, металеві пружини, утеплений лінолеум тощо.

Якщо, необхідно додатково знизити звукову енергію, що відбивається від поверхонь приміщення використовують звукопоглиначі конструкції та матеріали. Це, як правило, конструкції, складені з шпаристих матеріалів. У якості штучних поглиначів використовують також драпірування, м'які крісла і т. п.

Метод зниження шуму звукопоглинанням застосовують, якщо неможливо забезпечити нормальних акустичних умов методами зниження шуму в джерелі випромінювання та звукоізоляції.

Для зниження шуму різного газодинамічного обладнання використовують глушники шуму.

Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи не забезпечують допустимих рівнів звуку. Засоби індивідуального захисту дозволяють знизити рівні звукового тиску на 7-45 дБ. Вони розподіляються на вкладиші у вигляді тампонів, які встромляються у слуховий канал; протишумові навушники, які закривають вушну раковину зовні; шлеми та каски.

Захист від вібрації

Заходи, щодо захисту від дії вібрації поділяють на технічні, організаційніта лікувальнопрофілактичні. Також вони можуть бути розподілені як колективні та індивідуальні.

До технічних заходів відносять:

• зниження вібрації в джерелі її виникнення (вибір на стадії проектування кінематичних і технологічних схем, які знижують динамічні навантаження в устаткуванні);



• зниження діючої вібрації на шляху розповсюдження від джерела виникнення (вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція).

До організаційних заходів відносять:

• організаційнотехнічні (своєчасний ремонт та обслуговання обладнання за технологічним регламентом, контроль вібрації, дистанційне керування вібронебезпечним обладнанням);

• організаційне – режимні (режим праці та відпочинку, заборону залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років тощо);

До лікувальнопрофілактичних заходів відносяться:

• медичний огляд;

• лікувальні процедури (фізіологічні процедури, вітаміно- та фітотерапія).

Найбільш важливим напрямком захисту від вібрації є конструктивні методи зниження вібро активності машин та механізмів – зменшення діючих змінних сил у конструкції та зміна її параметрів (жорсткості, приведеної маси, сили тертя демпферного пристрою)


Просмотров 502

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!