ІV. Вивчення нового матеріалу

Тема. Щедрість і жадібність.

Мета. Продовжити знайомство учнів із людськими чеснотами. Виховувати бажання дотримуватись високих морально – етичних норм, прагнення виробити у собі кращі людські якості. Розкрити переваги щедрості над жадібністю. Виховувати дружні стосунки між школярами.

Розвивати увагу, мислення, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.

Хід уроку.

І. Організація класу.

1. Привітання.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок.

Починаємо урок!

- Мене звати Юлія Павлівна і сьогодні урок громадянської освіти ми проведемо разом.

2. Позитивне налаштування на урок.

«Коло радості»

- У мене сьогодні особливий, я б так сказала - чарівний настрій, різнокольоровий, як ця квітка. Сьогодні я хочу розділити цей настрій з вами. Тому запрошую вас в «коло радості». Тепер ми будемо вітати один одного і бажати радості, щастя і всього-всього хорошого. А чарівна квітка обов'язково виконає всі наші побажання. Давайте розпочнемо з моїх побажань вам:

- Бажаю вам радісного настрою та натхнення у роботі.

- І передаю чарівну квітку. Скажи одним або декількома словами, що ти хочеш побажати однокласникам? ( Відповіді дітей).

- Я бажаю всім здоров'я .

- Я бажаю всім радості.

- Я бажаю всім сонячного дня.

- Я бажаю всім веселих ігор. ( І т.д.)

- Спасибі, діти. Ви сказали дуже хороші і добрі побажання. А знаєте ще один секрет? Коли людина говорить іншій людині побажання щиро, від усієї душі, щедро, то вони обов'язково збуваються.

ІІ. Повідомлення теми. Мотивація навчальної діяльності.

- А зараз я хочу прочитати вам одну історію.

Мишкові купили велосипед

Мишкові купили велосипед. А живе він по­руч зі школою. Між їхньою садибою і шкільною — сад, так що й їхати ніде. Мишко привів свій велосипед, мов коня на вуздечці.

Хлопці оточили Мишка. Обмацували колеса, пе­далі, руль, фару. Велосипед усім подобався. Усі за­здрили Мишкові.

— Що ж, катайся,— сказав Федько й відійшов убік,— так немовби йому зовсім не хотілось кататись.

— Ти думаєш, мені справді дуже хочеться на ньому кататись? — байдуже запитав Мишко. — Бери, пробуй.

Федько, не вірячи своїм вухам, схопив велосипед, сів на нього й помчав шкільним стадіоном. Катався аж до дзвінка на урок.

На першій перерві катався Іван, на другій — Степан, на третій — Сергій, на четвертій — Оля.

Залишилися кататися й після уроків. Велосипед переходив з рук у руки. До четвертої години наката­лися всі.

Мишко привів велосипед о пів на п'яту, мов коня на вуздечці.

— Де це ти досі катався? — здивувалась мати.— Хіба ж так можна?

— А я й не катався…

— Як — не катався?

— Хлопці каталися… Й дівчатка… Мама полегшено зітхнула й сказала, немовби са­ма до себе:

— Найбільше, чого я боялась, що ти сам катати­мешся.

Василь Сухомлинський

- Про що йшла мова в оповіданні? Чого боялася мама? Яким виявився Мишко? Доберіть антонім до слова «Щедрість». Отже, як ви вважаєте, якою буде тема нашого уроку? Так, тема нашого уроку «Щедрість і жадібність». Про що б вам хотілося дізнатися про щедрість, чи про жадібність? Але нам потрібно говорити і про жадібність, для того щоб знати як виявляється ця риса характеру і як з нею боротися.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Словникова робота.

- Ви добре розумієте, що таке щедрість і жадібність. Але зараз я пропоную вам дізнатися, яке визначення цих понять дає тлумачний словник.

Щедрий - той, який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь.

Жадібний -який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий.

- Отже, яку людину ми називаємо щедрою?Яку жадібною?Як ви гадаєте, чи завжди прагнення до збагачення це погано? Дуже добре, коли людина заощадлива, хазяйновита, з розумом витрачає гроші. А ось жадібність, яка проявляється у фанатичному збиранні грошей, небажанні допомогти у біді – це погана риса характеру.

А як ви думаєте – легко чи важко бути щедрим? Чому?

2. Робота з підручником.

- Відкрийте підручник на сторінці 41. Вам необхідно уважно прочитати першу частину тексту, щоб відповісти на запитання «Якою є щедра людина?».

· Яку людину називають щедрою?

· Як до неї ставляться інші люди?

· Яку людину називають жадібною?

· Чому жадібній людині важко в житті?

- Читання тексту до кінця.

· Розкажіть, як можна перевиховатись жадібній людині?

· Продовжте речення «Якщо ти хочеш потішити себе…»

· Як слід дарувати подарунки друзям?

Фізкультхвилинка.

3. Робота з притчею.

- З тексту ви дізналися, що не завжди легко бути щедрим. Справжня щедрість має свої правила. Щоб дізнатися які, я пропоную вам прослухати притчу. У притчі ви почуєте незнайоме для вас слово «дервіш» - монах.

«Сорок золотих»

Один король зібрав найвидатніших своїх архітекторів і наказав їм вибудувати на широкому відкритому місці палац, щоб у ньому розміщувалася величезна золота комора з сорока вікнами.

Через деякий час такий палац збудували . Король наказав заповнити казну, що розміщувалася в ньому, золотими монетами , і з усієї країни до столиці зібрали всі вози, щоб наповнити палац золотими монетами . Коли робота була закінчена, було оголошено королівський указ: « Слухайте всі! З волі царя царів, фонтану щедрості, збудований палац з сорока вікнами. З цього дня його величність через вікна сам роздаватиме золото всім нужденним». Не дивно, що до палацу потекли незліченні натовпи. День у день король з'являвся в одному з сорока вікон і обдаровував кожного нужденного золотою монетою .

Роздаючи милостиню, король звернув увагу на одного дервіша, який кожен день підходив до вікна, отримував золоту монету і йшов. Спочатку монарх вирішив, що дервіш бере золото для якогось бідняка, який не в змозі прийти за милостинею сам. Потім, побачивши його знову, він подумав: «Може бути, він слідує принципу таємниці щедрості і обдаровує золотом інших». І так кожен день, углядівши дервіша, він придумував йому якесь виправдання. Але коли дервіш прийшов у сороковий день , терпінню короля прийшов кінець. Схопивши його за руку , монарх у страшному гніві закричав:

- Невдячна нікчемність! Ти ще жодного разу не вклонився мені, не вимовив жодного вдячного слова . Хоча б раз усмішка осяяла твоє обличчя. Ти що ж, збираєш ці гроші або вкладаєш у щось? Ти тільки ганьбиш високу репутацію дервішів!

Тільки король замовк , дервіш дістав з рукава сорок золотих монет , які він отримав протягом сорока днів і , жбурнувши їх на землю, сказав :

- Знай , король Ірану , що щедрість тільки тоді воістину щедрість, коли той, хто виявляє її
, дотримується трьох умов. Перша умова - давати , не думаючи про свою щедрість. Друга умова - не чекати нічого взамін. І третє - довіряти, не плекати в душі підозр. Але цей король так ніколи і не став по-справжньому щедрим. Він прагнув до щедрості тільки тому , що хотів прославитися серед людей.

- Про що ця притча ?

- Чи сподобалася вона вам ? Чим ?

- Які правила щедрості ви запам’ятали?