Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Анатомо-топографічна характеристика, знеболювання та операції в ділянці потилиці



1. У ділянці потилиці виконують такі оперативні втручання: 1. блокада краніального симпатичного вузла 2. трепанація 3. екзентерація, енуклеація 4. плевроцентез 5.субарахноїдальна пункція
2. Назвіть слизові сумки, розміщені в ділянці потилиці*: 1. потилично-атлантна 2. підшкірна 3. глибока атлантна 4. епістрофея 5.надостиста
3. Яким методом виконують пункцію субарахноїдального простору у коней: 1. за Синьовим 2. за Тарасовим 3. за Магдою 4. за Чубарем 5. за Садовським
4. Кісткову основу потилиці складають*: 1. луска потиличної кістки 2. 1-3 шийні хребці 3. атлант 4. епістрофей 5.потилична кістка
5. При оперативних втручання в ділянці потилиці знеболюють: 1. дорзальні гілки 1 і 2 шийних нервів 2. дорзальні гілки 1, 2 і 3 шийних нервів 3. виконують інфільтраційну анестезію по місці розрізу 4. виконують епідуральну блокаду 5.виконують поверхневу анестезію
6. Потилично-атлантна слизова сумка у коней розташована: 1. над канатиковою частиною потилично-остистої зв’язки 2. під канатиковою частиною потилично-остистої зв’язки 3. під потилично-атлантною мембраною 4.по бокових краях крил атланта
7. Перерахуйте нерви, які іннервують потилицю: 1. альвеолярний нижньощелеповий 2. підборідковий 3. дорзальні гілки трьох шийних нервів 4. підочноямковий 5. лобний

 

Анатомо-топографічна характеристика, знеболювання та операції в привушній ділянці

1. Привушну ділянку іннервують: 1. вентральні гілки 2 і 3 шийних нервів 2. дорзальні гілки 2 і 3 шийних нервів 3. блукаючий нерв 4. додатковий нерв 5.трійчастий нерв
2. Назвіть оперативні доступи до повітроносного мішка*: 1. за Виборгом 2. за Ковальчуком 3. за Чубарем 4.за Тарасовою 5.за Фібріхом
3. Перерахуйте операції, що виконують у привушній ділянці *: 1. екстирпація слинних залоз 2. торакоцентез 3. орхідектомія 4. блокада краніального симпатичного вузла 5.кровопускання
4. У яких тварин є повітроносний мішок: 1. велика рогата худоба, вівці, кози 2. верблюди, олені 3. коні, зебри, кулани, осли 4. мавпи, свині 5.собаки, вовки
5. Оперативний доступ до повітроносного мішка за Виборгом виконують: 1. під зовнішньою щелеповою веною 2. під сухожилком грудинно-щелепового м’яза 3. посередині трикутника Виборга 4. під внутрішньою щелеповою веною 5.над внутрішньою щелеповою веною
6. Оперативний доступ до повітроносного мішка за Чубарем виконують: 1. під зовнішньою щелеповою веною 2. під сухожилком грудинно-щелепового м’яза 3. посередині трикутника Виборга 4. під внутрішньою щелеповою веною 5.над внутрішньою щелеповою веною
7. При виконанні блокади краніального шийного нервового вузла голку вколюють: 1. над зовнішньою щелеповою веною 2. біля кута нижньої щелепи 3. орієнтуючись на кінець яремного відростка 4. під зовнішньою щелеповою веною 5.посередині трикутника Виборга
8. Блокаду краніального шийного нервового вузла виконують при лікуванні: 1. запальних процесів повітроносного мішка 2. запальних процесів слинної залози 3. запальних процесів в ділянці голови 4. запальних процесів в ділянці потилиці 5. запальних процесів у привушній ділянці

Вентральна ділянка шиї

1. В якій ділянці шиї виконують трахеотомію: 1. краніальна третина (4-5 трахеальне кільце) 2. краніальна третина (1-2 трахеальне кільце) 3. середня третина 4. немає значення
2. В якому напрямку, як правило, розрізають стравохід при виконанні езофаготомії 1. поперечному 2. повздовжньому 3. косо 4. залежно від обставин
3. Кількість лігатур, яку слід накладати на яремну вену за її резекції: 1. по одній лігатурі з кожного боку від ураженої частини вени 2. дві лігатури краніально і одну каудально від ураженої частини вени 3. по дві лігатури краніально і каудально від ураженої частини вени 4. одну лігатури краніально і дві каудально від ураженої частини вени
4. На заключному етапі виконання езофаготомії за ускладнень (сильно змінені чи травмовані тканини) на шкіру накладають шов: 1. тимчасовий шов і вводять дренаж 2. частковий залишаючи отвір у каудальному куті рани 3. зближувальний 4. частковий залишаючи отвір у краніальному куті рани 5.шкірно-м’язовий розріз залишають відкритим
5. Назвіть органи вентральної ділянки шиї *: 1. вийна зв’язка 2. внутрішня щелепна вена 3. трахея, стравохід 4. плече-головний м’яз 5. грудинно-щелеповий м’яз 6.яремна вена
6. Оперативний доступ до стравоходу у великих тварин виконують: 1. з правого боку між яремною веною і плечоголовним м’язом 2. з лівого боку між яремною веною і плечоголовним м’язом 3. з правого боку між яремною веною і груднино-щелеповим м’язом 4.по серединній лінії вентральної поверхні шиї на рівні 4–5-го трахеальних кілець
7. Під час виконання резекції яремної вени лігатури на останню накладають у такій послідовності: 1. спочатку краніально, а потім каудально від ураженої частини 2. спочатку каудально, а потім краніально від ураженої частини 3.послідовність накладання не має значення
8. Чим утворений яремний жолоб у коня *: 1. краєм плечо-голового м’яза 2. краєм грудинно-щелепового м’яза 3. плечо-під’язиковим м’язом 4. грудинно-щитоподібним м’язом 5.глибокою фасцією
9. Чим утворений яремний жолоб у корови *: 1. краєм плечо-голового м’яза 2. краєм грудинно-щелепового м’яза 3. плечо-під’язиковим м’язом 4. грудинно-соскоподібним м’язом 5.глибокою фасцією
10. Що входить до складу судинно-нервового пучка у вентральній ділянці шиї *: 1. загальна сонна артерія 2. блукаючий, симпатичний нерви і зворотний нерв 3. зовнішня яремна вена і зворотний нерв 4. зовнішня яремна вена 5.внутрішня яремна вена
11. Якою повинна бути довжина розрізу шкіри за оперативного доступу по відношенні до меж ураженої частини вени за її резекції: 1. довжина розрізу повинна відповідати межам ураженої частини вени 2. довжина розрізу має бути більшою за межі ураженої частини вени на 1-2 см з обох боків 3. довжина розрізу має бути більшою за межі ураженої частини вени на 4-6 см з обох боків 4. довжина розрізу має бути меншою за межі ураженої частини вени на 1-2 см з обох боків 5. залежно від ситуації
12. Якщо під час трахеотомії в трахею вставляють трахеотубус на тривалий час, необхідно: 1. розрізати скальпелем упоперек міжкільцеву зв’язку між двома трахеальними кільцями 2. проколоти скальпелем міжкільцеву зв’язку між 4 і 5 трахеальними кільцями, повернути лезо скальпеля каудально і додатково розітнути два трахеальні кільця 3. проколоти скальпелем міжкільцеву зв’язку між 3 і 4 трахеальними кільцями, повернути лезо скальпеля каудально і додатково розітнути два трахеальні кільця, кінці яких висікають для утворення овального отвору

Холка



Просмотров 1342

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2023 год. Все права принадлежат их авторам!