Поняття, юридичні ознаки та основні особливості екологічних прав громадян

Екологічні права — комплексна правова категорія, яка охоплює цілу

систему таких прав, визначену Законом «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до ст. 9 якого кожен громадянин

України має право на:

а) безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище

(право на екологічну безпеку);

б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів норма-

і ивно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і

реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навко-

іишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів

іержавної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних

осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань (право на

участь в обговоренні проектів екологічно значимих рішень);

в) участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколиш-

пього природного середовища, раціонального і комплексного використання

природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних

ресурсів;

д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного

середовища (екологічна інформація)та вільне отримання,

використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком

обмежень, встановлених законом (право на екологічну інформацію);

є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань

впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище

на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції

об'єктів та проведенні громадської екологічної експертизи;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ,

організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної

їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє

природне середовище;

и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності

органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових

осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому

законом.

Екологічний характер мають права, закріплені й іншими законами.

Так, Законом України «Основи законодавства України про охорону

здоров'я» в статті 6 проголошено право кожного на охорону

здоров'я, що передбачає: безпечне для життя і здоров'я навколишнє

природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і

населеного пункту, де він проживає; безпечні і здорові умови праці,

навчання, побуту та відпочинку; достовірну та своєчаснуінформацію

про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і

можливі фактори ризику та їх ступінь тощо. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачив у статті 4 право на безпечні для здоров'я та життя продукти

харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту,

відпочинку та навколишнє природне середовище; участь у розробці,

обговоренні та громадській експертизі проектів програм і планів забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення,

внесення пропозицій з цих питань до відповідних органів та інше.

Закон України «Про екологічну експертизу» конкретизує можливості

громадян та їх об'єднань брати участь у проведенні громадської експертизи

об'єктів, визначених у статті 7, при додержанні встановлених

цим Законом принципів, вимог та правил.

Екологічні права закріплені також у законах України «Про використання

ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про відходи», «Про

захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», «Про захист

населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та

природного характеру» та інших.

Наявність сукупності правових норм про екологічні права громадян

дає змогу розглядати їх у об'єктивному значенні, тобто як ком-

плексний міжгалузевий інститут загальної частини екологічного права.

У такому значенні екологічні права виступають правовими приписами,

які: а) звернені до законодавця і визначають зміст екологічної

політики та інших правових норм; б) формують правозастосовну

практику, впливаючи на процес прийняття виважених екологічних

рішень; в) є інструментом прямого впливу громадян на екологічну

політику і практику1.

Екологічні права громадян розглядаються і в іншому аспекті — як

суб'єктивні права, що становлять сукупність повноважень фізичних

осіб у галузі екології, тобто визначену правовими нормами можливу

і а необхідну поведінку у сфері раціонального використання, відтворення

та охорони природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення

екологічної безпеки. За таких умов екологічні права громадян

— це персоніфіковані права, які належать кожній фізичній особі.

Слід розмежовувати екологічні права і екологічні інтереси, які не

персоніфіковані і тому належать усім громадянам (суспільству).Екологічні

права громадян розглядаються як забезпечені системою права

юридичні можливості особи реалізувати у передбачених законодавством

формах надані повноваження в галузі екології. Такі можливості

випливають з мети та завдань екологічного законодавства. Екологічні

інтереси — це природні і соціально обумовлені потреби осіб у

відповідній галузі, які випливають зі змісту норм екологічного законодавства.

Форми реалізації екологічних прав громадян передбачаються

системою соціально-правових гарантій. Порушені екологічні права

громадян підлягають поновленню, а їх захист здійснюється в судовому

порядку відповідно до законодавства України (ст. 11 Закону «Про

охорону навколишнього природного середовища»). Екологічні інтереси

задовольняються в процесі реалізації сукупності екологічних

шходів: організаційних, технічних, економічних, превентивних та в

процесі забезпечення екологічного порядку2.

Екологічні права громадян — це закріплена в законі і гарантована

правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дають змогу

задовольняти потреби та інтереси громадян у галузі охорони навколишнього

природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення

екологічної безпеки.

Різноманітність екологічних прав громадян дає можливість

здійснювати їх наукову класифікацію. Так, за рівнем правового регулювання

екологічні права поділяють на основні та інші. Перші — фундаментальні

— закріплені в Конституції України, другі — в законах

України1. Залежно від суб'єктів реалізації виділяють галузеві та міжгалузеві

екологічні права. Залежно від видів регульованих відносин —

еколого-політичні, економічні, соціальні, культурні права1. Є й інші

класифікації: за формою реалізації — індивідуальні та колективні; за

ступенем визначеності суб'єктів — абсолютні і відносні: залежно від

об'єкта реалізації екологічних прав та законних інтересів — майнові та немайнові; за охоронно-захисною спрямованістю — ті, що підлягають

охороні або захисту*.