Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки



Екологічний ризик є важливою ознакою екологічної небезпеки (екологічно небезпечної діяльності), оскільки відображає її об'єктивну сутність — імовірність настання цього явища. Тому за характером свого походження він є проявом об'єктивно здійснюваної екологічно ризикованої діяльності, що продукує доцільність закріплення відповідного режиму правового забезпечення у чинному законодавстві. Таке правове закріплення створює нові правила поведінки для необмеженого кола осіб, діяльність яких підпадає під ознаку екологічно небезпечної, та сприяє виникненню певних обов'язків, а для держави додатково висуває вимоги щодо забезпечення безпечного довкілля і тому усвідомлюється на суб'єктивному рівні як необхідність додержання правил зазначеної діяльності, обтяженої можливістю екологічного ризику

Аналіз чинного законодавства дозволяє констатувати, що екологічно небезпечні види діяльності характеризуються підвищеним екологічним ризиком, атому потребують посиленого спеціального регулювання на інституційному, науково-технічному, економічному та нормативно-правовому рівнях. У зв'язку з цим такі види діяльності та об'єкти, що є джерелами підвищеної екологічної небезпеки, підлягають коригуванню, здійснюваному шляхом проведення екологічної експертизи, а також екологічного ліцензування, тобто видачі спеціального дозволу на їх здійснення відповідним фізичним та юридичним особам з метою визначення та оцінки ступеня пов'язаного з певною діяльністю екологічного ризику і вжиття заходів щодо гарантування екологічної безпеки. Варто вказати й на те, що екологічно небезпечні види діяльності залежно від їх характеру та особливостей хімічного, фізичного, біологічного складу використовуваних при цьому речовин характеризуються різним ступенем екологічного ризику. Не випадково у зазначених вище міжнародно-правових актах зафіксовані небезпечні речовини та суміші останніх, наявність яких у певних кількостях дає уявлення про ступінь їх небезпеки та рівень екологічно ризикованої діяльності.

Такі класифікації дозволяють ранжувати екологічно небезпечні види діяльності за рівнем екологічного ризику у правозастосовчій практиці. В цьому аспекті екологічний ризик виступає кількісним та якісним показником екологічної безпеки.



Екологічний ризик не тільки продукує особливий порядок виникнення регулятивних правовідносин у сфері екологічної безпеки, а й обумовлює формування спеціальної право- та дієздатності їх учасників щодо запобігання екологічній небезпеці та ліквідації негативних наслідків у разі її настання. Так, на юридичних та фізичних осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності чи експлуатують аналогічні об'єкти, може бути покладено обов'язок запроваджувати досягнення вітчизняної та світової науки і техніки, які виключали б імовірність виникнення техногенних аварій і катастроф чи ускладнення процесів, притаманних природним стихійним явищам, забезпечувати виконання вимог щодо порядку транспортування, складування, знешкодження, утилізації і переробки токсичних та інших екологічно шкідливих відходів виробництва, які можуть посилювати наслідки негативного впливу на довкілля та здоров'я людей.

В юридичному аспекті екологічний ризик бажано розглядати як встановлену нормами екологічного законодавства обставину, з якою пов'язуються виникнення, зміна, припинення правовідносин по здійсненню діяльності з екологічно небезпечними об'єктами, що визначає формування і реалізацію спеціальної правооб'єктності фізичних, юридичних осіб та держави щодо запобігання, виявлення та усунення природної і техногенної загрози для довкілля, життя і здоров'я населення та особливий режим відповідальності за невиконання чи неналежне виконання вимог щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі й за випадкове (імовірне) настання небезпеки. Закріплення запропонованих у цій статті положень у проекті Закону України про екологічну (природно-техногенну) безпеку дозволить підняти на новий рівень вирішення проблем екологічної безпеки та створення належного державно-правового механізму її забезпечення на локальному, місцевому, регіональному, державному та транскордонному рівнях


Просмотров 776

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!