Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Правовий режим зони екологічного лиха



Ст. 1 Закону «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносить території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Згідно зі ст. 2 зазначеного Закону, територія, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поділяється на 4 зони з особливим правовим режимом:

1) зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення у 1986 році (30-кілометрова зона);

2) зона безумовного (обов'язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших чинників може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення – це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших чинників може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;



4) зона посиленого радіоекологічного контролю – це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших чинників перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділена на вищезазначені зони згідно з постановою Кабінету Міністрів від 23 липня 1991 року № 106. Згодом до цього розподілу неодноразово вносилися корективи. Зокрема, згідно з Законом «Про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення» від 3 лютого 2004 року[58], села Галузія і Прилісне Маневицького району Волинської області, Великі Озера, Великий Черемель, Різки і Шахи Дубровицького району Рівненської області віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст. 8 Закону «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов’язкового) відселення здійснюється спеціально уповноваженим органом – Адміністрацією зони відчуження і зони обов’язкового (безумовного) відселення[59], що діє у складі МНС і йому підпорядковується. Згідно зі ст. 12 зазначеного Закону у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення забороняється постійне проживання населення, природокористування і ведення господарської діяльності без спеціального дозволу МНС. Землі цих територій відносяться до радіаційно небезпечних і підлягають вилученню з обігу та консервації. На території цих зон здійснюється: запобігання винесенню радіонуклідів з їх території, екологічний моніторинг, утримання території в належному санітарному і пожежобезпечному стані, застосування методів фіксації радіонуклідів на місцевості. Разом з тим, результати робіт, виконаних Центром радіоекологічного моніторингу державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства "Екоцентр" у рамках моніторингу 2003 року, підтверджують наявність тенденції подальшого ускладнення радіаційного стану в досліджуваних компонентах довкілля зони відчуження. Вона залишається джерелом забруднення практично всіх його складових. За рахунок процесів перерозподілу та міграції радіонуклідів, задепонованих після аварії в захороненнях, ландшафтах, замкнених водоймах, окремих об'єктах, іде процес формування вторинних джерел, доступних для "споживання" за межами зони, що робить їх потенційно особливо небезпечними[60].



Щодо зон гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю законодавство дозволяє ведення господарської діяльності у цих зонах, але з урахуванням певних обмежень. Зокрема, у цих зонах обмежується внесення пестицидів і агрохімікатів, яке здійснюється відповідно до Порядку застосування пестицидів і агрохімікатів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та у зонах надзвичайних екологічних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 року № 92. В цих зонах забороняється створення нових підприємств чи розширення діючих, екологічно небезпечне природокористування, залучення молоді до робіт, що можуть негативно позначитися на здоров’ї, будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію. У цих зонах здійснюються:



- перепрофілювання виробництв на випуск екологічно чистої продукції;

- постійний екологічний моніторинг;

- проведення суцільної щорічної медичної диспансеризації населення та забезпечення ранньої профілактики захворювань;

- забезпечення населення в необхідній кількості та асортименті медичними препаратами, питною водою, чистими продуктами харчування, у тому числі такими, які мають радіопротекторні властивості, сприяють виведенню з організму радіонуклідів;

- у разі доцільності: дезактивація території спеціалізованими підрозділами;

- проведення суцільної газифікації населених пунктів і будівництво доріг з асфальтовим та бетонним покриттям.

Особам, що проживають у зазначених зонах, надаються пільги і компенсації згідно з Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 


Просмотров 599

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!