Поняття та особливості права громадян на екологічну безпеку

Конституційне закріплення основних екологічних прав людини в нашій державі стало актом гуманізації національного законодавства та зумовило необхідність формування відповідного правового механізму їх реалізації і захисту. Основою його досконалості та ефективності є теоретичні дослідження у різних галузях права, передусім екологічного.

Основоположні екологічні права належать до природних прав людини. Вони – невід’ємні, невідчужувані, перебувають у нерозривному взаємозв’язку з правом на життя та правом на здоров’я, тому потребують більш ефективного захисту, зокрема у формі відшкодування шкоди, заподіяної їх порушенням.

В “Основних напрямках державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затверджених постановою Верховної Ради України 5 березня 1998 року, стан довкілля в Україні характеризується як кризовий. Результатом цього є різке погіршення стану здоров’я людей, збільшення смертності, і в цілому ситуація характеризується як така, що наближається до глобальної екологічної катастрофи. Збільшення факторів негативного впливу на довкілля та загострення екологічних проблем потребує активних законодавчих, правозастосовчих та організаційних заходів з боку держави, уповноважених державних органів та громадськості, спрямованих на захист екологічних прав та інтересів громадян.

Особливості:

а) належить до конституційних прав людини;

б) відтворює докорінне, доленосне, загальнолюдське природне право людини;

в) є показником формування реальної правової і екологічної політики держави;

г) є важливою цінністю для людини, юридичною можливістю її безпечного існування в сучасних природно-техногенних умовах;

д) забезпеченість рівними юридичними можливостями для будь-якої особи як людини і громадянина;

є) тісний зв'язок із захистом права на життя і здоров'я;

є) доцільність міжнародно-правового захисту у межах кон­венцій і угод ООН, ЄС, інших міжнародних, регіональних органі­зацій і об'єднань.

Поряд із цим варто відобразити, що це право: є галузевим суб'єктивним правом, яке знайшло своє віддзеркалення в екологічному законодавстві; тісно пов'язане із системою екологічних прав; характеризує гуманістичну спрямованість екологічного права;має переважно немайновий характер і передбачає охорону благ людини як біологічної та соціальної цінності, які зобов'яза­на захищати держава; є обов'язковим правовим атрибутом, який забезпечує спосіб життя людини у відповідній екологічній обстановці; є елементом екологічного добробуту громадян України; його персоніфікація зумовлена закономірностями взаємодії людини і навколишнього природного середовища, яке виконує роль місця, джерела та умови її біологічного існування і розвитку;

8) є інтегрованою правовою категорією, що синтезує в своїй основі низку складових екологічних галузевих прав:

а) право на стабільну якісну і безпечну екологічну обстановку;

б) право на екологічний добробут;

в) право на якісне, сприятливе, здорове й безпечне для здоро­в'я навколишнє природне середовище;

г) право на використання корисних властивостей природи, безпечних для задоволення необхідних життєзабезпечувальних фізіологічних і духовних потреб;

д) право на захист життя і здоров'я від небезпечних природ­них умов і природно-антропогенних факторів;

є) право на інформацію про заходи екологічної безпеки.

Право на екологічну безпеку є абсолютним, виходячи з того, що всі повноваження щодо його призначення і реалізації нале­жать громадянину, яким кореспондують обов'язки держави та всіх інших осіб утримуватися від його порушення.

Правові засади контролю за дотриманням законодавства в сфері забезпечення екологічної безпеки.

Законодавчі засади здійснення державного нагляду і контролю у цій сфері містяться в ЗУ «Про охорону НПС», ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та ін.. передбачаються такі види екологічного контролю:

1)державний контролько,

2)прокурорський нагляд

3)громадський контроль.

Державний контроль здійснюється відповідними радами та їх виконавчими та розпорядчими органами, Міністерством екології та природних ресурсів, його органами на місцях, та іншими спеціально уповноваженими органами.