Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Визнання для цілей торгівлі стану здоров’я тварин та статусу шкідників і регіональних умов



 

A. Визнання статусу стосовно хвороб тварин, інфекцій тварин та шкідників.

1. Стосовно хвороб тварин, інфекцій тварин (зокрема зоонози), застосовуються наступні положення:

(a) Сторона-імпортер визнає для цілей торгівлі стан здоров’я тварин Сторони-експортера та її регіонів, що визначений Стороною-експортером, у відповідності із Додатком VІІ Частиною «A» до цієї Угоди, стосовно хвороб тварин, визначених у Додатку VІ-A до цієї Угоди;

(b) У випадку, коли Сторона вважає, що вона має стосовно своєї території або частини території особливий статус відносно специфічних хвороб тварин, крім тих, що перелічені у Додатку VІ-A до цієї Угоди, вона може подати запит про визнання такого статусу, відповідно до критеріїв, викладених у Додатку VІІ частині «С» до цієї Угоди. Сторона-імпортер може запросити гарантії стосовно імпорту живих тварин та продуктів тваринного походження, що відповідають погодженому статусу Сторін;

(c) Статус територій чи регіонів або статус секторів чи підсекторів Сторін, що стосується розповсюдженості або сфери впливу хвороб тварин, крім тих, що перелічені у Додатку VІ-A до цієї Угоди, або інфекцій тварин та/або відповідного ризику, за необхідності, як визначено МЕБ, є взятим Сторонами за основу у торгівлі між ними. Сторона-імпортер може подати запит про надання гарантій стосовно імпорту живих тварин та продуктів тваринного походження, що відповідають погодженому статусу, відповідно до рекомендацій МЕБ, за необхідності.

(d) Без шкоди положенням статей 67, 69 та 73 цієї Угоди, та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення або вимагає додаткову чи супровідну інформацію або консультації та/або підтвердження, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі, на основі підпунктів «a», «b» та «c» цього пункту.

2. По відношенню до шкідливих організмів застосовуються наступні положення:

(a) Сторони визнають для цілей торгівлі статус їх шкідливих організмів, стосовно шкідливих організмів, визначених у Додатку VІ-B до цієї Угоди;

(b) Без шкоди положенням статей 67, 69 та 73 цієї Угоди, та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення або вимагає додаткову чи супровідну інформацію або консультації та/або підтвердження, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі, на основі підпункту «a» цього пункту.

 

B. Визнання регіоналізації/зонування, зон вільних від шкідливих організмів та зон, що охороняються від шкідників.

3. Сторони визнають загальну концепцію регіоналізації та зон вільних від шкідливих організмів, визначених відповідно до Міжнародної конвенції про захист рослин 1997 року Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та міжнародних стандартів для фітосанітарних заходів (далі – МСФЗ), і зон, що охороняються від шкідливих організмів відповідно до Директиви № 2000/29/ЄC, які вони узгодили між собою з метою здійснення торгівлі між ними;

 

4. Сторони визнають, що рішення щодо регіоналізації стосовно хвороб тварин та риб, перелічених у Додатку VI-A до цієї Угоди, та шкідників, перелічених у Додатку VI-B до цієї Угоди, мають прийматися відповідно до положень частин «A» та «B» Додатку VII до цієї Угоди.

5. (a) Стосовно хвороб тварин та відповідно до статті 67 цієї Угоди, Сторона-експортер, що потребує визнання її рішень з регіоналізації Стороною-імпортером, має повідомити про свої заходи разом із наданням розгорнутих пояснень та супровідної документації стосовно її визначень та рішень. Без шкоди положенням статті 68 цієї Угоди, та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення або вимагає додаткову чи супровідну інформацію або консультації та/або підтвердження, протягом 15 робочих днів з дати отримання повідомлення, повідомлені таким чином рішення із регіоналізації вважаються прийнятими;

(b) Консультації, вказані у підпункті «a» цього пункту, відбуваються відповідно до положень пункту 3 статті 68 цієї Угоди. Сторона-імпортер оцінює додаткову інформацію протягом 15 робочих днів з дати отримання такої додаткової інформації. Підтвердження, вказане у підпункті «a» цього пункту, має надходити із відповідно до умов статті 71 цієї Угоди протягом 25 робочих днів з дати отримання заяви на таке підтвердження.

6. (a) По відношенню до шкідливих організмів, кожна Сторона забезпечує, що при здійсненні торгівлі рослинами, продуктами рослинного походження та іншим товаром, береться до уваги статус шкідливих організмів у регіоні, визнаному іншою Стороною зони, що охороняється від шкідників та зони вільної від шкідливих організмів. Сторона, що потребує визнання своєї зони вільної від шкідливих організмів від іншої Сторони, повідомляє про свої заходи і, якщо це необхідно, надає вичерпні пояснення та допоміжні матеріали для її запровадження та підтримання, як це зазначено у відповідних МСФЗ, які Сторони вважають доцільними. Без шкоди положенням статті 73 цієї Угоди та, крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення або вимагає додаткову або супровідну інформацію або консультації та/або підтвердження, протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення, рішення регіоналізації щодо встановлення зони вільної від шкідливих організмів вважаються прийнятими;

(b) Консультації, вказані у підпункті «a», відбуваються відповідно до положень пункту 3 статті 68 цієї Угоди. Сторона-імпортер оцінює додаткову інформацію протягом трьох місяців з дати отримання такої додаткової інформації. Визнання, вказане у підпункті «a» цього пункту, має надходити відповідно до умов статті 71 цієї Угоди протягом 12 місяців з дати отримання заяви на таке визнання, беручи до уваги біологічні властивості відповідних шкідливих організмів та сільськогосподарських культур.

7. Після завершення процедур, описаних у пунктах 4–6 цієї статті, та без шкоди положенням статті 73 цієї Угоди, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі на цій основі.

 

C. Роздробленість

Сторони зобов’язуються брати участь в подальших дискусіях з метою реалізації принципу роздробленості, зазначеного у Додатку IV до цієї Угоди.

Стаття 66

Визначення еквівалентності

1. Еквівалентність може бути визнана щодо:

a) індивідуальних заходів; або

b) групи заходів; або

c) системи, яка застосовується до сектору, підсектору, товару або групи товарів.

 

2. При визначенні еквівалентності Сторони мають слідувати процесу, описаному у пункті 3 цієї статті. Такий процес має включати об’єктивну демонстрацію еквівалентності Стороною-експортером та об’єктивну оцінку такої демонстрації Стороною-імпортером. Це може включати інспектування або верифікацію.

 

3. На прохання Сторони-експортера стосовно визнання еквівалентності, як це визначено у пункті 1 цієї статті, Сторони повинні без затримок і не пізніше ніж через три місяці після отримання Стороною-імпортером такого прохання, розпочати процес консультацій, що включає кроки, описані у Додатку IX до цієї Угоди. Однак, у випадку отримання декількох запитів від Сторони-експортера, Сторони, на прохання Сторони-імпортера, мають узгодити у рамках Підкомітету з управління СФЗ, зазначеного у статті 74 цієї Угоди, календарний план, згідно якого вони мають розпочати та провести процес, описаний у цьому пункті.

 

4. Коли наближення законодавства досягається в результаті моніторингу згідно з пунктом 3 статті 64 цієї Угоди, це слід розглядати як запит України щодо ініціації процесу визнання еквівалентності відповідних заходів, як зазначено у пункті 3 цієї статті.

 

5. Крім випадків, коли узгоджено інше, Сторона-імпортер завершує оцінювання еквівалентності відповідно до пункту 3 цієї статті, протягом 360 днів з дати отримання від Сторони-експортера запиту, включаючи досьє, яке демонструє еквівалентність, крім випадків, що стосуються сезонних культур, коли затримка у оцінюванні виправдана з метою одержання підтвердження у період зростання сезонних культур.

 

6. Сторона-імпортер визначає еквівалентність щодо рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів регулювання відповідно до МСФЗ, за необхідності.

 

7. Сторона-імпортер може відхилити або призупинити еквівалентність на основі внесення змін будь-якою із Сторін до заходів, що впливають на еквівалентність, за умови, що наступні процедури були дотримані:

(a) Відповідно до пункту 2 статті 67 цієї Угоди, Сторона-експортер повідомляє Сторону-імпортера стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнається еквівалентність заходів та вірогідний ефект запропонованих заходів відносно еквівалентності, що була визнана. Протягом 30 робочих днів з дати отримання такої інформації, Сторона-імпортер повідомляє Сторону-експортера про те, чи буде еквівалентність і в подальшому визнаватися на основі запропонованих заходів;

(b) Відповідно до пункту 2 статті 67 цієї Угоди, Сторона-імпортер повідомляє Сторону-експортера стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнання еквівалентності було прийняте, та вірогідний ефект запропонованих заходів відносно еквівалентності, що була визнана. Якщо Сторона-імпортер надалі не продовжує визнавати еквівалентність, сторони можуть домовитися про умови повторного ініціювання процесу, зазначеного у пункті 3 цієї статті, на основі запропонованих заходів.

 

8. Визнання, призупинення або припинення еквівалентності повністю лежить на Стороні-імпортері, що діє відповідно до своєї адміністративної та законодавчої систем. Сторона має повідомити Стороні-експортеру у письмовій формі вичерпні пояснення та супровідні дані, задля визначення та прийняття рішень стосовно питання, викладеного у цій статті. У випадку невизнання, призупинення або припинення, Сторона-імпортер має вказати Стороні-експортеру на потрібні умови задля повторної ініціації процесу, вказаного у пункті 3 цієї статті.

 

9. Без шкоди положенням статті 73 цієї Угоди, Сторона-імпортер може не припиняти або призупиняти еквівалентність до того дати, як запропоновані нові заходи будь-якої із Сторін набирають чинності.

 

10. Якщо еквівалентність офіційно визнана, базуючись на консультативному процесі, як це зазначено у Додатку IХ до цієї Угоди, Підкомітет з управління СФЗ має, відповідно до процедури, викладеної у пункті 2 статті 74 цієї Угоди, визнати завершення визнання еквівалентності у торгівлі між Сторонами. Це рішення має забезпечувати скорочення фізичних перевірок на кордоні, спрощення отримання сертифікатів та полегшення процедури схвалення потужностей.

Статус еквівалентності має бути відображений у Додатку Х до цієї Угоди, якщо це необхідно.

 

11. Коли законодавча база наближена, визначення еквівалентності здійснюється на цій основі.

 

Стаття 67


Просмотров 465

Эта страница нарушает авторские права



allrefrs.ru - 2022 год. Все права принадлежат их авторам!