Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Заробітна плата та її диференціація



Пропозиція праці.

Визначальний фактор виробництва – праця. Праця –це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, які використовуються в процесі виробництва. Носієм праці є найманий працівник. Пропозиція праці обумовлена:

- кількістю населення, зокрема – працездатних;

- мобільністю населення;

- рівнем оплати праці та соціальним захистом непрацюючих.

Найманий працівник, пропонуючи свою здатність до праці, бажає одержати за неї таку плату, яка покривала б затрати на: - забезпечення життєдіяльності (їжа, одяг, комунальні послуги тощо); - освіту, одержання кваліфікації; - утримання сім’ї (відтворення робочої сили); - задоволення духовних потреб.

На пропозицію праці впливає час праці (тривалість робочого дня). Для кожного працівника важливим є встановлення оптимальної пропорції між часом праці і дозвіллям. На цю пропорцію впливає погодинна ставка заробітної плати. При вищому рівні оплати праці одні робітники працюватимуть менше, будуть скорочувати робочий час та збільшувати час дозвілля. Тут спрацьовує ефект доходу. Інші робітники (як правило, менш забезпечені) при вищій ставці зарплати будуть скорочувати вільний час і збільшувати час праці (ефект заміни). Виходячи із наявної кількості працездатного населення і його бажання працювати формується сукупна пропозиція праці в країні.

Рівновага на ринках праці з досконалою на недосконалою конкуренцією. Роль профспілок.

Ринок з досконалою конкуренцією характеризується наявністю великої кількості фірм, які представляють попит на працю та великої кількості працездатних, які хочуть працювати. На цьому ринку індивідуальна пропозиція праці обумовлена годинною ставкою заробітної плати і індивідуальним підходом працівника щодо тривалості праці і дозвілля. Більш висока ставка заробітної плати спонукає працювати також ту частину населення, яка раніше не працювала. За низького рівня заробітної плати працівник, як правило, змушений збільшувати час праці. В свою чергу фірма набирає додаткову кількість працівників доти, поки граничний дохід від використання праці не зрівняється із величиною заробітної плати працівника.



В умовах досконалої конкуренції, у процесі взаємодії попиту на працю та її пропозиції встановлюється рівноважна ставка заробітної плати W* (рис. 35 б)). Зміна рівноважної ставки заробітної плати обумовлює відповідні дії фірми – збільшувати або зменшувати кількість найманих працівників.

D
S
D
S
W*
L
L
W
W
W*
а) окрема фірма
б) ринок
L*
L*

L - пропозиція праці; W - ставка заробітної плати; W*- рівноважна ставка заробітної плати

Рис. 35. Пропозиція праці та попит на працю: а) на окремій фірмі; б) на конкурентому ринку

Ринок праці з недосконалою конкуренцією характеризується різними структурами: монопсонією, олігопсонією, монополією та двохсторонньою монополією. Монопсонія характеризується наявністю на ринку праці одного наймача робочої сили. Фірма може, занижуючи зайнятість робочої сили, збільшувати прибуток за рахунок встановлення нею рівня заробітної плати, нижчого від конкурентного. В умовах олігопсонії функціонує декілька фірм, які наймають більшу частину працівників, які проживають в даній місцевості. Тут фірми, як правило, діють узгоджено, як монопсоністи. Вони встановлюють мінімальну заробітну плату на рівні який є прийнятним для найманих працівників.



Двохстороння монополія – це ринкова структура, де взаємодіють монополісти: з боку попиту на працю – монопсонія, з боку пропозиції – профспілки, які представляють колективні інтереси найманих працівників. Діяльність профспілок спрямована на підвищення заробітної плати, зокрема – шляхом зменшення пропозиції робочої сили. Цього можна досягти здійснюючи – обмеження імміграції, скорочення робочого тижня, обов’язкового виходу на пенсію. Проте суттєве підвищення заробітної плати може призвести до скорочення попиту на працю і ,відповідно, до зростання безробіття.

Заробітна плата та її диференціація.

У процесі взаємодії попиту на працю та її пропозиції формується ціна праці – заробітна плата – основний вид доходу домогосподарств. В розвинених країнах вона займає домінуючу частку національного доходу. Оскільки в реальній дійсності не існує єдиного ринку праці, він – децентралізований, тому відповідно в різних сферах виробництва формуються відмінні ставки заробітної плати. Диференціація заробітної плати, в першу чергу, залежить від співвідношення попиту на працю та її пропозиції в різних сферах виробництва і, особливо, від попиту на продукт праці та його ціну.

На диференціацію заробітної плати також впливають інші чинники:

- відмінності працівників за фізичними та розумовим здібностями;

- освіта, кваліфікація і ,відповідно, продуктивність праці;

- привабливість окремих видів робіт;

- втручання держави (зокрема – встановлення мінімального рівня заробітної плати).

Відмінності в національних рівнях заробітної плати обумовлені національною продуктивністю праці, яка в основному залежить від технічного, технологічного і організаційного рівня виробництва. Певну роль відіграють історичні особливості, політика уряду та роль профспілок.

 


Просмотров 418

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!