Особи, які мають право на подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

Право подавати заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦПК мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Однак, незважаючи на однозначність положення ч. 1 ст. 362 ЦПК, досить часто суди розглядають заяви про перегляд рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами від осіб, що не брали участі у розгляді справи. Часто особи замість того, щоб оскаржувати рішення суду в апеляційному порядку, звертаються до суду із заявами про їх перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на недотримання судом положень матеріального і процесуального законодавства, порушення прав третіх осіб тощо. Трапляються випадки, коли суди на порушення положень ЦПК, зокрема ст. 361, їх задовольняють.

Так, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області розглянув справу за позовом Р. до Олександрійської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру. Рішенням від 24 травня 2007 р. суд зазначений позов задовольнив.

21 червня 2007 р. до суду звернулася Ш., яка не брала участі у розгляді справи, із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. При цьому заявниця посилалася на неправильне застосування судом положень матеріального і процесуального права, порушення зазначеним рішенням суду її прав, незалучення її до судового розгляду.

Ухвалою від 4 липня 2007 р. суд задовольнив зазначену заяву, скасувавши рішення від 24 травня 2007 р. Того ж дня суд ухвалив нове рішення у справі, яким визнав договір купівлі-продажу квартири недійсним.

Вбачається, що у разі звернення із заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами особи, яка не брала участі у справі, суддя відповідно до норм ЦПК повинен відмовитиу її прийнятті шляхом постановлення відповідної ухвали.

Однак як серед науковців, так і серед практиків поширена думка про те, що були б виправдані зміни до процесуального законодавства, відповідно до яких особам, що не брали участі в розгляді справи, надавалося б право на звернення до суду із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Це пов’язано насамперед з тим, що мета і зміст процедури апеляційного оскарження істотно відрізняється від мети і змісту процедури перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. У першому випадку йдеться про перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тобто про встановлення наявності судових помилок, а отже, про якість роботи суду першої інстанції. Тоді як процедура перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами не передбачає перевірки якості судового рішення. Необхідність такого перегляду зумовлюється наявністю обставин, які суд не міг врахувати під час ухвалення рішення. Отже, перегляд рішення суду в порядку апеляційного оскарження та перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами ґрунтуються на різних підставах, мають різну мету, що врешті зумовлює і різницю в процедурах перегляду.

В умовах, коли процесуальне законодавство не містить норми щодо можливості звернення до суду особи, яка не брала участі у розгляді справи, із заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, така особа в разі наявності обставин, які відповідають критеріям нововиявленості, змушена звертатися до суду лише в порядку апеляційного оскарження, яке, по-перше, є більш процесуально складним, ніж порядок перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, а по-друге, не завжди здатне адекватно захистити права такої особи, оскільки обставини, що можуть вважатися нововиявленими, можуть не створювати підстав для скасування рішення суду в апеляції (наприклад, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане).

Крім того, такі зміни у законодавстві більшою мірою відповідали б загальній логіці ЦПК, який на відміну від ЦПК 1969 р. надає учасникам процесу, зокрема особі, що не брала участі у розгляді справи, значно більше прав, спрямованих на захист її інтересів. Зазначеним особам надано право звертатися до суду з вимогою про перегляд рішення судів в апеляційному, касаційному порядку та за винятковими обставинами. Це дозволило би краще захистити права осіб від можливих порушень.

Вбачається, що згідно з положеннями ст. 45 та ч. 4 ст. 46 ЦПК право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами має прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

Виявлено випадки, коли місцеві суди приймають до розгляду заяви прокурора про перегляд рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами тоді, коли він діє в інтересах осіб, які не брали участі у розгляді справи.

Так, Березанський районний суд Миколаївської області розглянув заяву прокурора Березанського району в інтересах громадянина П., який не брав участі у справі, про перегляд рішення цього ж суду від 7 серпня 2006 р. за позовом Д. до виконавчого комітету Данилевської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Зазначене рішення суд скасував ухвалою від 3 січня 2007 р. у зв’язку з нововиявленими обставинами, якими суд визнав наявність заповіту, за яким спадкоємцем згаданої земельної ділянки призначався П.

Така практика є неправильною.

На звернення із заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами також має право правонаступник особи, що брала участь у справі, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.