Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами



Рішення, що можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами

Згідно з ч. 1 ст. 361 ЦПК у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.

Водночас під час узагальнення виявлено випадки оскарження у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, які не набрали законної сили.

Так, Київський районний суд м. Полтави рішенням від 18 березня 2008 р. частково задовольнив позов Б.С. та стягнув на його користь з Б.В. 900 грн відшкодування моральної шкоди, завданої шляхом нанесення тілесних ушкоджень. Відповідач Б.В. 26 березня 2008 р. подав заяву про апеляційне оскарження рішення та 2 квітня 2008 р. одночасно з апеляційною скаргою на рішення суду подав заяву про його перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами. Суд розглянув зазначену заяву та відмовив у її задоволенні.

Здебільшого у зв’язку з нововиявленими обставинами у 2008 р. було переглянуто рішення: місцеві суди скасували 2 тис. 704, тобто 81,8 % від усіх скасованих судових рішень. Також місцеві суди скасували за результатом перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами 115 ухвал та 486 судових наказів 1.

Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

Основною проблемою, через яку виникає необхідність перегляду справ у зв’язку з нововиявленими обставинами, є неоднакова і не завжди правильна практика визначення судами тих чи інших обставин як нововиявлених.

Істотними для справи є обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК).

Переважна більшість справ, що надходять на розгляд судів для перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами, переглядається саме з цієї підстави. Наприклад, у 2008 р. місцеві суди розглянули 5 тис. 743 заяви про перегляд рішення, ухвали, судового наказу у зв’язку з нововиявленими істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, що становить 96,2 % від усіх розглянутих заяв про такий перегляд. Задоволено 3 тис. 275 заяв, або 57 % від розглянутих на цій підставі заяв. Апеляційні суди розглянули 434 заяви про перегляд рішення, ухвали з цієї підстави, або 96,8 % від загальної кількості розглянутих заяв. З них задоволено 68, або 15,7 %.



При розгляді заяв про перегляд рішень суду у зв’язку з нововиявленими обставинами з цієї підстави виникає найбільше проблем і суперечностей.

Для прикладу наведемо справу, в якій правильно визначено обставини як нововиявлені.

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області розглянув справу за позовом М. до Л. про розірвання шлюбу. Рішенням від 29 березня 2007 р. суд позовні вимоги задовольнив. 20 квітня 2007 р. Л. звернулася до суду із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на свою вагітність, про яку на час ухвалення судового рішення не знала і не могла знати. Суд ухвалою від 15 травня 2007 р. заяву задовольнив, скасувавши своє ж рішення від 29 березня 2007 р.

Непоодинокими є випадки, коли при розгляді заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами заявник посилається на процесуальні недоліки, допущені під час розгляду цивільної справи, а суд визнає цю обставину нововиявленою.

Наприклад, в усіх регіонах досить поширеними є випадки перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами з тієї підстави, що сторона не була повідомлена про час і місце розгляду справи або не з’явилася в судове засідання з поважних причин.



Так, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалою від 22 травня 2008 р. скасував у зв’язку з нововиявленими обставинами ухвалу цього ж суду, якою залишена без розгляду позовна заява Ш.М. до Ш.Й. про визнання права власності у зв’язку з неявкою позивача в судове засідання без поважних причин. Суд визнав нововиявленою обставиною те, що Ш.М. запізнилася в судове засідання з поважних причин.

Подібні обставини не можуть вважатися нововиявленими і не є підставою для відповідного перегляду судового рішення.

Також нерідко підставою для звернення до суду є неналежне виконання судом обов’язків щодо встановлення складу учасників судового розгляду, належного відповідача, вивчення обставин справи тощо.

Наприклад, Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в 2006 р. розглянув справу за заявою Переяслав-Хмельницької міської ради (далі — міськрада) про визнання відумерлою спадщини (двокімнатної квартири у м. Переяславі-Хмельницькому). Рішенням від 24 жовтня 2006 р. суд задовольнив вимоги заявника.

15 січня 2007 р. до суду звернувся К. із заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, оскільки він є онуком спадкодавця, і рішенням суду порушено його права як спадкоємця. Ухвалою від 26 квітня 2007 р. суд задовольнив зазначену заяву, а 22 травня того ж року ухвалив нове рішення, яким відмовив Переяслав-Хмельницькій міській раді у задоволенні вимог про визнання спадщини відумерлою.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 275 ЦПК докази, які свідчать про належність майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом або про відмову від прийняття спадщини, повинні бути наведені у заяві про визнання її відумерлою і, відповідно, надані заявником. У вищенаведеній справі в заяві міськради було лише відзначено, що "житлове приміщення знаходиться в занедбаному стані, спадкоємці відсутні". Також відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття. Таким чином, суд мав на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК залишити заяву міськради без руху і надати їй строк для усунення недоліків, зокрема, для зазначення необхідних обставин та надання відповідних доказів. Оскільки він такої дії на вчинив, можна сказати, що суд не виконав своїх передбачених законом обов’язків, що вплинуло на результати розгляду справи. Крім того, в цьому випадку суд усупереч положенням ч. 1 ст. 362 ЦПК прийняв до розгляду заяву про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, яку подала особа, що не брала участі у розгляді справи.



Слід звернути увагу судів на те, що процесуальні недоліки розгляду справи (неналежне повідомлення учасників судового розгляду, що перешкодило їм взяти участь у судовому засіданні; неналежне дослідження обставин справи; неналежне сприяння всебічному і повному з’ясуванню обставин справи тощо) не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Такі обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Трапляються випадки, коли суд кваліфікує як нововиявлені обставини ті, які виникли після ухвалення судового рішення, тобто які є новими.

Судам необхідно звернути увагу, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об’єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.

Так, Рівненський міський суд Рівненської області розглянув справу за позовом С. до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання її членом сім’ї, визнання права на житлове приміщення. Рішенням від 21 вересня 2006 р. суд позов задовольнив.

Апеляційний суд Рівненської області 5 грудня 2006 р. ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з причин недоведеності.

23 жовтня 2007 р. С. звернулася до апеляційного суду із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на судове рішення Рівненського міського суду від 21 вересня 2007 р., яким було встановлено факт проживання заявниці однією сім’єю з померлим Р. Ухвалою від 20 листопада 2007 р. Апеляційний суд Рівненської області обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви С. про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами через те, що судове рішення, на яке посилалася заявниця, ухвалене після ухвалення оскаржуваного рішення суду, і не може вважатися нововиявленою обставиною.

Дискусійним є питання про те, чи можна вважати нововиявленою обставиною факти, які не були відомі суду та учасникам судового розгляду на час ухвалення рішення, але стали відомі після набрання ним законної сили.

У провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області перебувала справа за позовом К.Ю. до К.В. про стягнення аліментів. У зазначеній справі 15 травня 2006 р. цей районний суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач у справі подав заяву про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Під час розгляду зазначеної заяви суду було надано висновок експертизи від 7 травня 2007 р., в якому йдеться про те, що К.В. не може бути біологічним батьком дитини. В ухвалі суду зазначено, що з актового запису про народження дитини виключено те, що відповідач є батьком дитини. Місцевий суд, керуючись вимогами п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК, ці обставини кваліфікував як нововиявлені, зазначивши, що вони існували на момент розгляду справи, проте ні суду, ні заявнику відомі не були. Місцевий суд заяву задовольнив, рішення від 15 травня 2006 р. скасував у зв’язку із нововиявленими обставинами.

Подібні випадки є непоодинокими.

Слід звернути увагу, що ухвалення судом рішення без урахування обставин, які суд не міг врахувати через їх відсутність, не є недоліком роботи суду, особливо з огляду на принцип диспозитивності, встановлений ст. 11 ЦПК, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і не може з власної ініціативи здійснювати пошук та збирати докази.

У свою чергу особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд (відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 27, статей 60, 131 ЦПК). Якщо учаснику судового розгляду було відомо про існування істотного для справи доказу, але він не вчинив жодних дій для надання його суду, а після ухвалення рішення звернувся із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення не врахував зазначену обставину, така заява не підлягає задоволенню.

У деяких випадках суди визнавали обставини нововиявленими лише тому, що суд не знав про їх наявність через нез’ясування того, чи могли вони бути відомі заявнику.

Наприклад, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області розглянув цивільну справу за заявою неповнолітньої Я.Т. про встановлення факту її проживання в м. Коростені з 3 серпня 1991 р. по 28 травня 1992 р. Під час розгляду справи заявниця уточнила свої вимоги, подавши відповідну заяву, та просила встановити факт її проживання в с. Веселівці Коростенського району протягом того ж періоду. До участі у справі суд допустив батька заявниці Я.В. як її законного представника, який підтримав заяву в повному обсязі. Коростенський міськрайонний суд рішенням від 11 грудня 2006 р. заяву Я.Т. задовольнив повністю.

15 лютого 2007 р. Я.В. подав до суду заяву, в якій просив "скасувати рішення у зв’язку з тим, що його донька в період з 3 серпня 1991 р. по 28 травня 1992 р. проживала у м. Коростені по вул. 1-го Травня 3, кв. 28". Більше нічого в заяві не зазначено. Незважаючи на це, суд скасував своє рішення та 5 квітня 2007 р. ухвалив нове — про встановлення відповідного факту проживання Я.Т. у м. Коростені.

Ще однією складною проблемою є помилкове тлумачення деякими суддями положень п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК щодо істотностідля справи обставин, які розглядаються як нововиявлені.

Нововиявлена обставина практично завжди є новим, невідомим раніше доказом щодо обставин справи. Для визначення, чи є такий доказ істотним, суду необхідно вивчити матеріали справи, рішення в якій просить переглянути заявник, і зокрема, визначити, на підставі яких доказів таке рішення було ухвалене. З урахуванням цього суд може зробити висновок про те, чи підлягає відповідне рішення перегляду.

У судах склалася неоднакова практика вирішення питання про істотність нововиявленої обставини.

З одного боку, суд визнає неістотними обставини, які здатні суттєво вплинути на вирішення справи.

Наприклад, Московський районний суд м. Харкова 5 березня 2002 р. ухвалив рішення, за яким з відповідача Н. на користь позивача К. стягнув 28 тис. 715 грн відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також 2 тис. 50 грн відшкодування матеріальної шкоди на користь туристичної фірми.

12 липня 2007 р. Апеляційний суд Харківської області змінив рішення місцевого суду, зменшивши суму стягнень до 13 тис. 586 грн.

28 березня 2007 р. Н. звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Заявник надав ґрунтовні докази того, що позивач суттєво і безпідставно завищив суму матеріальної шкоди, а отримані ушкодження не були тяжкими. Ухвалою від 12 квітня 2007 р. суд відмовив у задоволенні заяви через те, що зазначені в заяві обставини є неістотними. Цю ухвалу районного суду було оскаржено в апеляційному порядку, апеляційний суд ухвалою від 9 серпня 2007 р. відмовив у її задоволенні.

Слід звернути увагу, що в цьому випадку заява про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядалася ще й неналежним судом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 363 ЦПК рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв’язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

З другого боку, суд приймає до розгляду заяву та переглядає у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення, ухвалене на основі достатнього обсягу доказів, тоді як заява про такий перегляд не містить належного мотивування.

Так, Суворовський районний суд м. Одеси розглянув справу за позовом Г. до В.О. про визнання батьківства. Рішенням від 15 січня 2008 р. суд задовольнив позовні вимоги позивача, визнавши за ним батьківство щодо малолітньої В.А. на підставі судово-медичної експертизи ДНК.

18 лютого 2008 р. відповідачка у справі звернулася до суду із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що у свідоцтві про народження батьком дитини записаний В.І. До заяви додано копію свідоцтва про народження, жодних додаткових доказів оспорюваного батьківства суду надано не було. Незважаючи на це, суд ухвалою від 4 березня 2008 р. заяву В.О. задовольнив. Унаслідок перегляду справи суд 14 квітня 2008 р. ухвалив рішення, аналогічне попередньому.

Інший приклад. До Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами звернулася С.С. Заявниця просила переглянути рішення від 23 грудня 2005 р., яким суд задовольнив її позов до С.А. про розірвання шлюбу. Свою вимогу про перегляд рішення мотивувала тим, що на час розгляду справи та ухвалення рішення вона мала прізвище Б., зазначене у свідоцтві про шлюб, яке долучене до матеріалів справи. У 2007 р. вона отримала новий паспорт на прізвище С., через що виникли труднощі з реєстрацією розлучення в органах РАЦСу. З урахуванням зазначеної обставини С.С. просила переглянути справу у зв’язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення із вказівкою її нового прізвища. Ухвалою суду від 30 листопада 2007 р. заяву було задоволено.

Судам необхідно враховувати, що підставою перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не можуть вважатися істотними обставинами необґрунтовані твердження заявника, незначні уточнення обставин справи тощо.

У справах щодо нерухомого майна типовими і поширеними є випадки, коли особи звертаються до суду з вимогою переглянути рішення у зв’язку з нововиявленими обставинам на тій підставі, що зазначене рішення ухвалене на основі документації, яка згодом була змінена компетентними органами (БТІ), унаслідок чого характеристики об’єкта нерухомості, зазначені в судовому рішенні та новій документації, не збігаються і є неможливою реєстрація прав на такий об’єкт. Зміст перегляду при цьому полягає у внесенні відповідних змін до тексту судового рішення, не впливаючи на його зміст по суті.

Наприклад, Баштанський районний суд Миколаївської області ухвалою від 11 лютого 2008 р. скасував рішення цього ж суду від 19 грудня 2007 р. у справі за позовом Т. до Р. про реальний поділ житлового будинку. Нововиявленими обставинами суд визнав дані поточної інвентаризації спірного житлового будинку, проведеної після ухвалення скасованого рішення. У результаті повторної інвентаризації встановлено, що при проведенні попередньої інвентаризації були допущені помилки при замірах розмірів кімнат будинку, що вплинуло на розмір часток, виділених сторонам у порядку його реального поділу, оскільки висновки експерта ґрунтувалися саме на попередніх даних БТІ.

У справі було призначено повторну експертизу та 7 травня 2007 р. ухвалено нове рішення.

Інший приклад. Новозаводський районний суд м. Чернігова розглянув справу за позовом Г. до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування. Рішенням від 8 листопада 2006 р. суд задовольнив позовні вимоги, визнавши за позивачем право власності на ¢ частину житлового будинку в м. Чернігові.

8 червня 2007 р. Г. звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення суду було ухвалено на підставі довідки комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", яку 7 червня 2007 р. визнано недійсною у зв’язку з помилкою. Згідно з новою довідкою змінилася частка майна, визнання права власності на яку вимагав позивач.

Ухвалою від 18 липня 2007 р. суд задовольнив заяву Г. про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами і 11 вересня 2007 р. ухвалив нове рішення з урахуванням виявленої обставини, яким визнав за позивачем право власності на 3/5 частини будинку.

У юристів, зокрема суддів, немає одностайної думки щодо того, чи є правильною така практика. З одного боку, вбачається, що, незважаючи на те, що зазначені обставини і не відповідають ознакам нововиявлених, така практика перегляду судових рішень виправдана, оскільки без внесення відповідних виправлень судове рішення неможливо виконати. Особливо з огляду на те, що законодавством не встановленого жодного іншого порядку внесення в судові рішення подібних виправлень та уточнень, і водночас зазначені обставини не є підставою для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

З другого боку, деякі юристи вважають, що внесення подібних змін до судового рішення не вимагає будь-якого перегляду і має відбуватися шляхом надання роз’яснення рішення суду відповідно до ст. 221 ЦПК.

Встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що призвели до ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

З таких підстав суди переглядають незначну кількість рішень, ухвал та судових наказів. Наприклад, у 2008 р. місцеві суди розглянули шість заяв, з них задоволено одну. Апеляційні суди розглянули дві заяви, жодної з яких не задоволено.

Загалом суди правильно застосовують зазначене положення законодавства.

Так, Ковельський міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 28 вересня 2007 р. скасував рішення цього суду від 18 січня 2005 р. у справі про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Нововиявленою обставиною суд визнав те, що після набрання вироком суду законної сили стали відомі істотні обставини справи, а саме фальшивість документів, наданих представником відповідача у справі.

Однак трапляються випадки, коли місцеві суди скасовують рішення через відсутність достатніх доказів обґрунтованості вимоги заявника про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Наприклад, Новотроїцький районний суд Херсонської області ухвалив рішення у справі за позовом С. до К. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності. К. подала заяву про перегляд зазначеного рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, де зазначила, що долучені до справи від її імені розписки є фальшивими, вона таких розписок нікому не давала. Інших доказів, крім доводів заявника, у матеріалах справи немає. Враховуючи пояснення заявника, суд задовольнив заяву та скасував рішення суду.

У зв’язку з цим необхідно звернути увагу суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК такі обставини, як неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що призвели до ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, мають бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили.

Вбачається також правильним, що у випадках, коли стосовно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі за законом не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв’язку зі смертю тощо), на підтвердження наявності зазначених обставин суд може врахувати постанову суду про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених ст. 71 Кримінально-процесуального кодексу України.


Просмотров 497

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!