![]() Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу! ![]() Дисциплины:
Архитектура (936) ![]() |
![]() Тема №2 Російський романтизм
1. Життєвий і творчий шлях М.В.Гоголя 2. Романтичний період в творчості М.В.Гоголя:наслідування, пошуки, новації. 3. Збірник українських повістей «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»: літературні і фольклорні джерела,зображення життя народу, гумор і сатира. Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; * 20 березня (1 квітня) 1809 року, Сорочинці, Полтавська губернія — † 21 лютого (4 березня) 1852 року, Москва) — російський та український[ прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист, визнаний класик української та російської літератури. У 1818–1819 роках — навчався в Полтавському повітовому училищі. У 1821–1828 — у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль». Учасник цього спектаклю К. Базилі, пізніше відомий публіцист і дипломат. У гімназії Гоголь особливо охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість, з якими знайомився не лише з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, де мав багато знайомих. Пізніше ніжинські типи, окремі сценки увійшли до творів письменника. У Ніжині Гоголь написав свої перші літературні твори і опублікував деякі з них у рукописних журналах та альманахах. Тут з'явилися його вірші «Италия», «Новоселье», «Непогода», «Две рыбки», «Битва при Калке», поема «Ганс Кюхельгартен», сатири «Насмешнику некстати», «Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан», драматичні твори. Твори · Вечори на хуторі біля Диканьки · Миргород Повісті (1835–1842 рр.) : · Невський проспект · Ніс · Портрет · Шинель · Записки божевільного · Рим (уривок) · Ревізор · Мертві душі Твори Гоголя багаторазово екранізувалися. Його твори використані кількома композиторами при створенні опер та балетів. Крім цього, Гоголь був персонажем кількох фільмів та інших художніх творів. 1910 року у Російській імперії був випущений фільм «Жизнь и смерть А. С. Пушкина» (виробництво Московського відділку французького Товариства «Гомон»), де, серед іншого, О. Пушкін читає свої твори Гоголю. На Україну проводиться щорічний мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST, названий на честь письменника. Прізвище письменника відбилося в назві музичної групи Gogol Bordello, лідер якої, Євген Гудзь, є вихідцем з України. Зображення Гоголя можна зустріти на поштових марках і монетах. На честь письменника названо астероїд 2361 Гоголь 2. В кінці 90-х років читач був вражений появою трьох томів «Нарисів та оповідань» нового письменника - М. Горького. «Великий і оригінальний талант», - такою була спільна думка про новий письменника та його книгах . ![]() 3. Збірка ця вийшла в двох томах (1831 р., 1832 р.) і стала важливим явищем в російській літературі. Пушкін відразу ж підтримав Гоголя, виділивши в його першій збірці «жвавість опису», свіжі картини малоруської природи, веселість «простодушну і разом лукаву». У «Вечорах...» яскраво виявилася глибока любов Гоголя до України, рідного народу з його широкою завзятістю, оптимізмом, ненавистю до пригноблювачів. Композиція «Вечорів...» не зовсім звичайна. Її можна порівняти з пушкінськими «Повістями Бєлкіна». Як і в Пушкіна, всю збірку об'єднує розповідач — але не дворянин, а простий пасічник Рудий Панько, який вже в передмові підкреслює демократичну настроєність всього оповідання. Звідси і народність стилю, що передала демократичний погляд на дійсність, народні оцінки. В той же час у ряді повістей явно відчувається лукава усмішка автора, відтворюючого чужу свідомість, - просту і незатійливу.У першій збірці відбита романтична мрія письменника про красу, про просте, природнє і вільне життя людини, ніким і нічим не пригноблена. Образи сільських красунь і молодецьких парубків, що втілюють кращі риси народної вдачі, були відтворені Гоголем з любов'ю і пройняті внутрішнім ліризмом. У ряді розповідей, що увійшли до циклу «Вечорів...», письменник малює ідеальний в його представленні світ, де незмінно перемагають добро і молодість, де для щастя немає жодних серйозних перешкод, де кохання вільне, де навіть нечиста сила дуже добродушна. Наприклад, в «Ночі перед Різдвом» згадується про плямочку, що з'явилася на небі, схожу спочатку чи то на німця, чи то на губернського чиновника-стряпчого. А насправді був не німець і не стряпчий (їх поява дійсно була б досить дивною і не з'ясованою на хуторі поблизу Диканьки), а просто чорт, що тут же пустився доглядати відьму. І як би будь-яка нечиста сила не прагнула шкодити людям - нічого у неї не виходить, тому що герої Гоголя, що глибоко відчувають красу природи, красиві, щедрі, сміливі, люблячі широкий простір, пісні і жарти, - такі герої нічого не бояться: ні сільського голову, ні диявола («Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч...», «Зникла грамота»). Проте в цій найсвітлішій, найвеселішій книзі Гоголя відчуваються вже контрасти світла і темряви. У «Вечері напередодні Івана Купала» і особливо в «Страшній помсті», що передувала «Тарасу Бульбі», йдеться про похмурі сили, що втручаються в людське життя, про найжахливіший злочин — зраду рідного народу. Особливе місце в циклі «Вечорів...» займає повість «Іван Федорович Шпонька і його тіточка», пов'язана з іншими повістями за принципом контрасту. Зникає натхненна поезія, романтична стихія пісень, танців, веселості, фантастики. У житті поміщиків, власників хутора Витребеньки і села Хортище, лише нудьга і сірість буденного існування. Зовнішня незавершеність повісті — своєрідний художній прийом, використаний щоб підкреслити безглуздя і беззмістовність життя Шпоньки, розповідь про яке можна закінчити де завгодно. Реалістична манера листа, що виявилася в цій повісті, сатирична її спрямованість знайдуть продовження і розвиток в подальшій творчості Гоголя. Оповідання в «Вечорах...» будується на основі двох стильових тенденцій. З одного боку, це традиції розповіді, відтворення манери оповідача (Рудого Панька і його друзів), де широко використовуються елементи просторіччя, народний говір. Але чується в «Вечорах...» і голос автора, для якого характерна книжкова лексика із стійкими літературними зворотами. Саме авторський голос повідомляє веселим розповідям відтінок смутку, печалі. Це особливо помітно в «Сорочинській ярмаркі». Пройнята сміхом і ярмарковими, карнавальними радощами повість закінчується сумними роздумами автора про скороминущість щастя на землі. Таким чином, в «Вечорах...» представлені різні змістовні мотиви, стильові тенденції, що створюють складну естетичну єдність, злитність романтичних і реалістичних початків, що є характерним і для подальшого творчого розвитку письменника. Доверь свою работу кандидату наук!
![]() |