Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Gt;П.Б. Шеллі від початку відкидає можливість примирення Прометея з Зевсом, яку розраховував Есхіл



«Якби побудував моя розповідь за цим планом, не зробив нічого, крім спроби відновити втрачену драму Есхіла, і якби навіть моє перевагу до в цій формі розробки сюжету спонукало мене плекати такий честолюбний задум, одна думка про зухвалому порівнянні, яку викликала така спроба, могла припинити її». Отже, Шеллі не влаштовує порожній наслідування, це творчо і «грецькою». Також його й не влаштовує те, що твір порівнюватимуть з раніше створеним і найшвидше знайдуть перший варіантпересказанного міфу кращим.

Однак усе-таки це таки головною причиною. Річ у тім, що Шеллі неспроможна можу погодитися з такийрозв'язкою міфу, яку пропонує Есхіл: «примиренняПоборника людства цьогоУтеснителем». Образ Прометея – це тип морального вищого і розумового досконалості,повинующийся найчистішим і безкорисливим спонуканням, які ведуть до прекрасним і шляхетним цілям. Для Шеллі нелогічно, що Прометей може відмовитися від гордого своєї мови несміливо схилитися перед тріумфуючим і підступним суперником. Адже так б зник моральний інтерес вимислу, настільки потужним чином підтримуваний стражданням і непохитністю Прометея.

У водночас Шеллі заперечує дидактизм свого твору,т.к. його «завданням досі було – дати можливість найбільш обраному класу читачів під поетичною смаком збагатити витончено уяву ідеальними красотами морального переваги»[4].

Конфлікт між Титан і Зевсом носить уП.Б. Шеллі непримиренний характер. Прометея Шеллі ми вже прикутим до скелі. Він нагадує Зевсу, що йому завоювати трон. Який йому відповів тим, що насилає нею муки і людей.Покориться ж Зевсу титан має наміру, хоча її тіло терзає волею Зевса кровожерливий орел, а розум душу – фурії. Він вірить і, бачить своє призначення «бути опорою, рятівникомстрадальца-человека». Він збирається йти остаточно.

Спочатку Прометей й у сюжетної концепції міфу, і в Шеллі – непохитний перед долі. Однак у міфі титан погоджується видати Зевсу таємницю, щоб звільнитися. Тобто. фактично йде угоду з Злом заради власного вигоди. Прометей Шеллі на не піде. Прометей відмовляється скоритися тирану. Він вірить, що «любов, свобода, щоправда» восторжествують, він згадує своє страшне прокляття тирану і сумнівається, що деспот впаде й відплата — нескінченна борошно вічного самотності — спіткає його.



Зевс у виконанні П. Б. Шеллі постає втіленням соціального зла, гноблення, - намагається навіяти собі, що це як і спокійно у його царстві, але дух всенародного обурення підриває її могутність, порушує його спокій.

Моєю безмірною силі всі підвладне,

Лише дух людський, вогнем невгасимим.

Ще горить,взметаясь до небес,

З докорами,взметаясь до небес,

З докорами, зсомненьем, з буйством скарг,

З молитвоюнеохотной – нагромаджуючи

Повстання, здатнеподриться

Під самі основи нашої древньої

Монархії, заснованої на вірі

І страху, породженому разом із пеклом.

шеллі прометей звільнений драма

Зевс противник Прометея, той самий тиран, який заважає жити людям. Прометей йде остаточно – і вдалося вистраждати повалення Зевса, прийшов його годину розплати за скоєне.

Дослідники англійського романтика стверджували, що «шматований протиріччями світ Зевса в «Прометея» - це універсальний «архетипний» образ світу, який живе за законами насильства»[5].

Це твердження я розумію так. Зевс, бог неба, - царство волі і потрібна влади.

Оснащений грізним зброєю - блискавкою, - він був володарем Неба, богомДождя, володаремТуч. Він бувмогущественнее решти богів, разом узятих. Зевс управляв всім. Він була головною богом і мав особистими якостями, властивими владним батькам, царям.



І все-таки ні він і всемогутнім, ні усевідаючим.

Божественний Зевс в усій своїй слави є нам як вийшов й має світ і усвідомлення людям. У темному ж своєму прояві він постає як ворог життєвої сили, -закостеневший в правила і законах, чинить спротив будь-яким змін, боїться будь-якої зміни статус-кво.

Муки,претерпеваемие Прометеєм, не зломили його волю, допомогли подолати почуття ненависть до мучителю.Він вірить, що «любов, свобода, щоправда» восторжествують, він згадує своє страшне прокляття тирану і сумнівається, що деспот впаде й відплата — нескінченна борошно вічного самотності — спіткає його. Прометея не лякають ні фізичні муки, ні фурії, що терзають його розум і душу. Він твердо вірить у своє призначення: «бути опорою, рятівникомстрадальца-человека»[6].

Відкидаючи всевладдя Зевса, Прометей у Шелліополчается і боротьбу проти людства. Охоплений жагою відплати над його слабкості й гріхи, герой повинна сама пережити духовний катарсис, зціливши від ненависті. Тільки тоді виповниться його мрія про співтоваристві людей, що більш не знаютьегоцентричности, покірності обмеження та жаги компромісу.

Людському роду уготована вічна весна, однак цього необхідно, щоб своїм верховним божеством люди визнали любов, розправившись із духовним рабством, що викликають гіркоту та презирство у титану, котрий викрав вогонь.

Бунт Прометея, наділеного істинної міццю духу, що дозволило йому витримати всі найважчі випробування,ниспосланние Зевсом (орел, роздираючий прикутого до скелі героя, фурії з залізними крилами, спопеляюча блискавка), носить, проте, трагічний і приречений характер. Їм рухає лише думка про протиборстві,оправдивающем та насильство, і зло, бо немає іншого способу впливати на відсталу і боягузливу людську природу.Низвергая тирана, Прометей почасти уподібнюється то своїх зусиллях радикально змінити порядок речей.



Тільки після того як титан починає усвідомлювати власну причетність до людського сім'ї та готовий звалити за свої могутні плечі страждання всіх, Прометей набуває рис істинного героя. Тим самим було,звільняючись від ненависті, Прометей (на думку автора) звільняється з влади Зевса.

Драматична колізія Прометея і Зевса отримує в романтика всесвітніх масштабів. На відміну від просвітителів, Шеллі, як і утопічні соціалісти, розглядає історію не як ланцюг помилок, але, як закономірне, хоч і трагічне для людства, поступальний рух. Громадська середовище грає у їх історичні концепції значно більше активну роль. У той самий час, не визнаючи класової і політичною боротьби, і обмежуючи боротьбу перебудову суспільства пропагандою свої волелюбні ідеї, утопічні соціалісти залишалися у своїй розумінні історії на позиції ідеалізму: «нестійкість – цей постійний, помітний для сучасного читача, але непомітний для автора перехід від матеріалізму знову до ідеалізму». Так, важливо відзначити, що з Шеллі домінуючим є переконання, що тільки після звільнення людства від соціального рабства можна буде моральне «відродження» людини. Отже, вже нині очевидно, що ідейна структура у «Прометея звільненого» складніше, ніж його першооснови, як і логічно – література розвивається.

Справді народна легенда зазнає в тлумаченні Шеллі серйозні зміни. Він насичує її новим історичним змістом. Як видатне твір свого часу, «Звільнений Прометей» Шеллі з'явився вираженням як національного – англійського чи італійського – а й загальноєвропейського досвіду визвольних змагань проти феодальної реакції і капіталістичного гніту.

>Общечеловеческое значення цієї драматичної колізії у тому, що економічні причини мук Прометея Шеллі історично можна пояснити: вони лежать у становищі пригноблених народів. Видовище народних лих, уярмлення та експлуатація, руйнування, голод, злидні широких трудящих мас – ось що терзає Прометея.

Бачиш мертві поля.

Бачиш, бачиш вся земля

Кров'ю залита…

Шеллі створював «>Освобожденного Прометея» за умов підйому національно-визвольного та робітничого руху у Європі, яке зростало, попри протиборчі сили реакції. Це і визначило пафос «>Освобожденного Прометея». Пафос Шеллі – пафос не страждань, як в Есхіла, а пафос боротьби, і перемоги.

Образ Прометея у Шеллі містить у собі ту ідею, що тільки боротьби з політичної тиранією і гнітом всіх видів може врятувати народ від здичавіння і відтак загибелі. Мужній характер Прометея укладає у собі реальні героїчних рис, властиві найпередовішим людям епохи - рисиреволюционеров-республиканцев.

Подібно цим є і єдиним тоді представникам народу, самотужки змагалися з гнітом реакції, герой драми Шеллі віч-на-віч безстрашно

…вступив у боротьбу

І встав обличчям до обличчя із лихою силою

Володаря позахмарних висот,

>Насмешливо дивиться на Землю,

Де стогонами змучених рабів

>Наполнени неозорі пустелі.

Він сміється над катуваннями і катуваннями, яким його піддає Юпітер. Сили свої Прометей черпає у боротьбі народів. І драма розвивається у обстановці напруженої боротьби, у якому втягнуті всі сили всесвіту:

Ось обманутий народ

Від відчаю повстав,

>Полднем яскравим засяяв,

Правди хоче, правди чекає,

Волі дух його веде.

Символічна сутністьфилософско-образних узагальнень П. Б. Шеллі в тому, щообраз Прометея, людинолюба і борця проти тиранії богів, втілення розуму, що влада природи з людей, стало символом боротьби під час визволення людства. Приміром, за словами Маркса, визнання Прометея - «якщо чесно, всіх богів я ненавиджу»- є її (тобто. філософії) власне визнання, її власне вислів, спрямований проти всіх небесних і земних богів…»[7]

Зрозуміло, глибоко релігійний Есхіл за умов раннього рабовласницького суспільства було повністю розкрити ту революційну ібогоборческую проблематику, яку вона самим було.


Просмотров 405

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!