Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Організація судової влади в політичній системі держав ЦСЄ



 

 

Виконала:

студентка факультету

міжнародних відносин

групи КР-41

Плетюк Т.Ф.

 

Острог, 2011

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ 1.НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ……………………….. …………3 – 5

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА СУДОВОЇ СИСТЕМИ………………………..6 – 14

2.1.Система судів Угорщини……………………………………………..6

2.2. Судова система Чехії………………….………………………………7

2.3. Судова система Албанії………………………………………………7 – 9

2.4. Судова система Болгарії……………………………………………...9 – 10

2.5. Судова система Греції………………………………………...……...10 - 11

2.6. Судова система Хорватії……………………………………………...12

2.7 Судова система Білорусі…………………………...…………………12 – 14

РОЗДІЛ 3. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИМОГИ НЕСУМІСНИЦТВА ПОСАДИ СУДДІ…………………………………………………………15 – 16

РОЗДІЛ 4. ВИЩІ ОРГАНИ СУДІВСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА, ЇХ ФУНУЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ……………………………………..17 – 18

ТЕСТИ…………………………………………………………………….19 – 22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….23

 

 

 

РОЗДІЛ 1. НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ

 

Судову гілку влади часто називають “третьою владою”, оскільки в конституційних текстах і доктрині при перерахуванні гілок влади, які складають систему поділу влади, вона звичайно слідує за законодавчою та виконавчою. Це, однак, у жодній мірі не обмежує ні її значущості, ні строго окресленої самостійності, яка дотримується незалежно від прийнятої форми правління. Ніхто, крім судової системи в особі судів, що її складають, не може вершити правосуддя від імені держави.

На відмінно від законодавчої влади суд не створює загальних правил поведінки (норм права) (виключенням є судовий прецедент), а також на відмінно від виконавчої – не займається виконавчою діяльністю. Державна судова влада застосовує норми права для вирішення спорів, які розглядаються судом у ході судового процесу, тобто в особливій процесуальній формі, строго і детально регламентованій законом. Її дотримання при здійснені судової влади має принципове значення: якщо порушена форма процесу, рішення суду, навіть правильне за суттю, має бути зупинене судом вищої ланки і справа направляється на новий розгляд у інший чи той самий суд, але обов’язково в іншому складі судової колегії. Інша особливість судової влади полягає в тому, що вона належить не судовій установі, якого б високого рангу вона не була, а судовій колегії (з малозначущих справ одноосібно судді). Тому кожен із судових органів, незалежно від свого місця в судовій системі, вирішує конкретні справи цілком самостійно, керуючись виключно законом, правосвідомістю та внутрішнім переконанням суддів (колегії). Кожен судовий орган, а не тільки верховний суд, є самостійним носієм судової влади. Цим судова влада відрізняється від адміністративної, у межах якої вищий орган керує підпорядкованими йому нижчими, може давати їм накази щодо вирішення питань їхньої компетенції. У системі судів це неможливо. Реалізація судової влади (вирок у кримінальній справі, рішення за цивільним позовом) – являє собою державний акт (часто акт державного примусу), який здійснюється в особливих формах.



Схематично можна виділити три основні взаємозв’язані напрямки діяльності судової влади: охорона прав і законних інтересів громадян; охорона правопорядку від злочинних та інших правопорушень; контроль за тим, щоб діяльність державних органів не виходила за правові рамки.

Соціальна роль судової влади у правовій державі полягає в тому, щоб у різноманітних юридичних конфліктах забезпечити панування права, (зокрема і стосовно держави), вираженого в нормативних актах конституційного значення. Здійснюючи правосуддя, судова влада вводить державний примус у правові рамки. Ця функція судової влади має виключне значення, однак вона не єдина. Більше того, суд зобов’язаний захистити людину від держави, якщо право на стороні людини. Ще однією важливою функцією судової влади в державно-правовій сфері є розв’язання конфліктів між окремими гілками влади, а також між державою та іншими політичними корпораціями (суб’єктами федерації, органами місцевого самоврядування тощо), якщо вони не можуть бути розв’язані в інший спосіб.



У діючих конституціях досить рідко можна зустріти детальні вказівки на те, яким чином організована судова система та з яких інстанцій складається її ієрархічна структура і т. д. У цьому відношенні конституції, як правило, досить лаконічні і в більшості випадків зазначаються переважно лише верховні суди, які очолюють судову систему, вказуючи при цьому, що повноваження нижчих судів регулюються законами. Деякі конституції не містять навіть і такої норми. Ця лаконічність пов’язана переважно з тим, що час від часу об’єктивно виникає потреба вносити в організацію судових структур тих чи інших змін, часто достатньо серйозних, що дозволяє на конституційному рівні регламентувати структурну організацію судової системи лише в загальних рисах.

Помітною рисою всіх конституцій країн Центральної та Східної Європи є закріплення в них положень про створення спеціальних правових механізмів, покликаних здійснювати нагляд за додержанням прав і свобод. У більшості країн таким головним механізмом став Конституційний суд, в обов’язок якого входить розгляд конституційних скарг, до числа яких належать скарги фізичних та юридичних осіб, які вважають, що їхні конституційні права порушені державними органами і посадовими особами. У сфері захисту конституційних норм, і насамперед прав і свобод громадян, діють і інші спеціальні державні установи. В Угорщині, наприклад, це Комісія Державних зборів з прав громадян і з прав національних та етнічних меншин (розділ V), в Румунії – Народні адвокати (розділ IV), у Польщі - Уповноважені з прав людини (ст. 80).



РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА СУДОВОЇ СИСТЕМИ

 

Система судів Угорщини

Система судів загальної юрисдикції включає Верховний суд, столичний і обласні суди, а також місцеві суди. Законом можуть засновуватися спеціальні суди для певних категорій справ, але тут відсутня окрема система військових судів.

За винятком голови Верховного суду та його заступників, усі судді в Угорщині призначаються Президентом з подання міністра юстиції, який здійснює це право на основі пропозицій, зроблених професійними районими асоціаціями суддів. Голову Верховного суду обирають Державні збори більшістю в 2/3 голосів депутатів за пропозицією Президента. Заступники голови призначаються Президентом за пропозицією голови.

Органом конституційного контролю в Угорщині є Конституційний суд (КС), який був заснований в 1989 р. КС складається з 11 членів, що обираються Державними зборами більшістю в 2/3 голосів депутатів. Кандидатури пропонуються комітетом, до складу якого входять по одному члену від кожної з партійних депутатських груп. Термiн повноважень членів КС – 9 р. (переобрання не допускається, а граничний вік для судді – 70 років). Зі свого складу члени КС обирають (на 3 роки) голову та його заступника, які в межах терміну свого мандата в КС можуть бути переобрані.

Прокуратура в Угорщині, як і в соціалістичний період, є незалежним органом (існують проекти включити її до системи Міністерства юстиції). Генеральний прокурор обирається Державними зборами за пропозицією Президента, а заступників генерального прокурора за його поданням призначає Президент. Генеральний прокурор відповідальний перед Державними зборами і зобов’язаний звітувати перед ним про свою діяльність. Він призначає всіх прокурорів, керує системою органів прокуратури і спрямовує її роботу.

Судова система Чехії

Систему судів Чехії складають: Верховний Суд, вищі, обласні та районні суди, а також Верховний адміністративний суд. Згідно з законом про суди і суддів в цю систему входять також вищі військові суди, окружні військові суди, і в період воєнного стану можливе створення польових судів.

Верховний суд є найвищим судовим органом у справах, що відносяться до компетенції судів, за винятком питань, рішення по яких виносить Конституційний суд або Верховний адміністративний суд.

Судді призначаються Президентом Республіки. Конституція встановлює, що суддею може бути лише бездоганний громадянин, який має вищу юридичну освіту. Термін діяльності суддів не обмежений (ст.93). Рішення судді приймають як колегіально (у складі сенату), так і одноосібно.

Конституційний контроль здійснюється Конституційним судом (КС), що складається із 15 суддів, які призначаються Президентом Республіки за згодою Сенату терміном на 10 років. Процедура діяльності КС визначена Законом про Конституційний суд від 1993р.

Згідно з Конституцією колишня прокуратура була замінена (з 1 січня 1994 р.) новою структурою, яка здійснює кримінально-процесуальні дії від імені держави. Слово “прокурор” замінене словами “державний заступник”, генеральна прокуратура називається тепер “Верховне державне заступництво”, а генеральний прокурор – “верховний державний заступник”.

 

Судова система Албанії

Засади нинішньої судової системи Албанії склалися в закладені у 1992 році, коли були засновані Верховна рада правосуддя, Конституційний суд і Касаційний суд (за Конституцією 1998 іменується Високим судом).

Система звичайних судів в Албанії включає: 36 окружних судів, які є судами першої інстанції; військовий суд; два апеляційних суди (один для цивільних та кримінальних справ і один для військових справ); Високий суд, який має три палати (з цивільних, кримінальних і військових справ). Закон про основні конституційні положення забороняє створення надзвичайних судів.

Верховна рада правосуддя (ВРП) – єдиний орган, який визначає призначення, заміну та дисциплінарну відповідальність суддів і Генерального прокурора. ВРП складається з Президента Республіки, голови Високого суду, міністра юстиції, 3 членів обраних Зборами, і 9 суддів усіх рівнів, які обрані Національною судовою конференцією. Термін її повноважень – 5 років (без права безпосереднього переобрання). Головою ВРП є Президент Республіки.

Судді Високого суду призначаються Президентом за згодою парламенту. Голова і віце-голова цього суду призначаються на 9-річний термін без права повторного призначення. Інші судді призначаються Президентом Республіки за пропозицією ВРП на невизначений термін.

Зазвичай окружний суд засідає у складі одного професійного і двох непрофесійних суддів. Справи про злочини, які караються менш ніж дворічним терміном ув’язнення, суд розбирає в складі одного судді. Апеляційні суди та Касаційний суд розглядають всі справи колегією з трьох професійних суддів.

Конституційний суд в Албанії наділений вищою владою з охорони Конституції. Він складається з 9 членів, що призначаються Президентом за згодою парламенту. Кожні 3 роки проводиться ротація 1/3 учасників.

Кримінальне переслідування в Албанії здійснюється Генеральною прокуратурою, яка функціонує в рамках судової влади як єдиний централізований орган. Генеральний прокурор і його заступники призначаються Президентом Республіки за згодою Зборів.

У серпні 1994 р. в Албанії набули чинності два закони, що регулюють приватну юридичну та нотаріальну практику.

На думку зарубіжних спостерігачів, судова влада в Албанія ще далека від проголошених демократичних принципів. Нормальному здійсненню правосуддя перешкоджають політичний тиск, патронаж, корупція, гостра нестача кваліфікованих кадрів і мізерне фінансування. До всього цього в січні-червні 1997 р. правоохоронна система країни була майже повністю зруйнована в результаті спалахнула у країні заколоту і розгулу анархії. Половина судів була спалена разом з усіма архівами.

 

Судова система Болгарії

Основи судової системи Болгарії визначені в Конституції і деталізовані в Законі про судову систему від 1994 р. (суд, прокуратура, органи слідства). В систему судових органів входять: Верховний касаційний суду, Верховний адміністративний суд, апеляційні, окружні, військові та районні суди. Законом можуть створюватися і спеціальні суди, які не входять до системи судів загальної юрисдикції (наприклад, Зовнішньоторгівельний арбітражний суд Торгово-промислової палати Болгарії, Державний арбітражний суд і т.д.).

Верховний касаційний суд здійснює нагляд за точним й однаковим застосуванням законів всіма судами. У свою чергу Верховний адміністративний суд контролює правомірність застосування законів в адміністративному правозастосуванні.

У вирішенні кадрових питань у судовій системі Болгарії важлива роль належить Вищій судовій раді, яка складається з 25 членів, а саме: голів Верховного касаційного і Верховного адміністративного судів й головного прокурора, 11 членів обраних Народними зборами та 11 членів органів судової влади. Термін мандата виборних членів Вищої судової ради становить 5 років. Головує на засіданнях міністр юстиції, якмй не бере участі в голосуванні. Вища судова рада призначає, підвищує, понижує, переміщає та звільняє з посади суддів, прокурорів і слідчих, пропонує кандидатури голови Верховного касаційного суду, голови Верховного адміністративного суду і головного прокурора.

Голови Верховного касаційного, Верховного адміністративного судів та головний прокурор призначаються на посади і звільняються з них Президентом Республіки за пропозицією Вищої судової ради строком на 7 років без права повторного обрання. Президент не може відмовити в призначенні або звільненні з посади, якщо пропозиція направлена повторно.

Судді, прокурори і слідчі стають незмінними після 3 років перебування на посаді. Вони звільняються з посад лише у разі виходу на пенсію, подання заяви про відставку, вступу в силу вироку, яким призначено покарання у вигляді позбавлення свободи за умисний злочин, а також при тривалій, більше 1 року, неспроможності виконувати свої обов’язки (ч.3 ст.129).

Більшість справ в першій інстанції розглядаються колегією з професійного судді і 2 народних засідателів. Справи з особливо тяжких злочинів розглядаються колегією з 3 професійних суддів і 4 засідателів. У вищих інстанціях справи розглядаються колегією з 3 професійних суддів.

Спеціалізованим органом конституційного контролю в Болгарії є Конституційний суд (КС), заснований в 1991 р. Його статус регулює глава 8 Конституції і Закон про Конституційний Суд від 1991. У рішенні від 16 грудня 1993 КС визначається як орган, що не є судовим і знаходиться поза трьома гілками влади. КС складається з 12 суддів, 1/3 яких обирається Народними зборами, ще третина призначається Президентом, а решта обирається на загальних зборах суддів Верховного касаційного і Верховного адміністративного судів. Мандат суддів КС триває 9 років. Склад Суду оновлюється кожні 3 роки.

Судова система Греції

У системі загальних судів Греції вищою ланкою є Ареопаг (верховний суд), що складається з 55 суддів. Він складається з 6 палат – чотирьох по цивільних і двох по кримінальних справах, кожна з яких засідає у складі 5 суддів. Ареопаг виступає головним чином як касаційна інстанція, розглядаючи скарги щодо питань права, а не на постанови нижчестоящих судів.

Близько 60 окружних судів розглядають цивільні і карні справи в якості першої інстанції. Вони функціонують у складі 1 судді (з обмеженою компетенцією за сумою позову або тяжкістю злочину) або 3 професійних суддів. Справи про тяжкі злочини розглядаються у складі 3 суддів і 5 засідателів, які беруть разом з суддями участь у вирішенні всіх важливих питань процесу, в тому числі й у призначенні покарання. Скарги з такого роду справ в апеляційних судах розглядаються також за участю засідателів.

Нижче ланка судової системи в Греції – мирові суди (їх близько 300), що розглядають дрібні цивільні, в тому числі й земельні спори та справи по малозначних злочинах. У великих містах частина мирових суддів спеціалізується лише на розгляді кримінальних справ.

Самостійна система адміністративної юстиції очолюється Державною радою, яка має право скасовувати адміністративні акти, прийняті з порушенням закону або в результаті зловживання владою. Аналогічні функції на місцях мають адміністративні суди (в багатьох містах вони називаються податковими судами). Їхні рішення можуть бути оскаржені Державною радою. Є також Фінансовий суд, що виконує функції контролю за витрачанням державних коштів.

Для вирішення конфліктів, що можуть виникнути між Ареопагом, Державною радою та Фінансовим судом з приводу тлумачення будь-якого закону або визнання його неконституційним, створюється Особливий верховний суд. До його складу можуть входити поряд з суддями, що представляють три названих вище судових органа, ще й університетські професори.

Є також суди у справах неповнолітніх (у Греції вони входять до системи загальних судів) і церковні суди, які розглядають злочини скоєні священнослужителями Грецької православної церкви. Усі судді (за винятком церковних) призначаються Президентом довічно після консультацій з Судовою радою.

Звинувачення в судах підтримує генеральний прокурор при Ареопазі, прокурори при апеляційних судах та окружні прокурори. Генеральний прокурор дає висновки у цивільних справах, а також він має право оскаржити в Ареопазі рішення винесені будь-якими судами. Прокурори можуть викликати до суду свідків захисту, виступати на користь обвинуваченого, просити про винесення виправдувального вироку і оскаржити вирок на користь обвинуваченого.

Опції захисника у кримінальних та цивільних процесах виконують лише ті особи, що закінчили юридичний факультет університету і після дворічного стажування у досвідченого адвоката та здачі іспитів були прийняті до складу однієї з колегій адвокатів.

Судова система Хорватії

Основи судової системи Хорватії встановлені в Конституції. Судова система включає муніципальні, районні і Верховний суд (як суди загальної юрисдикції), а також Конституційний суд і адміністративний суд. Система спеціальних торгових судів розглядає господарські спори між підприємцями.

Посада судді є довічною. Призначення суддів (як і прокурорів) й звільнення їх з посади, а також залучення до дисциплінарної відповідальності знаходиться в компетенції такого органу як Висока рада судової влади Республіки. Голова і 14 членів цієї Ради обираються на 8-річний строк Палатою представників за поданням Палати Жупанів з числа видатних юристів.

Конституційний контроль здійснює Конституційний суд, який складається з 11 суддів, обраних Палатою представників за пропозицією Палати Жупанів строком на 8 років з числа видатних юристів. Конституційний суд обирає голову строком на 4 року.

Судова система Білорусі

Згідно з законом від 13 січня 1995 “Про судоустрій і статус суддів у Республіці Білорусь” судова влада тут здійснюється загальними, господарськими та іншими судами, передбаченими законами Республіки Білорусь. До загальних судів належать: Верховний Суд, обласні, Мінський міський, районні (міські), а також військові суди Система господарських судів включає: Вищий господарський суд, господарські суди областей та прирівняні до них суди, господарські суди міст і районів. У системі загальних і господарських судів допускається утворення спеціалізованих колегій, а у випадках, передбачених законом навіть і спеціалізованих судів: у справах неповнолітніх, у сімейних, адміністративних, земельних, податкових та інших справах.

Районні (міські) суди складаються з голови суду, суддів та суддів з адміністративних справ. Районний (міський) суд розглядає усі цивільні, кримінальні та адміністративні справи, за винятком тих, що віднесенні законом до компетенції інших судів.

Обласний та Мінський міський суди (в межах своїх повноважень) здійснюють нагляд за діяльністю районних (міських) судів, надають їм допомогу у застосуванні законодавства, а також вивчають і узагальнюють судову практику.

Голови районних (міських), обласних судів та Голова Мінського міського суду і їх заступники призначаються Президентом Республіки за спільним поданням міністра юстиції та голови Верховного суду строком на 7 років. Інші судді зазначених, а також військових судів, господарських судів областей, міст і районів і спеціалізованих судів призначаються Президентом Республіки і виконують свої обов’язки безстроково, крім тих, що призначених на посаду судді вперше (такі судді призначаються безстроково лише після 5 років роботи). Судді в адміністративних справах призначаються Президентом Республіки строком на 5 років.

Верховний суд здійснює правосуддя та нагляд за діяльністю загальних судів Республіки. Він складається з голови, першого заступника, заступників голови, суддів Верховного суду і діє у складі: судової колегії в цивільних справах Верховного суду; судової колегії в кримінальних справах Верховного суду; військової колегії Верховного суду; судової колегії по патентних справах Верховного суду; Президії Верховної суду; Пленуму Верховного суду.

Верховний суд: розглядає справи в касаційному порядку, в порядку нагляду, за нововиявленими обставинами, а також як суд першої інстанції, у випадках, передбачених законом; вивчає та узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає роз’яснення з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ. Роз’яснення Пленуму Верховного суду обов’язкові для судів, інших органів і посадових осіб, які застосовують закон.

Судді Верховного суду призначаються на посаду Президентом Республіки за згодою Ради Республіки і виконують свої обов’язки безстроково.

Господарські суди здійснюють правосуддя у сфері економічних стосунків з метою захисту прав і інтересів юридичних та фізичних осіб. Їхня організація і повноваження визначені Законом “Про господарські суди в Республіці Білорусь” від 9 грудня 1998 р. Відповідно до цього Закону (ст.2) єдину систему господарських судів складають: Вищий господарський суд РБ; господарські суди областей, господарський суд Мінська, а також спеціалізовані господарські суди, що утворюються при необхідності Президентом РБ за поданням голови Вищого господарського суду РБ.

Вищий господарський суд РБ складається з голови Вищого господарського суду, першого заступника та заступників голови та інших суддів. Він діє у складі: Пленуму Вищого господарського суду РБ; Президії Вищого господарського суду РБ; колегії з перевірки законності рішень господарських судів; судових колегій з вирішення окремих категорій спорів.

Судді Вищого господарського суду призначаються Президентом за згодою Ради Республіки Національних зборів і виконують свої обов’язки безстроково.

Конституційний контроль здійснюється Конституційним судом (КС). Відповідно до ст.116 Конституції КС формується в кількості 12 суддів з висококваліфікованих фахівців у галузі юриспруденції, які мають, як правило, вчений ступінь. 6 суддів КС призначаються Президентом, а решта обирається Радою Республіки. Голова Конституційного суду призначається Президентом за згодою Ради Республіки. Термін повноважень членів КС – 11 років. Граничний вік членів КС – 70 років.

 

РОЗДІЛ 3. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИМОГИ НЕСУМІСНИЦТВА ПОСАДИ СУДДІ

 

Припис щодо несумісності посади судді з роботою в інших державних органах, наявністю представницького мандату є одним із елементів юридичного механізму стримувань і противаг, який законодавчо закріплений в Україні гарантією недопущення втручання представників судової влади в діяльність законодавчої та виконавчої влади, і навпаки, посадових осіб останніх в діяльність суддів із розгляду спорів щодо права, охорони прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, тобто спрямовано на забезпечення особливих повноважень судових органів у державі.

Принцип несумісності посад є різновидом опрацьованих в теорії конституціоналізму і втілюваних у законодавстві публічно-правових обмежень для суб’єктів владних повноважень, встановлення яких зумовлене потребою забезпечити ефективне і незалежне виконання ними відповідних державних функцій.

Судді міжнародних судових інституцій також можуть здійснювати правосуддя за умови несумісності цієї діяльності з іншою. Наприклад, правило 4 Регламенту Європейського суду з прав людини від 4 листопада 1998 р. передбачає, що упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою політичною, адміністративною чи професійною діяльністю, несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на професійній основі. Кожний суддя має повідомити голову Суду про будь-яку іншу діяльність.

Стаття 40 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (м. Рим, 17 червня 1998 р.) визначає, що суддя цього суду не може займатись будь-якою іншою діяльністю, яка б перешкоджала виконанню ним судових функцій чи могла б призвести до сумніву у його незалежності. Від судді вимагається виконання функцій на постійній основі у місці знаходження Суду.

У ст. 7 Універсального статуту судді, прийнятому делегатами Головної Ради Міжнародної асоціації суддів на зустрічі 17 листопада 1999 р. в м. Тайбеї (Тайвань) встановлено: “Суддя не повинен займатися будь-якою іншою діяльністю, публічною чи приватною, оплачуваною чи безоплатною, якщо вона не повністю сумісна з його обов’язками та статусом судді”.

Несумісність посади судді із зайняттям іншою діяльністю передбачена нині й у законодавстві республік колишнього СРСР (Молдова, Білорусь та ін. Згідно з п. 6 ст. 116 Конституції Республіки Молдова посада судді несумісна з будь-якою іншою державною або приватною посадою, за винятком викладацької і наукової діяльності. Аналогічні положення містяться у ч. 3 ст. 61 Закону Республіки Білорусь від 13 січня 1995 р. “Про судоустрій та статус суддів” тощо.

Щодо питання про заборону суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати інші оплачувані посади чи виконувати іншу оплачувану роботу на приватних підприємствах або у громадських організаціях, слід зазначити, що ця вимога спрямована на недопущення залежності суддів від цих структур при вирішенні спорів за їх участю чи у їх інтересах, забезпечення незалежності судді в організаційно-дисциплінарному плані, на зосередження уваги носіїв судової влади на всебічному, повному, об’єктивному та якісному розгляді кримінальних, цивільних, адміністративних та інших категорій справ.

Отже, інститут несумісності в судовій сфері має публічно-правову природу і стосується також статусу судді. Він існує не тільки у вітчизняній правовій системі, а й інших країнах, побудованих на демократичних засадах.

 

РОЗДІЛ 4. ВИЩІ ОРГАНИ СУДІВСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА, ЇХ ФУНУЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ

Суддівське співтовариство (самоврядування) одним із своїх завдань має представництво та захист інтересів суддів, вирішення кадрових питань та питань дисциплінарної відповідальності. Такі органи можуть здійснювати інспектування суддів, пропонувати кандидатури для призначення на суддівські посади чи навіть самі призначати суддів.

Суддівське самоврядування це, насамперед, об’єднання, що виражає інтереси суддів як представників судової влади та вирішує питання внутрішньої діяльності судів. До питань внутрішньої діяльності судів можна віднести питання організаційного забезпечення судів та їх діяльності, соціальний захист суддів та їх сімей, підвищення професійної кваліфікації суддів, організацію обміну досвідом із колегами з інших країн, забезпечення інформаційних, культурних та інших потреб, захист та представлення інтересів в органах законодавчої та виконавчої влади. Суддівське самоврядування є невід’ємною складовою незалежної судової влади. Суддівське самоврядування, як правило, надзвичайно авторитетне. На сьогодні саме суддівське самоврядування відіграє значну роль у розробці і здійсненні правосуддя, що встановлює його мінімальні демократичні стандарти. В багатьох державах, органи суддівського самоврядування представлені суддівськими асоціаціями.

Правовий стан зарубіжних аналогів також не є однаковим. Так, згідно з п. 4 ст. 50 Конституції Угорської Республіки, Національна рада правосуддя здійснює адміністративне управління судами, а органи судового самоврядування співпрацюють з нею в цьому. Конституція Республіки Польща у ст. 186 покладає на Загальнопольську судову раду обов’язок забезпечувати незалежність судів і незалежність суддів. У Молдові Ради магістратури або правосуддя входять до системи органів суддівського самоврядування, навіть очолюють їх.

У Республіці Білорусь відповідно до ст. 69 Закону про судоустрій вищим органом самоврядування суддів Республіки є з’їзд суддів, який розглядає питання функціонування судової системи; обговорює питання судової практики і в необхідних випадках вносить пропозиції суб’єктам, що володіють правом законодавчої ініціативи; обговорює проекти законів та інших нормативних актів, що стосуються статусу суддів, кадрового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення роботи судів та інших питань їх діяльності; представляє інтереси суддів в державних органах, громадських об’єднаннях та міжнародних організаціях; обирає Республіканську раду суддів у складі, який визначається з’їздом; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством. З’їзд скликається Республіканським радою суддів не рідше одного разу на 4 роки. У період між з’їздами дані повноваження здійснює Республіканський рада суддів.

 

ТЕСТИ

1.Вищою ланкою судової системи Греції є ________

а) Ареопаг;

б) Вищий мировий суд;

в) Верховний касаційний суд;

г) Рада старійшин.

2.Судді Конституційного суду Республіки Білорусь обираються строком на:

а) 7 років;

б) 15 років;

в) 11 років;

г) 20 років.

3.Згідно з новою Конституцією від 1 січня 1994 року колишня прокуратура Чехії була замінена:

а)Верховним державним заступництвом;

б) Комітетом з охорони прав людини;

в) Муніципальними відділами правозахисту;

г) Генеральним корпусом правосуддя.

4.Конституційний суд (КС) Угорщини складається з 11 членів, які:

а) призначаються призедентом за поданням Ради юстицій;

б) обираються Колегією суддів на спільному засіданні один раз на 15 р.;

в) обираються Радою юстицій із кандидатів поданих Комітетом суддів;

г) обираються Державними зборами більшістю в 2/3 голосів депутатів.

5.Головою Верховної ради правосуддя Албанії є:

а) Міністр юстиції;

б) голова Високого суду;

в) Президент Республіки;

г) суддя обраний Національною судовою конференцією.

6.Спеціалізовані суди для церковних священнослужителів діють у:

а) Білорусії;

б) Румунії;

в) Угорщині;

г) Греції.

7.Заборона на створення надзвичайних судів діє у:

а) Албанії;

б) Угорщині;

в) Болгарії;

г) Греції.

8.Судді обираються безстроково у:

а) Хорватії;

б) Білорусії;

в) Чехії;

г) всі відповіді правильні.

9.Призначенням фінансового суду Греції є:

а) контроль за витратою державних коштів;

б) розбір спорів між державними та приватними підприємствами;

в) виносить рішення щодо міри покарання злочинів скоєних ТНК;

г) жодна з відповідей не є правильною.

10.Генеральний прокурор Угорщини обирається:

а) Президентом за поданням Ради юстиції;

б) Державними зборами за пропозицією Президента;

в) Верховною радою правосуддя;

г) Високим судом за згодою з Президентом.

11.Органом суддівського самоврядування в Молдові є:

а) Рада магістратури;

б) Об’єднання суддів заради справедливості;

в) Щорічний з’їзд окружних суддів;

г) Щомісячне зібрання суддів нижчої ланки під керівництвом Верховного суду Молдови.

12.Правоохорона система Албанії була майже повністю зруйнована в результаті спалахнувшого у країні заколоту в:

а) 1995 р.

б) 1998 р.

в) 1997 р.

г) 2001 р.

13.Чисельність Конституційного суду Хорватії складає:

а) 11 суддів;

б) 12 суддів;

в) 18 суддів;

г) 15 суддів.

14.Конституційний суд якої з країн не є судовим органом і знаходиться поза тьома гілками влади?

а) Болгарії;

б) Хорватії;

в) Албанії;

г) жодна з відповідей не є правильною.

15.Президентом Греції після консультації з Судовою радою не призначаються судді:

а) військових судів;

б) церковних судів;

в) мирових судів;

г) жодна з відповідей не є правильною.

16.У Греції для вирішення конфліктів, що можуть виникнути між Ареопагом, Державною радою та Фінансовим судом з приводу тлумачення будь-якого закону або визнання його неконституційним, створюється:

а) Рада старійшин;

б) Колегіальний орган представництва судів;

в) Особливий верховний суд;

г) жодна з відповідей не є вірною.

17.Принцип несумісництва посади судді із зайняттям іншою діяльністю передбачений у законодавстві:

а) Молдови;

б) Білорусії;

в) вірною є відповіді а і б;

г) жодна з відповідей не є вірною;

18.Обов’язок забезпечувати незалежність судів у Польщі покладає на Загальнопольську судову раду:

а) Конституцією Республіки Польща;

б) Законом про судоустрій від 28 квітня 1994 року;

в) указом Президента Республіки Польща від 14 грудня 2002 року;

г) жодна з відповідей не є вірною.

19.Граничний вік для членів Конституційного суду Республіки Білорусь складає:

а) 65 р.;

б) 60 р.;

в) 73 р.;

г) 70 р..

20.Ареопаг (верховний суд Греції) складається із:

а) 12 суддів;

б) 55 суддів;

в) 38 суддів;

г) 17 суддів.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Кріль М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ – початок ХХІ ст.): навч. посіб. / М. Кріль. – К.: Знання, 2008. – 284 с.

2. Венгрия / Энциклопедия Кругосвет. – Режим доступа: http://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/VENGRIYA.html – Назва з екрану

3. Польша / Энциклопедия Кругосвет. – Режим доступа: http://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/POLSHA.html?page=0,3#part-10 – Назва з екрану

4. Політична система Чехії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mzv.cz/kiev/uk/x2001_09_21/x2001_10_29/index.html– Назва з екрану

5. Правові системи держав світу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zen.in.ua– Назва з екрану.


Просмотров 703

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!