Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Заходи щодо попередження занесення збудника АЧС на



З африканською чумою свиней

{ У тексті Інструкції слова "Державний департамент ветеринарної

медицини Міністерства аграрної політики України" в усіх

відмінках замінено відповідно словами "Державний комітет

ветеринарної медицини України" у відповідних відмінках згідно

з Наказом Державного комітету ветеринарної медицини N 114

( z0459-09 ) від 12.05.2009 }

Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба

Монтгомері) -висококонтагіозна вірусна хвороба, яка перебігає

блискавично, гостро, підгостро, безсимптомно й характеризується

гарячкою, ціанозом шкіри, геморагічним діатезом внутрішніх

органів, дистрофічними і некротичними змінами в різних органах і

високою летальністю.

1.2. Збудник АЧС - є вірус, що містить ДНК і належить до

родини Iridoviridae. Віріони сферичної форми діаметром 175-215 нм.

Вірус стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища. У

трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від

хворих тварин - 155 днів, копченій шинці - до 5 міс., у гною - до

3 міс.

1.3. Діагноз на АЧС ставиться на основі аналізу епізоотичних

і клінічних даних, патологоанатомічних змін та результатів

лабораторних досліджень.

1.4. Лабораторна діагностика АЧС проводиться в Центрі з

діагностики чуми свиней Інституту ветеринарної медицини УААН.

Заходи щодо попередження занесення збудника АЧС на

територію України

2.1. З метою запобігання занесенню вірусу африканської чуми

свиней на територію України забороняється увезення з

неблагополучної щодо АЧС країни, зони:

домашніх і диких свиней;

яйцеклітин/ембріонів домашніх і диких свиней;

сирого м'яса домашніх і диких свиней;

усіх видів м'ясних продуктів (окрім консервів), отриманих від

домашніх і диких свиней, які не піддавались обробленню, що

гарантує знешкодження вірусу АЧС;

продуктів тваринного походження (із свиней), призначених для

годівлі тварин або для використання у сільськогосподарських та



промислових цілях, для використання у фармацевтичних або

хірургічних цілях, патологічного матеріалу і біологічних продуктів

(із свиней), які не піддавалися обробленню, що гарантує

знешкодження вірусу АЧС.

Забороняється викидати харчові відходи та інше сміття в

акваторіях українських морських портів, у повітряному просторі

України і вздовж магістралей залізничних і шосейних доріг з усіх

видів міжнародних транспортних засобів. Стічні води і харчові

відходи торговельних, пасажирських, транспортних суден тощо, що

прибули з неблагополучних щодо АЧС країн, підлягають знезараженню,

а їхні холодильні камери та інші приміщення, у яких містяться

(харчові) продукти, підлягають опломбуванню на весь період стоянки

в портах України.

{ Пункт 2.1 в редакції Наказу Державного комітету ветеринарної

медицини N 114 ( z0459-09 ) від 12.05.2009 }

2.2. Пункти державного ветеринарного контролю на державному

кордоні та транспорті зобов'язані здійснювати контроль за збором і

знезараженням сміття, харчових та інших відходів, вивантажених з

морських і річкових суден, літаків, з вагонів-ресторанів,

рефрижераторів і інших засобів транспорту, що прибули з іноземних

держав, незалежно від їхнього благополуччя щодо АЧС. Ці відходи

підлягають знищенню (шляхом спалювання) у спеціально відведених

обладнаних місцях (поза міськими звалищами) за погодженням з

головним державним ветеринарним інспектором району (міста) і



головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної

території.

При імпорті державні установи ветеринарної медицини повинні

вимагати:

міжнародний ветеринарний сертифікат на домашніх та диких

свиней, у якому зазначено, що тварини надійшли з благополучної

зони, про проходження ними 30-денного карантину;

міжнародний ветеринарний сертифікат на м'ясо і м'ясопродукти,

у якому зазначено, що вся партія м'яса походить від тварин,

забитих у благополучній країні і зоні щодо АЧС.

2.3. Вантажі, багаж, що належать пасажирам і членам екіпажів,

що прибули в Україну з держав, не благополучних щодо АЧС, а також

міжнародні поштові відправлення оглядає спеціаліст пункту

державного ветеринарного контролю на державному кордоні та

транспорті разом з іншими службами. Виявлені при огляді продукти

забою тварин у сирому, замороженому, солоному, в'яленому,

вареному, сирокопченому вигляді підлягають вилученню регіональною

службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на

державному кордоні та транспорті й подальшій утилізації.

2.4. При виникненні АЧС на території суміжної країни і

безпосередній загрозі занесення збудника хвороби в Україну, а

також у разі виникнення епізоотичних осередків хвороби на

території України відповідні місцеві державні надзвичайні

протиепізоотичні комісії розглядають та затверджують план заходів

щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації

захворювання.

2.5. При виникненні АЧС у суміжних з Україною державах

державна служба ветеринарної медицини зобов'язана за допомогою

засобів масової інформації організувати широке ознайомлення

населення прикордонних районів, а також письмово керівників

сільськогосподарських підприємств, організацій у сферах торгівлі,



громадського харчування, туризму і транспорту про небезпеку, яка

виникла, і заходи запобігання занесення збудника хвороби на

територію України.

3. Заходи при підозрі на захворювання

Свиней африканською чумою

3.1. При підозрі на захворювання свиней африканською чумою

незалежно від типу ведення господарства та форми власності

спеціалісти ветеринарної медицини, що обслуговують дане

господарство, зобов'язані негайно повідомити про виниклу підозру

головного державного інспектора ветеринарної медицини району

(міста) і до прибуття представників у господарство (населений

пункт) разом із власником тварин виконати такі заходи:

ізолювати хворих і підозрілих на захворювання свиней у тому

самому приміщенні, у якому вони перебували;

припинити забій і реалізацію тварин усіх видів (включаючи

птицю) і продуктів їхнього забою (м'яса, сала, шкіри, шерсті,

пір'я тощо);

заборонити виїзд з населеного пункту, господарства (ферми),

де виявлене захворювання, і в'їзд на їхню територію будь-якого

виду транспорту, вихід обслуговуючого персоналу з ферми (з

господарства) без відповідної санітарної обробки, а також вивіз за

територію господарства (ферми) продуктів і сировини тваринного

походження, кормів і інших вантажів.

3.2. Головний державний інспектор ветеринарної медицини

району (міста) після одержання повідомлення про підозру на

захворювання АЧС зобов'язаний:

негайно повідомити про підозру на захворювання свиней

африканською чумою і вжиті заходи голову районної державної

адміністрації, керівників обласної державної адміністрації,

головних державних інспекторів ветеринарної медицини області та

спеціалістів ветеринарної служби сусідніх районів, головного

державного санітарного лікаря відповідної адміністративної

території для прийняття відповідних заходів;

терміново виїхати на місце і з'ясувати епізоотичну ситуацію,

джерело і шляхи можливого занесення збудника хвороби, визначити

межі підозрюваного епізоотичного осередку і вжити заходів щодо

недопущення поширення збудника хвороби за його межі;

розробити і внести на розгляд місцевої державної надзвичайної

протиепізоотичної комісії план заходів щодо недопущення поширення

збудника хвороби за межі епізоотичного осередку.

3.3. Головний державний інспектор ветеринарної медицини

області при одержанні повідомлення про підозру на АЧС зобов'язаний

відразу ж доповісти про це Державному комітету ветеринарної

медицини України і негайно відрядити в неблагополучний пункт

спеціалістів ветеринарної медицини, у тому числі співробітників

державних лабораторій ветеринарної медицини, для уточнення

діагнозу, ретельного епізоотичного обстеження, клінічного

спостереження за тваринами, відбору патологічного матеріалу для

лабораторних досліджень, організації проведення комплексу заходів

щодо попередження поширення і ліквідації захворювання.

В осередок хвороби також відряджаються спеціалісти

ветеринарної медицини Державного комітету ветеринарної медицини

України і фахівці науково-дослідних інститутів.

 

3.4. Для лабораторних досліджень відбирають зразки крові,

селезінки, легенів, лімфатичних вузлів (підщелепних,

мезентеріальних) і кісткового мозку від 2-3 вимушено забитих,

хворих або загиблих свиней (не пізніше ніж через 10 годин).

Відібраний патологічний матеріал уміщують у стерильні флакони,

герметично закривають гумовими корками, обгортають марлею,

зволоженою розчинами дезінфектантів, поміщають у поліетиленовий

пакет, вкладають у термос з льодом, опечатують і відправляють

нарочним із дотриманням установлених правил пересилки

патологічного матеріалу в спеціалізовану лабораторію для

встановлення діагнозу на АЧС.

Право встановлення заключного діагнозу на АЧС на території

України надається виключно спеціальній комісії, що призначається

Державним комітетом ветеринарної медицини України.

4. Заходи щодо ліквідації АЧС

4.1. Місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія

виносить рішення про оголошення господарства (ферми), населеного

пункту, району або декількох груп районів (у залежності від

епізоотичної обстановки) не благополучними щодо АЧС і встановлення

в них карантину, визначає межі епізоотичного осередку, першої і

другої загрозливих зон і організації в них загальних

протиепізоотичних заходів та створення таких підрозділів:

охоронно-карантинний - із завданням забезпечення локалізації

вогнища інфекції, виконання карантинних заходів до недопущення

розповсюдження захворювання;

епізоотичний - для проведення обстеження епізоотичних вогнищ

та інфікованих об'єктів, аналізу епізоотичної ситуації, розробки і

контролю здійснення заходів до ліквідації хвороби;

діагностичний - відбір патологічного матеріалу та доставку

його в спеціальні установи ветеринарної медицини, визначені

Державним комітетом ветеринарної медицини України;

матеріально-технічного забезпечення - із завданням

забезпечення проведення заходів дезінфекційними технікою та

засобами для ліквідації вогнища інфекції.

4.2. Не благополучним пунктом щодо АЧС уважають свинарські

господарства, скотобази, свинарські табори, підсобні господарства,

населені пункти, окремі двори, де утримуються свині, хворі на

африканську чуму.

4.3. Інфікованим об'єктом уважають різні підприємства з

переробки і зберігання продуктів та сировини тваринного походження

(м'ясокомбінати, забійні пункти, склади, магазини, ринки,

консервні і шкіропереробні підприємства, холодильники, заводи з

виробництва м'ясо-кісткового борошна), а також харчоблоки їдалень,

біофабрик, транспорт, який перевозив свиней, харчові та

тваринницькі відходи на територію, де розташовані хворі тварини.

4.4. Місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія

визначає межі епізоотичного осередку АЧС з визначенням двох

територіальних зон.

Епізоотичний осередок - місце прояву захворювання

(господарство, ферма, населений пункт, окремі двори) із загрозою

розповсюдження хвороби.

4.4.1. Заходи в епізоотичному осередку

У господарствах, населених пунктах, районах, областях, де

введено карантин, забороняють:

увезення на їх територію та вивезення за її межі тварин усіх

видів, у тому числі птиці, а також продуктів і сировини тваринного

походження;

вивезення з їх території продуктів рослинництва, кормів,

інших вантажів та вхід на неблагополучну свинарську ферму (у

господарство) сторонніх осіб, в'їзд транспорту, перегрупування

свинопоголів'я господарств тощо;

торгівлю тваринами і продуктами тваринного походження на

ринках та інших місцях (у господарствах, населених пунктах),

проведення сільськогосподарських ярмарків, виставок (аукціонів) та

суспільних заходів, пов'язаних з нагромадженням людей та тварин;

лікування даного захворювання.

4.4.1.1. Порядок переміщення людей та приміського

пасажирського транспорту через карантинну територію встановлює

місцева державна надзвичайна протиепізоотична комісія з боротьби з

АЧС.

4.4.1.2. Місцева державна надзвичайна протиепізоотична

комісія вирішує усі питання, пов'язані з ліквідацією хвороби, і з

цією метою:

приймає план дій з боротьби із захворюванням та затверджує

систему інформації, яка повинна забезпечувати оперативний зв'язок

і координацію всіх запланованих дій;

організовує через місцеві органи влади перепис та облік

усього свинопоголів'я в загрозливих зонах;

виділяє необхідну техніку, дезінфекційні машини, засоби,

автотранспорт, бульдозери, скрепери та інші технічні засоби для

проведення земляних та інших робіт;

визначає м'ясопереробні підприємства для забою і переробки

свиней із загрозливих зон, а також джерела фінансування закупки

тварин у населення;

створює спеціальні загони (групи), які працюють під її

керівництвом та виконують такі функції:

проводять регулювання чисельності собак, котів, свійських

птахів та диких тварин (мишоподібні гризуни, перелітні птахи тощо)

на території, де введений карантин, з урахуванням вимог статті 32

Закону України "Про тваринний світ" ( 2894-14 ) та статті 16

Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"

( 3447-15 );

усіх свиней, які перебувають в епізоотичному вогнищі,

знищують безкровним методом. Трупи вбитих і загиблих свиней,

гризунів, птахів та інших тварин, а також дерев'яний матеріал,

гній, залишки кормів, тару та інвентар спалюють. Будь-яку

рослинність (траву, кущі тощо), що довкола приміщень ферми,

скошують і теж спалюють;

при відсутності можливості спалити трупи тварин та все

вищезгадане закопують на території епізоотичного вогнища на

глибину не менше двох метрів. Шар землі приміщення 10-15 см

знімають та разом з гноєм теж закопують у спеціально вириту канаву

на глибину не менше 1,5 метра від рівня ґрунту. Гній пересипають

сухим хлорним вапном, яке містить 25% активного хлору з розрахунку

0,5 кг/кв. м, зволожують водою, а потім переміщають у траншею.

Протягом року на місці захоронення забороняється проведення

земельних робіт;

дезінфекційні бар'єри повинні бути наливними, які заповнюють

одним із дезрозчинів;

перед дезінфекцією проводять механічне очищення, обов'язково

миють поверхні стін, підлоги, приміщень, дверей, обладнання

гарячою водою з мийним засобом (2-3% сульфонату чи кальцинованої

соди або їдкого натру та ін.);

проводять триразову дезінфекцію приміщень, загонів та інших

місць, де трималися свині, та прилеглої території у такому

порядку: перша - одразу після знищення тварин, друга - після

зняття дерев'яної підлоги, перегородок, годівниць та проведення

ретельної механічної чистки, третя - перед зняттям карантину.

Одночасно з дезінфекцією проводять дезінсекцію та дератизацію;

для обробки приміщень, обладнання, загонів, території

вогнища, забійних пунктів та інших місць, де перебували тварини,

тощо використовують такі дезінфекційні розчини: розчин формаліну з

умістом 1,5% формальдегіду; 1,5% розчином параформу,

приготовленому на 0,5% розчині їдкого натру; 3% розчином парасоди

або фоспару; 5% розчином хлораміну, розчини хлорного вапна з

умістом 4% активного хлору, гіпохлориту натрію (кальцію) з умістом

3% активного вапна чи формаліну з умістом 0,5% формальдегіду,

хлорантоїн у вигляді 2% водного розчину, експозиція 3 години,

біоклін 1,5% розчин, експозиція 1 година, зоостерил з умістом 0,5%

надоцтової кислоти, експозиція 2 години. Розчини цих засобів

наносять на дезінфекційну поверхню з розрахунку 1,5 літра на

1 кв.м. Час знезараження 24 години;

дезінфекційний розчин у зимових умовах готується таким чином:

у гарячій воді (60-70 град. С) розчиняють кухонну сіль у

концентрації 15-20%, додають дезінфекційний засіб та наносять у

гарячому стані. Для дезінфекції використовують розчини препаратів,

зазначених у даній Інструкції;

після остаточної дезінфекції проводиться оцінка якості

знезараження об'єктів;

транспортні засоби та іншу техніку (бульдозери, екскаватори

та ін.) ретельно миють та дезінфікують на спеціально відведеному

майдані. Використовують 1,5% розчин формальдегіду, 3% розчин

фоспару або парасоди, 1,5% розчин параформу, приготовлений на 0,5%

розчині їдкого натру, розчин гексаніту з умістом 5% активного

хлору, 5% розчин хлораміну;

на об'єкті обладнують душові кабіни для проведення щоденної

санітарної обробки працюючих у ньому осіб. Стоки води після миття

знезаражуються. Увесь одяг та взуття знезаражують у

параформаліновій камері протягом 1 год. Після завершення робіт у

вогнищі весь спецодяг та взуття спалюють. Лабораторний посуд

(колби, пробірки, піпетки та ін.), контамінований вірусом АЧС,

термоси та інші ємності, у яких доставляється їжа для людей,

обробляють 5% розчином хлораміну або іншими дезінфекційними

засобами.

4.5. Заходи в першій зоні високого ступеня ризику занесення

інфекції

У зоні - територія, яка безпосередньо межує з епізоотичним

вогнищем на відстань 10-20 км.

4.5.1. У першій зоні заборонено:

торгівлю м'ясом та іншими продуктами тваринництва на ринках;

проведення виставок, ярмарків, базарів та інших заходів,

пов'язаних з пересуванням та накопиченням тварин (окрім

транспортування свиней на відведені забійні пункти і

м'ясокомбінати).

Для контролю за дотриманням карантинних заходів організувати

спеціальні ветеринарно-карантинні загони та контрольні пости

ветеринарної міліції на всіх дорогах, що ведуть у територіальний

простір країни до кордону з не благополучною щодо АЧС державою.

Обов'язково проводити:

забій свиней, які утримуються в господарствах усіх форм

власності на переробному підприємстві, визначеному Державним

департаментом ветеринарної медицини виключно для виготовлення

варених виробів;

організацію заходів щодо знищення диких свиней, хижих тварин,

перелітної птиці, гризунів з урахуванням вимог статті 32 Закону

України "Про тваринний світ" ( 2894-14 ).

4.5.2. Заходи у другій загрозливій зоні - територія, що

оточує межі першої зони глибиною до 150 км від епізоотичного

вогнища.

У другій зоні - проводяться облік та імунізація всього

поголів'я свиней, у господарствах всіх форм власності проти

класичної чуми свиней з наступним посиленим спостереженням за

ними;

забороняють торгівлю свининою й іншими продуктами свинарства

на ринках;

організовують заходи до знищення гризунів на фермах та

подвір'ях громадян, знищення безпритульних собак;

переміщення всіх сільськогосподарських тварин, розміщених в

обох зонах, проводиться з дозволу працівників Державного комітету

ветеринарної медицини України.


Просмотров 577

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!