Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Порезервуарний передавальний журнал 5 часть



  • середнього – із середини висоти стовпа продукту;
  • нижнього - на 250 мм вище днища танка.

Об'єднану пробу з танка складають змішуванням об'ємних частин точкових проб із середнього і нижнього рівнів у співвідношенні 3:1.

2.5.3. Для наливного судна, завантаженого одною маркою продукту, складають об'єднану пробу змішуванням об'єднаних проб з кожного танка, місткістю 1000 м3 і більше, і не менше ніж з 1/4 усіх танків, місткістю менше 1000 м3, включаючи танки , що завантажуються на початку і в кінці наливу. Об’єм об'єднаної проби з танка для складання об'єднаної проби з наливного судна беруть пропорційно кількості продукту в танку.

2.5.4. Якщо наливне судно завантажене різними марками нафтопродуктів, то складають об'єднані проби для кожної групи танків, заповнених окремою маркою продукту.

2.5.5. При завантаженні і вивантаженні наливних суден допускається робити відбір проб нафтопродуктів із трубопроводів.

2.6. Відбір проб із залізничних і автомобільних цистерн.

2.6.1. З залізничних і автомобільних цистерн у пунктах наливу і зливання відбирають переносним пробовідбірником одну точкову пробу нафтопродукту з рівня, розташованого на висоті 0,33 діаметра цистерни від нижньої внутрішньої утворюючої.

2.6.2. Для групи автоцистерн або потягу, які наливаються одночасно на пункті наливу, складають об'єднану пробу з рівних об’ємів точкових проб з кожної цистерни, заповненої одною маркою нафтопродукту. Якщо цистерни, що одночасно наливаються, відправляються в один пункт, то відбір проб на місці зливання проводиться, як зазначено вище.

Вхідний контроль якості проводять за пробами, відібраними з кожної цистерни окремо.

2.7. Відбір проб із трубопроводу

2.7.1. Проба з трубопроводу відбирається під час руху рідини.

2.7.2. Точкову пробу слід відбирати пробовідбірником, пробовідбірний пристрій якого дозволяє відбирати середню пробу по перетину трубопроводу. При цьому використовуються трубки, введені в трубопровід, відкриті кінці яких спрямовані проти потоку.

Кількість трубок у пробовідбірному пристрої залежить від діаметра трубопроводу:



  • при діаметрі трубопроводу менше 100 мм – одна;
  • при діаметрі від 100 мм до 250 мм – три;
  • при діаметрі понад 250 мм – п'ять трубок.

2.7.3. При періодичних перекачуваннях за кожен період повинно бути відібрано не менше3-х точкових проб: на початку, у середині і у кінці періодів перекачування.

Об'єднану пробу з трубопроводу складають з рівних об'ємних частин цих проб.

2.8. Відбір проб з бочок, бідонів та іншої транспортної тари

2.8.1. З транспортної тари варто відбирати одну точкову пробу продукту.

Об'єднану пробу продукту складають змішуванням точкових проб, відібраних відповідно до таблиці ГОСТ 2517:

Кількість тари, n Кількість точкових проб, m Кількість тари, n Кількість точкових проб, m
від 1 до 3 вкл. Всі від 1729 до 2197 вкл.
від 4 до 64 вкл від 2198 до 2744 вкл.
від 65 до 125 вкл від 2745 до 3375 вкл.
від 126 до 216 вкл від 3376 до 4096 вкл.
від 217 до 343 вкл від 4097 до 4913 вкл.
від 344 до 512 вкл від 4914 до 5832 вкл.
від 513до 729 вкл від 5833 до 6859 вкл.
від 730 до 1000 вкл від 6860 до 8000 вкл.
від 1000 до 1331 вкл Понад 8000
від 1332 до 1728 вкл

*Число m округляють до цілих чисел.

2.8.2. Пробу авіаПММ із транспортної тари відбирають пробовідбірною трубкою. Для відбору проби трубку слід опустити до дна тари, потім верхній отвір закрити пальцем і витягнути трубку з тари. Відкриваючи закритий кінець трубки, пробу слід злити в судину для складання об'єднаної проби і ретельно перемішати.



2.8.3. Відбір проб роблять у місці, захищеному від пилу й атмосферних опадів.

2.8.4. Рідкий продукт перед відбіром проби з тари перемішують. Вміст бочки необхідно перемішати перекочуванням протягом 5-ти хвилин. Вміст бідона, банки, сулії перемішують протягом 5-ти хвилин ретельним струшуванням або за допомогою спеціальної мішалки.

2.8.5. Поверхні навколо пробок, кришок і дна перед відкриванням очищають.

2.8.6. З тари, герметичність якої після відбору проби не може бути відновлена, точкову пробу відбирають тільки за вимогою споживача.

2.8.7. При відборі мазеподібних продуктів щупом на місці занурення щупа видаляють верхній шар продукту товщиною 25 мм. Шар товщиною 5 мм у верхній частині щупа не включають у пробу. Об'єднану пробу складають змішуванням точкових проб без їхнього розплавлювання.

3. Упаковка, маркування і зберігання проб

3.1. Об'єднану пробу авіаПММ та ТР після ретельного перемішування розливають у чисті сухі скляні пляшки. Пляшки слід заповнювати не більше, ніж на 90 % їхньої місткості.

3.2. Відібрану об'єднану пробу нафтопродуктів ділять на дві частини, а у випадку транспортування в суднах пробу ділять на три частини. Одна частина проби надходить у лабораторію, друга – зберігається в постачальника (одержувача) на випадок розбіжностей в оцінці якості продукту, третя ( для наливних суден) – через капітана судна передається вантажоодержувачу.

3.3. Пляшки з пробами повинні бути щільно закупорені пробками або гвинтовими кришками з прокладками, матеріал яких не розчиняється в авіаПММ. При застосуванні гумових і коркових пробок для їхніх прокладок використовується поліетиленова плівка. Горло пляшки слід обернути поліетиленовою або іншою щільною плівкою й обв'язати мотузкою, кінці якої пропускають в отвори етикетки. Кінці мотузки пломбують або заливають сургучем (мастикою) на пластинці з картону, дерева або іншого матеріалу й опечатують. Допускається приклеювати етикетку до пляшки.



3.4. На етикетці повинні бути зазначені:

  • номер проби по журналу обліку відбору проб або по журналу реєстрації проб;
  • найменування, марка нафтопродукту;
  • найменування підприємства-постачальника;
  • номер резервуара, від якої кількості відібрана проба, номер партії тари, цистерн, найменування судна, номер танка, з яких відібрані проби;
  • дата, час відбору і термін зберігання проби;
  • найменування (позначення) стандарту або технічних умов на нафтопродукт;
  • посади і прізвища осіб, що відібрали й опечатали пробу.

3.5. Проби авіаПММ та ТР зберігають у приміщенні, яке відповідає протипожежним вимогам, що пред’являються до комор легкозаймистих і горючих рідин. Проби нафтопродукту з нормованим тиском насичених пар зберігають при температурі не вище 200С. Проби етильованих бензинів і робочої рідини АМГ-10 слід зберігати в затемненому приміщенні.

3.6. Проби зберігають у шафі або шухляді з гніздами з вогнетривкового матеріалу.

3.7. Проби авіаПММ та ТР із резервуарів складу, засобів транспортування і заправлення відбираються фахівцями ПЗК (служби ПММ). Особи, що відбирають проби авіаПММ та ТР, відповідають за правильність їхнього відбору й оформлення відповідних документів, передбачених цією Інструкцією. Неправильно відібрані проби на контроль якості не приймаються.

3.8. Проба, відібрана при прийманні авіаПММ та ТР для арбітражного аналізу, зберігається в одержувача до встановлення відповідності якості продукту, що надійшов, вимогам ДСТУ, ГОСТ (ТУ), а у випадку пред'явлення претензії на нестандартність продукту – до рішення питання по рекламації.

Якщо якість авіаПММ та ТР, що надійшли, відповідає ДСТУ, ГОСТ (ТУ), то проба зберігається до повного витрачання даної партії продукту.

3.9. Для оцінки якості авіапалив, які видані на заправлення ПС, з витратних ємностей складу ПММ перед видаванням відбираються 2 проби відповідно до ГОСТ 2517 і цих Правил: об'єднана , що характеризує якість авіаційного палива, і донна проба, що свідчить про відсутність водного шару і механічних домішок у резервуарі. Ці проби повинні зберігатися в приміщенні ПЗК (служби ПММ) протягом 3-х діб після повного витрачування палива з резервуара і пред'являтися в комісію у випадку авіаційної події або інциденту, а також відмов об'єктів, пов'язаних з якістю авіаПММ та ТР. Відбір проб оформляється актом і реєструється в журналі.

3.10. У разі авіаційних подій і інцидентів, пов'язаних з якістю авіаПММ та ТР, до складу комісії з розслідування повинен бути включений кваліфікований представник ПЗК (служби ПММ). Порядок відбору проб у цих випадках викладений у Додатку 27 до цієї Інструкції.

Обсяг і послідовність робіт, які повинні бути виконані представником ПЗК (служби ПММ) при виявленні причин, що викликали авіаційну подію або інцидент, пов'язаних з якістю авіаПММ та ТР, у кожному випадку встановлюються головою комісії.

3.11. Проби авіаПММ та ТР надсилаються на дослідження із супровідним листом, у якому вказується від якої кількості продукту відібрана проба, необхідний вид контролю якості або перераховуються показники, що підлягають визначенню, а також наводяться всі дані, зазначені на етикетках до проб. До листа прикладаються акти на відбір проб авіаПММ та ТР.

Додаток 8

до пункту 3.1.7 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Методичні рекомендації з відбору проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин, осадів, відкладень з деталей і агрегатів систем повітряних суден при авіаційних подіях і інцидентах

1. Загальні положення

1.1. Проби авіаПММ та ТР, що направляються на контроль якості, повинні характеризувати всі етапи їхнього проходження на підприємстві ЦА. Місця відбору проб, а також організація, до якої повинні бути направлені проби авіаПММ та ТР для контролю якості, встановлюються комісією, призначеною для розслідування даної авіаційної події або інциденту. У разі, якщо комісія не призначалася, ці питання вирішуються керівником підприємства ЦА.

1.2. У роботі комісії при визначенні місць відбору проб авіаПММ та ТР і в самому відборі обов'язкова участь фахівця (інженера) ПЗК (служби ПММ).

1.3. Відбір проб авіаПММ та ТР із систем ПС проводиться авіаційним техніком ІАС у присутності фахівця (інженера) ПЗК (служби ПММ), а з наземних систем паливозабезпечення або ємностей, у яких зберігаються авіаПММ та ТР, - техніком або лаборантом ПЗК (служби ПММ).

1.4. До прибуття комісії з розслідування на місце події при наявності течі авіаційного палива, оливи, робочої рідини представнику ІАС у присутності фахівця ПЗК (служби ПММ) під спостереженням членів екіпажа ПС дозволяється відібрати проби для наступного контролю якості.

1.5. Фільтри з паливних, масляних та гідравлічних систем, а також інші деталі і вузли ПС, на яких виявлені осади і відкладення, до проведення дослідження не піддавати перевірці на приладах типу ПКФ, не промивати, а направляти на дослідження, захищаючи від можливого наступного забруднення.

У разі неможливості направлення деталей і вузлів на дослідження (великі габарити і маса) необхідно зібрати осади і відкладення з поверхонь механічним шляхом у тару зі скла або поліетилену, яка повинна бути опечатана. Інструмент, який використовується, не повинен ушкоджувати поверхні, на яких знаходяться відкладення.

Фільтроелементи для транспортування повинні знаходитися в герметично закритих поліетиленових пакетах. Обов'язковим запобіжним заходом є збереження фільтроелементів у герметичній тарі, щоб уникнути випаровування легколетких компонентів.

2. Відбір проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

2.1. Тара для проб авіаПММ та ТР, а також пробовідбірники та інші пристосування, які використовуються при відборі проб, повинні бути чистими і сухими.

2.2. В усіх випадках проби авіаПММ та ТР повинні відбиратися в посуд, підготовлений у лабораторії ПЗК (служби ПММ) підприємства ЦА, про що робиться відмітка при оформленні акта на відбір проб.

2.3. З баків ПС, ємностей ПЗ, ОЗ, ЗА, витратних резервуарів систем ЦЗС і наземних засобів фільтрації відбираються по дві проби авіаПММ (авіаційного палива й оливи):

  • проба відстою в кількості не менше 0,5 дм3 (л), яка використовується для дослідження природи осілих на дно ємності (у відстійник) механічних домішок і водного шару;
  • проба авіаПММ та ТР після зливання відстою.

Відстій зливається для видалення забруднень (механічних домішок і води) із зони відбору проби. Зливання відстою проводиться до появи однорідного продукту в кількості не менше 10 дм3 (л) для палив і авіаційних бензинів і не менше 1 дм3 (л) для авіаційних олив та технічних рідин.

2.4. При технічній неможливості відбору проб авіаПММ та ТР із усіх точок зливання систем авіаційної техніки і наземних систем у необхідних кількостях порядок відбору проб встановлюється комісією з розслідування з урахуванням конкретних умов і викладається в акті відбору проб. У технічному акті комісії з розслідування відзначаються причини, які не дозволили зробити відбір проб у повному обсязі.

2.5. Проби авіаПММ та ТР зі складських резервуарів або тари відбираються згідно з ГОСТ 2517 та Додатку 26 до цієї Інструкції. Проби авіаційних палив з наземних засобів фільтрації відбираються через зливні крани відповідно до технічної документації з їх обслуговування.

2.6. З паливної, гідравлічної і масляної систем ПС проби авіаПММ та ТР відбираються через зливні крани (клапани) баків і агрегатів відповідно до технічної документації з їх обслуговування. При зніманні фільтроелементів ПС авіаПММ та ТР із блоків фільтрів зливаються повністю і використовуються для дослідження природи механічних домішок, що накопичилися в них, і води, яка відстоялася.

3. Оформлення документації

3.1. Відбір проб оформляється актом, який знаходиться в справах комісії з розслідування. Акт складається за установленою формою. Копія акта на відбір проб надсилається до організації, яка проводить дослідження.

3.2. На тарі (пляшках) із пробами авіаПММ та ТР наклеюються етикетки з зазначенням:

  • найменування авіаПММ та ТР і його марки;
  • типу і номера ПС, номера двигуна або агрегату, з якого відібрана проба авіаПММ та ТР;
  • дати відбору проби, прізвища осіб, які відбирали проби, з їх підписами.

3.3. Проби авіаПММ та ТР, а також фільтри й інші деталі надсилаються на дослідження із супровідним листом і технічним актом комісії з розслідування.

У цих документах указуються мета і необхідний обсяг випробувань (перелік показників якості авіаПММ та ТР, які підлягають перевірці), докладна характеристика об'єкта, наробіток агрегатів, останні регламентні роботи і час їхнього проведення. У супровідній технічній документації при необхідності вказуються також: аеропорти останніх 5 –7 заправлень, марки палива й оливи, наробіток авіаПММ та ТР, відсоток вмісту ПВК присадки у паливі по запису у вимозі (контрольному талоні) на заправлене паливо, а також додаються копії паспортів якості авіаПММ та ТР.

Відзначаються особливі умови відбору проб авіаПММ та ТР: негерметичність баків, агрегатів, атмосферні умови (дощ, сніг, пил і т.д.), застосування проміжних ємностей (пристосувань) для відбору проб, їх стан та ін.

4. Проведення досліджень

4.1. Дослідження якості авіаПММ та ТР, складу осадів і відкладень проводяться в організаціях, які визначаються комісією з розслідування.

4.2. Результати визначення показників якості авіаПММ та ТР за переліком, визначеним комісією з розслідування, підлягають порівнянню з даними, зазначеними в документах з контролю якості заправлених у ПС авіаПММ та ТР (контрольний талон, паспорт лабораторії ПММ, паспорт заводу-виготовлювача або постачальника).

Додаток 9

до пункту 3.1.7 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

Порядок упаковки і транспортування проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів повітряним транспортом

1. Загальні положення

1.1. Упаковка, маркування, оформлення і порядок перевезення проб авіаПММ та нафтопродуктів здійснюються відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів повітряним траснпортом.

1.2. Більшість авіаПММ та нафтопродуктів, відповідно до правил, відносяться до 3-го класу небезпеки (легкозаймисті рідини).

1.3. До перевезення повітряним транспортом допускаються тільки ті небезпечні вантажі, упаковка яких відповідає нормативно-технічній документації на її виготовлення, вимогам правил перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом і гарантує повну безпеку повітряного перевезення при будь-яких режимах (умовах) польоту.

1.4. Герметична первинна тара обов'язково повинна застосовуватися під час перевезення повітряним транспортом небезпечних вантажів, що самі є легкозаймистими, отрутними, їдкими і корозійними речовинами, або виділяють такі ж пару і гази, можуть ставати вибуховими при висиханні або небезпечно взаємодіяти з повітрям або водою.

1.5. Матеріал, з якого виготовлена первинна тара, а також прокладні та поглинальні матеріали, які застосовуються під час перевезення небезпечних вантажів у транспортній тарі, повинні бути інертними стосовно речовини, що транспортується.

1.6. Матеріал транспортної тари й упаковки не повинен піддаватися розм'якшенню, ставати крихким або піддаватися іншим видам псування в результаті дії високих або низьких температур, старіння й інших факторів, що виникають у процесі транспортування.

1.7. Будь-які рідкі речовини, які перевозяться в тарі зі скла, фарфору, кераміки, повинні розміщуватися з поглинаючими прокладними матеріалами в герметично закритій металевій транспортній упаковці.

Металева упаковка повинна укладатися з прокладним матеріалом у дерев'яні шухляди, щоб у випадку витоку або розливу не допустити попадання вмісту на підлогу вантажного відсіку ПС і проникнення його в простір під підлогу фюзеляжу.

1.8. Металева транспортна тара і резервуари, призначені для перевезення рідин, які вимагають герметичної закупорки, повинні бути звареної конструкції і мати горловини з герметичними кришками (пробками) з нарізним сполученням. Кришка горловини повинна мати додаткові прокладки з інертних до перевезеного продукту матеріалів і пристрої для контрування (стопоріння) і пломбування.

Тара масою більше 100 кг повинна мати обручі для посилення конструкції і можливості перекочування.

1.9. Тара зі скла, фарфору та інших подібних матеріалів повинна мати:

  • товщину стінок не менше 2 мм, а при місткості більше 20 дм3(л) – не менше 3 мм;
  • горловини, які герметично закриваються та мають добре притерті пробки, а також закладання (запаювання) або обв'язку дротом, що виключає можливість розливання (витоку) речовини в процесі транспортування;
  • міцність заповненої тари, яка забезпечує витримування надлишкового тиску не менше 1 кг/см2.

1.10. Для виключення розриву (деформації) первинної тари від надлишкового внутрішнього тиску і розливання речовини під час польоту вона повинна заповнюватися неповністю. Недоливання тари (газова подушка) встановлюється у відсотках номінальної ємності посудини (не менше 10%).

1.11. Вантаж масою 10 кг і більше повинен мати пристосування, яке забезпечує його зручне перенесення при виконанні вантажних робіт, а при масі більше 100 кг (крім бочок) – пристрій для піднімання за допомогою вантажопіднімальних засобів.

1.12. Попереджувальні знаки на упаковці з будь-якими небезпечними вантажами наносяться відповідно до ГОСТ 14192.

Кожне окреме місце з небезпечним вантажем повинно мати спеціальне і транспортне маркування відправника, яке включає:

  • точне найменування небезпечного вантажу і номер групи, до якої даний вантаж відноситься;
  • масу вантажу ( брутто, нетто);
  • ярлики, що попереджають про клас і ступінь небезпеки вантажів, які перевозяться, та запобіжні заходи при роботі з ними;
  • пункти відправлення і призначення, найменування відправників і одержувачів та їхні адреси;
  • наклейки або написи, що призивають до обережної взаємодії з вантажем: "ВЕРХ", "СКЛО", "НЕ КИДАТИ" і знаки, що вказують на правильність установки вантажів, у вигляді чарок, стрілок і т.п.

1.13. Ярлики повинні мати вигляд ромба, розміром не менше 100х100 мм, якщо характер упаковки не потребує зменшення цих розмірів. На ярликах зазначається номер класу небезпечного вантажу і робляться попереджувальні написи.

Ярлики повинні бути виготовлені з твердого матеріалу (фанерні або металеві). Кріплення їх повинно виконуватися з двох сторін до транспортної тари.

2. Перевезення проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів поштовими посилками і дрібними відправками вантажів на пасажирських повітряних суднах

2.1. До перевезення допускаються тільки ті авіаПММ та нафтопродукти,які дозволені правилами перевезень небезпечних вантажів повітряним транспортом і вказівками Державіаслужби.

2.2. Дозволяється приймання до перевезення пасажирськими ПС проб авіаПММ та нафтопродуктів, ангідриду, етиленгликолю, ПВК присадок (не більше 15 кг) від установ і підприємств як без супроводу, так і із супровідною особою.

2.3. Небезпечні вантажі повинні перевозитися пасажирськими ПС у спеціальній упаковці, яка відповідає вимогам, які ставляться до упаковки небезпечних вантажів, і гарантує безпеку повітряного перевезення.

Всю відповідальність за якість тари, правильність упаковки і наслідки, пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів у відповідній упаковці, несе відправник.

2.4. Особа, яка супроводжує небезпечний вантаж і вилітає пасажирським ПС, зобов'язана мати посвідчення про відрядження, спеціальний документ із повним і точним найменуванням небезпечного вантажу, доручення на одержання вантажу, бути присутнім при завантаженні (вивантаженні) вантажу у ПС, стежити за цілістю і збереженням вантажу при цьому, а також придбати авіаквиток на загальних підставах.

2.5. Про перевезення небезпечного вантажу пасажирським ПС супровідна особа зобов'язана повідомити касирові (а останній – диспетчеру з бронювання місць) про кількість вантажу в момент придбання пасажирського квитка, погодити з начальником авіаційного підприємства (перевізником) або начальником служби організації перевезень час завезення вантажу в аеропорт і пред'явити їм посвідчення про відрядження і доручення.

2.6. Маса одного місця упаковки з пробою нафтопродуктів під час перевезення пасажирськими ПС не повинна перевищувати 15 кг (брутто) при габаритних розмірах місця не більше 50х50х50 см.

Поштові посилки з пробами приймаються тільки від органів Міністерства транспорту та зв'язку.

2.7. На адресній стороні упаковки з пробами відправник зобов'язаний нанести трафаретом друкованими літерами наступні написи: “ПРОБА НАФТОПРОДУКТІВ”, “НЕ КИДАТИ” і наклеїти ярлик, що попереджає про ступінь небезпеки вантажу згідно з правилами перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом.

2.8. Поштові посилки з пробами нафтопродуктів, що здаються для перевезення повітряним транспортом через органи Міністерства транспорту та зв'язку, повинні бути перев'язані шпагатом, а кінці його – опломбовані пломбою відправника й опечатані на упаковці страховою печаткою підприємства зв'язку відповідно до правил прийому, обробки, перевезення і видачі поштових посилок із пробами нафтопродуктів.

Такі посилки здаються в аеропорти і на ПС окремо від інших посилок. Упаковці в загальні мішки з іншими посилками або іншими відправленнями вони не підлягають.

2.9. Допускається одночасне перевезення не більше 5-ти посилок із пробами нафтопродуктів, які розміщуються в багажному приміщенні або відсіках для багажу і вантажів за вказівкою командира ПС і обов'язково кріпляться.

Укладати посилки на багажні сітки, поблизу систем опалення і разом з іншими посилками, багажем і ручною поклажею ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

2.10. Супровідній особі дозволяється: у пасажирському ПС перевозити тільки 1 (одне) місце з пробами нафтопродуктів (проби нафтопродуктів масою понад 100 кг відправляються в одному напрямку тільки на вантажних ПС, а масою понад 500 кг – тільки спеціальними рейсами з оплатою за спеціальним тарифом).

Перевезення проб нафтопродуктів разом з іншими горючими і вибуховими речовинами в балонах або іншій упаковці ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Додаток 10

до пункту 3.1.7 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України

 

Порядок дослідження проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин, відібраних з систем повітряних суден

1. На дослідження до лабораторії ПММ авіапідприємства приймаються проби авіаПММ і ТР, які відібрані із систем ПС, при наявності супровідної документації й акту на відбір проб, оформленого в установленому порядку.

2. Перелік показників якості проб авіаПММ і ТР, відібраних із систем ПС, які підлягають дослідженню в лабораторії ПММ, визначається авіапідприємством (службою), що спрямовує проби на дослідження в обсязі вимог, передбачених цією Інструкцією.

3. На підставі результатів дослідження проб, відібраних із систем ПС, лабораторія ПММ видає документ за назвою „Аналіз” за наведеною формою.

Контрольна лабораторія ПММ _________________________________________
(найменування підприємства)

АНАЛІЗ

на авіаПММ і ТР № ______

____________________________________________________________________
(Найменування проби авіаПММ і ТР, обсяг проби)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
(Номер і дата акту на відбір проби, місце відбору, система ПС, тип і бортовий номер ПС )
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
(Підприємство, яке виконало відбір проби, причина, по якій відібрана проба)

Найменування показників якості Результати аналізу
Перелік показників якості, що вивчені при проведенні дослідження Вказуються результати аналізу, які отримані в лабораторії  

Аналіз зроблений „___” __________ 200 ___р.

Висновок: „Якість досліджуваної проби авіаПММ (ТР) відповідає результатам аналізу”

Інженер-керівник лабораторії ПММ _____________________

Виконавці _____________________
_____________________

4. Аналізи, що оформляються на проби, відібрані при авіаційних подіях і інцидентах, завіряються печаткою авіапідприємства або штампом служби (лабораторії) ПММ.

5. При необхідності проведення дослідження проб авіаПММ і ТР, відібраних із баків ПС, в обсязі, що перевищує вимоги цієї Інструкції, вони направляються у ДП „УкравіаПММ”.

Додаток 11

до пунктів 3.1.7, 3.1.10, 3.2.3.4, 3.5.1
Інструкції з забезпечення заправлення
повітряних суден паливно-мастильними
матеріалами і технічними рідинами в
підприємствах цивільного авіаційного
транспорту України

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Керівник підприємства
________________
"___"___________200___р.

А К Т

на відбір проб авіаПММ та технічних рідин

"____" _______200__р.

Місто___________________________

Комісія в складі (відповідальна особа ПЗК)______________________________________
_________________________________________________________________________
(посади і прізвища осіб, що беруть участь у відборі проб),

діючи на підставі розпорядження керівника підприємства, провела відбір проб авіаПММ (технічних рідин):

Номер проби Найменування авіаПММ, ТР Звідки відібрана проба Від якої кількості відібрана проба Вид контролю якості
         

Проби відібрані в чистий, сухий посуд згідно з ГОСТ 2517 і опечатані печаткою №_____________.

Проби відібрані для проведення аналізу в лабораторії
_________________________________________________
(назва лабораторії)

Голова комісії ____________________________________
(підпис, прізвище)


Просмотров 327

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!